Постанова

від 26.02.2019 по справі 0440/5187/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5187/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ДУЕТ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року (головуючий суддя Горбалінський В.В.)

у справі № 0440/5187/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ДУЕТ

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ДУЕТ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018:

№ 0016381418, яким зобов'язано позивача сплатити податок на прибуток у сумі 359736,00 грн., штрафні санкції у сумі 79615,00 грн.;

№ 0016401418 яким зобов'язано позивача сплатити податок на додану вартість у сумі 252700,00 грн., штрафні санкції у сумі 126350,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виконанням усіх передбачених законом умов щодо формування податкового кредиту, позивач має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд зазначив, що в результаті аналізу досліджуваних документів не встановлено фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а отже надані позивачем відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Позивач зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій зроблено на підставі відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а отже є безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає винесене судом першої інстанції рішення законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що проведеним аналізом ІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Експотехімпорт (код ЄДРПОУ 38867951), ТОВ Каліпсо Медіа (код ЭДРПОУ 39935414), ТОВ Ексон Компані (код ЄДРПОУ 41070273), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3) ТОВ Київ ОПТ Інвест (код ЄДРПОУ 40400257) до органів ДФС за місцем реєстрації за відповідні періоди роботи, податкових декларацій по податку на прибуток, фінансову звітність не надавали, податок на прибуток по здійсненім операціям не сплачували. Податкові розрахунки, що свідчать про наявність транспортних чи виробничих ресурсів, земельних ділянок не подавались; основні засоби відсутні. Дані факти свідчать про відсутність у суб'єктів господарювання необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання, реалізації товару (виконання робіт, надання послуг), наміру отримання доходу та здійснення лише документального оформлення господарських операцій.

Також відповідач зазначив, що свідоцтва платників податку на додану вартість постачальників ТОВ Експотехімпорт , ТОВ Каліпсо Медіа . ТОВ Київ ОПТ Інвест анульовано за рішенням контролюючого органу, а саме: ТОВ Експотехімпорт причина - 37 - до СДР внесено запис про відсутність підтвердження , ТОВ Каліпсо Медіа причина - 39 - відсутність поставок та ненадання декларацій , ТОВ Київ ОПТ Інвест причина - 22 - ненадання декларацій протягом року .

Товарно-супроводжувальні документи щодо підтвердження транспортування ТМЦ від продавця (ТОВ Експотехімпорт , ФОП ОСОБА_1, ПП Пром - Комплект , ТОВ Ексон Компані ) до покупця (ТОВ фірма Дует ) за рахунок продавця або покупця відсутні, до перевірки не надано.

По ТОВ Київ ОПТ Інвест для проведення перевірки та підтвердження транспортування ТМЦ від продавця до покупця надано лише одну товарно-транспортну накладну.

Крім того, в ході проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) не встановлено придбання ідентичних товарів суб'єктами господарювання ТОВ Експотехімпорт , ФОП ОСОБА_1, ПП Пром - Комплект , ТОВ Каліпсо Медіа , ТОВ Київ ОПТ Інвест , ТОВ Ексон Компані по ланцюгу постачання. Тобто, асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Згідно з даними Реєстру облікових карток суб'єктів фіктивного підприємництва ІС Податковий блок ДПІ у Печерському районі ТУ ДФС у м.Києві по ТОВ Київ ОПТ Інвест (код ЄДРПОУ 40400257) 20.03.2017 встановлено ознаку фіктивності. Відсутність факту реального одержання (купівлі) контрагентами відповідного товару від інших суб'єктів господарювання свідчить про недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує неможливість введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення контрагентами первинного постачання (продажу) першому в ланцюгу ТОВ фірма Дует .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Фірма ДУЕТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 22.05.2018 № 26606/04-36-14-18/20219195.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за період 2015-2017 роки на загальну суму 386232,00 грн.;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 400166,00 грн.;

В акті перевірки зафіксовано, що ТОВ Фірма ДУЕТ мало фінансово-господарські взаємовідносини з наступними суб'єктами господарювання: ТОВ ЕКСПОТЕХІМПОРТ (ЄДРПОУ 38867951) на загальну суму без ПДВ 766045,40 грн., ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_3) на суму 49259,10 грн., ПП ПРОМ-КОМПЛЕКТ (ЄДРПОУ 21874648) на суму 334307,70 грн., ТОВ КАЛІПСО МЕДІА (ЄДРПОУ 39935414) на суму 499063,55 грн., ТОВ КИЇВ ОПТ ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 40400257) на суму 249618,35 грн., ТОВ ЕКСОН КОМПАНІ (ЄДРПОУ 41070273) на суму 100248,10 грн.

Видами діяльності вищезазначених постачальників є торгівля, проте в ході перевірки відповідачем виявлено, що зазначені контрагенти до органів ДФС за місцем реєстрації, за відповідні періоди роботи, податкових декларацій по податку на прибуток, фінансові звітність не надавали, податок на прибуток по здійсненим операціям не сплачували. Податкові розрахунки, що свідчать про наявність транспортних чи виробничих ресурсів, земельних ділянок, не подавались, основні засоби відсутні.

На підставі зазначеного контролюючим органом зроблено висновок про відсутність у суб'єктів господарювання необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання, реалізації товару (виконання робіт, надання послуг), наміру отримання доходу та здійснення лише документального оформлення господарських операцій. Згідно умов укладених договорів та наданих до перевірки документів ТОВ Фірма ДУЕТ отримано від вищезазначених суб'єктів господарювання ТМЦ (генератор, утримувач колеса, лист та ін.). При цьому їх сертифікати якості (походження) на момент перевірки відсутні. Суми податку на додану вартість по даним операціям включено до податкового кредиту, вартість придбаних ТМЦ включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (враховано у фінансовому результаті до оподаткування прибутку підприємств). Також встановлено, що у вказаних контрагентів відсутні трудові ресурси (відповідні звіти про нарахування заробітної пати та відрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів ДФС не надано), в той час як реалізоване ТМЦ мають різноманітний характер та потребують значного штату кваліфікованого персоналу.

Товарно-супровідні документи щодо підтвердження транспортування ТМЦ від продавця (ТОВ ЕКСПОТЕХІМПОРТ , ФОП ОСОБА_1, ПП Пром-Комплекс , ТОВ Ексон Компані ) до покупця (ТОВ Фірма ДУЕТ ) за рахунок продавця або покупця відсутні (не надано). По ТОВ Київ ОПТ Інвест для проведення перевірки та підтвердження транспортування ТМЦ від продавця до покупця надано лише одну товарно-транспортну накладну. Крім того, в ході проведеного відповідачем аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не встановлено, придбання ідентичних товарів зазначеними контрагентами по ланцюгу постачання, тобто асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій.

На підставі акта перевірки № 26606/04-36-14-18/20219195 ГУ ДФС України у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018:

№ 0016401418, яким ТОВ Фірма ДУЕТ за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) нараховані штрафні санкції на загальну суму 379900,00 грн.;

№ 0016381418, яким ТОВ Фірма ДУЕТ за платежем податок на прибуток приватних підприємств нараховані штрафні санкції на загальну суму 439351,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

За правилами п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

З акту перевірки від 22.05.2018 вбачається дослідження податковим органом під час проведення перевірки господарських операцій товариства з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Експотехімпорт , ТОВ Каліпсо Медіа , ТОВ Ексон Компані , ФОП ОСОБА_1, ТОВ Київ ОПТ Інвест , ТОВ Ексон Компані .

На час здійснення господарських операцій з позивачем вказані контрагенти ТОВ мали статус юридичної особи, платників податку на додану вартість, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагентів позивача в ході виконання правочинів купівлі-продажу з позивачем.

Факт поставки вищевказаними контрагентами товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача підтверджений поданими позивачем до контролюючого органу документами, які були досліджені також судом першої інстанції, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (ТОВ Каліпсо Медіа , ТОВ Київ ОПТ Інвест ), платіжні документи, які підтверджують рух активів у процесі здійснення цих господарських операцій і зміни у власному капіталі позивача, а також складеними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Використання придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем у своїй господарській діяльності відповідачем не заперечується, підтверджених .

Під час перевірки контролюючим органом не встановлено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства. Також відповідачем не встановлено порушень при відображенні вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку товариства.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з поданих позивачем документів на підтвердження виконання вказаного договору, апеляційний суд вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару (купівлі-продажу) меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагента ґрунтуються виключно на податковій інформації стосовно контрагентів позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з відповідачем, що подані позивачем на підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей документи не розкривають в повній мірі сутність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, не спростовує висновків податкового органу, зроблені в акті перевірки, а отже не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції враховані надані відповідачем копії документів: листи управління внутрішньої безпеки, рішення судів, протоколи слідчих дій, з яких вбачається, що ТОВ КАЛІПСО МЕДІА , ТОВ КИЇВ ОПТ ІНВЕСТ фігурують у кримінальних провадженнях, які розслідуються по ст. 205, 212 Кримінального кодексу України.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

З приводу відсутності товарно-супровідних щодо підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей ТОВ ЕКСПОТЕХІМПОРТ , ФОП ОСОБА_1, ПП Пром-Комплекс , ТОВ Ексон Компані контролючим органом під час перевірки, а судом першої інстанції в ході розгляду справи не встановлено, що транспортування товару на адресу позивача здійснювалось за рахунок позивача як покупця і позивач був учасником правовідносин з перевезення і мав можливість впливати на складення та заповнення товарно-супровідної документації, зокрема, транспортних накладних.

Товарно-транспортні накладні відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , є транспортною документацією, якою підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Крім того, на даний час в Україні відсутня законодавчо затверджена форма товарно-транспортної накладної, тому суб'єкти господарювання можуть на свій розсуд як використовувати в своїй діяльності товарно-транспортні накладні довільної форми, так і не використовувати її взагалі.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, як і недоліки в товарно-транспортних накладних є лише свідченням дотримання чи порушення правил перевезень, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та самі по собі не свідчать про безтоварність операції за наявності інших підтверджуючих документів.

Щодо відсутності сертифікатів якості (походження) на товар, то, по-перше, згідно приписів ч.2 ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цільного законодавства, тобто обов'язок по передачі сертифікату покладено на продавця, яким позивач у вищевказаних операціях не являється; по-друге, в подальшому товар разом з сертифікатом передається новому покупці (у разі його подальшої реалізації).

Тим більш, що податковим органом не наведено правову норму, яка приписує платникам податків зберігати копії сертифікатів (паспортів на товар) для документального підтвердження показників податкового обліку.

В спірному випадку наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності свідчать, що законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Також апеляційний суд вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, твердження відповідача, що відсутність у контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності з придбання, зберігання та подальшої реалізації товару є свідченням неможливості поставки (продажу) позивачеві певного товару.

Чинним законодавством України не передбачено, яке конкретно майно та інші матеріальні ресурси та умови повинні бути наявні у платника податків для здійснення певної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що жодною нормою законодавства України не передбачений обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Твердження відповідача, що аналізом ЄРПН не встановлено факт придбання контрагентами позивача товару, який реалізований позивачу, не можуть бути прийняті, оскільки товар міг бути придбаний в інші (попередні) періоди, а також із залученням третіх осіб, які не є платниками ПДВ, що відповідачем фактично не досліджувалось.

Також, згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи відповідача, з чим погодився суд першої інстанції, жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій позивача з переліченими вище контрагентами, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються виключно на аналізі податкової інформації.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не доведено обґрунтованості висновків щодо взаємовідносин позивача з визначеними вище контрагентами, відповідно, порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З приводу посилань контролюючого органу на кримінальні провадження, які розслідуються по ст. 205, 212 Кримінального кодексу України, і в яких фігурують ТОВ КАЛІПСО МЕДІА , ТОВ КИЇВ ОПТ ІНВЕСТ , апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто без наявності зазначених у ч.6 ст.78 КАС України судових рішень, які набрали законної сили і встановлювали б відповідні обставини, матеріали кримінального провадження само по собі не має доказової сили для даної адміністративної справи.

В даному випадку відповідні вироки суду стосовно посадових осіб ТОВ КАЛІПСО МЕДІА , ТОВ КИЇВ ОПТ ІНВЕСТ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.205, 2012 КК України, відсутній.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку що відповідач всупереч приписів ч.2 ст.77 КАС України не надав беззаперечних доказів, що господарські операції з поставки (купівлі-продажу) між позивачем та ТОВ Експотехімпорт , ТОВ Каліпсо Медіа , ТОВ Ексон Компані , ФОП ОСОБА_1, ТОВ Київ ОПТ Інвест , ТОВ Ексон Компані не носили реального характеру, тому є неправомірним збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в не повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив рішення з недотриманням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ДУЕТ задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року у справі № 0440/5187/18 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018 № 0016381418, від 25.06.2018 № 0016401418.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко