Ухвала

від 14.03.2019 по справі 295/3179/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3179/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА» на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 28 лютого 2018 року,

за участю: прокурора ОСОБА_7 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , просить скасувати вказану ухвалу, як незаконну та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_8 про арешт майна відмовити. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018060000000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, тобто за незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи. Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.01.2019 року було надано дозвіл на проведення обшуку на території, яка на правах власності належить TOB «Житомирінвест» та використовується у своїй діяльності TOB «ДТ Трейд» (код ЄДРПОУ 41128878). Проте, фактично обшук було проведено на території (частині території TOB «Житомирінвест»), яку згідно договору оренди використовує та здійснює свою господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА» (далі -TOB «АЗС БОЧКА», код ЄДРПОУ 42808017). Таким чином, проведення даного обшуку та вилучення майна, що належить TOB «АЗС БОЧКА» було незаконним, а відтак підстави для накладення арешту на майно відсутні. Під час проведення обшуку було надано документи, що підтверджують офіційне (легальне) провадження господарської діяльності TOB «АЗС БОЧКА» (зокрема Статут, витяг з ЄДР, документи на касовий апарат та про працевлаштування працівників, тощо). Крім того, скраплений газ під час проведеного обшуку не вилучався. Співробітниками ДФС у Житомирській області були відібрані зразки дизельного пального, яке не визнавалось речовим доказом. Також, звертає увагу на те, що всупереч положенням ст.172 КПК України слідчим суддею розгляд вищевказаного клопотання було проведено без власника вилученого майна, хоча через канцелярію суду була подана заява про виклик власника та користувача майна на розгляд даного клопотання. Дане рішення слідчий суддя обґрунтовує тим, що існують достатні підстави вважати, що є реальна загроза зміни, переховування або знищення вилученого майна. Проте, оскільки вищевказане майно було вилучене у власника, то змінити, переховати чи знищити його він об`єктивно не має можливості.

Згідно оскарженої ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 28 лютого 2019 року клопотання задоволено.

Накладено арешт на вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: дизельне пальне, об`ємом 4647 літрів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що вирішення слідчим суддею клопотання про арешт майна вилученого під час проведення обшуку за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності (вул. Ватутіна), 55А, а саме: дизельне пальне, об`ємом 4647 літрів, відбулося без власника вилученого майна, тобто з істотним порушенням вимог ст.ст.98, 131, 132, 171, 172, 173, 370 КПК України.

Так, в порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна. Оскільки орган досудового розслідування вилучив майно під час обшуку, то в слідчого судді були відсутні підстави вважати, що таке неповідомлення власника буде процесуально необхідним з метою забезпечення арешту, як передбачено ч.2 ст.172 КПК України.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2ст.173КПК Українипередбачено перелікобставин,які підлягаютьврахуванню привирішенні питанняпро арештмайна,в томучислі,якщо арештмайна накладаєтьсяу випадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу,врахуванню підлягає:1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З матеріалів судового провадження 295/3179/19 вбачається, що відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у Житомирській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 31 жовтня 2018 року за №32018060000000049, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.

Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна органом досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи у продовж 2018 року на території Житомирської області здійснюють збут незаконного виготовленого скрапленого газу та паливно-мастильних матеріалів, у результаті чого спричиняються тяжкі наслідки.

26.02.2019 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний протокол.

Під час обшуку за даною адресою, виявлено та вилучено дизельне пальне, об`ємом 4647 літрів.

26.02.2019 слідчим поліції винесено постанову, якою вище вказане майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, так як дане майно є джерелом доказів у кримінальному провадженні та рідина (скраплений газ) у посудині є предметом досудового розслідування.

В оскарженій ухвалі слідчий суддя зазначає, що саме з метою забезпечення збереження речових доказів та подальшого використання необхідно накласти арешт на вилучене майно, однак при цьому не посилається на жодний доказ у провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя безпідставно не надав будь-якої оцінки наявним в справі доказам, а саме: звіту продажу пального бензоколонкою ТОВ «АЗС Бочка» від 26.02.2019 року (а.с.15); сертифікату відповідності (а.с.20); паспорту якості №1580 (а.с.21); товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1030 від 20.02.2019 року (а.с.22), з яких вбачається, що дане майно на відповідних правових підставах використовується у господарській діяльності власником ТОВ «АЗС Бочка».

Апеляційний суд звертає увагу, що доводи клопотання про накладення арешту на майно належне ТОВ «АЗС БОЧКА» не підтверджено будь-яким належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч.ч.3-5 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається якщо слідчий не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Диспозицією ч.3 ст.204 КК Українипередбачено кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є настання наслідків у виді збуту товарів, виготовлених із недоброякісної сировини, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під недоброякісною сировиною (матеріалами), про яку йдеться в ч.3 ст.204 КК, потрібно розуміти предмети праці та

природні компоненти, що підлягають переробці при виготовленні (виробництві) підакцизних товарів, але не відповідають установленим для них стандартам, нормам і технічним умовам.

Незаконно виготовленими з недоброякісної сировини (матеріалів) підакцизними товарами, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, слід вважати такі, вживання, користування чи використання яких створює реальну загрозу для життя і здоров`я споживачів (можливість отруєння, радіоактивного опромінення тощо).

Під іншими тяжкими наслідками (ч.3 ст.204 КК) треба розуміти знищення чи пошкодження майна, тварин, флори, фауни, повітря, ґрунту, вод, чим заподіяно шкоду у великих чи особливо великих розмірах.

Матеріали кримінального провадження не містять жодних даних щодо настання таких наслідків. Слідчим в клопотанні взагалі не зазначено про наявність порушень незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, яким чином ці порушення створили реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи.

Тобто слідчим, всупереч вимогам ч.3ст.132 КПК України, не доведено існування обґрунтованої підозри щодо факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.204 КК України, що унеможливлює застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Не довів існування такої підозри і прокурор під час апеляційного розгляду.

Доводи прокурора про можливе встановлення ознак злочину, передбаченого ч.3ст.204 КК України, після арешту майна, суперечать наведеним вище положенням кримінального процесуального закону, оскільки початкове виявлення факту вчинення злочину має передувати зверненню до слідчого судді із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, апеляційні доводи скарги знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді, якою накладено арешт на майно ТОВ «АЗС БОЧКА», є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА», - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 28 лютого 2019 року про накладення арешту на вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: дизельне пальне, об`ємом 4647 літрів скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_8 про накладення арешту на дизельне пальне, об`ємом 4647 літрів, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗС БОЧКА».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :