Рішення

від 20.03.2019 по справі 640/3714/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/3714/19

н/п 2-а/640/207/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Харківській області сержанта Луніна Антона Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови серії ЕАВ №904295 від 08.02.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, скасувати вказану постанову. В обгрунтування вказаних підстав посилається на те, що 08.02.2019 року відповідачем було винесено оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, відповідно до якої позивач о 23 год. 45 хв., рухаючись автомобілем у м. Харків по пр-ту Московському, 45, керував ТЗ з непрацюючою фарою в режимі ближнього світла у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 31.4.3.в ПДР. Позивач не згоден з вказаною постановою, оскільки відповідач незаконно вимагав у позивача поліс страхування обов'язкового страхування, та відразу відповідач склав вказану постанову, не розглянувши справу по суті, також в постанові не вірно зазначено транспортний засіб позивача, а саме його ТЗ марки HYUNDAI ACCENT, та не складено протокол про адміністративне правопорушення, та в постанові не зазначено про технічний засіб, яким здійснювалась фіксація вчиненого правопорушення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надавши до суду відео-фіксацію вчиненого правопорушення, та зазначив, що в програмі напевне стався збій, та не вірно роздруковано ТЗ позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 року вказана справа була розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 19.02.2019 року вказану справу було прийнято до розгляду, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження, та витребувано у відповідача відео-фіксацію вчиненого правопорушення, яку надано до суду 20.03.2019 року.

Відповідно до змісту постанови, 08.02.2019 року о 23:45:49 год. в м. Харків по пр-ту Московський, 45, водій керував ТЗ з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3.в. ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності,

з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України Про дорожній рух учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції), що в повній мірі спростовують доводи позивача про порушення його прав в цій частині.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За приписами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Приписами ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За змістом статті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

До суду надано було відеозапис, на якому зафіксовано, що дійсно позивач скоїв вказане в оскаржуваній постанові правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, та позивач не оскаржує в судовому засіданні суть вчиненого правопорушення. Надаючи правову оцінку даного відеозапису, суд наголошує на тому, що із переглянутого відео встановлений факт порушення позивачем ПДР, а доводи позивача, що він не вірно вказано в постанові марку автомобіля позивача не спростовують наявності вчинення позивачем правопорушення, та доказів цьому твердженню до суду надано не було. А тому суд вважає, що наданий до суду відеозапис, в якому зафіксований момент правопорушення є належним та допустимим доказом згідно ст. 73 - 74 КАС України.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення від 08.02.2019 року відповідає вимогам статті 283 КпАП України, стягнення накладено у межах санкції відповідної статті.

Надані доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови спростовуються самими матеріалами справи та наданим відеозаписом. А посилання щодо порушення вимоги відповідачем процедури розгляду справи, а саме ігнорування порядку встановленого ст. ст. 278,279 КУпАП взагалі в судовому засіданні нічим не підтверджені.

Позивачем не надано будь-яких доказів, які б обгрунтовували його доводи, крім посилань на норми КУпАП в своєму позові.

Вина позивача у правопорушенні доведена зазначеними письмовими доказами та наданим відеозаписом. Поставити під сумнів об'єктивність відповідача- суб'єкта владних повноважень, у суду підстав немає. Окрім цього, факт вчинення позивачем правопорушення зафіксований у встановленому законом порядку і доведений відповідачем належними та допустимими доказами. На підставі встановлених судом обставин справи, наведених положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, досліджених під час розгляду справи доказів, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без задоволення, та залишення оскаржуваної постанови без змін.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Харківській області сержанта

Луніна Антона Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без задоволення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 904295 від 08.02.2019 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2019 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