Рішення

від 14.03.2019 по справі 916/117/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/117/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (Миколаївське шосе, 5 км., м.Херсон, 73034; код ЄДРПОУ 30667065)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ" (вул.Жуковського, 33,офіс 412,м. Одеса,Одеська область,65045 ; код ЄДРПОУ 35931222 )

про відшкодування збитків

Суддя Рога Н. В.

Секретар с/з ОСОБА_2

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3- довіреність від 15.01.2019р.; ОСОБА_4 - довіреність від 14.01.2019р.

Від відповідача: ОСОБА_5 - ордер № МК 79342 від 01.02.2019р.;

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_4 - довіреність від 14.01.2019р.

Від відповідача: ОСОБА_5 - ордер № МК 79342 від 01.02.2019р.;

Суть спору : Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ" про стягнення збитків у розмірі 11 909 грн. 12 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від від 21 січня 2019 р. відкрито провадження у справі № 916/117/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав , викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до Договору-замовлення на перевезення вантажу №0000000199 від 25 вересня 2018р. (далі - Договір), укладеного між ТОВ "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ" (Замовник) та ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (Перевізник), Перевізник зобов'язується перевезти вантаж (ТНП на паллетах) масою 22 тони, об'ємом 86 м. куб. на 33 паллетах, брутто 23 тони, з м. Миколаїв в м. Львів, вартість перевезення 15 000грн. 00 коп.

Відповідно товарно-транспортної накладної СА-ЦБ/ПРв - 144738 від 25 вересня 2018р. автомобіль позивача - ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" MAN TGX 18.440 (загальний вантажний сідловий тягач Е, реєстраційним номер НОМЕР_1) та загальний напівпричіп н/пр-бортовий тентовий SCHWARZMULLER SPA - 3E (реєстраційний номер НОМЕР_2) були завантажені відповідно до Договору вантажем загальною масою 22,091т в пункті навантаження: Миколаївська обл., Вітовський район, с. Мішково-Погорілове, вул. Степова, буд. 1. Вантаж доставлено перевізником в пункт призначення та прийнято уповноваженою особою вантажоодержувача, що підтверджено відповідним записом в ТТН.

Як пояснює позивач, 26 вересня 2018р., на 277 км автодороги М-12 в Хмельницькій області, водій Перевізника ОСОБА_6 , під час виконання перевезення вантажу відповідно до вищезгаданого Договору, за маршрутом Миколаївська область, Вітовський район, с. Мішково-Погорілове до с. Пасіки-Зубрицькі, Львівської області, був зупинений посадовою особою Укртрансінспекції для проходження габаритно-вагового контролю. В ході проходження контролю була надана Довідка б/н від 26.09.2018р. про те, що навантаження на строєну ось дорівнює 23,20 тон, а нормативне допустиме значення - 22 тони. На підставі Довідки був складений Акт №б/н від 26.09.2018р. про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів та накладений штраф на ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" у розмірі 320 ЄВРО (10 209 грн. 12 коп. за курсом НБУ на день оплати - 09.11.2018р.)

Позивач зазначив, що відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, на яких виконувалось перевезення вантажу, маса вантажного сідлового тягача марки MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1) без навантаження складає 7305 кг, маса напівпричіпу (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) без навантаження - 6850 кг, маса паливного баку при повній заправці складає 1000 кг, маса вантажу згідно договору 23 тони.

Таким чином, як зазначає позивач, загальна сумарна маса транспортного засобу та вантажу повинна складати 38 155 кг, але , фактично маса вантажу та транспортного засобу склала 39 700 кг Отже загальна маса перевантаження транспортного засобу склала 1 545 кг, та виникла з вини Замовника.

Посилаючись на п. 22.5 Правил дорожнього руху, позивач зазначає, що рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 тон, здвоєні осі - понад 16 тон, строєні осі - понад 22 тони або фактичною масою понад 40 тон (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 тон, здвоєні осі - понад 18 тон, строєні осі - понад 24 тони або фактичною масою понад 44 тони, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 тон) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами , забороняється.

При цьому, на думку позивача , той факт, що напівпричіп, в якому перевозився вантаж, був запломбований, цілісність пломби не було порушено і у жодної особи не було доступу до вантажу (пломба №45897460), підтверджує, що саме відповідач - ТОВ "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ", винний в порушенні нормативно вагових параметрів та умов Договору.

Крім того, позивачем було зазначено, що 23.11.2018р. на адресу ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" надійшла постанова Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №062562 від 20.11.2018р. про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України Про автомобільний трансопрт , відповідальність за яке передбачено абз. 3 ст. 60 Закону, а саме 1 700 грн. 00 коп. Зазначена сума також є збитками ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", понесеними в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

На підставі зазначено, позивач вважає, що загальна сума понесених ним збитків дорівнює 11 909 грн. 12 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 228 Господарського кодексу України, де визначено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Позивач посилався також на приписи ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу Україниё згідно якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Також , ґрунтуючи позовні вимоги , позивач посилався на ст. 224 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відповідно ж до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.09.2018р. повна фактична маса транспортного засобу та вантажу склала 39,7 тон з 40,00 тон нормативно допустимої При цьому, фактичні осьові навантаження дорівнюють 6,9/9,6/23,2 з нормативно допустимих 11/11/22. Таким чином, як зазначає відповідач, Актом встановлено перевищення навантаження на строєну ось, при цьому повна фактична маса транспортного засобу з вантажем відповідає та не перевищує нормативно-допустимий.

Також відповідач зазначає , що 25.09.2018р. між ТОВ "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ" (Експедитор) та ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (виконавець) було укладено Договір №199 транспортного експедирування, відповідно до якого Експедитор доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за плату, за рахунок Експедитора, надати транспортно-експедиторські послуги , пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень (доставки) вантажу .

Згідно умов Договору-замовлення №0000000199 від 25.09.2018р. вага брутто вантажу, що підлягав перевезенню становила 23 тони. Згідно ТТН №СА-ЦБ/ПРв-144738 від 25.09.2016р. маса брутто вантажу, який був перевезений, становить 22, 091 тони. Тобто, позивач прийняв до перевезення вантаж, вага якого була визначена та погоджена сторонами в первинних документах на перевезення, та повна фактична маса транспортного засобу з вантажем відповідала та не перевищувала нормативно встановлений, у зв'язку з чим , на думку відповідача, позивач мав , з урахуванням заявленої ваги вантажу , визначити тип транспортного засобу, який необхідний для перевезення саме цього вантажу такою вагою, щоб не були порушені Правила дорожнього руху України.

При цьому, відповідно до п.8.20 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілісності рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Згідно п.12.1 Правил при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Крім того, згідно п.5 Договору-замовлення №0000000199 від 25.09.2018р. Перевізник зобов'язаний проінформувати Замовника про споряджену масу транспортного засобу і контролювати вагу і розподіл по осях автопоїзда завантаження вантажу. При перевищенні вагових параметрів автопоїзда Перевізник , не залишаючи місця завантаження, зобов'язаний негайно повідомити про це Замовника.

Відповідач зауважив, що будь-яких повідомлень від Перевізника щодо маси вантажу, недоліки у складанні вантажу, розподілі його у транспортному засобі від Перевізника до Замовника не надходили.

За таких обставин, відповідач вважає, що порушення норм щодо вагових параметрів, а саме перевантаження лише на строєну ось транспортного засобу, відбулось по причині невірного розподілу вантажу в автотранспортному засобі.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 25.09.2018р. між ТОВ "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ" (Експедитор) та ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (Виконавець) було укладено Договір №199 транспортного експедирування, відповідно до якого Експедитор доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за плату, за рахунок Експедитора, надати транспортно-експедиторські послуги , пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень (доставки) вантажу .

Відповідно до п.1.3 Договору Виконавець надає послуги Експедитору на умовах, зазначених у цьому Договорі та договорі -замовленні, який є його невід'ємною частиною. При цьому, відповідно до п.1.4 Договору, у договорі-замовленні обумовлюються відомості про Вантажовідправника і Вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, найменування вантажу, вага і обєм, дата і час завантаження, дата і час розвантаження, ставка фрахту за перевезення, спосіб перевезення, цінність вантажу , особливі умови у=виконання послуг та інше.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом, 25 вересня 2018 р. між ТОВ "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ", як Замовником та ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", як Перевізником було укладено Договір - замовлення №0000000199 , за умовами якого Перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом, як найманим, так і власником якого він являється, за умов , викладених в даному договорі-заявці. Сторони домовились про те, що жодна із сторін не має права передавати свої повноваження, права та обов'язки, стосовно виконання умов даного договору-заявки третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Умовами Договору- замовлення №0000000199 визначено маршрут перевезення : Миколаїв - Львів, дату завантаження - 25.09.2018р., час завантаження 09:00, тип ТЗ, спосіб завантаження: 22 тони, 86 куб.м. , тент, паллет 33; вагу брутто - 23 тони , вид вантажу - ТНС на паллетах.

Відповідно до п. 2. Договору - замовлення №0000000199 Перевізник зобов'язаний подавати під завантаження необхідний тип рухомого складу в технічно справному стані, забезпечений всіма необхідними для виконання перевезення транспортними документами. Перевізник зобов'язаний до початку перевезення проінформувати замовника про всі особливості фрахтованого транспортного засобу, якщо такі є. Подача автомобіля, непридатного для виконання перевезення або запізнення під завантаження більш ніж на 6 годин прирівнюється до зриву завантаження. У разі зриву завантаження перевізник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 20% від вартості перевезення, але не менше 1000 грн. 00 коп.

Згідно до п. 3. Договору - замовлення №0000000199 Перевізник зобов'язаний контролювати силами водія транспортного засобу процес навантаження (розвантаження), включаючи перерахунок вантажних місць, перевірку зовнішнього стану упаковки, порядок навантаження (розвантаження). При відсутності можливості перерахунку, у разі розбіжності даних у супровідних документах з фактичними або за наявності інших недоліків, виявлених при навантаженні (порушена упаковка, ненадійне кріплення вантажу у вантажному відсіку та ін.). які можуть призвести до нанесення збитку вантажу в процесі транспортування, перевізник зобов'язаний, не залишаючи місця завантаження, сповістити про це замовника та зробити необхідні обґрунтовані відмітки у всіх примірниках СМR накладної, або ТТН.

Положеннями п. 5. Договору - замовлення №0000000199 сторони погодили, що Перевізник зобов'язаний проінформувати замовника про споряджену масу транспортного засобу і контролювати вагу і розподіл по осях автопоїзда завантаження вантажу. При перевищенні вагових параметрів автопоїзда, перевізник не залишаючи місця завантаження, зобов'язаний негайно повідомити про це замовника.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 8.1., п. 8.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень. Перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового договору) та такого, що відповідає санітарним нормам.

Згідно до п. 8.20, п. 8.21. зазначених Правил водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

За матеріалами справи вбачається, що згідно Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.09.2018р. повна фактична маса вантажу склала 39,7 тон з нормативно допустимих - 40 тон., при цьому , фактичні осьові навантаження дорівнюють 6,9/9,6/23,2 з нормативно допустимих 11/11/22.

В свою чергу, умовами Договору замовлення №0000000199 сторонами було визначено, вага брутто вантажу становить - 23 тон. Відповідно до товарно-транспортної накладної СА-ЦБ/ПРв-144738 від 25 вересня 2018р. маса брутто вантажу становила 22,091 тони.

Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що водієм, як представником перевізника було допущено перевищення навантаження на строєну ось, та при цьому , фактична маса транспортного засобу з навантаженням відповідала та не перевищувала встановленій масі, що підтверджено відповідними доказами. Будь-яких доказів повідомлення Перевізником Замовника про виявлені недоліки в ході завантаження транспортного засобу, наявність недоліків у кріпленні та складанні вантажу, матеріали справи не містять.

Як встановлено статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положенням ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України).

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками.

Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Необхідно зазначити, що для застосування певної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є необхідним доведення стороною та встановлення судом наявності усіх складових ознак заподіяння збитку.

Однак, як вже зазначалося судом вище, з матеріалів справи не вбачається наявності такої складової ознаки заподіяння позивачу збитків, як вина відповідача у такому заподіянні, що унеможливлює задоволення позовних вимог ТОВ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД".

Згідно вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп-ЛЛГ" про стягнення збитків - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 19 березня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога