Постанова

від 13.03.2019 по справі 922/3209/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3209/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

керівник Харківської місцевої прокуратури №1

від прокуратури - Біньковська А.В.

відповідач - 1 - Харківська міська рада

представник відповідача - 1 - не з'явився

відповідач - 2 - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Новгородський"

представник відповідача - 2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі Стойки О.В. - головуючого, Попкова Д.О., Пушай В.І. від 26 листопада 2018 року

Історія справи

Обставини, встановлені судами

1. 28.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енігма Терра" оформило свідоцтво про право власності на житловий будинок, літ. "А-6" загальною площею 2 641,10 кв.м., житловою площею 1 107,9 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 83-Б та 29.12.2012 здійснило державну реєстрацію свого права власності.

2. Земельна ділянка під вказаним житловим будинком перебувала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енігма Терра" в оренді на підставі укладеного з Харківською міською радою договору оренди від 01.03.2006.

3. За змістом додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1262/13 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд": (1) припинено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енігма Терра" право користування земельною ділянкою площею 0,0910 га (кадастровий номер 6310136300:07:019:0006) по вул. Новгородській, (ріг вул. Синельникова) за його добровільною відмовою (підпункт 18.1 додатку); (2) припинено дію договору оренди землі, реєстраційний №140667100024 від 01.03.2006 з дня реєстрації угоди про його розірвання (підпункт 18.2 додатку); (3) передано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новгородський" у власність із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової забудови та громадської забудови площею 0,0910 га (кадастровий номер 6310136300:07:019:0006) для експлуатації та обслуговування житлового будинку по вул. Новгородській, 83-Б (підпункт 18.3 додатку); (4) надано дозвіл на розробку технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, які належать територіальній громаді м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування житлового будинку по вул. Новгородській, 83-Б; (підпункт18.4 додатку);

4. На підставі зазначеного рішення Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новгородський" видано свідоцтво про право власності від 26.02.2014 на земельну ділянку площею 0,091 га з кадастровим номером 6310136300:07:019:0006 за адресою: м. Харків, вул. Новгородська (без номера) та проведено державну реєстрацію права.

Короткий зміст позовних вимог

5. У вересні 2016 року керівник Харківської місцевої прокуратури звернувся з позовом до (1) Харківської міської ради (далі - відповідач-1, Рада), Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новгородський" (далі - відповідач-2, ОК "ЖБК "Новгородський") про: (1) визнання незаконним та скасування підпунктів 18.3, 18.4 додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1262/13; (2) визнання недійсним виданого відповідачу-2 свідоцтва про право власності на землю від 26.02.2014; скасування рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем-2 на земельну ділянку.

6 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні статті 137 Житлового кодексу УРСР та створений з порушенням Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу (затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186), а тому не мав право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки комунальної власності на підставі статті 41 Земельного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Справа розглядалась судами неодноразово.

7.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 18 липня 2018 року у позові відмовлено повністю.

8 . Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент прийняття Радою спірного рішення на земельній ділянці вже знаходився введений в експлуатацію та зареєстрований у встановленому порядку багатоквартирний житловий будинок, то, передаючи цю ділянку ОК "ЖБК "Новгородський", орган місцевого самоврядування фактично передав його у власність співвласникам багатоквартирного будинку у порядку, передбаченому статтею 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Отже, стаття 41 ЗК України щодо порядку надання земельних ділянок житлово-будівельним кооперативам до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, що свідчить про відсутність порушення інтересів держави з підстав, наведених прокурором в позові. Навпаки, задоволення позову прокурора призведе до непропорційного втручання у право власності співвласників нерухомого майна, що суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

9 . Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2018 року рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2018 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування підпункту 18.3 додатку №2 до рішення від 25.09.2013 № 1262/13, визнання недійсним свідоцтва відповідача-2 про право власності на земельну ділянку площею 0,091 га (кадастровий номер 6310136300:07:019:0006) від 26.02.2014 та скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідача-2 на вказану земельну ділянку. Прийнято в цій частині нове рішення яким позов задоволений. В іншій частині (щодо підпункту 18.4 додатку №2 до спірного рішення) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

10. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач-2 є саме обслуговуючим кооперативом, членство в якому не пов'язано з наявністю права власності на квартири в будинку по вул. Новгородській, 83-Б. При цьому відповідачем-2 не реалізована можливість реорганізації в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку порядку статті 5 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" з метою отримання земельної ділянки під житловим будинком у власність у порядку статті 42 ЗК України.

11 . Таким чином, статус житлово-будівельного кооперативу та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є тотожним, відрізняються як підстави, так і порядок отримання відповідними особами земельних ділянок у власність. Враховуючи розташування на спірній земельній ділянці багатоквартирного будинку ще до прийняття спірного рішення Радою, воно суперечить статтям 41 та 42 ЗК України, оскільки: (1) земельна ділянка була надана у власність обслуговуючому кооперативу, який не має статусу, необхідного для отримання земельної ділянки у власність у порядку статті 41 ЗК України, оскільки не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні чинного законодавства; (2) відповідач-2 не має і статусу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, який би міг отримати земельну ділянку у власність у порядку статті 42 цього Кодексу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

13. Спірне рішення відповідача-1 є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок виконання - отримання відповідачем-2 правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Отже, скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, захист прав якого має відбуватися за нормами цивільного законодавства. У зв'язку з чим відповідний позов прокурора задоволенню не підлягає, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14, яка у порушення статті 236 ГПК України не була врахована судом.

14. Судом апеляційної інстанції не правильно застосовано статтю 42 ЗК України до спірних правовідносин та застосовано статтю 41 цього Кодексу, яка не підлягала застосуванню, оскільки спірним рішенням Рада передала земельну ділянку співвласниками багатоквартирного будинку, які є членами ОК "ЖБК "Новгородський" саме на підставі статті 42 ЗК України. При цьому суд дійшов хибного висновку про те, що відповідач-2 є обслуговуючим кооперативом, а не житлово-будівельним.

15. Наслідком прийняття спірної постанови є незаконне та непропорційне втручання у мирне володіння відповідачем-2 своїм майном - земельною ділянкою, яка зареєстрована за ним у встановленому законом порядку та на якій знаходиться багатоквартирний житловий будинок, належний членам кооперативу на праві власності, оскільки відсутні напрацьовані практикою Європейського суду з прав людини три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності з таким втручанням у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

16. Доводи Ради в пункті 13 Постанови Верховним Судом відхиляються з огляду на висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13 правову позицію щодо можливості захисту порушеного права особи шляхом оскарження в судовому порядку з точки зору законності рішення органу виконавчої влади у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відійшла від правової позиції щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеної у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 21-405а14, на яку безпідставно посилається скаржник у підтвердження своїх доводів.

17 . Стосовно доводів касаційної скарги в пункті 14 Постанови Верховний Суд зазначає таке.

18 . Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами або юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

19. Згідно зі статями 133, 137 Житлового кодексу УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

20. Одночасно статтею 41 ЗК України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати, що метою створення такого кооперативу є саме спільне вирішення економічних, соціально-побутових та інших питань забезпечення членів кооперативу.

21 . Порядок та підстави надання земельної ділянки за статтею 41 ЗК України не передбачають можливості для надання земельної ділянки у власність з іншою метою, зокрема, для здійснення житлового будівництва поза межами забезпечення житлом членів кооперативу.

22. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 17.06.2014 у справі № 21-195а14 та Верховним Судом в постанові від 20.02.2018 у справі №922/3209/16.

23 . Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОК "ЖБК "Новгородський" не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 Житлового кодексу УРСР та статті 41 ЗК України. Вказаний кооператив є обслуговуючим, оскільки мета його створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, що виключає можливість отримання такою особою земельної ділянки у власність на підставі статті 41 ЗК України.

24. Що стосується встановленій у справі обставині розташування на спірній земельній ділянці вже збудованого та зареєстрованого багатоквартирного житлового будинку, то відповідачем-2 ще до звернення до відповідача-1 не реалізована можливість реорганізації в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в порядку статті 5 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для отримання земельної ділянки у власність у порядку частини 2 статті 42 ЗК України.

25 . Зазначене свідчить про порушення Харківською міською радою під час безоплатного надання земельної ділянки ОК "ЖБК "Новгородський" у власність положень як статті 41, так і статті 42 ЗК України, оскільки відповідач-2 не має статусу ні житлово-будівельного кооперативу, ні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

26. Наведені вище положення чинного законодавства, які виключають можливість отримання відповідачем-2 спірної земельної ділянки територіальної громади у приватну власність за будь-яких умов, спростовують наведені в пункті 15 Постанови аргументи щодо відсутності критеріїв сумісності втручання у мирне володіння майном.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27 . Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ради не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2 . Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2018 року у справі № 922/3209/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.