Рішення

від 14.03.2019 по справі 394/658/18

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

14.03.2019

394/658/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Партоліної І.П.

за участю секретаря: Довгої С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Згода про визнання додаткових угод про внесення змін до договорів оренди земельної ділянки недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача з вимогою визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року за № 4888040, а також визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року укладену між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року за № 4885013.

Крім того, позивач просила стягнути із відповідача понесені нею судові витрати.

Свої вимоги позивач обгрунтувала тим, що 15 лютого 2008 року позивач та її покійна мати ОСОБА_2 уклали з ТОВ Згода договори оренди земельної ділянки строком дії на 5 років. 11.12.2013 року померла її мати. На підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАЕ 402436, виданого державним нотаріусом Новоархангельського району, позивач набула право власності на земельну ділянку, яка належала її матері.

Нещодавно позивачем були виявлені додаткові угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, які були начебто підписані нею та її померлою матір'ю без дати їх підписання, а запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право вчинено 05.03.2014 року за номерами 4885013, 4888040.

Відтак, звернувши увагу на підписи, які були проставлені у додаткових угодах з ТОВ Згода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, позивач візуально виявила, що підписи на зазначених додаткових угодах не відповідають дійсності, тобто вчинені не нею та не її покійною матір'ю, а іншою особою. Позивач стверджує, що вона та її покійна матір додаткові угоди не підписували, повноважень на підписання таких угод нікому не надавали, а відтак оспорювані угоди є недійсними.

В судове засідання позивач не з'явилась, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 померла 11.12.2013 року у с. Мартинівці Новоархангельського району Кіровоградської області.

За життя покійна мала у приватній власності земельну ділянку площею 5,22 га, яка розташована на території Мартинівської сільської ради Новоархангельського району, що підтверджено відповідним Державним актом на право приватної власності на землю.

15.02.2008 року ОСОБА_2 уклала договір оренди своєї земельної ділянки із ТОВ Згода терміном на 5 років, який був зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФ ДП ЦДЗК 20.03.2009 року за № 040937600033.

До даного договору від її імені було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року за № 4888040, відповідно до якої, серед інших, було внесено зміни щодо строку дії договору оренди, а саме було встановлено строк дії договору із 20.03.2009 року по 20.03.2024 року. Дана додаткова угода укладена без зазначення дати її укладення.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 3523682600:02:000:0021, площею 5,2232 га, розташованої на території Мартинівської сільської ради Новоархангельського району на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-КР № 036517, шо підтверджено Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.10.2014 року, реєстровий номер 1586, яке видано державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище-Екало) ОСОБА_4 має у приватній власності земельну ділянку площею 5.22 га, яка розташована на території Мартинівської сільської ради Новоархангельського району, що підтверджено відповідним Державним актом на право приватної власності на землю.

15.02.2008 року ОСОБА_3 уклала договір оренди своєї земельної ділянки із ТОВ Згода терміном на 5 років, який був зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФ ДП ЦДЗК 20.03.2009 року за № 040937600036.

До даного договору від її імені було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року за № 4885013, відповідно до якої, серед інших, було внесено зміни щодо строку дії договору оренди, а саме було встановлено строк дії договору із 20.03.2009 року по 20.03.2024 року. Дана додаткова угода укладена без зазначення дати її укладення.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі-це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Статтями 125,126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3 ст. 203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 717/2250/15-ц, що відповідає положенню ч.4 ст.263 ЦПК України.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За клопотанням позивача ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2018 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза.

Згідно з висновком експерта № 4162/4163/18-27/4974/18-27 від 07.12.2018 року підпис від імені ОСОБА_3(теперішнє прізвище-Хапун) ОСОБА_4 у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис від 05.03.2014 року за № 4885013, виконані не самою ОСОБА_3, а іншою особою без наслідування її підпису.

Підпис від імені ОСОБА_2 у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис від 05.03.2014 року за № 4888040, виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою без наслідування її підпису.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували висновок експертизи.

Отже, враховуючи те, що оспорювані додаткові угоди позивач та її спадкодавець не підписували, повноважень на це іншим особам не надавали, суд приходить до висновку, що відсутність волевиявлення власника є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст.203,21 ЦК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд проводить розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 16 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 6, 15, 203, 207, 215, 627, 638, 641, 642 ЦК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року за № 4888040.

Визнати недійсною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року укладену між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року за № 4885013.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Згода на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1472 грн. 80 коп. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4290 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку визначеному ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: Товариство з бмеженою відповідальністю Згода , місцезнаходження смт Добровеличківка вул.Леніна 84 Кіровоградської області, код ЄДРПОУ - 23100419.

Повний текст рішення суду складено 20 березня 2019 року.

Суддя: