Рішення

від 15.03.2019 по справі 826/12806/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 березня 2019 року № 826/12806/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" (далі - ТОВ "Високий сезон") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням уточень від 04.12.2017, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2017:

- № 0038021406 про нарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 403674,42 грн;

- № 0038031406 про застосування штрафної санкції у сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дійсно, Компанією "SC Evrida World SRL" здійснено розрахунок по контракту № 2011, укладеним з позивачем, з порушенням строків, встановлених вказаним контрактом, та строків, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Поряд з цим, порушенню Компанією "SC Evrida World SRL" строків розрахунків передувало виникнення форс-мажорних обставин, які засвідчені листом Торгово-промислової палати Румунії. Разом з тим, відповідачем при прийнятті спірних рішень не було враховано указані обставини, що стало наслідком безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій.

Ухвалами суду від 10.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12806/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 24.10.2017.

У судовому засіданні 24.10.2017 представник відповідача Березовська А.О. подала до суду заперечення, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 24.10.2017 відкладено розгляд справи на 07.11.2017.

У судовому засіданні 07.11.2017 оголошено перерву до 30.11.2017.

У судовому засіданні 30.11.2017 оголошено перерву до 18.12.2017.

18.12.2017 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що у судове засідання 18.12.2017 не прибули представники сторін та подану до суду представником позивача заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У період з 15.06.2017 по 21.06.2017 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Високий Сезон" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 20.11.2015 № 2011 з "SC Evrida World SRL" згідно листів ПАТ "ОТП Банк" від 07.02.2017 № 52-52-1/571 БТ, від 06.03.2017 № 52-52-1/926 БТ, від 05.04.2017 № 52-52-1/1351 БТ, за результатами якої складено акт від 29.06.2017 № 702/26-15-14-06-03/34532097 (а.с. 17-20).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Високий Сезон":

- статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження коштів ТОВ "Високий Сезон" у розмірі 108638,28 євро від "SC Evrida World SRL" (Румунія) за контрактом від 20.11.2015 № 2011;

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" зі змінами та доповненнями, а саме: порушення строків декларування валютних цінностей.

У доповненнях до заперечень до висновків акта перевірки від 24.07.2017 № 24/07/1 ТОВ "Високий Сезон" повідомило контролюючий орган про виникнення форс-мажорних обставин та додало копію листа Торгово-промислової палати Румунії про наявність обставин нездоланної сили під час виконання контракту від 20.11.2015 № 2011 (а.с. 27).

Разом з тим, 27.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0038021406 про нарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 403674,42 грн (а.с. 13);

- № 0038031406 про застосування штрафної санкції у сумі 170,00 грн (а.с. 14).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 № 21819/6/99-99-11-08-02-25 скаргу ТОВ "Високий Сезон" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2017 № 0038021406 та № 0038031406 - без змін (а.с. 21-24).

Вважаючи, що у відповідача не було підстав для прийняття вказаних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2017 № 0038021406 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Так, у акті перевірки констатовано, що у період з 24.06.2016 по 21.06.2017 ТОВ "Високий Сезон" при здійсненні експортних операцій за контрактом від 20.11.2015 № 2011 відвантажило "SC Evrida World SRL" (Румунія) товар (постільні речі) на загальну суму 158522,19 євро. "SC Evrida World SRL" перерахувало ТОВ "Високий Сезон" валютні кошти у загальному розмірі 174571,16 євро, в тому числі з порушенням граничних строків розрахунків на загальну суму 108638,28 євро.

Актом перевірки зафіксовано, що до перевірки позивачем не надано висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження строків розрахунків за контрактом від 20.11.2015 № 2011 та довідки уповноваженого органу країни, яка підтверджує виникнення форс-мажорних обставин за вказаним контрактом.

Встановлені обставини стали підставою для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наступним.

Так, статтею 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 185/94-ВР) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Одночасно, частиною шостою вказаної статті Закону № 185/94-ВР передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, постановами Правління Національного Банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 07.06.2016 N 342, від 14.09.2016 N 386, від 13.12.2016 N 410 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Постановою Правління Національного Банку України від 25.05.2017 N 41 виключено пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 N 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У акті перевірки відповідач зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7018/17 за позовом ТОВ "Високий Сезон" до "SC Evrida World SRL" про стягнення заборгованості за контрактом від 20.11.2015 № 2011 у розмірі 108638,28 євро.

Так, з розрахунку пені, нарахованої податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2017 № 0038021406, вбачається, що контролюючим органом нараховано пеню включно до 09.05.2017.

Одночасно частинами шостою, сьомою статті 6 Закону № 185/94-ВР встановлено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2015 між ТОВ "Високий сезон" та "SC Evrida World SRL" було укладено контракт № 2011 на продаж товарів, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари за найменуваннями, в асортименті, кількості і за цінами, указаними в інвойсах, що є невід'ємною частиною цього контракту, на кожну окрему поставку

Згідно з пунктом 2.3 вказаного контракту сума цього контракту становить 1000000,00 євро.

Відвантаження товару за цим договором здійснює відправник продавця з України на адресу покупця, згідно інвойсів (пукнт 3.1 контракту).

