Рішення

від 20.03.2019 по справі 400/485/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2019 р. № 400/485/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, в.5 Слобідська,76 кв.61, (в.А.Макарова,7/2,54030),ОСОБА_2,54055 до вЦентрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївський області, вул. Адміральська, 27/1,ОСОБА_2,54001 треті особи за участю: представника позивача: ОСОБА_3 представника відповідача: ОСОБА_4 представника третьої особи: ОСОБА_5 ОСОБА_6, АДРЕСА_1,ОСОБА_2,54029 ПАТ "Державного експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Миколаєві вул. Декабристів, 25 а, ОСОБА_2 провизнання протиправними дій, скасування реєстраційного запису від 13.12.2018 № 29417439,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області та ОСОБА_6 з вимогами визнати протиправними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_7, щодо внесення запису про державну реєстрацію обтяження №29417439 від 13.12.2018 о 10:38:03 год. про арешт нерухомого майна нежитлових будівель, які складаються з: матеріальний склад з рампою за літ.М-1 (цегла, з/бетон, загальною площею 260,2 кв.м.) мазутосховище за літ.Ш, заглиблений склад за літ.Хпд, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3 та належать на праві власності ОСОБА_1, внесеному на підставі постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_8 про арешт майна боржника ОСОБА_6 №56218656 від 19.10.2018; скасувати реєстраційний запис про державну реєстрацію обтяження №29417439 від 13.12.2018 о 10:38:03 про арешт нерухомого майна: нежитлових будівель, які складаються з матеріальний склад з рампою за літ.М-1 (цегла, з/бетон, загальною площею 260,2 кв.м.) мазутосховище за літ.Ш, заглиблений склад за літ.Хпд, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3 та належать на праві власності ОСОБА_1, внесеному на підставі постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_8 про арешт майна боржника ОСОБА_6 №56218656 від 19.10.2018.

Ухвалою суду від 25.02.2019 у відкритті провадження в адміністративній справі відносно відповідача ОСОБА_6 відмовлено з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України. Одночасно з цим, ухвалою суду від 25.02.2019 адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу ДВС м. Миколаєва. Також, з ініціативи суду до участі у справі залучено в якості третіх осіб - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України , оскільки він є стягувачем у виконавчому провадженні, у межах якого прийняте спірне рішення відповідача, та ОСОБА_6, оскільки вона є у цьому виконавчому провадженні боржником.

В судових засіданнях 11.03.2019 та 20.03.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідача та третьої особи ПАТ Державний експортно-імпортний банк України проти позову заперечили, просили в його задоволенні відмовити. Представник третьої особи ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився.

Позивачка свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є добросовісним власником нежитлового майна нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3 з 28.11.2017, яке нею було придбано у ТОВ Оптима евіс групп . В січні 2019 намагалася розпорядитися зазначеним майном, але дізналася про те, що державним виконавцем Центрального відділу ДВС внесено запис про його арешт. Позивачка вважає, що оскільки вона з листопада 2017 року є власником майна, то не може відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_6, а тому накладення арешту на її майно є протиправним. Державний виконавець повинен був пересвідчитися, кому належить майно перед ухваленням рішення про його арешт.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист Центрального районного суду м. Миколаєва про звернення стягнення на предмет іпотеки, - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3. Оскільки, у виконавчому листі йде мова не про стягнення коштів з ОСОБА_6І, а саме звернення стягнення безпосередньої на конкретний предмет нерухомого майна, державний виконавець правомірно його арештував. Відповідно до ст.23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Третя особа - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України також просив в задоволенні позову відмовити. Представник третьої особи пояснив свою позицію тим, що спірні нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3 з 2007 року перебувають в заставі у банку за кредитним договором з ОСОБА_6 В зв'язку з невиконання боржником своїх зобов'язань, банк звернувся до суду, отримав судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. З 2012 банк намагається добитися виконання судового рішення за погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна. Зміна власника предмета іпотека була для кредитора несподіваним фактом, який в теперішній час також оскаржується в судовому порядку. У будь-якому випадку, на думку третьої особи, відповідач діяв правомірно, оскільки зобов'язання за договором іпотеки відповідно до ст.23 Закону України Про іпотеку перейшли до позивачки.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

23.07.2007 ОСОБА_6 передала в заставу ПАТ Державний експортно-імпортний банк України належне їй майно на праві приватної власності нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3, для забезпечення виконання кредитного договору.

24.05.2011 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва задоволено позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3.

08.02.2012 Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №2-1322/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3.

Протягом 2012-2018 років, виконавчий лист неодноразово пред'являвся до виконання в органи державної виконавчої служби.

05.10.2017 між ТОВ Оптима евіс групп та ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого позивачка отримала нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3, в якості сплати вартості частки в статутному капіталі.

09.10.2017 державним реєстратором, на підставі акту приймання-передачі від 05.10.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3.

19.04.2018 державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Миколаєва відкрито виконавче провадження №56218656 про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3. Стягувач ПАТ Державний експортно-імпортний банк України , боржник ОСОБА_6

19.10.2018 державним виконавцем Центрального відділу ДВС винесено постанову про арешт майна боржника, а саме нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3.

13.12.2018 державним виконавцем, як державним реєстратором внесено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно обтяження нерухомого майна - нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3, а саме їх арешт на підставі постанови державного виконавця від 19.10.2018.

Відповідно до п.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором є: державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що 19.10.2018 державним виконавцем було винесена постанова про арешт спірного майна - нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд.47/3, у нього відповідно до вимог ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були всі підстави для внесення відповідного запису про обтяження зазначеного майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд звертає увагу, що предметом позову є саме дії Центрального відділу ДВС, як державного реєстратора про внесення запису про обтяження майна позивачки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а не як органу, який здійснює примусове виконання судових рішень. В межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення реєстраційних дій, оскільки для внесення такого запису було відповідне рішення державного виконавця - постанова від 19.10.2018 про арешт майна.

Позивачка по цій справі не оскаржує дії відповідача, як учасника виконавчого провадження, щодо накладення арешту на її майно, не оскаржує постанову державного виконавця від 19.10.2018 про арешт майна боржника, яка в свою чергу передувала діям відповідача, як державного реєстратора по внесенню спірного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, суд позбавлений можливості розглянути це питання більше широко, з виходом за межі позовних вимог, з використанням повноважень, передбачених ч.2 ст.9 КАС України, оскільки питання зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем виходить за межі адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Разом з тим, вимоги за ч.1 ст.59 Закону, повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

За таких обставин, вирішуючи справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, про правомірність дій відповідача, як державного реєстратора під час внесення запису про обтяження нерухомого майна, відсутність підстав для скасування такого запису та необхідності відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (в.5 Слобідська,76 кв.61, (в.А.Макарова,7/2,54030),ОСОБА_2,54055 НОМЕР_1) до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївський області (вул. Адміральська, 27/1,ОСОБА_2,54001 35065742) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко