Постанова

від 19.03.2019 по справі 810/1024/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2019 року

Київ

справа №810/1024/18

адміністративне провадження №К/9901/53913/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду в складі судді Лиски І.Г. від 10.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В. від 29.05.2018 у справі №810/1024/18 за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківшовата Агро" про зобов"язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В березні 2018 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни про з скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,4414 га, зареєстрованого на підставі договору оренди землі № б/н від 05.01.2016 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Ківшовата Агро".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду письмових обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду щодо скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,4414 га. та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року, позовну заяву повернено позивачу на підставі п.1 ч.4 статті 169 КАС України, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відсутня підстава для повернення позовної заяви, оскільки заяву на усунення недоліків позивачем подано. Вважає, що оскаржуваною ухвалою порушено право позивача на доступ до правосуддя.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України у редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Судами встановлено, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та ТОВ Ківшовата Агро було підписано 05 січня 2016 року. За умовами договору позивач передав у строкове платне користування Товариству земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 5 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договорів) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 20 цього Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, законодавством передбачена обов'язковість державної реєстрації договорів оренди, про що сторони договору обумовили укладаючи такий договір оренди, а тому доводи позивача про те, що вона не знала про обставини прийняття рішення щодо державної реєстрації укладеного договору оренди не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знала і мала можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в т.ч. вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Відтак, подавши позовну заяву 02 березня 2018 року позивачем пропущено строк звернення до суду з приводу скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки вчиненого 06 березня 2016 року.

Відтак, судом першої інстанції правомірно на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України повернуто позовну заяву, а тому оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

В.М. Кравчук

О.П. Стародуб

Судді Верховного Суду