Постанова

від 19.03.2019 по справі 910/14819/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 910/14819/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін:

від позивача : Коровіков Є.В. за довіреністю від 02.01.2019;

від відповідача: не з'явився;

від ТОВ "Бергхаус": Деркач С.С. за ордером від 11.01.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 (повний текст складено 22.01.2019)

у справі №910/14819/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком"

про стягнення коштів у розмірі 1 679 497,37 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 січня 2019 року задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бергхаус" про скасування заходів забезпечення позову.

Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 у справі № 910/14819/13, а саме, заборону відповідачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "Берком") у будь-який спосіб відчужувати належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Залізнична, 4, у тому числі майнові права відповідача.

У задоволенні заяви в частині зняття заборони на нерухоме майно відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Бергхаус" повністю.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки дії державного реєстратора щодо зміни власника нерухомого майна з відповідача на ПАТ "Дельта Банк" оскаржені в порядку на адміністративного судочинства і спір ще не вирішений, тому суд безпідставно вважав, що майно вибуло із володіння відповідача; ТОВ "Бергхаус" має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, відповідно суд не мав права розглядати заяву ТОВ "Бергхаус" про скасування заходів забезпечення позову; ПАТ "Дельта Банк" звертався із заявами про скасування заходів забезпечення позову з таких самих підстав, однак, йому двічі було відмовлено у задоволенні заяв; судом було порушено право позивача на участь у судовому засіданні, оскільки ухвала про відкриття провадження отримана ним через п'ять днів після розгляду заяви по суті.

28 лютого 2019 року ТОВ "Бергхаус" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції належним чином направив позивачу ухвалу щодо призначення заяви до розгляду; питання щодо переходу права власності від ТОВ "Берком" до ПАТ "Дельта Банк" виходить за межі розгляду предмету оскарження; ТОВ "Бергхаус" є власником нерухомого майна за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Залізнична, буд.4, і наявний у реєстрі запис про обтяження позбавляє його можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, тому ним обраний спосіб, який ефективно усуне порушення його прав.

За клопотанням представника позивача у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 по 19 березня 2019 року.

19 березня 2019 року позивач подав відповідь на відзив, у якому заперечує проти доводів ТОВ "Бергхаус", а також вказав, що згідно інформації у ЄДР у 02.07.2013р. в результаті виділу з боржника - ТОВ "Берком" було виділено і зареєстровано нову юридичну особу - ТОВ "Бергхаус", яка є правонаступником відповідача, отже, заявник несе солідарну відповідальність з відповідачем і стягувач набув права вимагати заміни боржника у виконавчому провадженні на його правонаступника.

Відповідач представників у судове засідання не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Бергхаус" у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та ТОВ "Бергхаус", дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком" (далі - відповідач) про стягнення 1252217,62 грн. не отовареної попередньої оплати та 427 279,75 грн. штрафу за договором поставки №1 від 07.02.2013.

Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання (заява) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Залізнична, 4, та накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках:

- № 26009002028836 в Лівобережному відділенні ПАТ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300670;

- № 2600966010469 в КРФ АТ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300830;

- № 2600600200007124 в АТ "Дельта банк", МФО 380236.

05.08.2013 позивачем було подано доповнення до клопотання (заяви) про забезпечення позову, відповідно до якого позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно (нерухоме та рухоме).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2013 року частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

З метою забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа":

- накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком", зокрема №26009002028836 в Лівобережному відділенні ПАТ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300670; 2) № 2600966010469 в КРФ АТ "Хрещатик", м. Київ, МФО 300830; 3) № 2600600200007124 в АТ "Дельта банк", МФО 380236 у межах розміру позовних вимог у сумі 1713087 грн. 31 коп.;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Берком" у будь-який спосіб відчужувати належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Залізнична, 4, у тому числі майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Берком" у межах розміру заявлених позовних вимог у сумі 1713087 грн. 31 коп.

Інші вимоги заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача відхилено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1252217,62 грн. попередньої оплати, 238611,35 грн. штрафу, 29816,57 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд позовних вимог, 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову та 7996,64 грн. витрат по оплаті експертизи, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

11 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бергхаус" подало до Господарського суду міста Києва заяву про скасування заходів забезпечення позову, в якій просило суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013, шляхом зняття заборони на нерухоме майно, а саме, нежитлову будівлю - цех по переробці м'яса, під літерою "А-2", з цегли, загальною площею 2926, 8 кв. м., розташований за адресою: Житомирська обл., м.Бердичів вул. Залізнична, буд 4 (номер запису про обтяження: 15062934 від 03.03.2014).

В обґрунтування підстав для скасування заходів забезпечення позову заявник послався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.12.2016 у справі №906/1186/14 в рахунок виконання основного зобов'язання ТОВ "Берком" щодо оплати заборгованості у розмірі 1217295,97 грн. за Договором про надання кредиту №ВКЛ-2007124 від 03.08.2011, звернуто стягнення шляхом передачі іпотекодержателю предмету іпотеки у власність та визнано право власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" на предмет іпотеки, а саме, нежитлову будівлю, цех по переробці м'яса, під літерою "А-2", з цегли, загальною площею 2926,8 кв.м., розташований за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Залізнична, будинок 4, вартість якого складала 5147700,00 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ 857950,00 грн., згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7664/15-42/21051/15-43 від 23.11.2015.

На підставі вказаного рішення ПАТ "Дельта Банк" набув право власності на нежитлову будівлю, цех по переробці м'яса, під літерою "А-2", з цегли, загальною площею 2926,8 кв.м., розташований за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Залізнична, будинок 4, яка раніше належала відповідачу.

04 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бергхаус" придбало у Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 900, нерухоме майно, а саме, нежитлову будівлю цеху по переробці м'яса, розташовану за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул.Залізнична. 4, літера А-2, загальною площею 2926, 80 кв.м., інвентарний номер 3081115.

Право власності на нерухоме майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бергхаус" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2017, номер запису про право власності: 22667930, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 953158318104; державний реєстратор: приватний нотаріус Шевченко Інна Леонтіївна; рішення про державу реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37413007 від 05.10.2017 09:15:26. приватний нотаріус Шевченко Інна Леонтіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 149240639 від 12.12.2018, сформованої за параметрами пошуку: адреса/місцезнаходження об'єкту: Житомирська обл., м. Бердичів, вулиця Залізнична, будинок 4, наявне обтяження: номер запису про обтяження: 15062934; дата, час державної реєстрації: 03.03.2014 15:35:33; Державний реєстратор: приватний нотаріус Ковдра Людмила Вікторівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 910/14819/13, виданий 07.08.2013, видавник: Господарський суд міста Києва; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30141509 від 21.06.2016 16:23:19, приватний нотаріус Кондра Людмила Вікторівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб'єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: Товариство з обмеженою відповідальністю "Берком", код ЄДРПОУ: 31688856; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа", код ЄДРПОУ: 31452302; обтяжувач: Господарський суд м. Києва, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду; перенесено із запису: 4891471; опис предмета обтяження: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Залізнична, буд. 4.

Вказане обтяження також відображається за параметрами пошуку ТОВ "Берком" (відповідач у справі - боржник у виконавчому провадженні): код ЄДРПОУ 31688856.

У зв'язку із вказаними обставинами заявник зазначив, що заборона, накладена ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 у даній справі, позбавляє ТОВ "Бергхаус" права вільного розпорядження майном, яке належить йому на праві власності, та, відповідно, порушує конституційне право ТОВ "Бергхаус", передбачене статтею 41 Конституції України.

Задовольняючи частково заяву ТОВ "Бергхаус", суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки на майно, відчуження якого було заборонено відповідачу в порядку забезпечення позову, було звернуто стягнення за рішенням суду у справі №906/1186/14, як на предмет іпотеки за кредитним договором, укладеним у 2011 році, внаслідок чого вказане майно вибуло із власності відповідача в результаті торгів, потреба у забезпеченні позову шляхом заборони відповідачу відчужувати відповідне майно відпала (втратила будь - який сенс).

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", прийнятої з метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Скасування заходів забезпечення позову допускається лише у випадку коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

У даній справі судом було вжиті заходи забезпечення позову, у тому числі, шляхом заборони відповідачу у будь-який спосіб відчужувати належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Залізнична, 4, у тому числі майнові права відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказане майно знаходилось у іпотеці ПАТ "Дельта Банк" та забезпечувало виконання зобов'язань ТОВ "Берком" за Договором про надання кредиту №ВКЛ-2007124 від 03.08.2011, тобто, ще до вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.12.2016 у справі №906/1186/14 було звернуто стягнення на предмет іпотеки та визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на зазначене нерухоме майно.

У подальшому, на підставі Договору купівлі-продажу від 04.10.2017, ПАТ "Дельта Банк", як продавець, передав, а ТОВ "Бергхаус", як покупець, прийняв нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Залізнична, 4, та сплатив за нього обумовлену грошову суму.

Згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що за ТОВ "Бергхаус" зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі цеху по переробці м'яса, розташованої за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Залізнична. 4, літера А-2, загальною площею 2926, 80 кв.м., інвентарний номер 3081115.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу, а також не містять доказів встановлення незаконності набуття ТОВ "Бергхаус" права власності на вказане майно.

Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 149240639 від 12.12.2018, за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вулиця Залізнична, будинок, 4, наявне обтяження: номер запису про обтяження: 15062934; дата, час державної реєстрації: 03.03.2014 15:35:33; Державний реєстратор: приватний нотаріус Ковдра Людмила Вікторівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 910/14819/13, виданий 07.08.2013, видавник: Господарський суд міста Києва,

Вказана заборона, накладена ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 серпня 2013 року у даній справі, позбавляє ТОВ "Бергхаус" права вільного розпорядження майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями статті 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Обраний заявником спосіб захисту, шляхом подання заяви про скасування заходів забезпечення позову в частині заборони на нерухоме майно, є ефективним та призведе до усунення порушення його прав.

Щодо доводів позивача про те, що заявник повинен був діяти в порядку, встановленому ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, апеляційний господарський суд їх відхиляє з наступних підстав.

У даному випадку заявник набув право власності на предмет забезпечення у цій справі на підставі договору і вказане право зареєстровано за ним у встановленому чинним законодавством порядку.

Власник майна - ТОВ Бергхаус , відповідно до приписів ГПК України, звернувся із заявою про скасування заходу забезпечення позову до суду, який вжив захід забезпечення позову щодо його власності, і в рамках провадження, в якому цей захід вжито. При цьому заявник не ставить питання щодо зняття арешту з нерухомого майна в межах виконавчого провадження, а матеріали справи не містять доказів того, що на нерухоме майно, власником якого є заявник, було накладено арешт в межах виконавчого провадження.

Отже, зазначені положення ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у даному випадку не підлягають до застосування.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідне майно вибуло із володіння відповідача, потреба у забезпеченні позову шляхом заборони відповідачу відчужувати відповідне майно відпала (втратила будь - який сенс). Тому, з метою недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бергхаус" про скасування заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а вжитий ухвалою суду від 07.08.2013 захід забезпечення позову, а саме, заборона відповідачу у будь-який спосіб відчужувати належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Залізнична, 4, у тому числі майнові права відповідача, підлягає скасуванню.

Також місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні іншої частини заяви ТОВ "Бергхаус", оскільки судом не вживалися такі заходи до забезпечення позову у справі № 910/14819/13, як накладення заборони на нерухоме майно (арешт на майно), а саме: нежитлову будівлю, цех по переробці м'яса, під літерою "А-2", з цегли, загальною площею 2 926, 8 кв. м., розташований за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул.Залізнична, буд. 4.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції порушив його право на участь у судовому засіданні, то вказані доводи відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідно до ч.2 ст.145 ГПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

Суд першої інстанції розглянув заяву в межах зазначеного строку, направивши учасникам процесу ухвалу суду про призначення заяви до розгляду у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рідна їжа" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 січня 2019 року - без змін.

2. Справу №910/14819/13 повернути до Господарського суду Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.03.2019.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко