Рішення

від 14.03.2019 по справі 915/167/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Справа № 915/167/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КВІРТУ» , вул. Княжий Затон, 2/30, офіс 640, м. Київ, 02095 (код ЄДРПОУ 35837814); поштова адреса: вул. Саксаганського, 120, оф. 602, м. Київ, 01032

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РАПІД» , АДРЕСА_1, 56501 (код ЄДРПОУ 13842077)

про стягнення коштів в розмірі 206 531, 97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.04.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_3 керівник (паспорт серія ЕО № 388656 від 24.11.1997);

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність б/н від 19.02.2019;

в судовому засіданні пристуній: ОСОБА_5 (паспорт серія НЕ № 724916 від 22.06.1997)

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю РАПІД коштів в сумі 206 531, 97 грн., в тому числі: 83 575, 60 грн. - основної заборгованості; 82 407, 47 грн. - пені та 40 548, 90 грн. - 7 % штрафу.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 26.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.02.2019 року задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.02.2019 року відмовлено відповідачу ОСОБА_6 «Рапід» у продовженні строку для надання відзиву на позовну заяву. Відкладено розгляд справи на 14.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.03.2019 року задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 14.03.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. ОСОБА_7 ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору субпідряду № 7 від 30.07.2018, укладеного між сторонами, а саме: зобов'язань щодо своєчасного та повного виконання ремонтних робіт, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість (аванс), а також нараховані відповідачу штрафні санкції за порушення строку виконання робіт відповідно до умов договору. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 173, 175, 193 ГК України, ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 692, 837, 838 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач усно в судовому засіданні 14.03.2019 року під час вступного слова позовні вимоги заперечив в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначив наступне:

- в правовідносинах сторін мало місце порушення позивачем взятих на себе зобов'язань, а саме недопуск відповідача до об'єкта виконання робіт, проте письмові докази вказаного факту відсутні;

- в спірному випадку порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання відсутні, оскільки умовами п. 6.1.1 договору передбачено, що роботи виконуються в строк до 31.12.2018 року, який одночасно є строком дії договору, а нарахування штрафних санкцій можливе лише за порушення, які відбулись під час дії договору, тобто позивачем неправильно розраховано штрафні санкції;

- передбачені договором роботи виконати в строк 10 днів є фізично неможливим;

- відповідач звертався до позивача з пропозицією щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації шляхом направлення електронних листів, які залишені позивачем без відповіді.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

30.07.2018 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Будівельною компанією КВІРТУ (підрядник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю РАПІД (субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 7 на виконання робіт, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору Капітальний ремонт повітряно-збірної камери на ГТ-750-6 ст. №1 компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи) у повній відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, а підрядник зобов'язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість (арк. 15-20).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.3 Договору місце виконання робіт: Лубенське ЛВУМГ: майдан Володимирський (вул. Кірова), буд. 22/2, м. Лубни, Полтавська область, 37500 (компресорна станція (далі - КС) Лубни Лубенського проммайданчику (вул. П'ятикопа, буд. 2а, с. Піски, Лубенського району, Полтавської області, 37551).

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна робіт за договором визначається договірною ціною (Додаток № 1) та складає 579 276, 00 (п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 00 кой.) з урахуванням ПДВ (20%) - 96 546, 00 (дев'яносто шість тисяч п'ятсот сорок шість грн. 00 коп.), яка визначена згідно з положеннями ДСТУ Б Д. 1.-1:2013.

Відповідно до п. 2.2 Договору ціна договору не може бути збільшена, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відповідно до п. 2.5 Договору по узгодженню сторін можливе перерахування авансу у розмірі 30% на придбання матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій.

Відповідно до п. 2.6 Договору підрядник проводить оплату субпідряднику виконаних робіт по їх поетапному завершенні за прийнятими актами форми № КБ-2 та КБ-3 не пізніше 5 (п'яти) днів після прийому обсягу виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2 Договору здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом виконаних робіт (форма КБ-2в).

Відповідно до п. 6.1.3 Договору субпідрядник зобов'язаний своєчасно повідомляти підрядника про готові для прийому обсяги робіт і об'єкта в цілому.

Відповідно до п. 3.1 Договору передбачені цим договором роботи субпідрядник виконує не пізніше 10 (десяти) днів після підписання цього договору із своїх матеріалів та власними силами.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору субпідрядник зобов'язаний виконати роботи якісно і в строк до 31 грудня 2018 року.

В позовній заяві, а також претензії про розірвання договору також міститься посилання на те, що відповідно до п. 13.1 Договору додатком № 2 є Графік виконання робіт, яким визначено, що завершення виконання робіт на об'єкті КС Лубни - ст. 1 Лубенського ЛВУМГ компресорної станції Лубни складають 10 календарних днів та завершуються 10 вересня 2018 року.

В судовому засіданні 14.03.2019 року представник позивача усно пояснив суду, що Графік дійсно направлявся позивачем відповідачу, проте останній не підписано відповідачем, в зв'язку з чим в матеріалах справи відсутній Графік виконання робіт.

Відповідач щодо вказаної обставини не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що обставина щодо відсутності погодженого між сторонами Графіку виконання робіт не підлягає доказуванню.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач в період з 06.08.2018 року по 05.11.2018 року перерахував відповідачу аванс на загальну суму 310 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, які перевірені судом, та в призначенні платежу яких зазначено передплата за роботи по капітальному ремонту ПЗК згідно з договором субпідряду № 7 від 30.07.2018 року (арк. 23-30).

Відповідачем на виконання умов договору було виконано, а позивачем прийнято роботи по об'єкту Капітальний ремонт повітряно-забірної камери на ГТ-750-6 ст.№1 на компресорній станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на загальну суму 226 424, 40 грн., про що між сторонами було складено та підписано ОСОБА_5 форми №КБ-2 та довідки форми №КБ-3, а саме:

- 28.09.2018 року позивачем було прийнято за актом № 1 форми №КБ-2 та довідкою форми №КБ-3 за вересень 2018 року виконані субпідрядником роботи на об'єкті на загальну суму 74 788, 80 грн. (арк. 31-38);

- 29.12.2018 року позивачем було прийнято за актом № 2 форми №КБ-2 та довідкою форми №КБ-3 за грудень 2018 року виконані субпідрядником роботи на об'єкті на загальну суму 151 635, 60 грн. (арк. 39-48).

Отже, різниця між сплаченим авансом в розмірі 310 000, 00 грн. та прийнятими підрядником роботами по об'єкту в розмірі 226 424, 40 грн. складає 83 575, 60 грн., неповернення якої і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом також встановлено наступне.

07.12.2018 року позивачем ОСОБА_6 Будівельна компанія КВІРТУ було направлено на адресу відповідача ОСОБА_6 «РАПІД» претензію № 1 про розірвання договору субпідряду № 7 від 30.07.2018 року, в якій ОСОБА_6 «Будівельна компанія «КВІРТУ» вимагало повернути підряднику різницю між отриманим авансом та фактично прийнятими роботами, яка станом на день звернення з претензією складала 235 211, 20 грн. Претензія направленаіз вказівкою на застосування п. 8.8 Договору (арк. 49-51). Факт направлення претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштової накладної, фіскального чеку та опису вкладення (арк. 52).

За результатами відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 0205500487675 встановлено, що ОСОБА_6 «РАПІД» 11.12.2018 року отримало претензію № 1 від 07.12.2018 року (арк. 106).

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_8 ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу (авансу).

1.1. Щодо строків виконання робіт за договором та порушення відповідачем умов договору.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 11.1 Договору договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2018 року . Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору .

Відповідно до п. 3.1 Договору передбачені цим договором роботи субпідрядник виконує не пізніше 10 (десяти) днів після підписання цього договору із своїх матеріалів та власними силами.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору субпідрядник зобов'язаний виконати роботи якісно і в строк до 31 грудня 2018 року.

Враховуючи, що умовами договору фактично встановлено два різних строки виконання робіт, суд дійшов висновку, що відповідач добросовісно мав право розраховувати на строк виконання робіт, передбачений п. 6.1.1 договору. Відтак, в суду відсутні правові підстави для тверджень про порушення відповідачем строків виконання робіт до 31.12.2018 року.

1.2. Щодо відмови від договору на підставі п. 8.8 договору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання , якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору .

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до п. 8.8 Договору у разі порушення субпідрядником своїх зобов'язань за цим договором, внаслідок чого роботи по договору не надані в повному обсязі, підрядник має право відмовитись від робіт по договору в односторонньому порядку, про що надсилає повідомлення субпідряднику. Субпідрядник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надходження письмового повідомлення підрядника зобов'язаний повернути 100% вартості робіт, сплачених за попередні етапи, та відшкодувати підряднику спричиненні збитки в повному обсязі. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє субпідрядника від відповідальності за порушення зобов'язання, що передбачена цим договором. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, зобов'язання припиняються з дати, зазначеної у повідомленні підрядника.

Як вказано вище, 07.12.2018 року позивачем ОСОБА_6 Будівельна компанія КВІРТУ з посиланням на п. 8.8 Договору було направлено на адресу відповідача ОСОБА_6 «РАПІД» претензію № 1 про розірвання договору субпідряду № 7 від 30.07.2018 року.

В судовому засіданні 14.03.2019 року представник позивача усно зазначив, що на підставі п. 8.8 договору позивач скористався наданим йому правом на відмову від договору у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо виконання робіт у встановлені умовами договору строки. Представник позивача також усно зазначив, що датою відмови від договору є 07.12.2018 року, тобто дата направлення претензії на адресу відповідача.

Проаналізувавши норми законодавства та умови договору, суд дійшов висновку, що в спірному випадку не відбулась відмова від зобов'язання в односторонньому порядку, оскільки:

- по-перше, в порушення п. 8.8 договору ОСОБА_6 Будівельна компанія КВІРТУ не зазначено дати, з якої зобов'язання припиняється в односторонньому порядку. Дата направлення претензії не може вважатись датою відмови від зобов'язання, оскільки умовами договору чітко покладено обов'язок на позивача вказати дату, з якої припиняються зобов'язання сторін, які до того ж не можуть припинитись раніше, ніж про цей факт стало відомо відповідачу;

- по-друге, в спірному випадку відсутній факт порушення відповідачем умов договору як на дату звернення із претензією (07.12.2018 року), так і до 31.12.2018 року, оскільки умовами п. 6.1.1 договору на відповідача покладено обов'язок виконати роботи в строк до 31.12.2018 року;

- по-третє, 29.12.2018 року, тобто після направлення претензії, позивачем було прийнято виконані субпідрядником роботи на об'єкті за грудень 2018 року на загальну суму 151 635, 60 грн., що свідчить про те, що зобов'язання між сторонами, які випливають з умов договору, не припинились і сторони продовжували виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору.

1.3. Щодо розірвання договору на підставі п. 11.2 договору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання , якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору .

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 11.2 Договору підрядник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання своїх зобов'язань субпідрядником , повідомивши в письмовій формі про це у строк 20 (двадцять) календарних днів.

Виходячи з положень вищевказаного пункту договору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тверджень й про розірвання договору, оскільки:

- по-перше, в спірному випадку, як зазначалось вище, відсутній факт порушення відповідачем умов договору як на дату звернення із претензією (07.12.2018 року), так і до 31.12.2018 року, оскільки умовами п. 6.1.1 договору на відповідача покладено обов'язок виконати роботи в строк до 31.12.2018 року;

- по-друге, претензія про розірвання договору субпідряду № 7 від 30.07.2018 року була отримана відповідачем ОСОБА_6 «РАПІД» 11.12.2018 року, тобто закінчення двадцятиденного строку, передбаченого п. 11.2 договору, припадає на 31.12.2018 року, тобто на день припинення зобов'язання, у зв'язку із закінченням його строку.

1.4. Щодо вимоги про повернення попередньої оплати (авансу).

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2018 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір припинив свою дію 31.12.2018 року саме у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Закінчення строку дії договору має наслідком припинення зобов'язань сторін за цим договором (окрім відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору), оскільки договір вважається чинним до визначеного в ньому моменту (терміну) закінчення виконання сторонами зобов'язань. В договорі субпідряду № 7 відсутня будь-яка умова, яка б передбачала, що закінчення строку дії договору не тягне припинення зобов'язань сторін за договором. Автоматичної пролонгації (або пролонгації за мовчазною згодою сторін) умовами договору також не передбачено.

За таких обставин, договірні зобов'язання між сторонами припинились 31.12.2018 року.

Проте, як вказано вище, станом на 31.12.2018 року різниця між сплаченим авансом в розмірі 310 000, 00 грн. та прийнятими підрядником роботами по об'єкту в розмірі 226 424, 40 грн. складає 83 575, 60 грн., неповернення якої і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач в обгрунтування підстав для повернення авансу посилається на приписи ст. 173, 193 ГК України, ст. 526, 530, 610, 612, 626, 629, 692 ЦК України.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що під підставою позову необхідно розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд з метою ефективного захисту порушених прав може змінити, якщо її дія не поширюється на спірні правовідносини (постанова ВС від 10.05.2018 року по справі № 916/1591/17).

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Норма ст. 1212 ЦК України застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено відповідно до закону чи договору належить до таких підстав. Як вказано вище, зобов'язання сторін припинились у зв'язку з закінченням строку дії договору, а відтак збереження відповідачем грошових коштів в розмірі сплаченого, але не використаного авансу, є безпідставним.

Правова позиція щодо можливості виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі ст. 1212 ЦК України викладена в постанові ВП ВС від 10.04.2018 року по справі № 910/10156/17, а щодо можливості стягнення внесеної передоплати після припинення дії договору підряду в постановах ВС (постанова від 10.05.2018 року по справі № 916/1591/17; постанова від 14.06.2018 року по справі № 912/2709/17; постанова від 11.11.2018 року по справі № 910/13332/17; постанова від 15.02.2019 року по справі № 910/21154/17).

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 83 575, 60 грн. є обгрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору .

Відповідно до п. 11.1 Договору договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2018 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору .

Відповідно до п. 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2 Договору за порушення строків виконання робіт субпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата нені та/або додаткового штрафу не звільняє субпідрядника від виконання зобов'язання.

Враховуючи, що умовами договору сторони погодили обов'язок відповідача виконати роботи в строк до 31.12.2018 року, зобов'язання сторін припинились 31.12.2018 року (закінчення строку дії договору), суд дійшов висновку про відсутність порушень відповідача під час дії договору, та, як наслідок, відсутність підстав для застосування відповідальності у вигляді штрафу та пені. Нарахування штрафу та пені поза межами договору не передбачено ані нормами законодавства, ані умовами договору (крім випадку, коли порушення зобов'язання відбулось під час дії договору).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення пені та штрафу, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору (не доведено порушення строків виконання робіт).

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.

1. Правовідносини між сторонами у даній справі регулюються договором підряду, який в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання. Умовами договору передбачено різні строки виконання субпідрядником (відповідачем) зобов'язання щодо строків виконання робіт. Зокрема, п. 3.1 договору передбачено обов'язок виконання робіт протягом 10 календарних днів з дня підписання договору (тобто до 10.08.2018 року включно), натомість умовами п. 6.1.1 договору передбачено обов'язок субпідрядника виконати роботи до 31.12.2018 року. Невизначеність для відповідача чітких термінів виконання робіт надає останньому право добросовісно розраховувати на передбачені п. 6.1.1 договору (розділ 6 Права і обов'язки сторін ). За таких обставин, за умови наявності в договорі п. 6.1.1, в суду відсутні правові підстави для тверджень про невиконання відповідачем своїх обов'язків та порушень умов договору під час його дії.

2. Договір припинив свою дію 31.12.2018 року, у зв'язку із закінченням строку його дії, як наслідок, припинились зобов'язання сторін за договором.

3. Приписами ст. 837 ЦК України передбачено обов'язок замовника оплатити лише виконану роботу. А нормами законодавства не передбачено обов'язку замовника сплачувати вартість робіт понад вартість виконаних підрядних робіт.

4. Збереження відповідачем коштів, сплачених в якості авансу та невикористаних останнім, без будь-якої правової підстави (договірні зобов'язання між сторонами припинились) є порушенням як вимог законодавства, так і прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

5. Нарахування штрафних санкцій можливе лише за порушення умов договору, яке відбулось під час дії договірних зобов'язань. Оскільки, порушень взятих на себе за договором зобов'язань зі сторони відповідача не відбулось, відсутні підстави й для нарахування штрафних санкцій.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 1 253, 76 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 1 844, 23 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю РАПІД , АДРЕСА_1, 56501 (код ЄДРПОУ 13842077) на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КВІРТУ , вул. Княжий Затон, 2/30, офіс 640, м. Київ, 02095 (код ЄДРПОУ 35837814):

- 83 575, 60 грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн. 60 коп.) - основної заборгованості;

- 1 253, 76 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят три грн. 76 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.03.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш