Ухвала

від 20.03.2019 по справі 520/2004/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

"20" березня 2019 р.                                                             № 520/2004/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФ РИТЕЙЛ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФ РИТЕЙЛ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" № 5.0-20 від 04.02.2019 року; № 5.0-21 від 04.02.2019 року; № 5.0-22 від 04.02.2019 року; № 5.0-23 від 04.02.2019 року.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом та розгляд справи призначено на 26.03.2019 року о 14:30 год.

Через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд додатково до позовних вимог викладених у позовній заяві, визнати протиправними та скасувати рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 12 від 01.02.2019 року, № 13 від 01.02.2019 року, № 14 від 01.02.2019 року, № 15 від 01.02.2019 року.

Також через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 12 від 01.02.2019 року, № 13 від 01.02.2019 року, № 14 від 01.02.2019 року, № 15 від 01.02.2019 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що позовна заява та заява про збільшення позовних вимог містить вимоги про визнання протиправними та скасування постанов відповідача про накладення штрафних санкцій і визнання протиправними та скасування рішень відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Представником позивача вказано, що на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 12 від 01.02.2019 року, № 13 від 01.02.2019 року, № 14 від 01.02.2019 року, № 15 від 01.02.2019 року, з метою виконання умов яких посадові особи відповідача 05.03.2019 року намагались провести перевірку позивача. При цьому, підставою для проведення такої перевірки слугували обставини не надання позивачем повідомлення про виконання оскаржуваних рішень відповідача. Представником позивача вказано, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що у зв'язку з незупиненням дії оскаржуваних рішень, в разі проведення відповідачем перевірки стану виконання таких рішень на позивача можуть бути накладені значні штрафні санкції, що передбачено п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" або відповідачем можуть бути внесені зміни у оскаржуваних рішень шляхом застосування нових обмежувальних заходів, а відновлення порушених прав позивача у такому випадку потребуватиме повторного оскарження змінених рішень та оскарження постанов про накладання на штрафних санкцій. При цьому, представником позивача вказано, що оскаржувані рішення відповідача є очевидно протиправними з огляду на практику Верховного Суду, а отже встановлення зазначених заходів забезпечення позову до вирішення судом спору у справі відповідає предмету заявленого позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, надання оцінки спору про право, а направлені тільки на збереження існуючого становища позивача до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду слугували обставини видання відповідачем постанов про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" № 5.0-20 від 04.02.2019 року; № 5.0-21 від 04.02.2019 року; № 5.0-22 від 04.02.2019 року; № 5.0-23 від 04.02.2019 року.

Позивачем у адміністративному позові вказано, що оскаржувані у даній справі постанови про накладення штрафних санкцій є протиправними, оскільки позивачем не допущено порушень норм технічних регламентів, а продукція відповідача відповідала встановленим нормативам для неї, оскільки знак відповідності нанесено на пакування електрообладнання, а не безпосередньо на апаратуру або на її табличку з технічними даними, що не є порушенням законодавства.

Матеріали справи свідчать, що представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд додатково до позовних вимог викладених у позовній заяві, визнати протиправними та скасувати рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 12 від 01.02.2019 року, № 13 від 01.02.2019 року, № 14 від 01.02.2019 року, № 15 від 01.02.2019 року.

Водночас, зазначена заява представника позивача про збільшення позовних вимог на даний час ще не була прийнята судом до розгляду.

При цьому, представник позивача у заяві про забезпечення позову також послався на обставини протиправності рішень відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 12 від 01.02.2019 року, № 13 від 01.02.2019 року, № 14 від 01.02.2019 року, № 15 від 01.02.2019 року, з огляду на недопущенням підприємством порушень, за які посадовими особами відповідача було застосовано штрафні санкції та обмежувальні заходи.

Суд зазначає, що забезпечення позову в даному випадку шляхом зупинення дії рішень відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 12 від 01.02.2019 року, № 13 від 01.02.2019 року, № 14 від 01.02.2019 року, № 15 від 01.02.2019 року, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 150 КАС України, що є неприпустимим.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року № 2 (пункт 17).

Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість істотного ускладнення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФ РИТЕЙЛ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                 Мельников Р.В.