Рішення

від 05.03.2019 по справі 910/15939/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2019Справа № 910/15939/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, 8, ідентифікаційний код 26199714)

до приватного підприємства Рекламне агентство Мастер Медіа (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6, літера А, офіс 1, ідентифікаційний код 33742354)

про стягнення 570 646,52 грн.

Представники учасників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Колосов В.Д. директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства Рекламне агентство Мастер Медіа (далі - відповідач) про стягнення 570 646,52 грн., з яких: 401 133,60 грн. - основний борг, 53 386,92 грн. - пеня, 43 938,44 грн. - індекс інфляції, 14 166,45 грн. - 3% річних та 58 021,11 грн. - 15% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва № 33/Т від 24.02.2014 в частині оплати наданих послуг за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва за період з 01.07.2016 по 01.10.2018.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

07.12.2018 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15939/18, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2019.

10.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому сторона просить суд відмовити у позові, посилаючись на безпідставність позовних вимог, пояснює, що КП Київблагоустрій ВО КМР (КМДА) 22.06.2016 було безпідставно демонтовано належні позивачу спеціальні конструкції, у тому числі ті, що були предметом спірного договору, дані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/16882/17.

10.01.2019 відкладено підготовче засідання на 29.01.2019 та викликано відповідача у наступне підготовче засідання.

15.01.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2019 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів з ініціативи суду; відкладено підготовче засідання на 14.02.2019; запропоновано позивачу надати відповідь на відзив; запропоновано позивачу та відповідачу надати докази виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 по справі № 910/16882/17 в частині повернення спеціальних конструкцій для розміщення реклами відповідачу (з зазначенням дати повернення та кількості конструкцій); запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення та докази щодо того, чи встановлені демонтовані засоби розміщення реклами; якщо так, то з якого часу?; письмові пояснення щодо тлумачення змісту положення п. 6.10 договору № 33/Т від 24.02.2014.

11.02.2019 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він вказав, що за рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/16882/17 позовні вимоги ПП Рекламне агентство Мастер Медіа до КП Благоустрій ВО КМР (КМДА) задоволено частково, зобов'язано КП Благоустрій ВО КМР (КМДА) за власні кошти повернути ПП Рекламне агентство Мастер Медіа спеціальні рекламні конструкції (металевий каркас та банерне пано (полотно) з рекламним зображенням) у кількості 22 штуки, стягнуто 24000,00 грн. упущеної вигоди та судові витрати. Разом з тим, відповідач стверджує, що вказане рішення суду виконано лише в частині стягнення коштів, неодноразові звернення відповідача до Управління з питань реклами та КП Київреклама , КП Благоустрій ВО КМР (КМДА) щодо обстеження місць розміщення реклами та фіксування факту розміщення рекламних засобів іншої юридичної особи на місці розміщення рекламних конструкцій відповідача, що завдає майнової шкоди ПП Рекламне агентство Мастер Медіа , зокрема щодо оплати за таке розміщення залишені без виконання; фактично починаючи з 22.06.2016 ПП Рекламне агентство Мастер Медіа не реалізовує своє право на розміщення рекламних засобів внаслідок протиправних дій КП Благоустрій ВО КМР (КМДА).

11.02.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких сторона щодо обстеження місць розміщення рекламних засобів згідно погоджень, що є предметом позову, зазначає, що на момент проведення обстеження рекламні засоби розміщено, проте вони не марковані, власники рекламних засобів невідомі.

Представники сторін у підготовче засідання 14.02.2019 не з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 05.03.2019.

У судове засідання 05.03.2019 представник позивача не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 14.02.2019 отримана представником позивача - 20.02.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.03.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Так, 24.02.2014 між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (за договором - Підприємство), комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району м. Києва" (за договором - Балансоутримувач) та приватним підприємством "Рекламне агентство Мастер медіа" (за договором - Розповсюджувач реклами) укладено договір № 33/Т на розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1 договору ним регулюються правовідносини, що виникають при розміщенні реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі оформлених належним чином Погодження на розміщення реклами на транспорті. Перелік місць для розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м Києва зазначається в Адресних програмах, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розповсюджувач реклами має право: розміщувати рекламу на певний строк та у певному місці, у відповідності до наданого Погодження на розміщення реклами на транспорті та даного договору; використовувати місце для розміщення реклами з дотриманням умов даного договору та встановленого Порядку розміщення реклами в м. Києві.

Відповідно до п. 6.1 договору, ціною даного договору є плата за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, розрахована згідно Вимог Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва, затвердженого органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), даного Договору, згідно наданих Погоджень.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розмір плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва встановлюється виконавчим органом Київської міської ради та нараховується підприємством відповідно до вимог порядку визначення плати та умов договору.

Умовами п. 6.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом за розміщення реклами та нарахування плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва є календарний місяць.

Плата за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва перераховується розповсюджувачем реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця виключно на поточний рахунок підприємства. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача реклами від здійснення плати за розміщення реклами (п. 6.5. Договору).

24.02.2016 між сторонами було підписано трьохсторонню додаткову угоду № 1 до договору № 33/Т від 24.02.2014, якою визначено, що сторони, керуючись Порядком визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, засвідчили, що сума за договором встановлюється підприємством відповідно до Порядку та адресної (-их) програми (-), викладеної (-их) у новій редакції, що додається (-ються) та є невід'ємною частиною договору, а розповсюджувач реклами сплачує виставлені підприємством рахунки згідно з тарифами, встановленими Порядком у редакції від 07.12.2015 року.

Відповідно до адресної програми № 2 від 24.02.2016 до договору № 33/Т від 24.02.2014, було визначено, що розповсюджувачу надано право на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, зокрема за погодженнями №№ ТР-00465-14, ТР-00466-14, ТР-00467-14, ТР-00473-14, ТР-00475-14, ТР-00476-14, ТР-00480-14, ТР-00481-14, ТР-00482-14, ТР-00483-14, ТР-00485-14, ТР-00486-14, ТР-00488-14, ТР-00489-14, ТР-00491-14, ТР-00492-14, ТР-00493-14, ТР-00494-14, ТР-00495-14, ТР-00496-14, ТР-00497-14, ТР-00498-14. У вказаній Адресній програмі зафіксовано розмір плати за місяць по кожному рекламному засобу, строк дії погодження з 24.02.2014 по 23.02.2019.

Пунктом 7.2 договору визначено, що підприємство має право за несвоєчасне або неповне внесення платежів застосовувати до розповсюджувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Поряд з цим, пунктом 7.3 договору також передбачено, що підприємство має право додатково нараховувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за цим договором, проте відповідач свої порушив зобов'язання щодо розрахунків за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно рахунку по договору № 33/Т від 24.02.2014.

За розрахунком Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама заборгованість приватного підприємства Рекламне агентство Мастер Медіа за період з 01.07.2016 по 01.10.2018 становить 401 133,60 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 53 386,92 грн. пені, 43 938,44 грн. індексу інфляції, 14 166,45 грн. 3% річних та 58 021,11 грн. 15% штрафу.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що внаслідок протиправних дій КП Київблагоустрій ВО КМР (КМДА) з 22.06.2016 приватне підприємство Рекламне агентство Мастер Медіа не користується своїм право на розміщення рекламних засобів за договором № 33/Т від 24.02.2014, вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 по справі № 910/16882/17 за позовом ПП Рекламне агентство Мастер Медіа до КП Благоустрій ВО КМР (КМДА) про визнання права, зобов'язання не чинити перешкоди, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 33/Т на розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва від 24.02.2014 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Регулювання правовідносин, пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві здійснюється ЦК України, ГК України, Законом Україи "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 р., Порядком розміщення реклами у м. Києва, затвердженому рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253.

Зокрема, рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок), який розроблено відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

У пункті 1 Порядку визначено, що КП Київреклама - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження зовнішньої реклами, реклами на транспорті, у ліфтах.

Згідно з п. п. 3.1.1 п. 3.1 Порядку КП Київреклама укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір на право тимчасового користування місцем).

Відповідно до абз. 2 п. 4.12. Порядку, плата за тимчасове користування місцем для розміщення РЗ на об'єкті, що належить до державної чи приватної (колективної) власності, здійснюється на договірних засадах між власником або уповноваженим ним органом (особою) та розповсюджувачем реклами.

Пунктом 15.1 Порядку встановлено, що підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

За умовами п. 4.1 договору встановлено право розповсюджувача реклами (відповідача) розміщувати рекламу на певний строк та у певному місці, у відповідно до наданого Погодження на розміщення реклами та транспорті та даного договору; використовувати місце для розміщення реклами з дотриманням умов даного договору.

Як зазначалось судом, відповідач за умовами договору № 33/Т від 24.02.2014 на підставі оформлених Погоджень №№ ТР-00465-14, ТР-00466-14, ТР-00467-14, ТР-00473-14, ТР-00475-14, ТР-00476-14, ТР-00480-14, ТР-00481-14, ТР-00482-14, ТР-00483-14, ТР-00485-14, ТР-00486-14, ТР-00488-14, ТР-00489-14, ТР-00491-14, ТР-00492-14, ТР-00493-14, ТР-00494-14, ТР-00495-14, ТР-00496-14, ТР-00497-14, ТР-00498-14 (згідно Адресної програми № 2 та копій відповідних погоджень, що долучені до справи), отримав право на розміщення реклами на строк дії погоджень з 24.02.2014 по 23.02.2019 за вказаними у адресній програмі адресами та за визначену плату.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості за розміщення реклами по договору № 33/Т від 24.02.2014 за період з 01.07.2016 по 01.10.2018 на підставі виставлених КП ВО КМР (КМДА) Київреклама рахунків.

Проте, з наданих матеріалів судом встановлено, що Господарським судом міста Києва у справі № 910/16882/17 розглядались позовні вимоги приватного підприємства Рекламне агентство Мастер Медіа до комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та 2) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама , відповідно до яких позивач у справі просив суд:

- визнати, що приватне підприємство Рекламне агентство Мастер Медіа має право до 24.02.2019 включно здійснювати господарську діяльність з розповсюдження реклами шляхом розміщення та експлуатацію спеціальних рекламних конструкцій на місцях, відповідно до переліку;

- зобов'язати відповідачів не чинити перешкод шляхом видання наказів про демонтаж, проведення демонтажів, встановлення спеціальних рекламних конструкцій інших осіб, недопущення до монтажу та експлуатації, будь-яким іншим чином у розміщенні та експлуатації позивачем спеціальних рекламних конструкцій у місцях, відповідно до переліку;

- зобов'язати комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернути позивачу спеціальні рекламні конструкції (металевий каркас та банерне пано (полотно) з рекламним зображенням) у кількості 22 шт.;

- стягнути з комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відшкодування неодержаного прибутку (втраченої вигоди) 545312,00 грн;

- зобов'язати комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти додаткову угоду про зміну сторони у зобов'язанні, згідно якої комунальне підприємство Шляхово-експлуатаційне управління Дарницького району міста Києва передає, а комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймає на себе всі права, зобов'язання та відповідальність балансоутримувача по договору № 33/Т від 24.02.2014 на розміщення реклами на транспортні комунальної власності територіальної громади м.Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/16882/17, яке залишене без змін апеляційною інстанцією та набрало законної сили, позовні вимоги приватного підприємства Рекламне агентство Мастер Медіа задоволено частково, у т.ч. зобов'язано комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за власні кошти повернути приватному підприємству Рекламне агентство Мастер Медіа спеціальні рекламні конструкції (металевий каркас та банерне пано (полотно) з рекламним зображенням) у кількості 22 (двадцять дві) штуки.

Судом, враховуючи надані позивачу погодження № ТР-00489-14, № ТР-00498-14, № ТР-00488-14, № ТР-00486-14, № ТР-00495-14, № ТР-00492-14, № ТР-00493-14, № ТР-00494-14, № ТР-00497-14, № ТР-00496-14, № ТР-00467-14, № ТР-00481-14, № ТР-00482-14, № ТР-00480-14, № ТР-00485-14, № ТР-00473-14, № ТР-00465-14, № ТР-00466-14, № ТР-00475-14, № ТР-00483-14, № ТР-00476-14, № ТР-00491-14 та умови Договору № 33/Т від 24.12.2014, зазначено, що приватне підприємство "Рекламне агентство Мастер Медіа має право на розміщення до 24.02.2019 реклами у визначених у адресній програмі місцях.

У вказаному судовому акті встановлено, що 22.06.2016 комунальним підприємством Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснено безпідставно демонтаж належних позивачу спеціальних рекламних конструкцій у кількості 22 штуки, розміщених у місцях згідно переліку, наведеному в Адресній програмі до Договору, а бездіяльність Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо непередачі позивачеві після його звернення належного йому майна є такою, що порушує право власності приватного підприємства Рекламне агентство Мастер Медіа .

Згідно зі ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/16882/17, яким встановлено факт безпідставного демонтажу рекламних засобів ПП Рекламне агентство Мастер Медіа з місць розміщення реклами, визначених у договорі № 33/Т від 24.02.2014 з 22.06.2016, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

З листування сторін, доданого до позову, вбачається, що відповідач звертався до позивача та Департаменту містобудування та архітектури листами № 168 від 28.07.2016, № 172 від 06.09.2016 з проханням не нараховувати плату за розміщення реклами до моменту відновлення виконання умов договору сторонами, на лист № 168 позивач надав відповідь листом № 196-3544/КР від 11.08.2016 про відсутність підстав для припинення нарахування плати відповідно до пп. 6.2, 6.10 договору.

Пунктом 6.10 договору № 33/Т від 24.02.2014 визначено, що розповсюджувач реклами не звільняється від плати при відсутності реклами та/або Спеціальної конструкції на місці, щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державною адміністрацією) прийнято рішення про надання Погодження на розміщення реклами на транспорті.

Разом з тим, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями чч. 1, 4 статті 611 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Позивачем при зверненні з даним позовом не надано доказів того, що відповідач, як розповсюджувач реклами по договору № 33/Т від 24.02.2014, поновив своє право, і фактично з 01.07.2016 по 01.10.2018 міг реалізувати свої права, передбачені п.4.1 договору, зокрема: розміщувати рекламу на певний строк та у певному місці, відповідно до наданого Погодження на розміщення реклами на транспорті та даного договору; використовувати місце для розміщення реклами з дотриманням умов даного договору № 33/Т від 24.02.2014.та встановленого Порядку розміщення реклами в м. Києві.

У письмових пояснень по справі позивач підтверджує, що при обстеженні місць розміщення реклами за вказаним правочином, за відсутності маркування неможливо встановити власників рекламних засобів.

Натомість відповідач, у письмових пояснень зазначає, що з 22.06.2016 від не використовує своє право для розміщення реклами, рішення суду по справі № 910/1668/17 в частині повернення спеціальних рекламних конструкцій на його користь не виконано.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з положеннями ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не доведено та не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача заявленої плати за розміщення реклами у спірний період по виставлених рахунках.

З огляду на непідтвердження факту розміщення відповідних рекламних засобів позивача за відповідними погодженнями № ТР-00489-14, № ТР-00498-14, № ТР-00488-14, № ТР-00486-14, № ТР-00495-14, № ТР-00492-14, № ТР-00493-14, № ТР-00494-14, № ТР-00497-14, № ТР-00496-14, № ТР-00467-14, № ТР-00481-14, № ТР-00482-14, № ТР-00480-14, № ТР-00485-14, № ТР-00473-14, № ТР-00465-14, № ТР-00466-14, № ТР-00475-14, № ТР-00483-14, № ТР-00476-14, № ТР-00491-14 та у адресній програмі до договору місцях, враховуючи встановленні у рішенні Господарським судом міста Києва від 29.1.12017 у справі № 910/16882/17 обставини та відсутності доказів поновлення порушеного права відповідача, покладення на відповідача плати за надання послуг на підставі лише виставлених рахунків порушує принцип справедливості та добросовісності.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 401 133,60 грн. основного боргу - плати за надані послуги у період з 01.07.2016 по 01.10.2018 задоволенню не підлягають.

У той же час, оскільки вимоги про стягнення 53 386,92 грн. пені, 43 938,44 грн. індексу інфляції, 14 166,45 грн. 3% річних та 58 021,11 грн. 15% штрафу є похідними від вимоги про стягнення 401 133,60 грн. боргу, у задоволені якої судом відмовлено, то суд відмовляє також у задоволені вказаних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача в повному обсязі та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.03.2019.

Суддя О.Г. Удалова