ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 березня 2019 року
справа №816/1517/16
адміністративне провадження №К/9901/31715/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання Статілко Ю.С.
за участю представників
позивача - не з'явився
відповідача - Бикова В.А. за довіреністю від 31 липня 2018 року,
Новоселецької І.Ю. за довіреністю від 18 березня 2019 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у складі судді Ясиновського І.Г.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у складі суддів Спаскіна О.А., Сіренко О.І., Дюкарєвої С.В.
у справі № 816/1517/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіспроммаш
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіспроммаш (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення в частині зменшення податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 158 661 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
12 жовтня 2016 року Полтавський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотнього.
У лютому 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
У березні 2017 року позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому наполягає на обґрунтованості рішень судів першої та апеляційної інстанції та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 37439748, перебуває на податковому обліку, у тому числі як платник податку на додану вартість з 30 листопада 2010 року.
У період з 06 липня 2016 року по 14 липня 2016 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 17 червня 2016 року, за результатами якої складено акт № 282/16-31-14-04-14/37439748 від 21 липня 2016 року.
Не погоджуючись з висновками перевіряючих, позивачем подано заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду яких відповідачем проведено іншу перевірку.
У період з 09 серпня 2016 року по 11 серпня 2016 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з Сервіс-Трейд-Груп , код ЄДРПОУ 38948595 та подальшими покупцями придбання товару за період з 1 січня 2013 року по 17 червня 2016 року, результати якої оформлено актом від 18 серпень 2016 року № 332/16-31-14-04-14/37439748.
На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002911404 від 25 вересня 2016, яким зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено суму податкового кредиту за платежем: податок на додану вартість у розмірі 204 669,00 грн., у тому числі за лютий 2014 року 158 661,00 грн., за липень 2014 року 46 008,00 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наказом № 785 від 6 липня 2016 року в зв'язку з отриманням ухвали Печерського районного суду м. Києва про призначення документальної позапланової перевірки позивача призначена документальна позапланова виїзна перевірка.
На підставі наказу № 785, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 21 липня 2016 року № 282/16-31-14-04-14/37439748.
В зв'язку з незгодою платника щодо повного дослідження перевіркою господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс Трейд Груп та подальшого продажу придбаного у нього товару в ході розгляду заперечень прийнято рішення щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідно до пункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, внаслідок чого винесено наказ № 951 від 9 серпня 2016 року.
На підставі наказу № 951, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 18 серпня 2016 року № 332/16-31-14-04-14/37439748, на підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 25 вересня 2016 року № 0002911404.
Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час перевірки) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
За приписами підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Отже перегляд деяких питань, встановлених перевіркою, згідно із нормою підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не виключає вказані питання із загального обсягу перевірки, призначеної за рішенням суду. Враховуючи, що проведення перевірки ініційовано в рамках кримінального провадження, не зазначення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України серед підстав повторної перевірки не виправдовує порушення порядку прийняття податкових повідомлень-рішень.
Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
До запровадження наведених норм, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції не досліджено рішення Печерського районного суду про призначення перевірки, не встановлено в рамках якого провадження винесена ухвала, коли провадження розпочато та чи є відповідне судове рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Відтак, не з'ясовано спірне податкове повідомлення-рішення прийнято до або після закінчення кримінального провадження та в залежності від цього не надана оцінка можливості прийняття податкового повідомлення-рішення.
Крім того, частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення судом першої інстанції) письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Приписами частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Тобто, належним письмовим доказом, на підставі якого суд здійснює розгляд справи, є оригінал документу, або його копія, засвідчена суддею.
В матеріалах справи відсутні оригінали документів, жодна копія, яка є в наявності, не засвідчена суддею.
Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі № 816/1517/16 скасувати.
Адміністративну справу № 816/1517/16 направити на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2019 |
Оприлюднено | 21.03.2019 |
Номер документу | 80580798 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні