Постанова

від 20.03.2019 по справі 183/4462/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1742/19 Справа № 183/4462/17 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г.Є. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.

за участю секретаря - Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року , -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом до ТОВ Агро-Віта 2000 , в обґрунтування якого посилалась на те, що 10 березня 2012 року між нею та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності. Оскільки відповідачем допущено систематичне невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором, як в частині грошових виплат за 2012-2016 роки, так і в частині надання послуг із завезення соломи в 2012-2016 роках або виплати грошової компенсації, та в частині оранки та культивації земельної ділянки, що входить до складу орендної плати, тому з урахуванням приписів п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України позивач просив розірвати зазначений договір оренди землі (а.с. 2-4).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року позов ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Шолохова, 25/222) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700, юридична адреса: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 121-В) про розірвання договору оренди земельної ділянки - задоволений.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,240 га (кадастровий номер 1223210500:02:003:0302), укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03 вересня 2012 року за № 122321054000-427.

Також вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 87-95).

В апеляційній скарзі ТОВ Агро-Віта 2000 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суд 1 інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі (а.с. 98-101).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,240 га (кадастровий номер 1223210500:02:003:0302), що розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 6).

Також, у користуванні позивача наявна земельна ділянка площею 0,1428 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована по вул. Миру (Леніна), 52 в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 36).

10 березня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі площею 5,240 га (кадастровий номер 1223210500:02:003:0302), що розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2012 року за № 122321054000-427.

У день підписання договору позивач передав відповідачеві в користування земельну ділянку згідно з актом приймання-передачі.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 141 325,00 грн. Договір укладений сторонами строком на 7 років.

За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар повинен був нараховувати та сплачувати орендодавцю щороку орендну плату в грошовій формі у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, що становить суму в розмірі 5 653,00 грн., а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га та сплачувати за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати повинен бути збільшений на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього договору.

Крім внесення орендної плати орендар зобов'язався надавати орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім'ї у розмірах та у порядку, установлених самим орендодавцем.

Також п. 5 договору сторонами було погоджено, що за окремим додатковим погодженням сторін орендна плата може вноситися орендарем також у одній із наступних форм та розмірів:

- або у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів за вартістю, яка відповідає розміру орендної плати у грошовій формі. Ціна продукції чи товарів погоджується сторонами окремо. Погодження цієї форми орендної плати (переліку товарів чи продукції, кількості, якості, ціни, місця, порядку, строків поставки тощо) здійснюється за усною домовленістю сторін й оформляється підписанням сторонами актів прийняття-передачі, товарних або товаротранспортних накладних. У свою чергу орендар гарантує поставку в рахунок виплати орендної плати орендодавцю зерна та іншої сільськогосподарської продукції за цінами реалізації на момент поставки;

- або відробітковій формі, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт визначаються та погоджуються за усною домовленістю сторін й підтверджуються актами передачі-прийняття виконаних робіт чи наданих послуг, підписання яких сторонами і є таким додатковим погодженням. Відробіткова форма, оцінена у гривнях, не повинна перевищувати розмір грошової, згідно з цим договором.

Форми орендної плати при виплаті також можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати.

Відповідно до п. 6 договору сторонами було узгоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно з п. 7 договору орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язання за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору відповідачем у період з 2012 по 2016 роки, на користь позивача за договором оренди фактично сплачено орендну плату: за 2013 рік - 5 680,00 грн. (27 вересня 2013 року) у грошовій формі, 150,00 грн. (26 листопада 2013 року) у натуральній формі; за 2014 рік - 5 653,00 грн. (08 грудня 2014 року) у грошовій формі; за 2015 рік - 6 936,00 грн. (10 лютого 2016 року) у грошовій формі; за 2016 рік - 9 418,00 грн. (19 грудня 2016 року) у грошовій формі. Всього, станом на 24 листопада 2017 року сплачено 28 047,00 грн.

Оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача у період 2012 - 2016 роки відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено систематичне невиконання умов договору щодо несплати визначеної договором орендної плати як в грошовій формі, так і в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

З такими висновками суду погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають встановленим обставинам по справі та зроблені з дотриманням норм процесуального права і з застосуванням відповідних норм матеріального права.

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі площею 5,240 га (кадастровий номер 1223210500:02:003:0302), що розташована на території Перещепинської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2012 року за № 122321054000-427.

Згідно п. 31 спірного договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Пунктом 32 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Пунктом 35 договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Пункт 5 визначає три основні складові орендної плати за договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 4% від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га. Додатково, за настання відповідних обставин - до складу орендної плати входить матеріальна допомога на поховання члена сім'ї орендодавця у розмірах та у порядку, установлених самим орендодавцем.

Суд виходив з того, що з моменту укладення договору оренди земельної ділянки, тобто з 2012 року та по 2013 рік включно ці послуги надавались в повному обсязі відповідно до умов договору оренди, без надання з боку відповідача (орендодавця) будь-яких заяв та звернень, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність присадибної земельної ділянки у позивача та потребі в отриманні послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має в користуванні присадибну земельну ділянку розміром 0,1428 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована по вул. Миру (Леніна), 52 в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області (у територіальних межах орендаря), що підтверджується відповідною довідкою виконкому Перещепинської міської ради (а.с.36).

Суд обґрунтовано виходив з того, що посилання відповідача на відсутність звернень позивача за отриманням соломи та неповідомлення ним про необхідність проведення оранки та культивації присадибної ділянки не можуть бути підставами для невиконання відповідачем умов договору, зокрема і з тих підстав, що такі звернення не передбачені умовами договору, в той час, як відповідач за договором взяв такі зобов`язання на себе, та не свідчать про відсутність вини відповідача в невиконанні умов договору.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним ведеться облік таких заяв (звернень) орендодавців, прийняття їх до виконання (накази розпорядження орендаря), та сам факт виконання (акти виконаних робіт, відомості, наряди, накладні і таке інше).

Судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача про сплату орендної плати в грошовій формі за 2012-2016 роки у повному обсязі, оскільки даний факт спростовується наданими відповідачем доказами.

Так, згідно відомостей реєстрації талонів із книжки пайовика та корінців книжки пайовика виплата орендної плати за 2013 рік у сумі 5 680,00 грн. (27 вересня 2013 року) проведена не відповідачем, а іншою особою - ТОВ АФ "Олімпекс-Агро".

Виплата орендної плати за 2013 рік у сумі 150,00 грн. (26 листопада 2013 року) в натуральній формі відповідачем документально не підтверджена.

Згідно відомостей реєстрації талонів із книжки пайовика та корінців книжки пайовика, виплата орендної плати за 2014 рік у сумі 5 653,00 грн. (08 грудня 2014 року) проведена не відповідачем, а іншою особою - ТОВ АФ "Олімпекс-Агро".

Крім того, надані відповідачем відомості містять виправлення (машинописний напис ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" затерто та поверх нього зазначено рукописний текст "Агро-Вита 2000" без зазначення інформації про дату, підставу, причини, та особу яка вчинила такі дії).

Врахувавши вищезазначені встановлені обставини, суд обґрунтовано виходив з того, що такі докази є неналежними та недопустимими, а тому не можуть свідчити про виплату орендної плати відповідачем за спірним договором.

Також судом враховано, що відповідно до наданих відповідачем відомостей реєстрації талонів із книжки пайовика та корінців книжки пайовика виплата орендної плати за 2015 рік у сумі 6 936,00 грн. проведено відповідачем з порушенням строків виплати, оскільки орендна плата була сплачена лише 10 лютого 2016 року.

Доказів виплати орендної плати за 2012 рік у сумі 5 653,00 грн. відповідачем не надано.

Таким чином, на підставі наданих доказів суд обґрунтовано виходив з того, що відповідачем підтверджено виплату орендної плати позивачу за спірним договором оренди землі лише за 2015 рік в сумі 6 936,00 грн. та за 2016 рік у сумі 9 418,00 грн., інших доказів про виплату орендної плати за період з 2012 по 2014 рік відповідачем не надано, а тому дійшов правильного висновку про систематичну несплату відповідачем позивачу орендної плати, визначеної договором як у грошовій формі, так і у натуральній та відробітковій формі: оранки та культивації присадибної ділянки орендодавця та поставки 1 тони соломи до садиби орендодавця за 2014 - 2016 роки, та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про розірвання договору оренди в зв'язку системністю порушення договірних зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду щодо наявності підстав для задоволення позову, вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.

В апеляційній скарзі апелянтом не наведено жодного порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне їх з'ясування та інше.

Відповідно до ст. 367 ЦПК апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, про те що позивач протягом 2012-2016 року не надав ТОВ Агро-Віта 2000 будь-яких відомостей про наявність у нього присадибної земельної ділянки, не звертався до відповідача щодо проведення її оранки та культивації, необхідної доставки соломи та не висловлював будь-яких претензій щодо ненадання зазначених безкоштовних додаткових послуг, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки договором не передбачено обов'язок орендодавця повідомляти такі відомості. Крім того, цей обов'язок відповідача визначений умовами договору, а згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що підприємством у повному обсязі виплачена позивачу орендна плата за період 2012-2016 року спростовуються матеріалами справи та висновками суду першої інстанції.

Апелянт не скористалася наданими йому правами, не обґрунтував доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2018 року - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку .

Судді: