Рішення

від 10.07.2020 по справі 369/1000/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1000/19

Провадження № 2/369/271/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10.07.2020 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді -Дубас Т.В.,

за участю секретаря - Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що рішенням ХХХІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2018 № 197 їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земель запасу сільської ради.

На підстав викладеного позивач уклала договір з розробки проекту землеустрою з ТОВ Лідер Плюс , відповідно до якого було розроблено проект щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області.

В подальшому позивач дізналася, що Рішенням ХХVІІІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.09.2018 № 280 щодо цієї ж земельної ділянки було видано новий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на ім`я ОСОБА_2 , який в подальшому також розробив проект землеустрою, отримав кадастровий номер даної земельної ділянки та зареєстрував право власності на неї.

З огляду на викладене позивач вважає, що рішення ХХVІІІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.09.2018 № 280 унеможливило виконання рішення ХХХІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2018 № 197 та реалізацію її прав на земельну ділянку, а тому просила суд:

-визнати недійсним рішення ХХVІІІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.09.2018 № 280 про надання громадянину ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земель запасу сільської ради;

-визнати недійсним рішення ХLІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.12.2018 № 317 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки, кадастровий номер 3222486000:02:001:5440, площею 0,0100 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області, у власність громадянину ОСОБА_2 ;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222486000:02:001:5440 площею 0,0100 га, яка знаходиться в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області, за ОСОБА_2 ;

-визнати за нею право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222486000:02:001:5440 площею 0,0100 га, яка знаходиться в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою суду від 08.02.2019 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 08.02.2019 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.05.2019 судом залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21.11.2019 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, позивач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, представник позивача подала суду заяву, в якій просила суд розглядати за справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, надіслала суду листа, в якому просила суд розглядати справу за відсутності її представника. Також Петрушківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала на правомірність своїх дій, які полягали у видачі ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області, а тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки та свою позицію щодо позову суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням ХХХІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2018 № 197 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земель запасу сільської ради.

Рішенням ХХVІІІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.09.2018 № 280 було видано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на ім`я ОСОБА_2 .

Рішенням ХLІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.12.2018 № 317 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки, кадастровий номер 3222486000:02:001:5440, площею 0,0100 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області, у власність ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з абзацом 5 ч. 6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Проте, суду не було надано доказів того, що позивачу було відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою, виготовленого відповідно до рішенням ХХХІ сесії VI скликання Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.02.2018 № 197, у зв`язку з тим, що в межах даної ділянки знаходиться земельна ділянка, належна відповідачу ОСОБА_2 , або її частина.

За умови відсутності відмови державного кадастрового реєстратора позивачу у реєстрації земельної ділянки для встановлення факту накладання на земельну ділянку, право на яку просить захистити позивач, земельної ділянки, належної відповідачу ОСОБА_2 , необхідні спеціальні знання, яких суд не має. У ході розгляду справи позивачем не було подано відповідного висновку судового експерта на підтвердження даного факту і не було заявлено клопотання про призначення відповідної судової експертизи для його встановлення.

З огляду на викладене суд вважає недоведеним факт того, що спірними рішеннями Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та реєстрацією права власності на спірну земельну ділянку на ім`я відповідача ОСОБА_2 порушено право позивача.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Положеннями ч. ч. 6-9 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, право розпорядження земельною ділянкою належить власнику. У випадку з землями комунальної власності від його імені (тобто від імені територіальної громади) право розпорядження здійснюється відповідними органами, визначеними, насамперед, ст. 122 ЗК України.

З огляду на викладене надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є лише етапом передачі земельної ділянки у власність чи користування.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.02.2018 у справі №545/808/17, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані відведення . Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Більш того, законодавством (зокрема, ст. 118 ЗК України) не заборонено надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення тієї самої земельної ділянки (або земельних ділянок, що накладаються ) кільком особам. Саме по собі надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам правових наслідків для інших претендентів на земельну ділянку не тягне і не надає комусь із претендентів переваг.

А отже, права позивача оспорюваними рішеннями та реєстрацією права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 у будь-якому разі не порушені.

Підстав для визнання права власності за позивачем на земельну ділянку, належну відповідачу ОСОБА_2 , суд не знаходить.

Зважаючи на викладене, суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін та третіх осіб, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 116, 118, 122 ЗК України, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , ст.ст. 4, 12, 76-81, 263-265 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрушківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса:

АДРЕСА_1 : Петрушківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ЄДРПОУ 04413130, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лесі Українки, 39.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомо, адреса: АДРЕСА_2

Суддя: Т.В.Дубас