Постанова

від 20.03.2019 по справі 640/21006/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21006/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147, №0572615147;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.03.2018 №45178-17;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 06.03.2018 №45178-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна було повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

09.01.2019 року позивачем було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна було повернуто позивачеві.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна виходив з того, що позивач не усунув недоліків позовної заяви в повному обсязі у встановлений судом строк.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна (а.с. 5-16).

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 , 161 цього Кодексу , протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 1) та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Так, позивачеві було визначено надати суду:

- власне підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідач з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- належним чином завірену копію податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147;

- докази сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру, враховуючи вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147;

- докази сплати судового збору за позовну вимогу немайнову характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 06.03.2018 №45178-17) у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2018 року (рік звернення із адміністративним позовом до суду).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом з позовною заявою на підтвердження сплати судового збору надано суду платіжне доручення від 16.08.2018 №518, згідно з яким позивачем сплачено 5 625,22 грн.

Позивачем у позовній заяві визначено наступні позовні вимоги:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147 та №0572615147;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.03.2018 №45178-17;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 06.03.2018 №45178-17.

Тобто, позивачем до суду першої інстанції заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 06.03.2018 №45178-17) та три вимоги майнового характеру (визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147, №0572615147 на суму 24 706,88 грн; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.03.2018 №45178-17 на суму 374 660,5 грн.).

Отже, позивач мав сплатити 1 762 грн. за одну вимогу немайнового характеру та 5 990,51 грн. за дві вимоги немайнового характеру. Окрім того, сплаті підлягала ще одна вимога майнового характеру, однак, оскільки копія податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147 в додатках до позовної заяви була відсутня, суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити розмір майнової вимоги щодо скасування відповідного рішення контролюючого органу та обрахувати в повному обсязі суму судового збору, що підлягає сплаті.

Відтак, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року судом першої інстанції було визначено, що позивачеві необхідно було сплатити судовий збір: за позовні вимоги майнового характеру, враховуючи вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147; за позовну вимогу немайнового характеру у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір".

09.01.2019 року позивачем на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху було подано заяву про усунення недоліків. Так, позивач надав до суду першої інстанції:

- власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідач з тим самим предметом та з тих самих підстав

- платіжне доручення від 04.01.2019 №661 на суму 365, 29 грн.

- письмове клопотання про витребування доказів, а саме податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна було повернуто позивачеві з огляду на те, що позивач не усунув недоліків позовної заяви в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваної ухвали.

Так, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі відхилив посилання позивача на відсутність у нього податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147 як на підставу несплати судового збору в повному обсязі, зазначивши, що в будь-якому випадку позивач не позбавлений обов'язку сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про судовий збір , у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем було обґрунтовано відсутність у нього податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147 та подано клопотання про його витребування, колегія суддів вважає, що судовий збір за цю позовну вимогу підлягав сплаті позивачем в подальшому після отримання відповідного акту чи його копії, у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом виключення з тексту ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року абзац сьомий, а саме:

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача про відсутність у нього податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147, як на підставу несплати судового збору в повному обсязі, адже в будь-якому випадку позивач не позбавлений обов'язку сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку .

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивачем не було в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, а саме не було сплачено суму судового збору за позовну вимогу немайнову характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 06.03.2018 №45178-17) у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір".

Відтак, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху було виконано ним в повному обсязі, оскільки позивачем на вимогу суду не було надано доказів сплати судового збору за позовну вимогу немайнову характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 06.03.2018 №45178-17) у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково: необхідно змінити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року, шляхом виключення абзацу сьомого мотивувальної частини ухвали. У решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дор-Фарба Україна на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року - задовольнити частково.

Виключити з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року абзац сьомий мотивувальної частини, а саме:

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача про відсутність у нього податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0562615147, як на підставу несплати судового збору в повному обсязі, адже в будь-якому випадку позивач не позбавлений обов'язку сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку.

У решті ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 20.03.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма