Постанова

від 13.03.2019 по справі 826/9694/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9694/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту 23.10.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Майндшер до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Майндшер звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00003001402 від 21.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що доводи відповідача з приводу фіктивності господарських відносин ТОВ Майндшер з ТОВ Стиль Медіа є суб'єктивними припущеннями, які не підтверджені жодним прямим доказом, на противагу чому позивач цілком підтвердив наявними у нього документами реальність господарської операції з придбання товарів у спірних контрагентів. Реальність здійснення господарських операцій ТОВ Майндшер з ТОВ Стиль Медіа доведена документально належним чином.

Згідно з відзивом на адміністративний позов податковий орган заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, наполягав на правильності та законності висновків акту та податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що по ланцюгу постачання встановити фактичного виконавця послуг з розміщення рекламних матеріалів не виявляється можливим. ТОВ Майндшер в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК завищено показники, задекларовані в рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України по взаємовідносинах з ТОВ Стаккато Плюс (попередні назви Сталь Медіа ) на загальну суму ПДВ 620 655,00 грн, у тому числі по періодам січень 2014 року - 197 155,00 грн, лютий 2014 року - 262 256,00 грн, березень 2014 року - 161 244,00 грн.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ Сталь Медіа за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо виконання. В свою чергу, виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а договір мав реальний характер.

У судове засідання - 13.03.2019 з'явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2 квартал 2017 року та наказу Головного правління ДФС у м. Києві № 5128 від 15.06.2017, була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Майндшер з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 89/26-15-14-02-02/35372210 від 26.02.2018 та встановлено порушення:

- п. 44.1 ст.44 п.138.2 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Кодексу (в редакції, що діяла до 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 558 589,00 грн, в тому числі за 2014 рік у сумі 558 589,00 гривень;

- п. 201.10 ст. 201 Кодексу, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за жовтень 2015 року;

- пп. 141.4.2, пп. 141.4.6 п. 141.4. ст.141 Кодексу, а саме несвоєчасна сплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 20 721,95 грн, у 2014 році;

- ст.1 Закону України № 185/94 - BP від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження валютної виручки у розмірі 477,66 євро (еквів. 8 834,92 грн) за контрактом № М01/11/2012 від 01.11.2012 з компанією "Maximize LLС" (Молдова) та 34 793,39 дол. США (еквів. 865 761,45 грн.) за контрактом № 16/01-2014 від 16.01.2014 з компанією "Delta Medical Promotions AG" (Швейцарія) на рахунок ТОВ Майндшер .

На підставі згаданого акту Головним управлінням ДФС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення № 00003001402 від 21.03.2018, яким, на підставі акту перевірки, застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у сумі 698 236,00 грн, з яких 558 589,00 грн - податкові зобов'язання, 139 647,00 грн - штрафні санкції.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України № 996-ХIV від 19.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пп. 14.1.27 ПК України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

За змістом пунктів 138.4, 138.8 статті 138 ПК собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та включає як прямі матеріальні витрати, так і вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Відповідно до акту перевірки № 89/26-15-14-02-02/35372210 від 26.02.2018, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ Майндшер норм чинного законодавства у зв'язку з завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, не підтверджених податковими накладними або оформлених з порушенням вимог по взаємовідносинах із ТОВ Стаккато-плюс (код 36858290) (інша назва ТОВ Стиль Медіа ) за період січень 2014 - березень 2016.

При цьому, контролюючим органом використано податкову інформацію стосовно ТОВ Стиль Медіа (інша назва - ТОВ Стаккато-плюс ), відповідно до якої: стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку); основний вид діяльності - рекламні агентства (73.11); директор, бухгалтер - в одній особі; свідоцтво платника ПДВ - анульоване 28.11.2016 р. (ненадання декларацій протягом року).

Висновки щодо неможливості ведення фінансово-господарських відносин ТОВ Майндшер з ТОВ Стаккато-плюс (інша назва ТОВ Стиль Медіа ) відповідач робить за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, відповідно до якого наявні судові ухвали у рамках кримінальних проваджень передбачених за ст. 205 КК України, в яких згадується ТОВ Стиль Медіа (інша назва ТОВ Стаккато-плюс ) (а.с. 49 т. 1 - зворотній бік).

Відповідно до акту перевірки (а.с. 50-51 т. 1), відповідач робить висновки стосовно нереальності здійснення господарської операції між ТОВ Майндшер та ТОВ Стаккато-плюс (інша назва ТОВ Стиль Медіа ) у зв'язку з наявністю в Єдиному реєстрі судових рішень судових ухвал у рамках кримінальних проваджень передбачених за ст. 205 КК України стосовно контрагентів постачальників ТОВ Стаккато-плюс .

У зв'язку з цим, акти прийому-передачі наданих послуг, на думку відповідача, не підтверджують факт передачі послуг від ТОВ Стаккато-плюс до ТОВ Майндшер , оскільки дефектність первинних документів підтверджується, в тому числі, але не виключно, матеріалами досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, в яких фігурує вищезазначений контрагент-постачальник та який, на думку відповідача, нібито задіяний в протиправних фінансово-економічних механізмах.

На підставі викладеного, відповідач робить висновки, що внаслідок не підтвердження реальності здійснення господарських відносин та дефектністю первинних документів між ТОВ Майндшер та ТОВ Стаккато-плюс (ТОВ Стиль Медіа ), у ТОВ Майндшер відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (а.с. 51 т. 1 зворотній бік)).

На підставі викладеного податковий орган вбачає проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентом, який не виконує свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових доходів та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. В зв'язку з цим, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 558 589,00 грн, в тому числі за 2014 рік у сумі 558 589,00 грн.

Дослідивши первинні документи, якими задокументовано господарські операції по придбанню зазначених вище послуг, в тому числі, договором про надання послуг в галузі реклами, додатками до договору, актами прийому-передачі наданих послуг, податковими накладними, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано до суду копії первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентом.

Між ТОВ Майндшер (замовник) та ТОВ Стаккато-плюс (виконавець) укладено договір про надання послуг в галузі реклами № 23/04-12 від 23.03.2012.

Відповідно до п.п 1.1, 1.2 вказаного Договору виконавець здійснює рекламне й інформаційне обслуговування замовника на умовах, передбачених договором. Виконавець надає замовникові послуги і роботи в галузі реклами (креативні, дизайнерські, консультаційні, медіа, інформаційні й інші) на підставі доручень замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити ці роботи і послуги.

Згідно до п.п. 3.1.2 Договору після одержання від замовника заявки сторони погоджують порядок надання послуг і виконання доручень шляхом підписання відповідного додатку, у якому вказують вид наданих послуг, терміни надання послуг, предмет угоди, вид рекламного носія, загальну вартість робіт з розміщення рекламно- інформаційних матеріалів, включаючи податки і збори, порядок оплати та ін.

Додатки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, отже є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п.п 3.1.3, 3.1.6 Договору після підписання сторонами додатку і затвердження замовником усіх питань, що вимагають узгодження з боку замовника, виконавець розпочинає надання послуг, виконання робіт відповідно до умов такого договору. Передача рекламно-інформаційних матеріалів від однієї сторони іншій стороні підтверджується підписанням відповідного акту прийому-передачі матеріалів з докладним описом переданих матеріалів.

01.01.2014 між сторонами підписано додаткову угоду № 1/1 до договору № 23/04-12 від 23.03.2012. Вказаною додатковою угодою строк дії договору № 23/04-12 від 23.03.2012 продовжено до 31.12.2014 включно.

На підтвердження виконання умов договору сторонами підписувались додатки до договору № 23/04-12 від 23.03.2012. В додатках встановлювалися певні умови надання рекламних послуг, а саме: вид рекламних матеріалів, умовна назва рекламних матеріалів, телевізійний канал, період надання послуг за додатком, вартість послуг виконавця та сума ПДВ.

Роботи по додаткам до договору № 23/04-12 від 23.03.2012 вважаються виконаними після підписання актів прийомки-здачі робіт/послуг уповноваженим представником ТОВ Майндшер та уповноваженим представником ТОВ Стиль Медіа .

Відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг сторони погоджують прийняття послуг відповідно до умов договору та додатку, зокрема надання послуг з розміщення рекламних матеріалів на телеканалах. Претензій щодо якості та порядку наданих послуг Замовник не має. В свою чергу послуги оплачені замовником в повному обсязі, а тому виконавець немає жодних претензій з приводу оплати виконаних робіт.

Відповідно до додатків до договору № 23/04-12 від 23.03.2012 ТОВ Стиль Медіа надало ТОВ Майндшер послуги з розміщення рекламних матеріалів Yandex, Huggies, Kotex, Glade, Mr. Muscle, Toilet Duck, Бронхостоп, Rowenta, Moulinex, Amour, Гріпекс, на телевізійних каналах.

Окрім того, ТОВ Стиль Медіа виписано на адресу ТОВ Майндшер податкові накладні, які зареєстровані належним чином в реєстрі податкових накладних. Також, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 розрахунки між ТОВ Стиль Медіа та ТОВ Майндшер проводились у безготівковій формі.

ТОВ Майндшер замовляло рекламні послуги у ТОВ Стиль Медіа у зв'язку з виконанням умов договорів, укладених з контрагентами-замовниками, зокрема з ТОВ Дельта Медікел Промоушинз АГ (договір № 03/10М від 29.01.2010), з ТОВ Груп Себ Україна (договір № 10/12М від 03.02.2012), з ТОВ Кімберлі-Кларк Україна (договір № 03/13-М від 03.01.2013), з ТОВ СК Джонсон (договір № 15/13М від 15.01.2013), з ПАТ Виробниче об'єднання Конті (договір № 0772/10/13 від 25.10.2013), ТОВ Велтрейд (договір № 12/11-М від 11.11.2013), з ТОВ Яндекс.Україна (договір № 01/14-М від 01.01.2014).

Вказане свідчить про те, що отримані послуги у ТОВ Стиль Медіа використані позивачем з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності шляхом подальшої реалізації.

Так само, фактичне надання послуг з розміщення реклами на різних телевізійних каналах підтверджується ефірною довідкою, складеною ТОВ Індустріальний телевізійний комітет за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 (том 7, а.с. 245-249, том 8, а.с. 1-113).

Окрім того, в суді першої інстанції в судовому засіданні суду першої інстанції 04.10.2018 був допитаний свідок ОСОБА_4, який був директором ТОВ Майндшер до 2014 року, який пояснив, що договір з ТОВ Стаккато-плюс підписував він, з ким конкретно спілкувався від імені ТОВ Стаккато-плюс не пам'ятає, оскільки на той час була служба безпеки Товариства, яка перевіряла усіх контрагентів, а проект договору був узгоджений та завірений юридичним відділом. Послуги були отримані реально, реклама розміщена на різних телеканалах, сумнівів у реальності статусу контрагента не виникало.

Також в судовому засіданні 04.10.2018 був допитаний свідок ОСОБА_5, який є чинним директором ТОВ Майндшер з 2014 року, який підтвердив, що ТОВ Майндшер замовляло рекламу у ТОВ Стаккато-плюс на підставі укладеного контракту. Про кримінальні справи відносно ТОВ Стаккато-плюс ОСОБА_5 нічого не знає. Перед укладанням договору перевірялись установчі документи, кошти перераховувались на розрахунковий рахунок.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто вищезазначений договір, укладений між позивачем і вказаним контрагентом, мав реальний характер, що свідчить про те, що ТОВ Майндшер правомірно було віднесено до складу витрат вартість сплачених послуг, у зв'язку з отриманням маркетингових послуг, які в свою чергу були використані ТОВ Майндшер у власній господарській діяльності.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 813/4931/13-а, від 06.02.2018 по справі № 802/4940/14, від 25.01.2015 у справі № 826/17411/16 згідно якої податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Тобто, у разі реальності господарської операції, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. До акту перевірки не надано пояснень посадових та відповідальних за господарські операції осіб позивача, отриманих задля з'ясування обставин отримання товарів (робіт, послуг). Ці обставини не досліджені, та їм не надано належного спростування. До уваги відповідачем прийнята виключно наявна податкова інформація, що може свідчити про упереджене та необ'єктивне ставлення до підконтрольного суб'єкта, суб'єктивність висновків контролюючого органу на власну користь.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем незаконної податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагента позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження № 32015100040000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ "Стиль Медіа", то колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018, справа № 816/809/17.

Проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої ст. 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

Згідно відповіді слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві № 3149/Г/26-53-23-02 від 08.05.2018, - 28.09.2015 було закрито кримінальне провадження № 32015100040000027 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (том І, а.с. 136) , тобто в зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення.

Отже, з огляду на те, що укладені договори та додатки між ТОВ Майндшер та ТОВ Стиль Медіа реально виконані, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, колегія суддів вважає вірних висновок суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі відповідач жодним чином не спростовує доводи, викладені в рішення суду першої інстанції, а лише повторно копіює відзив на позовну заяву, який складається з уривків з акту перевірки. В апеляційній скарзі податковий орган вказує, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ Стаккато-плюс ліквідоване в листопаді 2016 року, однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що взаємовідносини між ТОВ Майндшер та ТОВ Стиль Медіа існували в період з березня 2012 року по березень 2014 року.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2018 - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.03.2019.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Н.В. Безименна