Рішення

від 06.03.2019 по справі 333/3959/18

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/3959/18

Провадження №2/333/177/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюлова, буд. 17А до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, третя особа: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3, мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Виводове, вул. М. Безсмертного про стягнення заборгованості, процентів за користування позикою, процентів за прострочення повернення позики та інфляційних витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що 30.03.2007 року між ним і ОСОБА_5, який діяв в особі свого представника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 140 000 грн., зі строком повернення грошових коштів до 20.08.2017 року. В підтвердження факту укладання договору позики та одержання від ОСОБА_2 грошей у зазначеній сумі, відповідач написав розписку. За умовами розписки було встановлено процент за користування грошовими коштами в розмірі 2,5 % щомісячно від суми наданих грошових коштів. Своїх зобов'язань за договором ОСОБА_5 не виконав.

12.01.2012 року ОСОБА_6 помер. Спадщину після його смерті прийняла донька - ОСОБА_3 Тобто, на підставі ст. 1216 ЦК України ОСОБА_3 прийняла усі права та обов'язки ОСОБА_6

На вимоги ОСОБА_2 щодо повернення грошових коштів відповідач не реагує, добровільно повернути кошти не бажає, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 140 000 грн. 00 коп., проценти за користування позикою за період з 16.07.2015 року по 16.07.2018 року в сумі 126 000 грн., 3 % річних за період 21.08.2017 року по 16.07.2018 року у розмірі 6 435 грн. 78 коп., інфляційні витрати за період з вересня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 13 704 грн. 60 коп., та судовий збір в розмірі 2 861,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явилась, про день, місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, жодних доказів та заперечень суду не надала.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань до суду не надано. Суд, звертає увагу, що про наявність позову ОСОБА_2 у суді ОСОБА_4 був обізнаний, тому що звертався до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття провадження, яку Запорізьким апеляційним судом було повернуто заявнику.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.03.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, від імені якого виступав ОСОБА_4 за дорученням було укладено договір позики на суму 140 000 грн., зі строком повернення грошових коштів до 20.08.2017 року та 2,5 % на залишок заборгованості за користування грошовими коштами, щомісячно (а.с. 16).

06.03.2007 року ОСОБА_5 надав довіреність ОСОБА_4, якою уповноважив останнього управляти та розпоряджатися належним йому на праві особистої власності нерухомими майном, укладати всі дозволені законом угоди (а.с. 17).

Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником створює, змінює, припиняє цивільна права та обов'язки особи, яку він представляє.

Тобто, зазнаний договір укладено ОСОБА_4 від імені ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності відповідно до вимог ст. 237 ЦК України.

12.01.2012 року ОСОБА_5 - помер (а.с. 18).

З копії спадкової справи № 17/2018 від 29.03.2018 року, наданої до суду приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлого 12.01.2012 року ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_3, яка на момент смерті була зареєстрована разом із ним. Спадкоємцем першої черги, крім ОСОБА_3, є ще донька померлого - ОСОБА_8, яка із заявою про прийняття спадщини не зверталась. Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно отримала ОСОБА_3 (а.с. 52-131).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що спадкоємцем за законом, після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3, тобто останній перейшли усі права та обов'язки померлого. Право щодо виконання зобов'язань за договором позики від 30.03.2007 року не входить до переліку, зазначеному у ст. 1219 ЦК України (права та обов'язки, які не входять до складу спадщини), тому суд вважає, що ОСОБА_3, як спадкоємець повинна відповідати за зобов'язаннями померлого.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.

Згідно ст.1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

У статті 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором між ними. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про те, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договором позики від 30.03.2007 року передбачено, що позичальник повинен сплачувати 2,5 % на залишок суми заборгованості за користування грошовими коштами, щомісячно.

З розрахунку позивача вбачається, що на його користь підлягає стягненню сума процентів, передбачених договором позики за період з 16.07.2015 року по 16.07.2018 року в розмірі 126 000,00 грн. (140 000 грн. х 2,5 %) х 36 місяців.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три відсотки річних за період з 21.08.2017 року по 16.07.2018 рік складає 6 435 грн. 78 коп., інфляційні витрати за період з вересня 2017 року по травень 2018 року складають 13 704 грн. 60 коп.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача за договором позики від 30.03.2007 року грошових коштів у розмірі 286 140 грн. 38 коп., які включають 140 000 грн. - сума позики; 126 000,00 грн. - проценти за користування позикою за період з 16.07.2015 року по 16.07.2018 року; 3 % річних за період з 21.08.2017 року по 16.07.2018 рік у розмірі 6 435 грн. 78 коп., інфляційні витрати за період з вересня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 13 704 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 546, 623, 625, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюлова, буд. 17А до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, третя особа: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3, мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Виводове, вул. М. Безсмертного про стягнення заборгованості, процентів за користування позикою, процентів за прострочення повернення позики та інфляційних витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюлова, буд. 17А борг за договором позики від 30.03.2007 року в сумі 286 140 (двісті вісімдесят шість тисяч сто сорок ) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брюлова, буд. 17А понесені судові витрати в розмірі 2 861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.03.2019 року.

Суддя Р.С. Холод