Рішення

від 05.03.2019 по справі 826/17153/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2019 року № 826/17153/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко до третя особа про Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Комунальне підприємство Центр організації дорожнього руху визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, за участю:

від позивача - Островська Ю.В., Науменко Ю.А.;

від відповідача - Антошин В.В.;

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач) з проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ Амадеус Ко (КВЦ Парковий );

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ Амадеус Ко (КВЦ Парковий );

- визнати протиправним та скасувати рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визначення Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху управителем активами КВЦ Парковий .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником КВЦ Парковий , на яке в рамках кримінального провадження № 42016100000001070, внесеного в ЄРДР 01.11.2016, накладено арешт (заборона розпорядження майном та його відчуження) та яке ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 передано Національному агентству у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі-Закон).

В подальшому відповідачем було здійснено дії по прийняттю в управління арештованого майна, проведено конкурсний відбір управителя та визначено його переможцем третю особу.

Позивач вважає, що при прийнятті майна в управління відповідачем були порушені приписи ст. 19 Закону щодо визначення вартості такого майна, що виключало можливість передачі його в управління, оскільки не існувало жодного документу, який посвідчував би існування юридичного факту з відповідності суми або вартості КВЦ Парковий .

Окрім цього, відповідачем були вчинені незаконні дії та прийняті рішення щодо проведення конкурсного відбору управителей майна та не дотримано вимоги, встановлені ст. 21 Закону.

Зокрема, відповідач протиправно розпочав процедуру закупівлі без відповідного оголошення на веб-порталі PROZORRO Уповноваженого органу, чим позбавив усіх зацікавлених осіб можливості здійснення та реалізації прав, як то: отримання роз'яснень щодо тендерної документації та внесення до неї змін, оскарження процедури закупівель відповідно до ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі та прозорості розкриття тендерних пропозицій учасників. Позивач наголошує, що відповідач розпочав процедуру закупівлі без проведення оцінки майна і поклав такий обов'язок на управителя, якого мало бути визначено за результатами такої закупівлі.

Відповідачем також, на думку позивача, було порушено вимоги чинного законодавства про державні (публічні) закупівлі під час вчинення дій щодо проведення конкурсного відбору управителей арештованого майна.

Так, Національне агентство мало відмінити торги у зв'язку з тим, що учасники не відповідають встановленим кваліфікаційним критеріям, а не застосовувати процедуру продовження закупівлі, яка не передбачена чинним законодавством про публічні закупівлі.

Протиправність дій відповідача також полягала в тому, що переможцем конкурсу було обрано особу, яка не відповідає встановленими тендерною документацією кваліфікаційним вимогам, - з офіційного сайту відповідача випливає, що тендерному комітету не вдалося здійснити конкурсний відбір у зв'язку з тим, що наявні учасники відповідного конкурсного відбору не змогли належно підтвердити наявність необхідної матеріально-технічної бази та обладнання, працівників відповідної кваліфікації, досвіду управління подібними (схожими) активами та бездоганну репутацію. Позивач зазначає, що основним видом діяльності КП Центр організації дорожнього руху є допоміжне обслуговування наземного транспорту, а інші види діяльності не передбачають, що дана компанія надавала чи може надавати послуги професійного управителя активами, зокрема, нерухомим майном. 04.10.2018 вказаний учасник був визнаний тендерним комітетом Національного агентства таким, що не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям. Проте, вже через 5 днів після першого розкриття тендерних пропозицій вказане підприємство змогло довести тендерному комітету свою відповідність критеріям в частині досвіду по управлінню нерухомим майном, надати тендерному комітету копії укладених та виконаних договорів управління подібними активами, довести наявність кваліфікованого в цій сфері персоналу, що викликає сумніви в прозорості, неупередженості та законності прийнятих тендерним комітетом 11.10.2018 рішень.

Ухвалою суду від 23.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17153/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.01.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи у судове засідання.

15.11.2018 року на адресу суду КП Центр організації дорожнього руху було подано відзив на позовну заяву, в якому третя особа просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції третя особа посилається на те, що листами від 05.09.2018 №053/04-7/3554 та від 07.09.2018 №053/04-7/3593 нею поінформовано відповідача щодо можливості здійснення управління активами в рамках Закону. Листом відповідача від 10.09.2018 №1988/6.1-33-18/6 було повідомлено про включення КП Центр організації дорожнього руху до переліку компаній, які мають передумови, можливості та потенціал управляти арештованими активами. Також Статутом комунального підприємства серед інших основних напрямів діяльності передбачено іншу діяльність (п.2.2.30), а згідно відомостей з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄРДПОУ) одним з видів діяльності за КВЕД-2010 є 68.20 - Надання в оренду чи експлуатація власного чи орендованого майна.

Відповідач 15.11.2018 надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ТОВ АМАДЕУС КО не вказано та не надано жодних доказів про те, які його права порушені, які права захищаються, а також, які права будуть відновлені у випадку задоволення позову.

Відповідач, при прийнятті майна в управління, арешт на яке накладено слідчим суддею, виходив з того, що його вартість складає 334 370 043,21 грн, тобто перевищує 200 мінімальних заробітних плат, про що було зазначено безпосередньо в ухвалі суду від 01.11.2016.

Окрім цього, відповідач наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону на нього поширюється обов'язок з оцінки активів лише після їх прийняття в управління, а не до того. Передача активів в управління відбулася в повній відповідності до приписів ст. 21 Закону шляхом укладання договору управління, а за результатами конкурсу визначено суб'єкта оціночної діяльності, яким таку оцінку було проведено.

При цьому, відповідно до вимог частини другої та абзацу першого частини другої статті 21 Закону, договір на управління активами було укладено з третьою особою 18.10.2018, в той час як оцінка активу відбулася до вказаної події.

Аналізуючи доводи позивача щодо порушень вимог Закону України Про публічні закупівлі відповідач зазначив, що частина перша статті 2 вказаного Закону надає йому право, а не встановлює обов'язок, щодо використання електронної системи закупівель. У той же час на відповідача покладено обов'язок з забезпечення дотримання принципів публічних закупівель.

Замовник процедури закупівель самостійно приймає рішення про реалізацію свого права щодо використання електронної системи закупівель, що підтверджується як змістом абзацу третього частини першої статті 2 Закону України Про публічні закупівлі , який є однозначним та може тлумачитися лише буквально, так і роз'ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/31462-06 від 30.09.2016 Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України Про публічні закупівлі .

При цьому, у разі прийняття рішення замовником закупівель товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою за вартість, встановлену абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України Про публічні закупівлі про застосування електронної системи, вона використовується згідно порядку, встановленого Наказом Державного підприємства Зовнішторгвидав України № 35 від 13.04.2016, яким затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (згідно наказу Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 ДП Зовнішторгвидав України перейменовано та затверджено статут ДП ПРОЗОРРО ).

У той же час пунктом 6.4 цього Порядку передбачено, що визначаючи вимоги до предмета закупівлі, використовуючи електронну систему, замовник, поміж інших параметрів предмета закупівлі, має визначати очікувану вартість закупівлі, яка не може бути менш 3 000 грн, тобто така система не має технічної можливості забезпечувати здійснення закупівлі з вартістю 0 грн.

Вартість предмета закупівлі (послуга з управління активами) відповідачем була розрахована у розмірі 0 грн, оскільки укладання договору не передбачало жодних витрат Національного агентства (з Державного бюджету України), необхідних для управління активами, а отримання управителем самої винагороди передбачалося у відсотковому відношенні лише після отримання управителем доходу від здійснення такого управління.

Саме виходячи з вказаних причин, Національне агентство не скористалося правом використання електронної системи закупівель.

У той же час на веб-порталі Уповноваженого органу ДП ПРОЗОРРО розміщено звіт про укладений договір від 18.10.2018, що підтверджується формою звіту про укладені договори, яка додається до позовної заяви.

Згідно форми звіту про укладені договори управління від 18.10.2018 №3048, ціна договору була вказана у розмірі 35 грн. (вказана сума становить відсоток винагороди управителя, згідно умов договору).

З метою дотримання принципів, визначених статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі , доведення інформації до якнайширшого кола потенційних учасників відповідачем було опубліковано на власному веб-сайті запрошення для участі у відборі осіб, які можуть надавати послуги з управління активами, надіслано листи підприємствам, які потенційно могли б розглядатися, як юридичні особи, що можуть здійснювати управління арештованими активами.

Також, Національним агентством дотримано встановлений абзацом другим частини другої статті 2 Закону України Про публічні закупівлі обов'язок щодо оприлюднення звіту про укладений відповідний договір в системі електронних закупівель.

Доводи Позивача щодо зміни місця проведення засідання комітету Національного агентства, створення дискримінаційних умов розкриття тендерних пропозицій та визначення переможця не відповідають дійсності, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки Національним агентством 04.10.2018 було визнано конкурс таким, що не відбувся та в цей-же день оголошено про проведення нового конкурсного відбору, а зміна адреси проведення засідання відбулась з причин, які не залежали від волі Національного агентства та жодним чином не створило будь-яких дискримінаційних умов (у зв'язку з повідомленням про мінування приміщення).

Щодо відповідності переможця кваліфікаційним критеріям Національне агентство вказувало на те, що третя особа подала заяву про згоду взяти учать у відборі осіб, які можуть надавати послуги з управління вказаним арештованим активом, а також інформацію та відомості про відповідність кваліфікаційним характеристикам. КП Центр організації дорожнього руху було включено до осіб, які можуть надавати послуги управління арештованими активами, у якого вбачаються відповідні передумови можливості та потенціал для управління такими видами активів. Зважаючи на такі обставини, відповідач вважає доводи позивача безпідставними.

У судовому засіданні 05.03.2019 представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.03.2019 проти задоволення позову заперечував.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 05.03.2019 не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 (далі - Ухвала) відповідачу було передано в управління активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а саме:

· земельна ділянка площею 2,0722 га (кадастровий 8000000000:82:007:0032), яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а;

· земельна ділянка площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088), яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а;

· нерухоме майно: будівля № З (літера В ), у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м., загальною площею 1516,7 кв.м, будівля № 1 (літера А ), у тому числі приміщення центру обробки даних Парковий , площею 2562,6 кв.м, конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м, загальною площею 20107,6 кв.м, дизельна електростанція (літера Г ) загальною площею 233,5 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 127097680000), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а;

· нерухоме майно: будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 22239980000), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а.

11.10.2018 Тендерним комітетом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів було прийнято рішення, оформлене протоколом №199, про визнання КП ЦЕНТР ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача, пов'язаними з проведенням процедури закупівлі вказаної послуги та визначенням переможця, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначаються Законом України Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №772-VIII від 10.11.2015 (далі - Закон №772-VIII).

Згідно п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону активами визнаються кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні, а управлінням активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (ст. 2 Закону №772-VIII).

До функцій Національного агентства за ст. 9 Закону №772-VIII віднесено, зокрема, організація здійснення заходів, пов'язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами (п. 4 ч. 1 Закону).

Відповідно до п. 4, п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону №772-VIII Національне агентство з метою виконання своїх функцій: укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов'язаних з проведенням оцінки та управлінням активами; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Управління Національним агентством активами регламентовано розділом ІІІ Закону №772-VIII.

Зокрема, відповідно до ст. 19 Закону №772-VIII Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Статтею 21 Закону №772-VIII передбачено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету (ст. 24 Закону №772-VIII).

Як вбачається з системного аналізу ст.ст. 19, 21 Закону №772-VIII, відповідач може прийняти в управління активи за умови дотримання вимог: на них повинен бути накладений арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами; їх сума або вартість дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року; прийняті активи повинні бути оцінені та передані в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

При цьому, управління активами здійснюється не лише самостійно Національним агентством, а і залученими ним іншими особами.

Суд звертає увагу на те, що вищевказані правові норми передбачають необхідність оцінки активів суб'єктами оціночної діяльності вже після прийняття їх Національним агентством, але до передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям. При цьому, їх вартість не повинна бути меншою, ніж та, що визначена ст. 19 Закону №772-VIII, а завершення передачі активів закінчується укладанням відповідного договору з переможцем конкурсу.

У той же час за п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону №772-VIII повноваження щодо укладання угод з питань, пов'язаних з проведенням оцінки активів, покладено безпосередньо на відповідача.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 (Справа №752/16869/18, провадження №1-кс/752/7046/18), винесеної в рамках кримінального провадження №42016100000001070 від 01.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України про передачу в управління нерухомого майна, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ним було встановлено вартість речового доказу комплексу споруд, розташованих за адресою: м. Київ, Паркова дорога 16а, у розмірі 334 370 043,21 грн, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказаною ухвалою суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) передано в управління у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів наступне майно, що перебувало під арештом та щодо якого встановлено заборону користуватися, розпоряджатися та відчужувати на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 03.08.2017, а саме: земельні ділянки площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088) та нерухоме майно: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 127097680000 - будівля №3 (літера В ) у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м. загальною площею 1516,7 кв.м., будівля №1 (літера А ) у тому числі приміщення центру обробки даних Парковий , площею 2562,6 кв.м., конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м., загальною площею 20107,6 кв.м., дизельна електростанція (літера Г ) загальною площею 233,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 22239980000, будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м,, які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а.

Відповідно до копії висновку СОД ТОВ РМ Консалтинг від 17.10.2018 ринкова вартість активів, що передавалися в управління та належали ТОВ АМАДЕУС КО , складала 987 002 317 грн., що перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Отже суд констатує, що під час передачі активів (арештованого майна) в управління були дотримані визначені Законом №772-VIII умови щодо нього.

Одночасно суд зазначає, що проведення експертного дослідження активів відбулося до укладання відповідачем та третьою особою договору від 18.10.2018, втім, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону №772-VIII, замовником такої оцінки виступив не відповідач, а третя особа.

При цьому, позивачем під сумнів вказана визначена вартість не ставилася.

Таким чином, вказане порушення не вплинуло на правомірність передачі вказаних вище активів в управління.

За таких обставин вимога позивача про визнання протиправними дій Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ АМАДЕУС КО (КВЦ Парковий ) задоволенню не підлягає.

Одночасно, за вказаних обставин не може бути задоволена і вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ АМАДЕУС КО (КВЦ Парковий ), оскільки відповідачем правомірно було реалізовано його функцію, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №772-VIII щодо активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Надаючи оцінку вимозі позивача про визнання протиправним та скасування рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визначення Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху управителем активами КВЦ Парковий , суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до приписів ч. 2 ст. 21 Закону №772-VIII активи підлягають передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Законом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади є Закон України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон №922-VIII).

Відповідач, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, посилався на статтю 2 вказаного Закону та роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/31462-06 від 30.09.2016 Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України Про публічні закупівлі .

Він наголошував на тому, що вартість предмета закупівлі (послуга з управління активами) відповідачем була розрахована у розмірі 0 грн, оскільки укладання договору не передбачало жодних витрат з Державного бюджету України, необхідних для управління активами, а отримання управителем самої винагороди передбачалося у відсотковому відношенні лише після отримання управителем доходу від здійснення такого управління.

Саме виходячи з вказаних причин Національне агентство не скористалося правом використання електронної системи закупівель.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №922-VIII цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Отже, вказаними нормами визначено випадки, коли замовнику надано право здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи з обов'язковим дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, а також те, що вартістю предмета закупівлі є сума грошових коштів, яку замовник закупівлі витрачає, здійснюючи таку закупівлю.

Суд погоджується з відповідачем, що частина перша статті 2 вказаного Закону надає право відповідачу, а не встановлює його обов'язок, щодо використання електронної системи закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі є меншою 200 тисяч гривень,- відповідне рішення він приймає на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок міститься і у роз'ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/31462-06 від 30.09.2016 Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України Про публічні закупівлі , а також зазначається, що у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (далі - допорогові закупівлі), застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), який затверджено наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 N 1220 перейменоване в ДП "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 N 35.

Відповідно до п.6.4 Порядку визначаючи вимоги до предмета закупівлі, використовуючи електронну систему, замовник, поміж інших параметрів предмета закупівлі, має визначити очікувану вартість закупівлі. При цьому, згідно з абзацом другим цього пункту вартісні параметри предмета закупівлі не можуть бути меншими 3000 гривень.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII визначено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади.

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII).

Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт та послуг, тобто витрачання грошових коштів, зокрема, органом державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади №3166-VI від 17.03.2011 систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади.

Згідно приписів ч. 1 ст. 2 Закону №772-VIII Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 25 Закону №3166-VI фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.

Зазначене кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 14 Закону №772-VIII.

У статті 2 Закону України Про джерела фінансування органів державної влади № 783-XIV від 30.06.1999 органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Бюджетного Кодексу України встановлено, що бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Враховуючи викладене, з системного аналізу наведених вище приписів вбачається, що публічною закупівлею органів державної влади є здійснення ними видатків з Державного бюджету України з метою придбання товарів, робіт та послуг.

Крім цього, пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Бюджетного Кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Водночас, згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Також абзац 2 пункту 5 вказаного Порядку визначає, що установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже витрати, зокрема, органів державної влади, у тому числі витрати на публічні закупівлі, здійснюються виключно з Державного бюджету України, на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами цих органів державної влади.

Згідно з кошторисом відповідача з Державного бюджету України на укладання договорів управління арештованим у кримінальному провадженні майном, видатків не передбачено, що підтверджується розрахунком видатків до кошторису із загального фонду держбюджету на 2018 рік за КПКВК 6431010 Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з наведеного, оскільки Національне агентство, проводячи процедуру закупівлі послуг управителя майном КВЦ Парковий не здійснювало жодних витрат з Державного бюджету України, у зв'язку з чим вартість предмета відповідної закупівлі становила нуль гривень, то суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні цієї закупівлі не був зобов'язаний використовувати електронну систему закупівель.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону №922-VIII забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Відповідачем не заперечувався факт придбання послугу у третьої особи з управління активами позивача без використання електронної системи та прийняття внаслідок такої процедури оскаржуваного рішення.

Одночасно, суд звертає увагу на закріплений у ч. 1 ст. 2 Закону №922-VIII обов'язок відповідача при проведенні процедури закупівлі дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.

Такими принципами у відповідності до ст. 3 Закону №922-VIII є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Позивач стверджував, що відповідачем такі принципи було порушено, оскільки переможцем конкурсу було обрано особу, яка не відповідає встановленими тендерною документацією кваліфікаційним вимогам, що підтверджено рішенням тендерного комітету Національного агентства від 04.10.2018, втім, рішенням цього ж комітету (що оскаржується) від 11.10.2018, за тих же обставин, третю особу визнано управителем активами КВЦ Парковий . Окрім цього, на переконання позивача Національне агентство мало відмінити торги у зв'язку з тим, що учасники не відповідають встановленим кваліфікаційним критеріям, а не застосовувати процедуру продовження закупівлі, яка не передбачена чинним законодавством про публічні закупівлі.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до копії наявного протоколу №196 засідання тендерного комітету Національного агентства від 04.10.2018, останнім було прийнято рішення визнати конкурс щодо відбору управителя арештованими активами в рамках кримінального провадження №42016100000001070 таким, що не відбувся; оголосити публічно і відкрито новий конкурс щодо управління арештованими активами в рамках кримінального провадження №42016100000001070.

Отже рішення про продовження закупівлі тендерним комітетом, як стверджував позивач, не приймалося.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного протоколу, участь в конкурсі приймали КП Центр організації дорожнього руху та ТОВ Анте медіам . Підставою для прийняття такого рішення став висновок членів тендерного комітету про те, що жоден з учасників не спроможній здійснювати управління арештованими активами.

Вказане рішення є чинним, відомості щодо його оскарження відсутні.

У той же час відповідно до копії наявного протоколу №199 засідання тендерного комітету Національного агентства від 11.10.2018, КП ЦЕНТР ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ визнано переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та вирішено укласти з ним відповідний договір.

Підстави прийняття тендерним комітетом такого рішення у вказаному протоколі не наведені, втім, як зазначено, таку пропозицію було внесено начальником Управління з питань активів Різником В.С. за результатами обговорення запропонованих програм управління та досвіду роботи 4 учасників (ТОВ Охоронна агенція Титан безпека , ТОВ Акамант , КП Центр організації дорожнього руху , ТОВ Анте медіам ).

Отже, вказане свідчить, що відповідно до рішення відповідача від 11.10.2018 третю особу було оголошено переможцем конкурсу, який оголошено 04.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №922-VIII критеріями оцінки тендерних пропозицій є:

у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;

у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Частинами 2-6 ст. 28 Закону №922-VIII визначено порядок та послідовність дій при розгляді та оцінці пропозицій.

Зокрема, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Пунктом 12 ст. 1 Закону №922-VIII визначено, що найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону;

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, оформленого протоколом від 11.10.2018, відповідач в ньому лише констатував зміст документів та програм управління активами учасників, їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Втім, тендерним комітетом в порушення вказаних вище нормативних вимог, не зазначено, в чому саме полягає найбільш економічна вигода пропозиції КП Центр організації дорожнього руху у порівнянні з іншими учасниками, та за якими критеріями її визнано найкращою, а третю особу - переможцем конкурсу.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що рішенням тендерного комітету Національного агентства, оформленим протоколом №196 засідання від 04.10.2018, КП Центр організації дорожнього руху визнано таким, що не спроможне здійснювати управління арештованими активами за результатом аналізу поданих документів.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідач, в особі тендерного комітету ідентичного складу, прийшов до протилежного висновку, не навівши жодних мотивів такого рішення з огляду на те, що будь-яких додаткових вимог до тендерної документації суб'єктом владних повноважень не заявлялося.

Суд вважає, що проведення процедури закупівлі послуг з управління активами без дотримання процедур, визначених Законом №922-VIII, порушує принципи, закріплені у ст. 3 Закону, у зв'язку з чим доводи позивача з цього приводу знайшли своє підтвердження.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 19.02.2019 витребовувалися копії тендерної документації ТОВ Охоронна агенція Титан безпека , ТОВ Акамант , КП Центр організації дорожнього руху , ТОВ Анте медіам , які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення

Такі документи відповідачем були надані не в повному обсязі (лист №1018/7.2.2-22-19/7 від 26.02.2019). Так, зокрема відсутня інформація про кількість штатних працівників КП Центр організації дорожнього руху та їх освіту, які б свідчили про можливість забезпечення вказаним підприємством надання послуг з правового забезпечення, представництва в судах, контролю за фінансовою діяльністю та звітністю тощо.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про визнання третьої особи управителем активами КВЦ Парковий , діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність порушених прав позивача в спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

ТОВ АМАДЕУС КО є власником майна (активів), переданого відповідачу для управління на підставі вищевказаної ухвали Голосіївського районного суду м. Києва.

Частиною 3 ст. 21 Закону №772-VIII визначено, що управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

За ч. 8 ст. 21 Закону №772-VIII у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Отже, вказані правові норми свідчать про те, що у зв'язку з передачею активів в управління, власник таких активів права власності на них не втрачає, а у випадку скасування арешту активів - має гарантоване право на їх повернення. При цьому, збереження таких активів, приріст їх вартості та ефективне управління ними забезпечується управителем та є обов'язком останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах оскаржуваними діями та рішеннями відповідача порушується охоронюваний законом майновий інтерес ТОВ АМАДЕУС КО , як власника активів, що передані в управління.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформленого протоколом №199 від 11.10.2018, про визнання КП ЦЕНТР ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору, та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко (04070, м. Київ, Паркова дорога, 16-А, код ЄДРПОУ 37270900) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901), оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018, про визначення Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху управителем активами КВЦ Парковий .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко (04070, м. Київ, Паркова дорога, 16-А, код ЄДРПОУ 37270900) 1762,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2019.