Постанова

від 13.03.2019 по справі 615/585/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 615/585/18

Провадження № 22-ц/818/964/19

13 березня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В., Дашковської Н.К.

учасники справи:

позивач Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя

представник ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4,

представник ОСОБА_5

Фермерське господарство Велес-В

представник ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року в складі судді Токмакової А.П. по справі №615/585/18 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя до ОСОБА_4, Фермерського господарства Велес-В про визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, Фермерського господарства Велес-В про визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 грудня 2005 року між ОСОБА_4 та підприємством укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1 строком на п'ять років.

Договір зареєстровано 31 січня 2008 року.

20 липня 2012 року укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору ще на 5 років, тобто, строк дії договору тривав до 04 грудня 2017 року.

На виконання положень ч.ч.1,2 ст.33 Закону України Про оренду землі підприємством завчасно направлено ОСОБА_4 лист-повідомлення від 01 жовтня 2017 року про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

Проте, 04 листопада 2017 року ОСОБА_4 надіслано відповідь про відмову у поновленні договору від 30 грудня 2005 року, яку було обґрунтовано бажанням самостійно використовувати земельну ділянку.

Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, а орендар продовжує використовувати спірну ділянку.

29 березня 2018 року між відповідачами укладено договір користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відносно спірної земельної ділянки, який 05 квітня 2018 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Укладання договору емфітевзису між відповідачами є грубим порушенням їх переважного права як орендаря на поновлення договору оренди, оскільки підприємство скористалося правом на поновлення договору на новий строк, виконав всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_4 натомість укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою.

Просить визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ФГ ВЕЛЕС-В та ОСОБА_4, зареєстрований 05 квітня 2018 року за №25669557 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 5,72 га від 30 грудня 2005 року, зареєстрований 31 січня 2008 року за № 040868800105, та визнати укладеною додаткову угоду такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

До Договору оренди від 30.12.2005 р.

с. Олександрівка 01 жовтня 2017 р.

Валківського району

Харківської області

Орендодавець ОСОБА_7 з одного боку і орендар Приватне сільськогосподарське підприємтсво НОВЕ ЖИТТЯ , в особі виконавчого директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту, з другого боку, за взаємною згодою сторін вирішили внести в договір оренди землі від 30.12.2005 р. зареєстрований в Державному реєстрі земель, дата реєстрації 04.12.2012 р., такі зміни:

1.Пункт 2 розділу Об'єкт оренди викласти в наступній редакції:

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,7200 га ріллі, з кадастровим номером НОМЕР_1

2.Пункт 8 розділу Строк дії договору викласти в наступній редакції:

8. Поновлений Договір оренди землі укладено на 7 (сім) років, тобто до 01.10.2024 р. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо до моменту закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей Договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах. У разі якщо Орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку цього Договору, та за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього Договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюються листом-повідомленням.

3.Пункт 9 розділу Орендна плата викласти в наступній редакції:

9. Щорічна орендна плата визначається у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки і в грошовому виразі складає 20581 грн. 52 коп. на рік, з урахуванням її щорічної індексації. Орендна плата вноситься Орендарем грошовій та/або натуральній формі. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись в відробітковій формі (наданням послуг) по діючим цінам на роботи та послуги. Орендна плата може бути отримана Орендодавцем на його розсуд в грошовій або натуральній формі. В разі внесення орендної плати в натуральній формі, найменування продукції, що передається Орендодавцю в якості орендної плати, узгоджується з ним. Отримання Орендодавцем продукції від Орендаря вважається узгодженням форми натуральної орендної плати.

4.Пункт 24 договору оренди землі доповнити абзацем наступного змісту:

24. Орендар має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, вирощених на орендованій землі, та на вироблену з цих культур продукцію. Орендар має переважне право на придбання об'єкту оренди або його частки у власність у разі його продажу, за умови, що він сплачує ціну, за якою він продається.

5.Доповнити Договір оренди землі пунктом 29.1. в наступній редакції: Орендар на письмове прохання Орендодавця безкоштовно надає наступні послуги: оранка та культивація на власному огороді Орендодавця площею не більше 0,3 га, який знаходиться на території Олександрівської сільської ради. При неможливості надання зазначеної послуги зобов'язуємось оплатити її вартість. Крім того, Орендар зобов'язується на письмове звернення Орендодавця надати матеріальну допомогу в розмірі однієї тисячі гривень в разі народження дитини, одруження, поховання, направлення в зону АТО для участі в бойових діях, а також осіб які мають безпосереднє відношення до сім'ї Орендодавця

6.Інші умови договору, до яких не внесено зміни зберігають чинність.

7.Дана додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з моменту державної реєстрації, складена у трьох примірниках по одному для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

ОСОБА_7 ПСП НОВЕ ЖИТТЯ

Місце проживання: АДРЕСА_1Підписи сторін

стягнути судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Додатковою угодою від 20 липня 2012 року до договору оренди землі лише уточнюється п.8 Договору, зокрема, щодо початку перебігу строку з моменту державної реєстрації договору з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. При цьому, додаткова угода не змінює встановлений договором строк його дії з моменту державної реєстрації, а саме до 31 січня 2013 року.

Позивач не скористався своїм переважним правом у 2013 році, а тому воно припинилося. 04 грудня 2017 року він направляв на адресу орендаря листи-повідомлення, де зазначав про відсутність наміру продовжувати орендні відносини, земельну ділянку просив повернути, а також надіслав відповідь на пропозицію позивача укласти додаткову угоду від 01 жовтня 2017 року до договору оренди землі. Заперечує проти визнання недійсним договору емфітевзису, оскільки переважне право позивача припинилося ще у 2013 році, а оспорюваний договір було укладено у березні 2018 року.

Відповідач ФГ Велес-В просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Дія договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та позивачем закінчилася 31 січня 2013 року, додатковою угодою від 20 липня 2012 року дія договору не продовжувалася. Сторонами договору погоджено, що додаткова угода набирає чинності після її державної реєстрації та діє у строк, визначений договором. Позивач не є належним землекористувачем спірної земельної ділянки з 31 січня 2013 року. При укладанні договору емфітевзису не відбулося порушення переважного права позивача на укладання договору оренди землі, оскільки між відповідачами було укладено договір відмінного правового характеру.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року у задоволенні позову ПСП Нове життя відмовлено.

Стягнуто з ПСП Нове життя на користь ФГ Велес-В витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Рішення мотивовано тим, що сторони не укладали нового договору, а у додатковій угоді лише виклали деякі пункти Договору у іншій редакції. Волевиявлення відповідача ОСОБА_4 щодо строків дії договору оренди землі було спрямоване не на продовження строку дії договору ще на 5 років, а на визначення строку дії договору від 30 грудня 2005 року саме на 5 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір оренди земельної ділянки припинено з 01 лютого 2013 року. ПСП Нове життя до закінчення строку дії договору не повідомляв орендодавця в установлені строки про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не направляв жодних листів з проектом додаткової угоди.

Враховуючи відсутність порушення переважного права позивача, договір про користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29 березня 2018 року відповідає вимогам закону, є дійсним, права та обов'язки позивача не порушує.

В апеляційній скарзі ПСП Нове життя просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Укладання додаткової угоди від 20 липня 2012 року було направлено на продовження орендних відносин ще на 5 років, тобто до 04 грудня 2017 року.

До 31 грудня 2012 року жодна зі сторін не повідомила про розірвання договору оренди, оскільки вважала орендні відносини поновленими на підставі додаткової угоди.

У листах-повідомленнях від 13 червня 2017 року, 04 листопада 2017 року, 22 грудня 2017 року ОСОБА_4 зазначає, що строк договору триває до 04 грудня 2017 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, зазначає, що документи на підтвердження таких витрат надані після ухвалення рішення.

Навіть з наданих після винесення рішення по справі документів не вбачається, що витрати на правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Сума судових витрат, заявлених до відшкодування є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена у відзиві, відсутній детальний попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_4 та ФГ Велес-В в особі їх представника ОСОБА_5 просять апеляційну скаргу відхилити; рішення суду залишити без змін.

Договір оренди є припиненим з 01 лютого 2013 року, а реалізація переважного права позивачем через 5 років після припинення строку дії договору не відповідає вимогам чинного законодавства.

Додаткова угода у 2013 році про поновлення строку дії договору оренди сторонами між сторонами укладена не була.

Твердження апелянта щодо дати закінчення договору не спростовують висновків суду щодо закінчення строку дії договору оренди саме 31 січня 2013 року (останній день строку дії) та не спростовують правомірності укладення договору емфітевзису між відповідачами вже у 2018 році.

ОСОБА_4 не було досягнуто домовленості щодо істотних умов з колишнім орендарем, а навпаки було направлено відмову у поновленні договору; і протягом місяця після закінчення строку дії договору було вкотре повідомлено про заперечення щодо поновлення строку дії договору.

Також, укладення власником земельної ділянки договору емфітевзису не є порушенням переважного права на укладання договору оренди.

Позивач не навів ані в суді 1 інстанції, ані в суді апеляційної інстанції достатніх підстав аби вважати, що його переважне право було порушено через майже 5 років після закінчення строку дії договору оренди від 30 грудня 2005 року.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 084670, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області № 32 від 09 липня 2001 року, зареєстрованого 27 серпня 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 306, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий № НОМЕР_1, розташованої на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 грудня 2005 року між ОСОБА_4 та ПСП "Нове життя"укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачу передано в користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради строком на п'ять років. Згідно умов договору після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

31 січня 2008 року договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Центрального державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040868800105.

20 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ПСП "Нове життя" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, згідно умов якої сторони домовились внести в договір оренди землі наступні зміни:

- пункт 5 викласти у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка Земельної ділянки становить 137 344, 49 грн. станом на 01.01.2012 р. ;

- пункт 8 Договору викласти у наступній редакції: Договір укладено сторонами на 5 (п'ять) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін ;

- пункт 9 викласти у наступній редакції: Орендна плата отримується у грошовій формі готівкою в касі орендаря в період з 01 липня по 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати у рік становить 4120,33 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеній в пункті 3 договору. За письмовою або усною домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі (зерно, цукор та інше), або відробітковій формі (надання послуг, культивація, оранка, транспортні послуги та інше) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом.

- пункт 24 доповнити Умови збереження стану об'єкту оренди: Орендар зобов'язаний дотримуватися режиму використання земель сільськогосподарського призначення у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Передача права оренди Земельної ділянки у заставу та внесення вказаного права оренди до статутного фонду (капіталу) господарського товариства або іншого підприємства можливі лише за письмовим погодженням цього питання між сторонами Договору оренди. Доповнити текст п.24 договору другим абзацом письмово повідомити Орендаря про зміну свого місця мешкання або номера телефону у 3-денний термін від вказаної дати такої зміни .

В Додатковій угоді б/н від 20.07.2012 року сторони погодили, що додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди від 30 грудня 2005 року, набирає чинності після її державної реєстрації та діє у строк, визначений Договором.

Додаткова угода зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області 04 грудня 2012 року.

29 березня 2018 року між ОСОБА_4 та ФГ Велес -В укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб(емфітевзис), за яким земельну ділянку розміром 5,7209 га надано у користування строком на три роки з дати державної реєстрації емфітевзису.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПСП Нове життя зазначає, що ОСОБА_4 визнаються обставини, що строк дії договору оренди становить до 04 грудня 2017 року, про що ним зазначено у листі повідомлені від 04 листопада 2017 року. Однак в порушення їх переважного права на укладання договору оренди ОСОБА_4 надано земельну ділянку у користування ФГ Велес -В .

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2017 року ПСП Нове життя направлено ОСОБА_4 лист повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

04 листопада 2017 року ОСОБА_4 направлено лист-повідомлення про відсутність бажання продовжувати договір оренди, термін дії якого закінчується згідно додаткової угоди до договору оренди землі 30 грудня 2017 року на новий термін з ПСП Нове життя та наміром використовувати земельну ділянку самостійно.

29 березня 2018 року між ОСОБА_4 та ФГ Велес -В укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) порядок укладення якого урегульовано Главою 33 ЦК України та Главою 16-1 ЗК України і який відрізняється від договору оренди земельної ділянки. Зокрема: строк дії договору емфітевзису встановлюється договором, в той час, як договір оренди (в залежності від призначення землі) може становити від 7 до 50 років. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором емфітевзису. На відміну від договору оренди землі, розмір плати за договором емфітевзису не залежить від нормативної грошової оцінки землі. Оплата може здійснюватися як періодично, так і разовим платежем, або ж за будь-яким іншим принципом, визначеним сторонами. На відміну від договору оренди землі, законодавчо не встановлені межі розміру оплати за договором емфітевзису. Також, на відміну від договору оренди землі, емфітевзис може відчужуватися іншій особі землекористувачем (власник земельної ділянки має переважне право на купівлю емфітевзису). Якщо за договором оренди землі сторони можуть бути замінені лише за спільною згодою (крім встановлених законодавством випадків), орендар має право передавати землю в суборенду лише якщо це передбачено в договорі оренди, то у випадку укладення договору емфітевзису землевласник, якщо землекористувач використовує землю за цільовим призначенням і не погіршує характеристик земельної ділянки, має достатньо обмежені засоби впливу на користування землекористувачем земельною ділянкою. Крім того, емфітевзис може передаватися землекористувачем у спадок.

Таким чином враховуючи, що між відповідачами укладено не договір оренди, а договір емфітевзису, який є іншим видом користування чужою земельною ділянкою, тому суд вважає, що у цьому випадку, позивач не мав переважного права на укладення договору оренди.

Підстав для визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою не вбачається.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15, 133, 137 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

Згідно правил пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надано наступні документи: копію Договору про надання правової допомоги №ГЛВ від 01 червня 2018 року;, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №360 виданого 08 липня 2011 року; Ордер на представництво в суді першої та апеляційної інстанції, копії касових чеків щодо сплати винагороди адвокату; Копію Акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №30/17 від 01 серпня 2017 року;

Обсяги правової допомоги, наданої адвокатом клієнту визначено у акті прийому-передач, відповідно до якого адвокатом здійснено наступні дії з зазначенням кількості годин: підготування доказової бази для подання відзиву- 2500 грн., правовий аналіз відповіді на відзив -500 грн., складання заперечень на відповідь на відзив- 1000 грн. ознайомлення з матеріалами справи - 1500 грн., підготовка до судового розгляду та участь у судовому засіданні -1500 грн., консультування замовника - 1000 грн., всього - 8000 грн.

Матеріали справи свідчать, що ці дії фактично вчинені представником відповідача адвокатом ОСОБА_10: він приймав участь в судових засіданнях, складено відпоРоманченко В.В.оцесуальні документи та вчинено інші дії.

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

Посилання представника позивача, що розрахунок таких витрат надано до суду лише після ухвалення судового рішення, а тому суд не мав підстав для стягнення судових витрат не приймається судом апеляційної інстанції.

Вимогами цивільного процесуального законодавства передбачено можливість подання доказів на обґрунтування витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідне клопотання з актом приймання -передачу наданих послуг та платіжне доручення подані на поштове відділення -30 жовтня 2018 року, тобто у передбачений законом строк.

Також, в суді апеляційної інстанції представником відповідачів подано клопотання про стягнення 7000 грн. на професійну правничу допомог, які понесені при розгляді справи в Харківському апеляційному суді.

В обґрунтування клопотання надано акт приймання-передачі надання правової допомоги №30/17 від 01 серпня 2017 року, за яким ФГ ВЕЛЕС -В надано наступні послуг- правовий аналіз апеляційної скарги ПСП Нове життя - 3000 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 4000 грн., всього - 7000 грн.; розрахунок фактуру №615/585/18 від 12 березня 2019 року на суму 7000 грн. та квитанції від 13 березня 2019 року про сплату 7000 грн.

Обсяг цих робіт виконано адвокатом, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, дані витрати підлягають стягненню з позивача на корить ФГ ВЕЛЕС-В

Посилання представника позивача щодо значної вартості послуг адвоката щодо складання ним процесуальних документів, оскільки, на її думку, складання відзиву не потребує такого значного часу, як зазначено в акту, а саме - 4 години - безпідставне.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, одними з визначальних обставин при визначені гонорару є складність справи та витрачений адвокатом час. Вимогами чинного законодавства не визначено межі часу, протягом якого має складатись той чи інший процесуальних документ.

За таких обставин підстав для відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат не вбачається.

Витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача ФГ ВЕЛЕС-В .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя - залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року - залишити без зміни.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя (63054, Харківська обл., Валківський район, село Олександрівка, вулиця Центральна, будинок 3, код ЄДРПОУ 30957436) на користь Фермерського господарства Велес-В (63054, Харківська обл., Валківський район, село Олександрівка, вулиця Жовтнева, будинок 35, код ЄДРПОУ 37948259) 7000 (сім тисяч) грн. судових витрат на правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 березня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко