Постанова

від 19.03.2019 по справі 810/5710/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 березня 2019 року

справа №810/5710/14

адміністративне провадження №К/9901/25962/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Егерзунд Україна

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у складі судді Шевченко А.В.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у складі суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М.,

у справі № 810/5710/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Егерзунд Україна

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Егерзунд Україна (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2014 року № 0004082210, від 03 червня 2014 року № 0004092210 та від 19 вересня 2014 року № 0005772210, з мотивів безпідставності їх прийняття.

14 листопада 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду, у задоволені позову Товариства відмовлено з мотивів доведеності податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

22 березня 2016 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року в частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210 в сумі 768 014,27 грн - визнано нечинною та провадження у справі в цій частині закрито в зв'язку з досягненням податкового компромісу.

З урахуванням вказаної ухвали суду апеляційної інстанції від 22 березня 2016 року, постанова суду першої інстанції підлягає перегляду в частині відмови у визнанні протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2014 року №0004082210 на суму 1 275 454,00 грн та №0004092210 на суму 492 044,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210 в сумі 272 364,73 грн основного боргу (1 040 378,00 грн - 768 014,27 грн) та 151 461,00 грн штрафних санкцій.

29 березня 2016 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року в частині відмови у визнанні протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2014 року №0004082210 на суму 1 275 454,00 грн та №0004092210 на суму 492 044,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210 в сумі 340 455,83 грн залишено без змін.

25 квітня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач доводить порушення судом апеляційної інстанції положень абзацу першого частини другої Підрозділу 9-2 Перехідних положень Податкового кодексу України та частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення штрафних санкцій, нарахованих на основне зобов'язання з податку на прибуток підприємств за наслідками досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 19 вересня 2014 року №0005772210 у розмірі 768014 грн 27 коп. на підставі заяви позивача за рішенням відповідача від 29 квітня 2015 року №2096/10/10-04-22-03.

Відмовляючи у задоволені позову в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 272364 грн 73 коп. суд апеляційної інстанції не зазначив, які податкові правопорушення стали підставою для визначення податкового зобов'язання у цій частині, в розрізі звітних податкових періодів та спірних господарських операцій, не встановлення цих обставин судом зокрема апеляційної інстанції доводить за висновком позивача безпідставність нарахування сум податку на прибуток в означеному розмірі.

Позивач вважає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилені його клопотання про виклик свідків та призначення економічної експертизи, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на приписи статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , вимог діючої на час подання касаційної скарги частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач доводить порушення податковим органом принципу належного урядування , цитуючи при цьому низку рішень ЄСПЛ.

Позивач вказує на недоведеність податковим органом податкових правопорушень при зменшенні сум бюджетного відшкодування податковим повідомленням - рішенням від 03 червня 2014 року №0004092210, порушенням правил належності та допустимості доказів, доводить, що суми податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариствами з обмеженою відповідальністю Донбас Інвест ВН та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтінг Компані використовувалися ним щомісячно в рахунок зменшення податкових зобов'язань відповідного періоду та не може впливати на перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вказує на те, що за межами компетенції податкового органу є встановлення ним порушень Товариством та його контрагентами положень статей 215, 228 Цивільного кодексу України, в межах яких встановлена недійсність правочинів та застосовані їх наслідки, статей 8, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, шляхом не дослідження первинних документів, як підстав бухгалтерського обліку та визначення господарської діяльності та її наслідків в розумінні статей 44, 135, 138, 139, 153 Податкового кодексу України.

26 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу суду №810/5710/14 з Київського окружного адміністративного суду.

16 травня 2016 року податковим органом надане заперечення на касаційну скаргу Товариства до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

24 листопада 2016 року справа №810/5710/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 лютого 2018 року справа №810/5710/14 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/25962/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у квітні 2014 року проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з питань, що стали предметом оскарження за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року результати якої викладені в акті перевірки від 13 травня 2014 року №253-22-10- 36230096 (далі - акт перевірки).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що спричинило заниження податку на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 1407968,00 грн, в тому числі в І кварталі 2011 року на суму 300 698,00 грн, в IV кварталі 2011 року на суму 434 536,00 грн, в IV кварталі 2012 року на суму 672 734,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року встановлено завищення задекларованих збитків на загальну суму 157259,00 грн, в тому числі в IV квартал 2012 року на суму 157 259,00 грн.

Податковим органом також встановлено порушення Товариством вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу, що спричинило заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 91000,00 грн.

Перевіркою повноти визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних (податкових) періодах встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних (податкових) періодах на загальну суму 393 635,00 грн, в тому числі в січні 2012 року на суму 351 537,00 грн, в травні 2012 року на суму 42 098,00 грн.

03 червня 2014 року керівником податкового органу, та з урахуванням адміністративного оскарження 19 вересня 2014 року, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду у цій справі.

Податковим повідомленням-рішенням №0004082210 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за основним платежем у сумі 1 107 270 грн за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 168 184 грн без визначення правової підстави їх застосування (том 1 арк. справи 61).

Податковим повідомленням-рішенням №0004092210 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 393 635,00 грн, в тому числі за січень 2012 року на суму 351 537,00 грн, за травень 2012 року на суму 42098,00 грн, з підстав порушення Товариством пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 98 409 грн, без визначення правової підстави їх застосування (том 1 арк. справи 60).

Податковим повідомленням-рішенням №0005772210, прийнятим на підставі акта перевірки від 21 серпня 2014 року №2030/10/10-36-10-01-04/635 (рішення прийнятого за результатами розгляду скарги позивача), позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 1 040 378 грн за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 151 461 грн, без визначення правової підстави їх застосування (том 1 арк. справи 106).

Суд зазначає, що в основу збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість покладені виключно положення Податкового кодексу України, незважаючи на те, що актом перевірки виходячи з дії загально-правового принципу норми права у часі встановлені порушення положень Законів України Про оподаткування прибутку підприємств , Про податок на додану вартість , зазначене не встановлено, не досліджено та не оцінено судами попередніх інстанцій, так само, як і відсутність підстав застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на встановлені обставин, які вплинули на оцінку доказів у справі та полягають у наступному.

Позивачем за 2011 рік задекларовано скоригований валовий дохід та доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 204 948 738,00 грн.

Позивач мав взаємовідносини з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю Промелектро-75 , Товариством з обмеженою відповідальністю Остін Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Промдонмеханізація , на виконання господарських операцій з першими з двох названих Товариств позивачем надано податкові та видаткові накладні, банківські виписки та довіреності, проте, документів, які б дали можливість встановити умови та спосіб поставки, Позивачем до перевірки не надано.

Згідно відомостей ІС Податковий блок засновником, директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектро-75 є громадянин Росії, який відсутній на території України, це Товариство в Яготинському відділенні Переяслав-Хмельницької ОДПІ, до ЄДР внесено запис про відсутність за його місцезнаходженням, основним видом діяльності є оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, 19 січня 2012 року анульовано Свідоцтво Товариства, як платника податку на додану вартість від 11 липня 2011 року №100342625, між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями цього контрагента рахується розбіжність на суму 33 333,33 грн.

Відповідно даних ІС Податковий блок засновником, директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю Остін Трейд є громадянин Росії, який відсутній на території України, це Товариство зареєстровано 01 квітня 2011 року в Згурівському відділенні Переяслав-Хмельницької ОДПІ, до ЄДР внесено запис про відсутність за його місцезнаходженням, основним видом діяльності є оптова торгівля, 10 січня 2012 року анульовано Свідоцтво Товариства як платника ПДВ від 15 червня 2011 року №100340828, між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями цього Товариства рахується розбіжність на суму 22666,67 грн.

Договір від 04 січня 2011 року №81, відповідно якого відбувалися взаємовідносини купівлі-продажу між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Остін Трейд укладено раніше, ніж створено це Товариство (01 квітня 2011 року).

Згідно даних ІС Податковий Блок Товариство з обмеженою відповідальністю Промдонмеханізація перебувало на обліку в ДПІ у Київському районі міста Донецька, 05 липня 2013 року господарську діяльність цього Товариства припинено та знято з обліку у зв'язку з визнанням банкрутом, анульовано Свідоцтво платника ПДВ, основним видом діяльності в період існування було будівництво житлових і нежитлових будівель, в звітності з ПДВ не відображений факт взаємовідносин з позивачем, на момент складання акту перевірки між податковим кредитом Позивача та податковими зобов'язаннями цього контрагента рахується розбіжність на загальну суму 363 676,66 грн. Підставою взаємовідносин між позивачем та його контрагентом були договір від 04 січня 2012 року №118, про що свідчать видаткові, податкові накладні, які виписані Товариством з обмеженою відповідальністю Егерзунд Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промдонмеханізація , договір від 04 квітня 2012 року №118, відповідно якого здійснювались перерахування контрагентом позивача на його користь, жоден із вказаних договорів податковому органу під час перевірки не надано.

Контролюючим органом факт придбання цим контрагентом у позивача 80 000 кг скумбрії не встановлений, податковий кредит Товариством з обмеженою відповідальністю Промдонмеханізація по факту здійснення цієї господарської операції не декларувався.

З урахуванням наведених обставин податковий орган дійшов висновку, що укладені Позивачем з контрагентами договори є сумнівними та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а діяльність Позивача спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень підпунктів 14.1.56, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, статті 135 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , який зумовив висновок про те, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції належним чином оформлені документи мають силу первинних документів

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження факту реальної поставки придбаних контрагентами у Позивача товарів, товарності укладених операцій, у зв'язку з чим є правомірним висновок податкового органу в частині заниження доходу, що вплинув на визначення об'єкта оподаткування, в сумі 2138 333,00 грн.

Також встановлено, що за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року Позивачем задекларовано валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 213 538 588,00 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період перевірки встановлено їх завищення на загальну суму 7 076 243,00 грн, в тому числі: в І кварталі 2011 року - 5 651208,00 грн, в ІV кварталі 2011 року - 1 214 618,00 грн, в І кварталі 2012 року - 210 417,00 грн.

Перевіркою відображеного показника за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року в загальній сумі 4 735 446,00 грн на підставі даних головних книг за перевіряємий період, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631, 632 в розрізі контрагентів, накладних, ВМД, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 79, 90, 94, деклараціях з податку на прибуток підприємства встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників 05 Декларацій Коригування валових витрат в сумі 4 653 141,00 грн, в тому числі в І квартал 2011 року на суму 4653141,00 грн. Сума самостійно здійснених позивачем коригувань в розмірі 473546,00 грн. (р.05.2 Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року) відбиває суму, на яку з метою уникнення від'ємного об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік були відображені не в повному обсязі валові витрати у р.04.1 та 04.13.

Під час дослідження цієї операції (підстав корегування) позивачем не доведено відповідно до яких первинних документів здійснено коригування, в І кварталі 2011 року за наслідками самостійно виявлених помилок за 2010 рік, тобто ті обставини, які обумовили самостійно виявлену помилку, чим порушено підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Позивачем у підтвердження відображених витрат за ІV квартал 2010 року в І кварталі 2011 року надано ВМД від 03 квітня 2010 року №000524, згідно якої витрати мали місце у ІІ кварталі 2010 року, а не в ІV кварталі 2010 року.

Інформація щодо заниження підприємством витрат протягом І-ІІІ кварталів 2010 року відсутня. Отже, витрати відображені у рядку 05 Декларацій Коригування валових витрат в сумі 4 653 141,00 грн, в тому числі за І квартал 2011 року на суму 4653141,00 грн, не підтверджено.

Порушення щодо заниження витрат в подальшому мало вплив у наступних податкових періодах наростаючим підсумком, що вплинуло на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сторону його збільшення.

Перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) показників за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року в загальній сумі 147 386 356,00 грн встановлено, що на формування даного показника вплинули прямі матеріальні витрати із придбання риби та продуктів її переробки.

Перевіркою відображеного показника за період 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року в сумі 147 386 356,00 грн на підставі оборотно-сальдових відомостей, відомостей по бухгалтерських рахунках: №902 Собівартість реалізації , №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , №632 Розрахунки з іноземними постачальниками , №311 Поточні рахунки в національній валюті , №20 Виробничі запаси , №281 Товари , №661 Розрахунки з оплати праці , № 65 Розрахунки по страхуванню , №791 Фінансовий результат , №91 Загальновиробничі витрати , прибуткових накладних, актів виконаних робіт встановлено завищення задекларованих Позивачем показників у рядку 05.1 Декларацій Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 423 102,00 грн, в тому числі: в І квартал 2011 року на суму 998 067,00 грн, в IV кварталі 2011 року на суму 1214618,00 грн, в І квартал 2012 року на суму 210 417,00 грн.

Аналізуючи положення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , за якою не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, за положеннями якого не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, суди попередніх інстанцій визначили основний склад податкових правопорушень які доводить податковий орган в частині податку на прибуток.

28 грудня 2011 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ Донбас Інвест ВН (Продавець) укладено договір поставки №281201, який не надано податковому органу під час проведення перевірки, внаслідок чого він не був предметом податкового контролю, в межах виконання якого позивач доводить здійснення господарської операції на його користь, на підтвердження якої позивач надає видаткові накладні №№255-257, №№ 267-269 від 28 грудня 2011 року, №13 від 03 квітня 2012 року, податкові накладні, за якими включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та докази проведення розрахунків у безготівковій формі.

Надані товарно-транспортні накладні не містять інформації про господарську операцію та підписи відповідальних осіб, відсутні будь-які супроводжувальні документи, відмітки, підписи щодо отримання вантажу для перевезення перевізником та щодо прийняття вантажу позивачем.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас Інвест ВН є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, Свідоцтво платника ПДВ цього Товариства скасовано, воно припинено, але не знято з обліку, основним його постачальником товарів (робіт, послуг) в період грудень 2011 року було Товариство з обмеженою відповідальністю М'ясний альянс України (код за ЄДРПОУ 37168705), відносно якого складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 14 лютого 2013 року №142/15.3/37168705 за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року, що за висновком судів попередніх інстанцій доводить неможливість придбавання Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас Інвест ВН товару в грудні 2011 року та його реалізації в подальшому позивачу.

Аналізуючи взаємовідносини Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтінг Компані на підставі договору від 31 січня 2011 року №3101/2, суди попередніх інстанцій встановили, що це Товариство припинено, мало основний вид діяльності - оптова торгівля фруктами та овочами, Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19 грудня 2011 року у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, його основним постачальником в березні 2011 року було Приватне підприємство Антре Едвертайзінг , згідно даних ІС Податковий Блок податковий кредит контрагента позивача за січень та березень 2011 року зменшено до 0 , воно не є імпортером, серед постачальників, які формували його податковий кредит відсутні постачальники, які могли би реалізувати рибу або рибні продукти. Відсутні обсяги поставок товарів від постачальників до ТОВ Консалтінг Компані , які в подальшому це Товариство могло би реалізувати своїм замовникам, зокрема, позивачу.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтінг Компані фактично не мало товарів для реалізації та не могло реалізувати оселедець позивачу, надані у підтвердження взаємовідносин позивача з цим контрагентом податкові накладні від 31 січня 2011 року №25, №26, від 24 березня 2011 року №48 та від 31 березня 2011 року №62, за якими суми податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, докази проведення розрахунків у безготівковій формі. Транспортування товару не підтверджено у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних.

Судами попередніх інстанцій визнані відсутніми докази у підтвердження реального здійснення господарських операцій Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас Інвест ВН та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтінг Компані .

Також встановлено, що перевірку відображеного показника за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року в сумі 4 504 982,00 грн проведено на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунках 310, 311, 631, 64, 685, накладних, актів виконаних робіт, реєстрів отриманих податкових накладних, декларацій з податку на додану вартість та встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 484 620,00 грн.

Аналізуючи положення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з огляду на не підтвердження реальності і товарності проведених господарських операцій позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас Інвест ВН та Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтинг Компані , суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач позбавлений права формувати податковий кредит по взаємовідносинах з вказаними контрагентами та встановили, що з урахуванням строків давності, встановлених положеннями пункту 102.1 статті 102 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість за січень 2011 року не виносилось.

Оцінюючи спір щодо перевірки повноти визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних (податкових) періодах за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, податковим органом встановлено завищення суми податку на додану вартість в наступних (податкових) періодах на загальну суму 393 635,00 грн в тому числі в січні 2012 року в сумі 351 537,00 грн, в травні 2012 року в сумі 42 098,00 грн.

В процесі адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у Київській області в рішенні від 21 серпня 2014 року №2030/10/10-36-10-01-04/635 про результати розгляду поданої Позивачем скарги зазначено, що перевіркою встановлено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І квартал 2012 року в сумі 873 946,00 грн, І-ІІ квартали 2012 року в сумі 1 170 177,00 грн, в І-ІІІ кварталах 2012 року в сумі 128 236,00 грн та визначено об'єкт оподаткування (позитивне значення) за І-ІV квартали 2012 року в сумі 2 924 929,00 грн, при цьому податок на прибуток розрахований за ставкою 23% в сумі 672 734,00 грн, однак, не враховано, що приписами пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу встановлено ставку податку на прибуток підприємств з січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21%.

В ході перевірки допущено арифметичну помилку при встановленні суми заниження доходів по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю Промдонмеханізація в ІІІ кварталі 2012 року та невірно визначено суму заниження за ІІІ квартал 2012 року - 1 388 333,33 грн замість 1 348 366,66 грн, внаслідок чого податковим органом зменшено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у І-IV кварталі на суму 58 498,91 грн, по взаємовідносинам позивача з цим контрагентом у зв'язку з помилкою при встановлені заниження доходів зменшено податок на прибуток на суму 8 393,00 грн, податковим повідомленням-рішенням від 19 вересня 2014 року №0005772210, з розрахунку до якого вбачається, що донарахування по податку на прибуток за IV квартал 2012 року становить 605 842,00 грн.

Звертаючись із позовом позивач заявив до визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2014 року та від 19 вересня 2014 року по податку на прибуток підприємств, перше з яких є відкликаним згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, за якими зокрема податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання, за положеннями підпункту 60.1.5 цього пункту.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у зв'язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210, податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2014 року №0004082210 є відкликаним.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій ретельно досліджена податкова інформація, яка є одним із видів доказів, при цьому сама по собі інформація з баз даних (АІС) є засобом податкового контролю і за позиціє суду не може бути єдиним і достатнім доказом податкових правопорушень.

Склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України судами попередніх інстанцій не встановлювався, долучені до матеріалів справи документи не досліджувалися, самі по собі світлокопії документів, належним чином, як того вимагають положення про письмові докази не є оригіналами або засвідченими судом копіями в розумінні частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, яка була чинною на час вирішення справи судами попередніх інстанцій.

Судом апеляційної інстанції зазначено про те, що він враховує той факт, що сторонами досягнуто податкового компромісу щодо суми податкових зобов'язань в розмірі 768 014,27 грн, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 19 вересня 2014 року №0005772210, внаслідок чого сума податкових зобов'язань за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням складає 340 455,83 грн. (1 040 378,00 грн. - 768 014,27 грн. + 25% штрафних санкцій).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004092210 на суму 492044,00 грн та від 19 вересня 2014 року №0005772210 в сумі 340 455,83 грн, а податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2014 року №0004082210 на суму 1275454,00 грн є відкликаним, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року в частині відмови у визнанні протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2014 року №0004082210 на суму 1 275 454,00 грн. та №0004092210 на суму 492 044,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210 в сумі 340 455,83 грн. залишив без змін.

Доводи позивача щодо неправильного застосування наслідків податкового компромісу щодо оцінки податкового повідомлення рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210, з огляду на положення абзацу першого частини другої Підрозділу 9-2 Перехідних положень Податкового кодексу України є прийнятними та потребують ретельного дослідження та застосування положень цих норм при укладені компромісу у судових процедурах.

Відтак, незважаючи на те, що податковий компроміс був досягнутий під час апеляційного провадження, Суд визнає, що істотні порушення щодо не дослідження зібраних у справі доказів щодо податкового повідомлення рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210 та від 03 червня 2014 року №0004092210 допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанції, що зумовлює направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Егерзунд Україна задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі № 810/5710/14 скасувати в частині відмови у задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю Егерзунд Україна про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень від 03 червня 2014 року №0004092210 на суму 492 044,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0005772210 в сумі 340 455,83 грн, скерувавши справу у цій частині на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у частині відмови у позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03 червня 2014 року №0004082210 на суму 1 275 454,00 грн залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер