Ухвала

від 13.03.2019 по справі 910/16276/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.03.2019Справа № 910/16276/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про розстрочення виконання рішення

у справі № 910/16276/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгурт постач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко"

про стягнення 742 973,04 грн,

за участі

представника позивача (стягувача): Наумова Д.С. (за довіреністю)

представника відповідача (боржника): Піскова Я. В. (за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгурт постач" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про стягнення 742 973,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №17/05/17 від 17.05.2017 в частині повної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/16276/18, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгурт постач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про стягнення 742 973,04 грн задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгурт постач" 742 973,04 грн заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 144,60 грн.

26.02.2019 через відділ документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2019 вказано заяву передано для розгляду судді Джарти В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18 призначено на 13.03.2019.

У судовому засіданні 13.03.2019 представник заявника підтримав заяву про розстрочення виконання рішення в повному обсязі.

Представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про розстрочення виконання рішення заперечив, надавши письмові заперечення для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Данко" заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 по справі № 910/16276/18, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 по справі №910/16276/18 станом на час розгляду заяву про розстрочення його виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Данко" не виконано.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд зазначає, що заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

Обставини, на які Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко" посилається як на підставу для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18, а саме на сезонну специфіку виду господарської діяльності та наявність ряду судових рішень щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" грошових коштів, на думку суду не є безумовними підставами, що ускладнюють та/або роблять неможливим виконання рішення.

У той же час, жодних доказів відсутності грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18 заявником суду не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Данко" у своїй заяві про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18, не ускладнюють його виконання та не роблять таке виконання неможливим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18

На підставі викладеного та керуючись статями 170, 231-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/16276/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгурт постач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про стягнення 742 973,04 грн - відмовити повністю .

2. Ухвала набирає законної сили 13.03.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 18.03.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