Справа № 369/1000/19
Провадження №2/369/1887/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Ріпка Л.Ю.,
розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку .Згідно позовних вимог позивач просить суд поділити квартиру АДРЕСА_1 та підсобне приміщення (кладочку), визначивши право власності у рівних (1/2) частках між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222486000:02:001:5440, яка розміщена в с.Петрушки Києво-Святошинського району Київської області. До набрання рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки кадастровий номер 3222486000:02:001:5440, яка розміщена в с.Петрушки Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимог щодо забезпечення позову та не доведено, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154 , 157 , 353 ЦПК України , суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя Дубас Т.В.
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2019 |
Оприлюднено | 20.03.2019 |
Номер документу | 80538858 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні