Постанова

від 19.03.2019 по справі 802/1286/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1286/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

19 березня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, Апеляційного суду Вінницької області, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталії Петрівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, Апеляційного суду Вінницької області, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталії Петрівни про зобов'язання Апеляційного суду Вінницької області привести Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017 у відповідність до Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретарів), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 13.06.2016 №646, а саме змінити п.6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017 - сам розмір премії помічника суддів встановлюється наказом голови суду за поданням судді в межах затвердженого фонду оплат праці суду.

Крім того, позивач просила:

- зобов'язати Апеляційний суд Вінницької області відповідно до п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017 доводити щомісячно до відома суддів інформацію про розмір фонду преміювання суду;

- визнати протиправною бездіяльність голови Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області щодо не вирішення питання про преміювання ОСОБА_3 за березень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13 та зобов'язати голову Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області провести розрахунок та виплату премії ОСОБА_3 за березень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13;

- визнати протиправною бездіяльність голови Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області щодо ненарахування максимальної премії відповідно до фонду преміювання ОСОБА_3 за квітень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13 та зобов'язати голову Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області провести перерахунок відповідно до розміру фонду преміювання та виплатити невиплачену частину премії ОСОБА_3 за квітень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13;

- зобов'язати Апеляційний суд Вінницької області здійснити перерахунок премії ОСОБА_3 за червень 2017 року виходячи з 50% окладу, а не з 25%;

- скасувати наказ від 28.11.2017 №162/2-07к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у листопаді 2017 року" в частині преміювання ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок премії ОСОБА_3 за листопад 2017 року виходячи з 375% окладу, а не 300%;

- визначити розмір премії ОСОБА_3 у квітні 2018 року, визнавши протиправною бездіяльність відповідачів в частині розміру премії;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині не встановлення надбавки помічнику судді ОСОБА_13 - ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів встановити таку надбавку, виходячи з подання судді від 24.04.2018, але в межах фонду заробітної плати встановленої в кожному з місяців;

- визначити розмір премії ОСОБА_3 у травні 2018 року, визнавши протиправною бездіяльність відповідачів в частині розміру премії;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині не встановлення надбавки за інтенсивність праці помічнику судді ОСОБА_13 - ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів встановити таку надбавку, виходячи з подання судді від 23.05.2018, але в межах фонду заробітної плати встановленої в травні 2018 року;

- визначити розмір премії ОСОБА_3 у червні 2018 року, визнавши протиправною бездіяльність відповідачів в частині розміру премії та зобов'язати відповідачів встановити таку премію;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині встановлення мінімальної надбавки за інтенсивність праці помічнику судді ОСОБА_13 - ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів встановити таку надбавку, виходячи з подання судді від 21.06.2018, але в межах фонду заробітної плати встановленої в червні 2018 року.

Позовні вимоги викладені з урахуванням уточнень до доповнень до адміністративного позову (т.1 а.с.35-41, т.1 а.с.52-58, т.1 а.с.158-160, т.1 а.с.164-171).

Тобто, основними підставами для звернення позивача до суду являється незгода з тим, що їй не встановили в певні місяці або встановили відсоток премії та надбавки за інтенсивність у меншому розмірі, ніж було зазначено в поданнях судді.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано абзац 2 пункт 6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, що затверджене наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017.

Визнано протиправною бездіяльність та дії голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталі Петрівни щодо невиплати премії та виплати премії у меншому розмірі помічнику судді ОСОБА_3 за березень 2018 року та за червень, листопад 2017 року, квітень, червень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13 в межах фонду преміювання суду.

Зобов'язано керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталю Петрівну вчинити дії щодо донарахування та виплати премії за червень, листопад 2017 року та березень, квітень, червень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13 в межах фонду преміювання суду з урахуванням висновків суду.

Визнано протиправною бездіяльність та дії голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталі Петрівни щодо не встановлення у квітні, травні 2018 року та встановлення надбавки за інтенсивність праці помічнику судді ОСОБА_3 в меншому розмірі червні 2018 року.

Зобов'язано керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталю Петрівну вчинити дії щодо донарахування та виплати надбавки за інтенсивність праці помічнику судді ОСОБА_3 за квітень, травень, червень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13 в межах фонду заробітної плати суду, встановленої в кожному з місяців та з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В межах даного позовного провадження колегія суддів зазначає, що Указом Президента України №452/2017 "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" ліквідовано Апеляційний суд Вінницької області. Також, у відповідності до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Апеляційний суд Вінницької області з 12.11.2018 знаходиться в стані припинення. В Наказі ДСА України №474 від 20.09.2018 зазначено про утворення ліквідаційної комісії Апеляційного суду Вінницької області у складі згідно з Додатком 1. В свою чергу, відповідно до Додатку 1 головою комісії визначено ОСОБА_2, яка в подальшому подала апеляційну скаргу як представник Апеляційного суду Вінницької області, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак, 11.03.2019 до канцелярії Сьомого апеляційного адміністративного суду було подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, 01.03.2019 від апеляційного суду Вінницької області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги та жоден з учасників справи в судове засідання не з'явився, поданні заяви учасників справи до початку розгляду справи в судовому засіданні, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами, 17.05.2011, за поданням судді ОСОБА_13, ОСОБА_3 призначена на посаду помічника судді Апеляційного суду Вінницької області, відповідно наказу керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області №21/52.

27.11.2017 наказом голови Апеляційного суду Вінницької області №54/2-05 затверджено Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області (т.1 а.с.9-11).

Відповідно до подання судді Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_13 від 22.06.2017, він просив преміювати помічника судді ОСОБА_3 в розмірі посадового окладу. При цьому, на поданні судді головою суду проставлено резолюцію: "Начальнику відділу ОСОБА_6 прошу розглянути та доповісти щодо розміру фонду заробітної плати". На виконання вказаної резолюції, головним бухгалтером ОСОБА_6 письмово зазначено: "Не заперечую в розмірі 25%" (т.1 а.с.62).

29.06.2017 наказом голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. №85/2-07к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у червні 2017 року" позивача премійовано в межах фонду оплати праці в розмірі 25% посадового окладу. Із вказаного наказу судом встановлено, що деякі інші помічники суддів, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були премійовані в розмірі 40% і 50% від посадового окладу відповідно (т.1 а.с.63-64).

Відповідно до подання судді Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_13 від 27.11.2017, він просив преміювати помічника судді ОСОБА_3 відповідно до її особистого вкладу в загальні результати роботи (т.1 а.с.65).

28.11.2017 наказом голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. №162/2-07к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у листопаді 2017 року" позивача премійовано в межах фонду оплати праці в розмірі 300% посадового окладу. Крім того, зазначеним наказом деяких помічників суддів премійовано в розмірі 350% від посадового окладу, а помічник голови суду ОСОБА_8 - 375% від посадового окладу (т.1 а.с.66-67).

29.03.2018 наказом голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. №27/02-06к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у березні 2018 року" премійовано працівників патронатної служби Апеляційного суду Вінницької області (т.1 а.с.119-120). Проте, премія за березень 2018 року позивачу не виплачувалась, у зв'язку із відсутністю подання судді ОСОБА_13 При цьому, подання про призначення премії помічнику судді ОСОБА_3 за березень 2018 року від судді ОСОБА_13 надійшло 04.04.2018. Як видно із подання судді від 04.04.2018, направлення такого подання про преміювання із запізненням є наслідком порушення п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, а саме: бухгалтерською службою своєчасно не було доведено до відома суддів інформацію про існування фонду преміювання та його розмір.

20.04.2018 суддя Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_13 звернувся до керівника апарату та в.о. голови суду із доповідною запискою в якій просив:

- призначити службове розслідування та притягнути до дисциплінарної відповідальності працівників апарату, що допустили порушення п. 1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, яке призвело до неотримання премій помічниками суддів за березень 2018 року в розмірі 100%, подання щодо яких подано суддями в квітні;

- при виплаті премії за квітень 2018 рік врахувати безпідставне недоотримання 100 % премії помічниками, що її заслуговують, відповідно до наданих подань суддями. Це помічники ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11;

- завчасно довести до відома кожного судді палати про фонд преміювання на квітень 2018 року для можливості своєчасно звернутись з поданням про преміювання;

- привести Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області у відповідність до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017 та Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 13.06.2016 № 646 (т.1 а.с.13-16).

26.04.2018 в.о. голови суду Панасюком О.С. надано відповідь, що спірні питання щодо нарахування премій помічникам суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення обговорено на загальних зборах працівників апарату суду 03.03.2018 за участю керівництва суду, секретарів палат та суддів. Звернуто увагу учасників зібрання на те, що ініціювання питання щодо преміювання помічників суддів належить до сфери повноважень судді, а не керівника апарату чи голови суду, що суперечить п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017.

Крім того, у проведенні службового розслідування за вказаним фактом не доведення інформації про наявність фонду оплати праці для виплати премії помічникам суддів та не виплати премії за березень 2018 року деяким помічникам суддів відмовлено. Водночас запропоновано вказане питання обговорити на чергових зборах суддів Апеляційного суду Вінницької області (т.1 а.с.18-21).

Відповідно до подання судді Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_13 від 23.04.2018, він просив преміювати помічника судді ОСОБА_3 в розмірі 100 % від посадового окладу. Крім того, суддя вказав, що вказати конкретний розмір премії позбавлений можливості, оскільки інформацію про розмір фонду преміювання помічників суддів йому, в порушення вимог Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, не доведено (т.1 а.с.69).

25.04.2018 наказом в.о. голови Апеляційного суду Вінницької області Панасюка О.С. №47/02-06к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у квітні 2018 року" позивача премійовано в межах фонду оплати праці в розмірі 50% посадового окладу. Однак, зазначеним вище наказом чотирьом помічникам суддів розмір премії збільшено на 25%, в зв'язку з їх участю в організації та проведенні 3 Всеукраїнського дебатного турніру з цивільного права і процесу "Майстерність судової промови" (т.1 а.с.71-72).

Відповідно до подання судді-секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення ОСОБА_13 від 24.04.2018, він просив встановити всім помічникам суддів кримінальної палати Апеляційного суду Вінницької області надбавку за інтенсивність праці в розмірі 72 % від посадового окладу, в тому числі і позивачу (т.1 а.с.68).

Однак, 25.04.2018 відповідно до наказу в.о. голови Апеляційного суду Вінницької області Панасюка О.С. №46/02-06к "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівникам патронатної служби у квітні 2018 року", надбавка помічникам суддів кримінальної палати Апеляційного суду Вінницької області, в тому числі позивачу не встановлена (т.1 а.с.70).

23.05.2018 суддя ОСОБА_13 в черговий раз звернувся до керівника апарату Король Н.П. із поданням про встановлення надбавки за інтенсивність праці помічнику судді-секретаря палати ОСОБА_3 (т.1 а.с.161)

Проте, наказом в.о. голови Апеляційного суду Вінницької області Панасюка О.С. від 30.05.2018 №71/02-06к "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівникам патронатної служби у травні 2018 року" позивачу надбавку за інтенсивність праці в межах економії фонду оплати праці не встановлено (т.1 а.с.163).

Згідно подання судді ОСОБА_13 від 23.06.2018, він просив преміювати помічника судді ОСОБА_3 в максимально можливому розмірі відповідно до наявного фонду преміювання (т.1 а.с.178).

25.06.2018 наказом голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. №107/02-06к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у червні 2018 року", позивача премійовано в межах фонду оплати праці в розмірі 50% посадового окладу. Разом з цим, помічника голови суду премійовано в розмірі 100 % від посадового окладу (т.1 а.с.179-180).

21.06.2018 суддя ОСОБА_13 в черговий раз звернувся з поданням до керівника апарату щодо встановлення надбавки за інтенсивність праці помічнику судді ОСОБА_3 Також зазначив, що ОСОБА_3 виконує його доручення ще і як помічника секретаря палати, оскільки у нього немає другого помічника. Крім того, він вказав, що має найбільше навантаження в суді серед суддів - 7,1 (т.1 а.с.173).

Наказом голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського П.В. від 25.06.2018 №108/02-06к "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівників патронатної служби у червні 2018 року" позивачу встановлено надбавку за інтенсивність праці у розмірі 25% посадового окладу, тоді як іншим помічникам - 50%, а помічнику голови суду - 100% (т.1 а.с.174).

Вважаючи норми Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області протиправними в частині, бездіяльність щодо не доведення до відома суддів інформації про розмір фонду преміювання суду, дії щодо невиплати та виплати премії у розмірі, що є меншим від того, що виплачена іншим помічникам суддів у червні, листопаді 2017 року, березні, квітні, червні 2018 року, бездіяльність щодо не встановлення надбавки за інтенсивність праці за квітень - травень 2018 року, та встановлення такої надбавки в розмірі меншому від того, що отримують інші помічники суддів у червні 2018 року протиправними, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що повноважень голови суду щодо визначення розміру премії і надбавки за інтенсивність праці помічникам інших суддів, чинним законодавством не визначено. Разом з цим, посилання відповідачів на п.10 ст.29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є безпідставними, оскільки такий чіткої вказівки щодо вказаного питання не містить.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.155 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Суддя є безпосереднім керівником для свого помічника, який з питань підготовки справ до розгляду підзвітний лише відповідному судді. Відтак, саме суддя вправі надавати оцінку виконання помічником об'єму проведеної роботи, інтенсивності його роботи та визначати вклад в загальні результати роботи суду за підсумками певного періоду. Водночас, рішення судді щодо об'єму вкладу помічника судді в загальні результати роботи суду відображаються у поданні судді про преміювання помічника судді чи в поданні про встановлення надбавки за інтенсивність праці. Щодо дотримання решти вимог трудового законодавства, зокрема, з питань заохочення, дисциплінарного стягнення, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, тощо помічник підзвітний керівнику апарату суду.

Отже, відповідно до чинного законодавства України, вирішення питання про преміювання помічника судді, або встановлення йому надбавки за інтенсивність праці повинно відбуватись за поданням безпосереднього керівника помічника судді, а саме судді та на підставі наказу керівника апарату, оскільки саме керівник апарату є особою відповідальною за організаційне (в тому числі фінансове забезпечення) апарату суду, до якого прикріплюється помічник судді. А тому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що абзац 2 пункту 6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, що затверджене наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017, в частині встановлення розміру премії помічникам суддів наказом голови суду за поданням керівника апарату, погодженим з начальником - головним бухгалтером відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності суду в межах затвердженого фонду оплати праці суду відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням їх нього особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання суду, не відповідає вимогам Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та підлягає скасуванню. Разом з цим, суд не вбачає додаткових підстав для зобов'язання відповідачів вчинити дії, які вони і так повинні вчинити відповідно до чинних нормативно - правових актів України.

В частині зобов'язання Апеляційного суду Вінницької області відповідно до п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, що затверджене наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017, доводити щомісячно до відома суддів інформацію про розмір фонду преміювання суду, суд першої інстанції зазначив, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, вимога про зобов'язання доводити щомісячно до відома суддів інформацію про розмір фонду преміювання суду, на думку суду, є передчасною, оскільки суд не може стверджувати про ймовірність допущення відповідачем протиправної бездіяльності у майбутньому.

Однак, суд першої інстанції зазначив, що інформація про розмір фонду преміювання суду в березні 2018 року не була доведена до відома суддів, що в подальшому призвело до невчасного звернення судді ОСОБА_13 із поданням, ненарахування та невиплати премії позивачу. В інші місяці, така інформація також не доводилась до відома суддів, що фактично позбавляє їх можливості визначення розміру премії у відсотковому співвідношенні та обмежує суддю в праві вчасно та якісно підготувати подання про преміювання свого помічника. А тому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність бездіяльності Апеляційного суду Вінницької області щодо не доведення інформації суддям щодо наявного розміру фонду преміювання суду з метою визначення розміру премії та зазначення розміру (відсотку) у поданні судді за червень, листопад 2017 року, березень, квітень, червень 2018 року та зобов'язання Апеляційного суду Вінницької області відповідно до п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, що затверджене наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017, довести таку інформацію до відома суддів про розмір фонду преміювання суду за вказані місяці з метою нарахування та виплати премії позивачу.

