Рішення

від 20.03.2019 по справі 910/16717/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2019Справа № 910/16717/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні

справу № 910/16717/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каспіан Сервіс Укр"

про стягнення 300 000,00 грн.

Без участі представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Каспіан Сервіс УКР" про стягнення 300 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 06-07-16 від 06.07.2016р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 300 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини в строк до 28.01.2019р.

При цьому, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, а також встановлено учасникам судового процесу строк для надання заяв, клопотань відзиву відповіді на відзив і заперечень на відповідь до 28.01.2018р.

Вказана ухвала повернулась з юридичної адреси відповідача на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення .

29.01.2019р. від відповідача надійшло клопотання про продовження йому процесуального строку для надання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Каспіан Сервіс Укр" про продовження строку на подання відзиву на позов. Продовжено до 16.02.2019р. товариству з обмеженою відповідальністю "Каспіан Сервіс Укр" строк для подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство, доказів направлення відзиву позивачу.

Проте, 15.02.2019р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд надати час на отримання згоди сторін на укладання мирової угоди по справі № 910/16717/18, у зв'язку з чим відтермінувати надання відзиву відповідачем з зазначеної причини.

Приписами ч. 1 ст. 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження ц справі.

При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено продовження строків розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання доказів, відповідач направив на адресу позивача пропозицію про укладення мирової угоди тільки 14.02.2019р., тоді як ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/16717/18 за фактичною адресою отримав ще 22.01.2019р.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач міг розпочати вчинення дій по врегулюванню спору з позивачем, починаючи з 22.01.2019р.

Також, судом враховано, що відповідач до теперішнього часу не подав відзив на позовну заяву, тоді як, відповідно до ч. 5 ст. 119 ГПК України, пропуск строку, встановленого законом або судом учасником справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

З огляду на викладені вище норми процесуального права, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019р. суд відмовив в задоволенні клопотання (вих. № 15/02/19-1 від 15.02.2019 року) товариства з обмеженою відповідальністю "Каспіан Сервіс Укр" щодо надання часу на укладення мирової угоди та продовження строку на подання відзиву на позов.

19.02.2019р. через канцелярію господарського суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

05.03.2019р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на пропозицію щодо укладення мирової угоди, в якій позивач заперечує щодо врегулювання спору з відповідачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на 20.03.2019р. від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016р. між позивачем (за договором - позикодавець) та відповідачем (за договором - позичальник) було укладено договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 06-07-16, у відповідності з п.п. 1.1., 3.1. якого позивач надає відповідачу поворотну безпроцентну фінансову допомогу для ведення статутної діяльності позичальника, в порядку та на умовах, передбачених цим договором у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до п.4.2 договору, датою надання безпроцентної фінансової допомоги є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальнику.

З матеріалів справи вбачається факт виконання позивачем зобов'язань за договором щодо надання фінансової допомоги загалом в сумі 350 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1066 від 17.08.2016р. та №1055 від 15.08.2016р.

За умовами п.4.3 договору, фінансова допомога надається на строк до 06.08.2016р.

Сторонами укладались додаткові угоди до договору, якими сторони погоджували продовження терміну дії спірного договору, у зв'язку з чим змінювали строк надання фінансової допомоги, зокрема, до 31.07.2017р. згідно з додатковою угодою № 2 від 04.11.2016р.

Проте, відповідач не повернув позивачу фінансову допомогу загалом у сумі 300 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

19.09.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 18092017-1 від 18.09.2017р. з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 300 000,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу у листі за № 06-09-2017 від 25.09.2017р. відповідач просив надати акт звірки боргу за спірним договором та пропонував провести зустріч щодо укладання договору про переведення боргу.

Враховуючи, що відповідач повну суму фінансової допомоги в розмірі 300 000,00 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття1046 Цивільного кодексу України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши вказаний договір, позивач та відповідач реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов'язки, суму договору, строк повернення позичальником фінансової допомоги, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору та додаткових угод до нього, строк виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення отриманих грошових коштів є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу фінансову допомогу, обумовлену договором, а відповідачем не надано доказів повного повернення грошових коштів на суму 300 000,00 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги в сумі 300 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві вказував на те, що спірний правочин є удаваним та укладеним для приховання правовідносин сторін за Договором на розробку проектно-кошторисної документації від 05.05.2016р. №4-2П/1.

Однак суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві, в повному обсязі як такі, що не спростовують факту отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору №06-07-16 від 06.07.2016р., як і те, що мотиви укладення позивачем і відповідачем спірного договору не відповідають нормам чинного законодавства та не відповідають волевиявленню сторін при його укладенні.

Крім того, на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази оспорювання або визнання недійсним укладеного сторонами Договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 06-07-16 від 06.07.2016р.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каспіан Сервіс Укр" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 3; поштова адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 2, оф. 232; ідентифікаційний код 39380293) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" (03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, 3-Д, нежитлове приміщення 525; ідентифікаційний код 37449253) основний борг у сумі 300 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4500 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.03.2019р.

Суддя А.І. Привалов