Постанова

від 13.03.2019 по справі 910/12530/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Справа№ 910/12530/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Смірнової Л.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

представники сторін до судового засідання не з'явились

апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 (повне рішення складено 07.12.2018)

у справі № 910/12530/18 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи"

про стягнення заборгованості в розмірі 42 135, 55 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТП" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" про стягнення заборгованості в розмірі 42 135,55 грн.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов'язання за договором транспортного експедирування № 1103 від 11.03.2014 в частині здійснення розрахунків.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Енергетичні системи" на користь ТОВ "ФТП" заборгованість в розмірі 15 283, 50 грн, 3% річних в розмірі 12, 56 грн, 15 % річних в розмірі 6 795, 92 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 225, 58 грн, пеню в розмірі 14 817, 99 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем за результатами надання послуг було складено акт надання послуг № 436 від 16.09.2015 на суму 15 283,50 грн, який підписаний сторонами без заперечень та зауважень, проте послуги відповідачем не оплачені.

Суд першої інстанції, враховуючи, надання позивачем транспортно-експедиційних послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15 283,50 грн.

Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 14 817,99 грн, 3% річних в сумі 12,56 грн, 15% річних у сумі 6 795,92 грн, інфляційних втрат в сумі 5 225,58 грн, встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а відтак вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних, 15% річних та інфляційних втрат була задоволена.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

10.01.2019 (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку) ТОВ "Енергетичні системи" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі № 910/12530/18 та призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі № 910/12530/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

21.02.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" надійшло до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд апеляційної скарги в порядку загального провадження з повідомленням (викликом) учасників судового процесу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу задоволено. Призначено до розгляду апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/12530/18 з повідомленням (викликом) учасників судового процесу. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 13.03.2019.

В судове засідання 13.03.2019 відповідач та позивач не з'явилися, своїх представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу вх. №09.2.04/26031/19 від 06.03.2019 та підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу №09.2.04/27585/19 від 11.03.2019.

13.03.2019 ТОВ "ФТП" подано клопотання про розгляд справи без участі представника, у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні, з причин відсутності свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю у штатного юриста ТОВ "ФТП" та у зв'язку з відсутністю укладеного договору про надання адвокатських послуг. А також на підставі статті 22 ГПК України позивач просить розглянути справу №910/12530/18 без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскільки зобов'язання, за даними позивача, мало бути виконане до 21.09.2015, то з 22.09.2015 почав відлік шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій (пені), який закінчився відповідно 22.03.2016, а отже, 22.03.2017 - дата спливу річного терміну позовної давності щодо стягнення пені, а позов про стягнення штрафних санкцій заявлено у кінці вересня 2018, тобто через півтора роки після спливу строку позовної давності.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" зазначає, що відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, проте, судом не досліджено у повному обсязі і не взято до уваги, що загальний розмір пред'явлених і стягнутих з ТОВ "Енергетичш системи" штрафних санкцій у півтора рази більше, ніж сума заявленої заборгованості.

Також апелянт зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 315 ГК України, для пред'явлення позовів, що випливають з перевезень, встановлюється шестимісячний строк, перебіг строку позовної давності в даній справі почався 22.09.2015 (наступний день, з дати закінчення п'ятиденного строку для розрахунку), а закінчився (по завершенню шестимісячного строку) 21.03.2016, позов пред'явлено у кінці вересня 2018, тому позивачем пропущений строк позовної давності.

Скаржник на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України просить суд апеляційної інстанції застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку зі спливом позовної давності за даними вимогами.

Також ТОВ "Енергетичні системи" вказує, що відповідач не був присутнім на протязі всього судового розгляду (через неотримання ні ухвали про відкриття провадження, ні судових повісток), про існування оскаржуваного рішення дізнався 21.12.2018, коли отримав оскаржуване рішення.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТП" зазначає, що відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульоване із застосуванням слова "лише", та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави стверджувати, що можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції. В матеріалах справи № 910/12530/18 немає жодних доказів звернення відповідача до суду першої інстанції з заявою про застосування позовної давності, тому дані заперечення повністю спростовуються.

У своєму відзиві позивач заперечує проти тверджень апелянта стосовно того, що він не міг знати про існування судового спору, а судові повідомлення про дату та час не отримував. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиною адресою ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ" зазначено: вул. Хорива, 55, літ. "І", м. Київ, 04071. Також саме ця адреса зазначена в самому тексті апеляційної скарги. В підтвердження того, що відповідач знаходиться за іншою адресою не надано ні договору оренди за іншим місцезнаходженням, ні договору про переадресацію поштової кореспонденції. Таким чином, посилання відповідача, на думку позивача, свідчать про зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідач вказує, що зобов'язання мало бути виконаним до 21.09.2015, то з 22.09.2015 почалося нарахування пені. Право на нарахування пені виникало у позивача щодня до моменту погашення відповідачем заборгованості, як було визначено сторонами у договорі, а не як стверджує відповідач - лише протягом шести місяців

Позивач у відзиві звертає увагу суду, що відповідачем не додано будь-яких доказів, які б свідчили про його майновий стан, поважні причини невиконання своїх обов'язків перед позивачем, здійснення часткової оплати у добровільному порядку, інші заходи, вжиті боржником для належного виконання договору, а також наявність виключних або будь-яких інших обставин, які б могли слугувати підставами для зменшення пені, тому позивач вважає, що відповідач не довів, що розмір стягуваних штрафних санкцій є надмірно великим в порівнянні зі збитками позивача, у зв'язку з цим останній не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій.

Також, позивач зазначає, що відповідно до правовідносин, які виникли між сторонами за договором саме транспортного експедирування поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

11.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТП" (далі - експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" (далі - клієнт, відповідач) укладено договір транспортного експедирування № 1103 (далі - договір), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів клієнта повітряним та морським транспортом в міжміському та міжнародному сполученні, відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Згідно з п. 2.2.2 договору експедитор зобов'язується надавати клієнту з фактом виконання доручення (його частини) рахунки на оплату сум витрат, здійснених для виконання доручення, акт наданих послуг, податкову накладну, товарно-транспортну накладну з відміткою про доставку вантажу.

Відповідно до п. 3.1 договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручень клієнта виконуються відповідно до виставлених експедитором рахунків. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв'язку підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання клієнтом всіх документів у відповідності до п. 2.2.2 цього договору.

За умовами п. 3.2 договору рахунки експедитора підлягають оплаті протягом п'яти календарних днів з дати виставлення рахунків, якщо ніше не узгоджено сторонами в заявці.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 (п. 7.1 договору). Якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про його розірвання, то даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, на тих самих умовах (п. 7.2 договору).

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ФТП" надано ТОВ Енергетичні системи" транспортно-експедиційні послуги, за результатами надання яких, позивачем був виставлений та направлений на адресу відповідача рахунок № 436 від 16.09.2015 на суму 15 283,50 грн та акт № 436 від 16.09.2015. Водночас, відповідач акт підписав, проте послуги не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію № 355 від 07.05.2018 на суму 30 318,07 грн, з урахуванням пені, інфляційних втрат, 3% річних та 15% річних, однак відповідач відповіді на претензію не надав, рахунок не оплатив, в зв'язку з чим, було заявлено даний позов до суду.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відхиляючи доводи скаржника про необізнаність розгляду справи 910/12530/18, колегія апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції кореспонденція направлялася за тією же адресою особи, яка була зазначена самим скаржником на аркуші 1 апеляційної скарги та яка відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

АТ "Укрпошта" здійснює доставку (вручення) поштових відправлень у відповідності до нормативних строків, визначених Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів від 05.03.09 № 270 (далі - Правила).

У відповідності до Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. Водночас, саме юридична особа має обрати за договором з оператором поштового зв'язку за місцем свого обслуговування такий спосіб (порядок), за яким їй буде зручно отримувати кореспонденцію. І, як наслідок, нести негативні "ризики" в разі неотримання.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту пункту 10 частини 2 статті 8 вказаного Закону вбачається, що Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб місцезнаходження юридичної особи.

Судочинство в господарських судах здійснюється, зокрема, відповідно до Конституції України, ГПК України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Скаржником не доведено, що відповідач знаходиться за іншою адресою, не надано ні договору оренди за іншим місцезнаходженням, ні договору про переадресацію поштової кореспонденції. Сторона лише зазначає в апеляційній скарзі іншу поштову адресу. Водночас, доказів внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань скаржник не надає.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

Тому доводи скаржника відхиляються в цій частині судом апеляційної інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором транспортного експедирування № 1103 від 11.03.2014, суд першої інстанції керувався ст. 11, ч. 1 ст. 530, 525, 526, 599, ч. 1 ст. 626, 629, 929 Цивільного кодексу України, ст. 193, 316 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за результатами надання послуг було складено акт надання послуг № 436 від 16.09.2015 на суму 15 283,50 грн, який підписаний сторонами без заперечень та зауважень.

Враховуючи відсутність з боку відповідача зауважень або претензій до наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 436 від 16.09.2015 на суму 15 283,50 грн.

За умовами п. 3.2 договору рахунки експедитора підлягають оплаті протягом п'яти календарних днів з дати виставлення рахунків, якщо інше не узгоджено сторонами в заявці. Скаржник не надав таких заявок та не спростував доводами апеляційної скарги.

Доказів на підтвердження оплати отриманих транспортно-експедиційних послуг, в тому числі станом на час розгляду справи в ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Факт надання позивачем транспортно-експедиційних послуг та порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 15 283,50 грн.

Доводи апелянта в частині застосування позовної давності щодо пред'явлення позову протягом строку, передбаченого ч. 5 ст. 315 ГК України, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФТП" та ТОВ "Енергетичні системи" укладено саме договір транспортного експедирування. Правовідносини сторін полягають в організації перевезення та наданні послуг, пов'язаних з перевезенням, на відміну від правовідносин саме перевезення.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5 225,58 грн, 3% річних в розмірі 12,56 грн, пеню в розмірі 14 817,99 грн та 15% річних в розмірі 6 795,92 грн.

Застосувавши до спірних правовідносин ч. 1 ст. 216, ст. 217, п. 1 ст. 218, п. 1 ст. 230, ст. 231, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 549, 627 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Пунктом 4.3.3 договору узгоджено, що у випадку затримки розрахунків, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. У випадку затримки клієнтом оплати суми рахунка експедитора більше, ніж на 10 календарних днів, клієнт сплачує експедитору прострочену суму з урахуванням 15 % річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення клієнтом заборгованості.

Щодо доводів апелянта про сплив позовної давності для стягнення штрафних санкцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому під час розгляду цієї справи судом першої інстанції питання застосування позовної давності до спірних правовідносин про стягнення заборгованості в розмірі 42 135, 55 грн не вирішувалося.

З огляду на наведене та з урахуванням меж апеляційного перегляду, передбачених статтею 269 ГПК України, суд відхиляє посилання скаржника про необхідність застосування до спірних правовідносин норм матеріального права про позовну давність, через вищевстановлене.

Так, відповідач не звертався до суду першої інстанції з відповідною заявою, тобто не скористався своїм процесуальним правом (з урахуванням направлення судом процесуальних документів за належною адресою), а суд першої інстанції вірно розглянув позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за зазначені позивачем періоди, без врахування строку позовної давності, оскільки така заява була відсутня на момент розгляду судом першої інстанції.

Також, апелянт в своїй скарзі зазначав, що судом не досліджено у повному обсязі і не взято до уваги, що загальний розмір пред'явлених і стягнутих з ТОВ "Енергетичш системи" штрафних санкцій у півтора рази більше, ніж сума заявленої заборгованості, а тому керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України суд за власної ініціативи міг зменшити розмір неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами п. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не додано при зверненні з апеляційною скаргою будь-яких доказів, які б свідчили про його майновий стан, поважні причини невиконання своїх обов'язків перед позивачем, здійснення часткової оплати у добровільному порядку, інші заходи, вжиті боржником для належного виконання договору, а також наявність виключних або будь-яких інших обставин, які б могли слугувати підставами для зменшення пені.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 14 817,99 грн встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а відтак вимога про стягнення з відповідача пені вірно задоволена судом першої інстанції.

Пунктом 4.3.3 договору сторонами узгоджено, що у випадку затримки клієнтом оплати суми рахунка експедитора більше, ніж на 10 календарних днів, клієнт сплачує експедитору прострочену суму з урахуванням 15 % річних.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, позивач до моменту прострочення з оплати суми рахунку експедитора більше ніж на 10 календарних днів нараховує та заявляє до стягнення 3% річних, після прострочення оплати суми рахунку більше ніж на 10 днів нараховує та заявляє до стягнення 15% річних, що узгоджується зі приписами ст. 625 ЦК України та умовами укладеного між сторонами договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних втрат, за заявлені періоди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 12,56 грн, 15% річних у розмірі 6 795,92 грн та інфляційні втрати в розмірі 5 225,58 грн.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТП" про стягнення основної заборгованісті в розмірі 15 283,50 грн, 3% річних в розмірі 12,56 грн, 15 % річних в розмірі 6 795,92 грн, інфляційних втрат в розмірі 5 225,58 грн, пені в розмірі 14 817, 99 грн правомірно задоволені судом першої інстанції.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281. 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі №910/12530/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі №910/12530/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи".

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі №910/12530/18, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019.

5. Матеріали справи № 910/12530/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 20.03.2019.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Л.Г. Смірнова

В.В. Сулім