В частині позовних вимог про зобов'язання Апеляційного суду Вінницької області здійснити перерахунок премії позивача за червень 2017 року виходячи з 50% посадового окладу, за листопад 2017 року виходячи з 375% посадового окладу, провести розрахунок та виплатити премію позивачу за березень 2018 року, перерахувати та виплати премію за квітень 2018 року та червень 2018 року в максимально можливому розмірі, відповідно до подання судді ОСОБА_13, суд першої інстанції зазначив, що в конкретному випадку повноваження щодо встановлення премії та надбавки за інтенсивність праці є за своєю природою такими, що наділяють суб'єкта владних повноважень певною свободою розсуду, однак в конкретній ситуації вбачається надання необґрунтованої переваги однієї особи перед іншою за аналогічних обставин.

При прийнятті рішення про встановлення помічникам судді надбавки за інтенсивність праці та премії враховуються наступні обставини: подання судді, в якому обґрунтовано розмір надбавки чи премії, особистий внесок помічника судді в загальні результати роботи суду та наявний фонд преміювання суду та фонд оплати праці.

Враховуючи матеріали справи, виплату премії та надбавки за інтенсивність праці іншим помічникам суддів, суд першої інстанції робить висновок про наявність певного фонду преміювання суду та фонду оплати праці у Апеляційному суді Вінницької області.

Суд першої інстанції зазначає, що метою преміювання є матеріальне стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, заінтересованості у досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності за доручену роботу або поставлені завдання, в межах фонду оплати праці.

Враховуючи зазначене та матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що дані обставини можуть свідчити про надання суб'єктом владних повноважень необґрунтованої та немотивованої переваги однієї особи перед іншою особою, які перебувають в аналогічних чи схожих обставинах. А тому, така ситуація фактично виключає дискреційність повноважень суб'єкта владних повноважень. Отже, дії та бездіяльність щодо виплати премії та не встановлення, встановлення надбавки за інтенсивність праці в меншому розмірі, за наявних в справі обставин, є протиправними, вчинені із порушенням принципу рівності за відсутності об'єктивних на те підстав, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що метою повного захисту прав та законних інтересів позивача, слід зобов'язати керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області вчинити дії щодо донарахування та виплати премії за червень, листопад 2017 року та березень, квітень, червень 2018 року відповідно до подання судді ОСОБА_13 в межах фонду преміювання суду з урахуванням висновків суду. Крім того, суд вважає за необхідне зобов'язати керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталю Петрівну вчинити дії щодо донарахування та виплати надбавки за інтенсивність праці помічнику судді ОСОБА_3 за квітень, травень, червень 2018 року відповідно до подань судді ОСОБА_13 в межах фонду заробітної плати суду, встановленої в кожному з місяців та з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Тобто, колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не є апелянтом та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не подавав. В свою чергу, апелянтом являється лише Апеляційний суд Вінницької області, основним аргументом апеляційної скарги якого є, що дані правовідносини не носять дискримінаційний характер, а лише вказуються на дискреційні повноваження відповідних осіб.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.92 Закону України від 10.12.2015 №889 "Про державну службу" визначено, що до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Отже, з набранням чинності Закону України №899 посада помічника судді віднесена до посад працівників патронатної служби.

Згідно з ч.4 ст.92 Закону України №899 на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

У відповідності до ст.154 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Згідно з п.15-16 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції затвердженого рішенням Ради суддів України №14 від 25.03.2011 (в редакції станом на червень 2017 року) застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Оплата праці помічника судді регулюється та встановлюється відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.19 Положення №14 (в редакції станом на червень 2017 року) помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" за наказом керівника апарату відповідного суду.

В подальшому рішенням Ради суддів України №21 від 21.05.2018 визнано такими, що втратили чинність, рішення Ради суддів України від 25.03.2011 № 14, від 24.06.2011 № 27, від 03.03.2016 № 20 та від 15.09.2016 № 56 та затверджено Положення про помічника судді.

Згідно з п.1 Положення №21 відповідно до частини першої статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням. Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

Згідно з п.3 Положення №21 помічник судді є працівником апарату суду (аналогічна норма передбачається п.3 Положенням №14).

Обов'язки помічника судді визначаються посадовою інструкцією, яка затверджується керівником апарату суду за погодженням із зборами відповідного суду. З усіх інших питань, у тому числі щодо дотримання трудової дисципліни, помічник судді підзвітний керівнику апарату суду в межах його повноважень.

Відповідно до п.7 Положення №21 судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді (аналогічна норма передбачається п.7 Положенням №14).

Згідно з п.15, 16 Положення №21 (аналогічна норма передбачається п.15, 16 Положенням №14) оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про оплату праці" і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя. Керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді:

- установлювати: надбавку за інтенсивність праці; надбавку за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу.

- здійснювати: преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання помічника судді визначаються в положенні про преміювання, що діє у відповідному суді.

Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за погодженням із суддею.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції станом на червень 2017 року) затверджено умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах, установлюються конкретні розміри посадових окладів - відповідно до розмірів посадових окладів, визначених згідно з пунктом 2 цих Умов; надбавка за інтенсивність праці; надбавка за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу. Також, здійснюється преміювання працівників патронатної служби відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання відповідного державного органу.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників патронатних служб визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі.

Вид преміювання визначає керівник апарату суду залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу. Відтак, преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно зазначено, що абзац 2 пункту 6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, що затверджене наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017, в частині встановлення розміру премії помічникам суддів наказом голови суду за поданням керівника апарату, погодженим з начальником - головним бухгалтером відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності суду в межах затвердженого фонду оплати праці суду відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням їх нього особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання суду, не відповідає вимогам Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та є протиправним.

Однак, колегія суддів зауважує, що ст.2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, відповідно до якої заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713 (зі змінами і доповненнями), визначено виплати, які відносяться до основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та до інших заохочувальних виплат. Відповідно до цієї Інструкції до заохочувальних і компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, що мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Як зазначалось вище, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 затверджено умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах. В даній постанові зазначається, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників патронатних служб визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі.

У відповідності до ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення:

- про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Нормативно-правові акти за сферою дії поділяються на загальнообов"язкові, спеціальні, та локальні (акти цієї групи спрямовані та деталізацію вимог загальної норми права стосовно умов діяльності відповідного колективу).

Таким чином, Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області це локальний нормативний акт, з допомогою якого роботодавець реалізує своє право на встановлення різних систем преміювання, доплат і надбавок. Локальні нормативні акти розробляються на підприємствах, в установах, організаціях з метою впровадження норм законодавства та їх конкретизації.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області є локальним нормативним актом, який можна вважати чинним до скасування або зміни в установленому порядку. Тому, в частині скасування абз.2 п.6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017 суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки, Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької №54/2-05 в частині абз.2 п.6 необхідно визнати нечинним. З урахуванням зазначеного позовні вимоги ОСОБА_3, в цій частині, підлягають частковому задоволенню.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, яким відмовлено в частині позовних вимог щодо зобов'язання Апеляційний суд Вінницької області відповідно до п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017 доводити щомісячно до відома суддів інформацію про розмір фонду преміювання суду, оскільки така інформація повинна надаватися суддям у відповідності до п.1 розділу 2 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області та не потребує на даній стадії окремого судового рішення, а позовна вимога фактично є передчасною.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність бездіяльності Апеляційного суду Вінницької області щодо не доведення інформації суддям щодо наявного розміру фонду преміювання з метою визначення розміру премії та зазначення розміру (відсотку) у поданні судді за червень, листопад 2017 року, березень, квітень, червень 2018 року та зобов'язання довести таку інформацію до відома суддів з метою нарахування та виплати премії позивачу. Проте, колегія суддів зазначає, що даний висновок не відповідає вимогам позовної заяви (її прохальної частини) та не знаходить свого відображення в резолютивній частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду. В даному висновку суд не посилається про вихід за межі позовних вимог . Фактично суд першої інстанції прописує як має діяти Апеляційний суд Вінницької області в разі задоволення позовних вимог про нарахування та виплату премії позивачу за минулий період.

Крім того, в частині надання інформації про розмір фонду преміювання суду за червень 2017 року, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції мотивуючи свій висновок не в повній мірі надав оцінку тому факту, що на момент прийняття наказу про преміювання діяло Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницькому області, затверджене наказом голови суду №51/2-05 від 14.11.2016 та позивач не оскаржує дане Положення №51/2-05 від 14.11.2016.

Разом з тим, ОСОБА_3 заявляла позовні вимоги в частині її преміювання за певні періоди, а саме просила :

1) визнати бездіяльность:

- голови Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області щодо невирішення питання про преміювання ОСОБА_3 за березень 2018 року;

- голови Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області щодо ненарахування максимальної премії відповідно до фонду преміювання квітень 2018 року;

- відповідачів в частині визначення ОСОБА_3 розміру премії за квітень 2018 року;

- відповідачів в частині визначення ОСОБА_3 розміру премії за травень 2018 року;

- відповідачів в частині визначення ОСОБА_3 розміру премії за червень 2018 року;

2) зобов'язати:

- голову Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області за березень 2018 року провести розрахунок та виплату премії ОСОБА_3 відповідно до подання судді ОСОБА_13;

- голову Апеляційного суду Вінницької області та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області за квітень 2018 року провести перерахунок відповідно до розміру фонду преміювання та виплатити невиплачену частину премії ОСОБА_3 відповідно до подання судді ОСОБА_13;

- Апеляційний суд Вінницької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок премії за червень 2017 року виходячи з 50% окладу, а не з 25%;

- відповідачів здійснити ОСОБА_3 перерахунок премії за листопад 2017 року виходячи з 375% окладу, а не з 300%;

- відповідачів встановити ОСОБА_3 премію за червень 2018 року.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.154 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Схожі норми зазначені в п.7 Положення №21 (аналогічна норма передбачається п.7 Положенням №14) - судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Згідно з п.15, 16 Положення №21 (аналогічна норма передбачається п.15, 16 Положенням №14) оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про оплату праці" і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя. Керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді:

- установлювати: надбавку за інтенсивність праці; надбавку за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу.

- здійснювати: преміювання відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного суду. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання помічника судді визначаються в положенні про преміювання, що діє у відповідному суді.

Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за погодженням із суддею.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції станом на червень 2017 року) затверджено умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах, установлюються конкретні розміри посадових окладів - відповідно до розмірів посадових окладів, визначених згідно з пунктом 2 цих Умов; надбавка за інтенсивність праці; надбавка за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу. Також, здійснюється преміювання працівників патронатної служби відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання відповідного державного органу.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників патронатних служб визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі

Вид преміювання визначає керівник апарату суду залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу. Звернення з поданням про преміювання не свідчить про обов'язковість його позитивного вирішення. Відтак, преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.

Згідно з п.4 Положення №54/2-05 від 27.11.2017 працівникам апарату суду може встановлюватись місячна або квартальна премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи з урахуванням таких критеріїв: 1) обсяг і якість виконуваних робіт; 2) своєчасність виконання завдань, опрацювання та підготовки документів; 3) ініціативність у роботі; 4) дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку в Апеляційному суді Вінницької області.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та дав оцінку дискреційним повноваженням, оскільки вид преміювання визначає керівник апарату суду залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу, у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця.

Разом з тим, як зазначалось, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (ч.2 ст.245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

Рішенням від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 суд вказав, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002).

Загальні принципи диференціації між підміною органу державної влади судом та здійсненням правосуддя безпосередньо сформульовано в рішенні у справі "Фадеева проти Росії" від 09.06.2005, в якому Європейський Суд з прав людини з відсилкою до справи "Баклі проти Сполученого Королівства", зазначив, що: "Згідно з усталеною практикою Суду саме національні органи влади мають дати вихідну оцінку "необхідності" втручання як стосовно законодавчого поля, так і реалізації конкретного заходу, але, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду, їхнє рішення підлягає перевірці судом на предмет його відповідності вимогам Конвенції".

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При прийняті висновку, щодо даних позовних вимог, колегією суддів, також, було враховано вимоги ст.154 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Відповідно до п.19 Положення №14 (в редакції станом на червень 2017 року) помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" за наказом керівника апарату відповідного суду.

Як передбачено п.2 Положення №21 розрізняються поняття помічника судді, помічника голови суду, помічника заступника голови суду, а саме:

Помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Помічник голови суду - це працівник патронатної служби, який забезпечує виконання суддею, обраним у встановленому порядку головою суду, адміністративних повноважень, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а також повноважень щодо здійснення правосуддя.

Помічник заступника голови суду - це працівник патронатної служби, який забезпечує виконання суддею, обраним у встановленому порядку заступником голови суду, адміністративних повноважень, визначених головою відповідного суду, а також повноважень щодо здійснення правосуддя.

Крім того, визначено поняття - помічник секретаря судової палати апеляційного суду - це працівник патронатної служби, який забезпечує виконання суддею, обраним у встановленому порядку секретарем судової палати, повноважень, визначених законом "Про судоустрій і статус суддів", головою відповідного суду, а також повноважень щодо здійснення правосуддя.

Згідно з п.3 Положення №21 помічник судді є працівником апарату суду.

Однак, п.4 Положення №21 розрізняється ступінь підзвітності помічника судді, помічника голови суду, помічника заступника голови суду. Помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником. Помічник голови суду з питань, які стосуються забезпечення виконання суддею адміністративних повноважень голови суду, підзвітний лише голові суду, який є його безпосереднім керівником. Помічник заступника голови суду з питань, які стосуються забезпечення виконання суддею адміністративних повноважень заступника голови суду, підзвітний лише заступнику голови суду, який є його безпосереднім керівником.

Обов'язки помічника судді визначаються посадовою інструкцією, яка затверджується керівником апарату суду за погодженням із зборами відповідного суду. З усіх інших питань, у тому числі щодо дотримання трудової дисципліни, помічник судді підзвітний керівнику апарату суду в межах його повноважень.

Вищезазначені норми регулюються також, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, згідно з п.20 Положення №21 помічник судді: здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи; бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти судових рішень, запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи; здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи, які беруть участь у справі відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ ухвал судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких ухвал - готує проекти відповідних нагадувань тощо; готує проекти доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України; сприяє оформленню, виконанню доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справах, інших міжнародно-правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України; виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ. (Аналогічні норми передбачені в попередніх редакція Положення про помічника судді).

Помічник голови суду, помічник заступника голови суду, секретаря судової палати за дорученням голови суду, заступника голови суду, секретаря судової палати: здійснює організаційно-аналітичне забезпечення роботи голови суду, заступника голови суду, секретаря судової палати апеляційного суду; готує інформаційні матеріали, виступи, проекти доповідей, співдоповідей, розпоряджень з питань роботи суду, судової палати; узагальнює матеріали про хід виконання виданих головою суду (заступником голови, секретарем судової палати) наказів і рішень зборів суду, зборів судової палати; забезпечує взаємодію голови суду, заступника голови суду, секретаря судової палати з правоохоронними та іншими державними органами, громадськими організаціями, а у випадку відсутності судді-спікера чи прес-секретаря - засобами масової інформації з питань здійснення правосуддя та готує відповідні матеріали; забезпечує організацію прийому громадян головою суду, заступником голови суду, секретарем судової палати, бере участь у прийомі громадян; виконує функції, визначені для помічника судді.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем та судом першої інстанції помилково ототожнюється поняття помічника судді та поняття помічника голови суду, помічника заступника голови суду. Оскільки, в даному випадку необхідно враховувати той факт, що вони мають різні посадові інструкції та різні обов'язки, а тому посилання суду першої інстанції на дискримінацію особи є помилковими. Однак, в даному випадку є дискреція.

Також, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на завантаженість судді та займання суддею ОСОБА_13 посади секретаря судової палати ніяким чином не впливають на помічника, оскільки ОСОБА_3, являється по посаді - помічник судді. В свою чергу, матеріали справи не містять та позивач не зазначає, що суддя ОСОБА_13 подавав клопотання (інший документ) який свідчив про надання йому додаткового помічника судді або помічника секретаря судової палати, що передбачається відповідно до п.2 Положення №21 - у виключних випадках додаткового помічника можуть мати секретар судової палати або судді, у яких найбільше поточне судове навантаження.

Посилання позивача на виконання помічником ОСОБА_3 повноважень помічника судді одночасно у деяких суддів, також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи не містять та сторонами не надавалось відповідного наказу керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області про таке призначення.

Також, колегія суддів звертає увагу, що доповнення до адміністративного позову (т.1 а.с.158-160) не містять, а судом першої та апеляційної інстанції не здобуто інформації щодо подання на преміювання ОСОБА_3, прийняття відповідного рішення в цій частині на її преміювання за травень 2018 року, а тому на думку колегія суддів це є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення бездіяльності відповідачів в частині розміру премії ОСОБА_3 за травень 2018 року.

Крім того, колегія суддів рахує за необхідне зазначити, що при даних обставинах необхідно виокремити помічника слідчого судді, оскільки згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі.

Повноваження слідчого судді визначаються виконуваною ним функцією, яка повинна мати наскрізний характер. Функції слідчого судді, які він здійснює в ході кримінального провадження, можна умовно поділити на кілька груп: Розгляд питань, які стосуються застосування, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі й запобіжних заходів); Нагляд за дотриманням законності в питаннях затримання особи та утримування її під вартою; Надання дозволів на вчинення окремих слідчих дій в ході досудового розслідування; Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування; Вирішення питань щодо поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник та щодо направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи; Функції слідчого судді в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Тобто, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя в межах своїх повноважень та відповідного графіку слідчих суддів у неробочий час (за його наявності) виконує свої обов'язки інколи в обмежені строки, а тому й помічник такого судді може мати більше навантаження.

Отже, в цій частині апелянтом правомірно зазначено, що збільшене преміювання помічника голови суду, помічника заступника голови, помічників слідчих суддів пов'язане з їх більшим навантаженням, що також спростовує висновки суду першої інстанції щодо наявності дискримінації в преміюванні позивача в порівнянні з іншими помічниками.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні даних позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідачів та зобов'язання перерахувати (нарахувати, виплатити) премію.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що відповідачами в даній справі по позовних вимогах про призначення та виплату премії за квітень 2018 року зазначено голову Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталію Петрівну, які на той час були відсутні та не вчиняли дії та бездіяльність, так як наказ, яким було проведено преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області за квітень 2018 року №47/02-06к від 25.04.2018 підписано та затверджено в.о. голови суд Панасюком О.С., оскільки позовні вимоги в цій частині викладені до керівника апарату та голови Апеляційного суду Вінницької області без визначення особи (тобто зазначено посади осіб, до повноважень яких віднесено прийняття такого рішення) і вказані обставини не можуть бути самостійною підставою для відмови у позові.

Однак, колегія суддів зауважує, що в березні 2018 року ОСОБА_3 не було призначено премію у зв'язку з відсутністю подання судді ОСОБА_13 за березень 2018 року. Проте, вищевказаний суддя в даний період, зокрема з 26 березня по 30 березня 2018 року, перебував у відпустці згідно наказу в.о.голови суду від 05.03.2018 року №33/02-08 (а.с.121), тому не було доведено до його відома інформацію про існування фонду преміювання та його розмір (що не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі) та як наслідок ним не було внесено подання.

Апелянт в свою чергу зазначає, що відповідний суддя не надав подання про преміювання вчасно, а керівник апарату не взмозі ініціювати питання про преміювання відповідного помічника з власної ініціативи. Однак, колегія суддів до таких тверджень апелянта ставиться критично, з урахуванням норм законодавства зазначених вище, а також що ні судом першої інстанції, ні апеляційної інстанції не здобуто доказів і відповідачем не надавалось, що крім відсутності подання про преміювання позивача, ОСОБА_3 не заслуговувала на встановлення певного відсотку премії за березень 2018 року з урахуванням фонду оплати праці та покладених на неї обов'язків, виконаної роботи.

Тобто, не повне врегулювання механізму здійснення такої виплати та не врахування таких обставин (зокрема відсутність судді, неінформованість його про фонд преміювання) не може порушувати права ОСОБА_3 щодо встановлення відсотку премії, і тому застосування тільки внутрішнього Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області буде порушенням прав позивача.

Враховуючи зазначене та в силу ст.3, 8, 9 Конституції України - визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, колегія суддів прийшла до висновку про зобов'язання Апеляційний суд Вінницької області розглянути подання судді ОСОБА_13 про преміювання ОСОБА_3 поданого 04.04.2018 та прийняття відповідного рішення щодо його задоволення або відмови у задоволенні в межах норм законодавства та повноважень, оскільки дане подання не було прийняте до уваги при розгляді питання щодо преміювання помічників суддів в березні 2018 року та в цій частині позов підлягає задоволенню.

В частині позовної вимоги щодо скасування наказу від 28.11.2017 №162/2-07к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у листопаді 2017 року", в частині преміювання ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Оспорюючи наказ від 28.11.2017 №162/2-07к "Про преміювання працівників патронатної служби в Апеляційному суді Вінницької області у листопаді 2017 року" позивачка не погоджується не з самим наказом та способом його прийняття, а з встановленим їй відсотком премії у відповідному наказі, що вбачається з описової та прохальної частини доповнення до адміністративного позову (т.1 а.с.52-58).

Тобто, враховуючи зазначене та норми ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", Положення №14, Питання оплати праці працівників державних органів затверджене Постановою КМ України №15, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутня дискримінація ОСОБА_3, а зобов'язання встановити більший відсоток буде втручанням в дискреційні повноваження відповідача, який визначив відсоток преміювання з врахуванням обсягу та якості виконаної роботи, відповідно до Положення про преміювання.

З цього слідує, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Разом з тим, ОСОБА_3 заявляла позовні вимоги в частині нарахування та виплати їй надбавки за інтенсивність, а саме:

1) визнання бездіяльності відповідачів:

- в частині не встановлення надбавки за інтенсивність помічнику судді ОСОБА_13 - ОСОБА_3 відповідно до подання від 24.04.2018;

- в частині не встановлення надбавки за інтенсивність помічнику судді ОСОБА_13 - ОСОБА_3 за травень 2018 року;

- в частині встановлення мінімальної надбавки за інтенсивність помічнику судді ОСОБА_13 - ОСОБА_3 за червень 2018 року;

2) зобов'язання відповідачів:

- встановити надбавку за інтенсивність, виходячи з подання судді від 24.04.2018, в межах фонду заробітної плати встановленої в кожному з місяців;

- встановити надбавку за інтенсивність, виходячи з подання судді від 23.05.2018, в межах фонду заробітної плати встановленої в травні 2018 року;

- встановити надбавку за інтенсивність, виходячи з подання судді від 21.06.2018, в межах фонду заробітної плати встановленої в червні 2018 року,

колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, згідно з п.15, 16 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції затвердженого рішенням Ради суддів України №14 від 25.03.2011 (в редакції станом на червень 2017 року) застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Оплата праці помічника судді регулюється та встановлюється відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.15, 16 Положення №21 оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про оплату праці" і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють умови оплати праці працівників патронатних служб, у тому числі в системі правосуддя. Керівник апарату суду має право, за поданням безпосереднього керівника, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного суду помічнику судді: - установлювати: надбавку за інтенсивність праці; надбавку за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (в редакції станом на червень 2017 року) керівником державного органу або заступником керівника, на якого покладено функції керівника апарату, за пропозицією посадової особи, при якій утворена патронатна служба, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного державного органу установлюються надбавка за інтенсивність праці.

Матеріали справи містять подання судді ОСОБА_13 про встановлення надбавки за інтенсивність всім помічникам кримінальної палати від 24.04.2018 в розмірі 72% (а.с.68); подання про встановлення надбавки за інтенсивність ОСОБА_3 без зазначення розміру від 23.05.2018 року (а.с.161) та від 21.06.2018 року (а.с.173), а також відповідні накази про призначення вказаної надбавки іншим помічникам та наказ від 25.06.2018 року №108/02-06к про призначення надбавки ОСОБА_3 в розмірі 25%.

Тобто, в призмі даних правовідносин, вимог та доводів апеляційної скарги, ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", Положення №14, Положення №21, "Питання оплати праці працівників державних органів" затверджене постановою КМ України №15 від 18.01.2017, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та дав оцінку дискреційним повноваженням, оскільки надбавку за інтенсивність встановлює керівник суду залежно від особливостей виконання функцій і завдань державного органу. Відтак, преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця, а не є дискримінацією, як зазначив суд першої інстанції. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати. А тому, в задоволенні даних позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Разом з тим, в іншій частині доводи апеляційної скарги не встановлюють факту протиправності рішення суду першої інстанції.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції не врахував та надав оцінку не в повній мірі, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів зауважує, що висновки зазначені в рішенні суду першої інстанції є незаконними та необґрунтованими в частині скасування абз.2 п.6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області визнання бездіяльності, дій голови та керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області: щодо виплати премії ОСОБА_3 у меншому розмірі за червень 2017 року, листопад 2017 року, квітень 2018 року, червень 2018 року; щодо не встановлення в квітні 2018 року, травні 2018 року та встановлення в меншому розмірі в червні 2018 року надбавки за інтенсивність та зобов'язання керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області донарахувати та виплатити премії за червень 2017 року, листопад 2017 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, червень 2018 року та надбавку за інтенсивність за квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року. Тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

В частині судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, а також, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду відповідно до квитанції №63 від 18.05.2018 сплачено 1409,60 грн. судового збору(т.1 а.с.34) тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним абзац 2 пункт 6 Положення про преміювання в Апеляційному суді Вінницької області, затвердженого наказом голови суду №54/2-05 від 27.11.2017.

Визнати бездіяльність керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області щодо не розгляду подання судді ОСОБА_13 від 04.04.2018 про призначення премії ОСОБА_3 та зобов'язати Апеляційний суд Вінницької області розглянути подання судді ОСОБА_13 від 04.04.2018 та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Апеляційного суду Вінницькій області (код ЄДРПОУ 02890328, адреса: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Соборна, 6) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді ОСОБА_15 ОСОБА_16