Рішення

від 11.03.2019 по справі 910/17318/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2019Справа № 910/17318/18

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Київ в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖ.ПІ.ЕС.КИЇВ , м. Київ

про стягнення 72 097,64 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖ.ПІ.ЕС.КИЇВ про стягнення 72 097,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг бізнес-мережі № 3431 від 24.05.2018 в частині оплати наданих послуг на суму 68 919,98 грн, що стало підставою для нарахування пені в сумі 1 463,67 грн, інфляційних втрат в сумі 1 309,48 грн та 3 % річних в сумі 404,51 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03087, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 2, офіс 10.

Однак, 04.01.2019 конверт з ухвалою від 28.12.2018 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою по вул. Ушинського буд. 2 немає .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі як на офіційному веб-порталі судової влади України ( http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz ), так і у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення позивача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

24.05.2018 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЖ.ПІ.ЕС.КИЇВ (бізнес-абонент) укладено договір № 3431 про надання послуг бізнес-мережі (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах, додатках до цього договору, а бізнес-абонент отримує послуги та сплачує їх вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та Умовами Укртелекому.

Відповідно до п.4.2 Договору порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг в кредит. Оплата послуг проводиться у національній валюті України

З приписами п.4.3 Договору, рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Згідно з пунктом 5.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018.

24.05.2018 між сторонами погоджено та підписано угоду № 1 до договору №3431 від 24.05.2018 про надання послуги голосової телефонії з використанням мережі Інтеренет за протоколом SIP (Послуга SIP Trunk ) для споживачів сегментів LA/NA - корпоративні/національні, SME - малі та середні.

Відповідно до п. 1.1 Угоди № 1 до Договору, оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги голосової телефонії з використанням мережі Інтернет за протоколом SIP по VoIP-мережі оператора з наданням міського номера або з номером 0-892 (надалі - послуга SIP Trunk ), а бізнес-абонент отримує зазначену послугу SIP Trunk , користується нею на умовах Договору та цієї Угоди і сплачує її вартість в порядку, передбаченому Договором, та визначену у Замовленнях про надання/зміну послуги SIP Trunk (Додатках до цієї угоди).

Позивач зазначає, що у період з червня 2018 року по липень 2018 року надав відповідачу послуги, передбачені Договором та Угодами на загальну суму 68 919,98 грн. на підтвердження чого позивачем надані рахунки №00010410-735786 від 30.06.2018 та №00010410-736585 від 31.07.2018 на суму 68 919,98 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором та Угодами, не здійснив оплати отриманих телекомунікаційних послуг у сумі 68 919,98 грн.

Так, позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 68 919,98 грн., а також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання пені в сумі 1 463,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 309,48 та 3% річних в сумі 404,51 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з червня 2018 року по липень 2018 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 68 919,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками від 30.06.2018 та 31.07.2018 на загальну суму 68 919,98 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст. 68 зазначеного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, оплата послуг за Договором проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення викладені у ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, оскільки матеріали справи не місять доказів сплати відповідачем позивачу 68 919,98 грн., суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, у зв'язку із чим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за телекомунікаціні послуги в сумі 68 919,98 грн. є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 463,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 309,48 грн. та 3% річних у розмірі 404,51 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у період з червня по липень 2018 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що пеня за прострочення оплати послуг, починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду зазначеного у п.4.3. цього договору.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню (по рахунку №00010410-735786 за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 та по рахунку №00010410-736585 за період з 01.09.2018 по 31.10.2018) у загальному розмірі 1 463,67 грн.

Проте, за висновками суду, розрахунок суми пені, проведений позивачем, не є арифметично вірним. Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що загальний розмір пені за вказаними рахунками та зазначений період становить 4 757,07 грн.

За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення суми пені у меньшому розмері ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом позивача, як особи інтереси якої порушені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 404,51 коп.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: сума санкцій = С х 3 х Д : 365 : 100, (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що загальний розмір 3% річних (по рахунку №00010410-735786 за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 та по рахунку №00010410-736585 за період з 01.09.2018 по 31.10.2018) становить 398,85 грн.

У зв'язку з цим, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 398,85 грн.

Одночасно, сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ИИс = (ИИ1:100) х (ИИ2:100) х (ИИ3:100) х ... (ИИZ:100), (де ИИ-1 - індекс інфляції за первий місяць прострочення, ИИ-2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення, ......, ИИ-Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення).

Згідно листа №62-97р від 03.04.1997р. Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" індекс інфляції розраховується на місяць. При цьому, індекс інфляції за місяць, в якому виникло право вимоги, береться до уваги лише у разі, якщо право вимоги виникло в першій половині відповідного місяця, а індекс інфляції за місяць, в якому зобов'язання припинилося, береться до уваги лише в разі, коли зобов'язання припинилося в другій половині місяця.

Таким чином, керуючись діючим законодавством, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 1 309,48 грн.

Проте, перевіривши розрахунок, судом встановлено, що сума інфляційних вказаний період становить 2 503,38 грн.

За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у меньшому розмері ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом позивача, як особи інтереси якої порушені.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖ.ПІ.ЕС.КИЇВ підлягають частковому задоволенню у розмірі 72 091,98 грн., а саме: 68 919,98 грн. - основна заборгованість, 1 463,67 грн. - пеня, 398,85 грн. - 3% річних, 1 309,48 грн. - інфляційні втрати.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖ.ПІ.ЕС.КИЇВ про стягнення 72 097,64 грн. - задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖ.ПІ.ЕС.КИЇВ (03087, м. Київ, пров. Ушинського, буд. 2, оф. 10; ідентифікаційний код 37889204) на користь Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) заборгованість у розмірі 68 919 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 98 коп., пеню у розмірі 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 309 (одна тисяча триста дев'ять) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 85 коп. та судовий збір у розмірі 1 898 (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім) грн. 03 коп.; судовий збір в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Князьков