ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 18 березня 2019 року № 826/10117/18 Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ПРОФІ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «БС ПРОФІ» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «БС ПРОФІ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 715109/41037828 від 22.05.2018; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 715110/41037828 від 22.05.2018; - визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг № 10245/41037828/2 від 08.06.2018., рішення комісії з питань розгляду скарг № 10446/41037828/2 від 11.06.2018; - зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкові накладні № 12 від 10.11.17, № 17 від 14.11.17, складені ТОВ «БС ПРОФІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «БС ПРОФІ» посилається на те, що жодних законних підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а у подальшому, для відмови в їх реєстрації у Державної фіскальної служби України не було. Позивач стверджує, що товариство надало до Державної фіскальної служби України пояснення і копії документів, якими підтверджуються реальність здійснення господарських операцій по податковим накладним № 12 від 10.11.17, № 17 від 14.11.17, при цьому, в оскаржуваних рішеннях комісії ДФС України не зазначено та не деталізовано, яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для успішної реєстрації податкової накладної. У встановлений судом строк від Державної фіскальної служби України відзив на позовну заяву не надходив, хоча ухвалу про відкриття провадження та позовні матеріали отримав уповноважений представник 31.09.2018. Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне. Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «БС ПРОФІ» у процесі здійснення господарської діяльності, здійснило операції з постачання товару підприємству ТОВ «Технорейлгруп» згідно з видатковими накладними: № 12 від 10.11.2017, № 17 від 14.11.2017. ТОВ «БС ПРОФІ» надіслало у електронному вигляді на адресу органу Державної фіскальної служби податкові накладні № 12 від 10.11.2017, № 17 від 14.11.2017 для реєстрації в ЄРПН. (а. с. 57-58 т. 1) Відповідний товар, що поставлений до ТОВ «Технорейлгруп» згідно вищевказаних видаткових накладних, був придбаний позивачем у ТОВ «Кронас-Трейд» (ЄДРПОУ 40968046) за договором поставки № 61-17 від 09.02 2017, згідно видаткових накладних №1ук від 01.11.2017, № 4ук від 08.11.2017, (ПН № 102 від 01.11.2017, № 401 від 08.11.2017). У відповідь на надіслані у електронному вигляді податкові накладні № 12 від 10.11.2017, № 17 від 14.11.2017., товариство отримало повідомлення (квитанції) щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 12 від 10.11.2017, № 17 від 14.11.2017, у яких зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені наступні помилки: - стосовно податкової накладної № 12 від 10.11.2017: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД: 4410,4411...»; - стосовно податкової накладної № 17 від 14.11.2017: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД: 4410, 4823...», Крім того, у даних квитанціях запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (а. с. 17-18 т. 1) Після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 12 від 10.11.2017, № 17 від 14.11.2017, товариство надало контролюючому органу ДФС (електронними засобами зв'язку), відповідно до положень п. п. 201.16.2. п. 201.16 ст. 201 ПК України пояснення по зупиненим податковим накладним № 12, № 17 та копії документів, достатніх на переконання ТОВ «БС ПРОФІ» для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У наданих поясненнях щодо зупинення податкових накладних № 12, № 17 ТОВ «БС ПРОФІ» вказувало, що товар, який було поставлено підприємству ТОВ «Технорейлгруп» та стосовно чого складено та подано для реєстрації до ЄРПН податкові накладні № 12 та № 17 був придбаний у підприємства ТОВ «Кронас-Трейд» згідно договору поставки № 61-17 від 09.02 2017 та з приводу вищевказаних господарських операцій підприємством ТОВ «Кронас-Трейд» зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на кількість відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД: 4410,4411... стосовно товару за податковою накладною № 12 від 10.11.2017 та згідно з УКТ ЗЕД: 4410,4823... стосовно товару за податковою накладною № 17 від 14.11.2017. (а. с. 42-47 т. 1) Надалі, ДФС України повідомило позивача засобами електронного зв'язку про прийняття рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 715109/41037828 від 22.05.2018 (стосовно зупинення реєстрації податкової накладної № 12 від 10.11.2017), № 715110/41037828 від 22.05.2018 (стосовно зупинення реєстрації податкової накладної № 17 від 14.11.2017), якими товариству було відмовлено у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з підстав ненадання платником податку копій документів: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законом (документи, які не надано підкреслити)». (а. с. 48, 86 т. 1) Проте, позивач повідомляє, що ТОВ «БС ПРОФІ» разом із поясненнями подавало такі документи на відповідності продукції (товару) поставленого до ТОВ «Технорейлгруп», а саме: копію сертифікату відповідності серії ВГ № UA1.044.0016907-16, копію сертифікату FC-COC-804239 (стосовно товару, вказаного в ПН № 12 від 10.11.2017), копію сертифікату відповідності серії ВГ № UA 1.044.0016907-16, копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/89549 (стосовно товару, вказаного в ПН № 17 від 14.11.2017). (а. с. 27-41 т. 1) Не погодившись з рішеннями податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач у відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПКУ та порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації звернувся до Державної фіскальної служби України з відповідними скаргами. (а. с. 49-53, 87-91 т. 1) За наслідками розгляду скарг товариства, комісією ДФС України з питань розгляду скарг прийнято рішення № 10245/41037828/2 від 08.06.2018, (стосовно зупинення реєстрації податкової накладної № 12 від 10.11.2017), № 10446/41037828/2 від 11.06.2018, (стосовно зупинення реєстрації податкової накладної № 17 від 14.11.2017, якими відповідні скарги залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС - без змін. (а. с. 56, 92, 233 т. 1, а. с. 27 т. 2) Не погоджуючись з рішеннями комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкових накладних та рішеннями комісії з питань розгляду скарг, вважаючи їх протиправними, ТОВ «БС ПРОФІ» звернулось до суду за захистом своїх прав. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. З аналізу даних норм законодавства убачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Так, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних від 20.11.2017 та 30.11.2017 убачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (п. 6 Критеріїв), оскільки за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 4410, 4411 (по накладній № 12) та згідно УКТ ЗЕД: 4410, 4823 (по накладній № 17). Крім того, запропоновано товариству надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Однак, зупинивши реєстрацію податкових накладних з таким висновком, відповідач порушив норми п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки в квитанціях не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації даних податкових накладних, а вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567. Натомість, п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від відповідача чіткого зазначення конкретного виду критерію. Так, відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених Наказом № 567 (з 25.05.2018 втратив чинність, але на момент зупинення реєстрації накладних був чинний та покладений в основу квитанцій), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). Тобто, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків містив у собі визначення трьох різних за змістом критеріїв. Таким чином, приймаючи рішення про зупинку реєстрації податкових накладних, відповідач був зобов'язаний у квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків. Відповідно, визначення відповідачем у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких містився у «Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених Наказом № 567. Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Також, зі змісту квитанцій видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік, яких встановлено Наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Таким чином, у квитанції фіскальним органом, в порушення п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік, яких встановлений Наказом № 567. Слід зазначити, що контролюючий орган під час розгляду справи не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних. Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117, чинний на момент прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних товариства), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У той же час, відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. З матеріалів справи убачається, що на виконання п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України товариством було направлено на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності, здійснення операцій по відмовленій податковій накладній. Так, позивачем надано копію сертифікату відповідності серії ВГ № UA1.044.0016907-16, копію сертифікату FC-COC-804239 (стосовно товару, вказаного в ПН № 12 від 10.11.2017), копію сертифікату відповідності серії ВГ № UA 1.044.0016907-16, копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/89549 (стосовно товару, вказаного в ПН № 17 від 14.11.2017). Таким чином, позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішень про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийняті рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається фіскальним органом до уваги. У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Суд наголошує на тому, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкові накладні № 12 від 10.11.2017 та № 17 від 14.11.2017, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень. Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування. У частині позовних вимог щодо оскарження рішень комісії з питань розгляду скарг, суд виходить з наступного. Як зазначено у п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; - якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Обов'язковою ознакою дій, рішень (в тому числі і актів) чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, проте такі рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. За таких обставин, рішення контролюючого органу стосовно прийняття оскаржуваних рішень комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду про відмову у задоволенні скарг товариства на рішення комісії Державної фіскальної служби України самі по собі не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, з огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність у позивача об'єкта судового захисту та, як наслідок, про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. Крім того, слід зазначити таке. У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання, на переконання суду, є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку. Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, ураховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні № № 12, 17 потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України, В И Р І Ш И В : Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ПРОФІ» (ЄДРПОУ 41037828, провулок Куренівський, 17, м. Київ, 04073) до Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 715109/41037828 від 22.05.2018. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 715110/41037828 від 22.05.2018. Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити зареєструвати податкові накладні № 12 від 10.11.17, № 17 від 14.11.17, складені ТОВ «БС ПРОФІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БС ПРОФІ» (ЄДРПОУ 41037828, провулок Куренівський, 17, м. Київ, 04073) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7048,00 (сім тисяч сорок вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053). Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно. Суддя Н.М. Шевченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2019 |
Оприлюднено | 21.03.2019 |
Номер документу | 80545130 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шевченко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні