Ухвала

від 13.03.2019 по справі 640/3735/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

13 березня 2019 року м. Київ№ 640/3735/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МАКСУС

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МАКСУС (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2018 року №0055621404.

Позовна заява відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням правил підсудності, а підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Разом з позовом позивачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Так, пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність , за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.

З урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись статтями 160 - 165, пунктом 20 частини 1 статті 4, пунктом 10 частини 6 статті 12, частинами 1, 2 статті 257, статтею 258, частиною 5 статті 262, статтями 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МАКСУС (02121, місто Київ, вулиця Декабристів, будинок 12/37, квартира 301, код ЄДРПОУ 38473245) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655,місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Клопотання позивача про розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін залишити без задоволення.

3. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

4. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиву на позовну заяву, відповідних доказів, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформленого відповідно до положень частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

5. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

6. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

7. Копії ухвали про відкриття провадження невідкладно надіслати сторонам, разом з витягом про їхні процесуальні права і обов'язки.

8. Повідомити відповідача про наявність копії позовної заяви з доданими до неї документами в Окружному адміністративному суді міста Києва та можливість їх отримання лише безпосередньо в суді у відповідності до пункту 12 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

9. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала в частині порушення правил підсудності відповідно до частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко

Витяг про процесуальні права і обов'язки сторін, учасників справи та осіб, які беруть участь у справі, встановлені статтею 44, статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

3. Учасники справи мають право :

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

5. Учасники справи зобов'язані :

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін

1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання , якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.