Пунктом 3.3 Контракту передбачено, що датою поставки товару вважається дата на вантажній митній декларації (МД-2).

Оплата за цим контрактом проводиться покупцем на користь продавця протягом 90 (дев'яносто) календарних днів після завершення митного оформлення товару кожної окремої поставки на території Румунії. Документом підтверджуючим кількість, вартість і терміни, являється вантажна митна декларація (МД-2). Дозволяється проводити попередню оплату на основі виставлених рахунків (інвойси) на попередню оплату. Підставою до оплати є рахунки-фактури (інвойси), виставлені продавцем в адрес покупця на кожну окрему поставку. Дозволяється часткова оплата. Датою платежу вважається дата поступлення коштів на рахунок продавця (пункти 5.1, 5.2 та 5.3 Контракту).

Пунктом 5.5. Контракту передбачено, що у разі прострочення платежу, покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Одночасно, пунктом 9.1 Контракту передбачено, що сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо невиконання таких зобов'язань стало наслідком обставин непереборної сили, що виникла після укладення цього контракту в результаті події надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами.

У разі виникнення обставин форс-мажору, строк виконання зобов'язань по даному контракту переноситься пропорційно часу, в перебігу якого діють такі обставини та їх наслідки. Якщо стан невиконання зобов'язань, випливаючи з цього контракту у зв'язку з обставинами форс-мажору, продовжує діяти більше 6 (шести) місяців, то кожна із сторін має право розірвати цей контракт без попереджувального строку з негайним вступом розірвання в силу (пункти 9.2 та 9.3 Контракту).

Обґрунтовуючи заперечення на акт перевірки, позивач стверджував, що порушення строків розрахунку по контракту обумовлено настанням форс-мажорних обставин. На підтвердження своїх доводів останнім було подано до контролюючого органу лист Торгово-промислової палати Румунії (а.с. 16).

Зі змісту вказаного листа вбачається, що румунським товариством "Evrida World SRL", відповідно до Закону № 134/2010, опублікованого в Урядовому віснику № 545 від 03.08.2010 ст. 1634 параграф (4), доведено настання обставин непереборної сили.

Так, пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Поряд з цим, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не обґрунтовано неприйняття до уваги листа Торгово-промислової палати Румунії.

Не містить з цього приводу і жодних пояснень заперечення проти позову.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржуване рішення прийнято останнім з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

З рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/7018/17 вбачається, що ТОВ "Високий сезон" було відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з "Evrida World SRL" пені за порушення строків розрахунків за контрактом від 20.11.2015 № 2011.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 22.10.2018.

Так, при прийнятті Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/7018/17 суд дійшов висновку про відсутність вини Компанії "Evrida World SRL" щодо порушення строків оплати за договором № 2011 від 20.11.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" та Компанією "Evrida World SRL".

Також, суд дійшов до беззаперечного висновку, що наданий лист Двосторонньої Румунсько-Української торгово-промислової палати Румунії за підписом президента Міхая Дарабана та додатковий документом № 63 від 31.10.2017 Двосторонньої Румунсько-Української торгово-промислової палати Румунії, є достатнім та допустимим доказом у справі того, що підтверджує факт настання обставин нездоланної сили (форс-мажорних обставин). Таким чином, враховуючи те, що судом визнано факт настання обставин нездоланної сили, то за таких підстав Компанією "Evrida World SRL" доведені обставини, на які останній посилався, як на підставу своїх заперечень щодо позову, зокрема, стосовно того, що порушення зобов'язання, а саме, строків оплати за договором № 2011 сталося, внаслідок настання обставин нездоланної сили, і Компанія "Evrida World SRL" не може нести будь якої відповідальності за вказані обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що позивачем було надано контролюючому органу документ, який підтверджує факт настання обставин нездоланної сили (форс-мажорних обставин), а також зважаючи на встановлення рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/7018/17 форс-мажорних обставин, які зумовили порушення строків розрахунків Компанією "Evrida World SRL" за контрактом № 2011 від 20.11.2015, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунків, встановленого статтею 1 Закону № 185/94-ВР.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2017 № 0038021406 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2017 № 0038031406 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що при перевірці дотримання вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" встановлено, що станом на 01.04.2017 ТОВ "Високий сезон" не подавало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами.

З приводу виявленого порушення, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Пунктом 2 статті 16 Декрету установлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що санкції за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Так, відповідач, у розрахунку штрафних санкцій посилається на Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 № 542, яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів санкції вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

Поряд з цим, суд вважає, вказані норми Порядку не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992 N 2796-XII "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"), суперечать обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Таким чином, вирішуючи питання про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0038031406 суд враховує, що в контролюючого органу відсутні законні повноваження на застосування санкцій, встановлених пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", оскільки повноважним органом щодо застосування таких санкцій є Національний банк України та підпорядковані йому особи.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.07.2017 № 0038031406 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" (01001, м. Київ, вул. Деревлянська, 10 А, ідентифікаційний код 34532097) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 27.07.2017 № 0038021406 та № 0038031406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" (01001, м. Київ, вул. Деревлянська, 10 А, ідентифікаційний код 34532097) 6057,68 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко