Рішення

від 12.03.2019 по справі 910/881/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2019Справа № 910/881/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ-ТРЕЙД (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Куїнджи, б. 43; ідентифікаційний код 35840937)

до акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення 307 653,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Холявко А.В. директор, Білий А.В. за довіреністю

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІСМ-ТРЕЙД (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства Українська залізниця (далі - відповідач) про стягнення 307 653,96 грн., з яких: 229 500,00 грн. - основна заборгованість та 78 153,96 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/Л-171298/НЮ про капітальний ремонт машини загального призначення "Чиллер" Clivet WSAN-XEE-222.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

11.02.2019 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/881/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.03.2019.

У судовому засіданні 12.03.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та правомірними, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.03.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

14.11.2017 між позивачем - ТОВ ІСМ-ТРЕЙД (виконавцем за договором) та публічним акціонерним товариством Українська залізниця філія Пасажирська компанія (замовником за договором), правонаступником якого є відповідач, був укладений договір № ПР/Л-171298/НЮ (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язався у 2017 році виконати капітальний ремонт машини загальної призначеності Чиллер Clivet WSAN-XEE-222 (далі - послуги), згідно Технічного завдання (Додаток № 1 до Договору), а замовник зобов'язався - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору визначено найменування послуг - капітальний ремонт машини загальної призначеності Чиллер Clivet WSAN-XEE-222 в кількості 1 одиниця. (Додаток № 1 до Договору).

Сторони у п. 3.1 договору узгодили, що вартість послуг визначена у Додатку № 2 до договору та становить 329 500,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 30 банківських днів після підписання акту передачі-приймання наданих послуг.

У п. 4.2 договору встановлено, що до рахунку додаються фактичні калькуляції на наданий обсяг послуг з капітального ремонту машини загальної призначеності Чиллер Clivet WSAN-XEE-222 з розшифровками по статтям витрат (Додаток № 2, 2.1, 2.2,2.3,2.4 до Договору).

Замовник проводить розрахунок з виконавцем згідно фактичних калькуляцій на надані послуги протягом 30 банківських днів з моменту підписання відповідного акту передачі-приймання наданих послуг (п.4.3). Порядок розрахунку: 100% грошова, безготівкова, повна, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 4.4 договору).

Умовами п. 5.1 та п. 5.2 договору передбачено строк надання послуг: 10 (десять) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника, але не пізніше 25.12.2017 для заявки, наданої у грудні. Місце надання послуг - на території замовника за адресою виробничого підрозділу: вокзал станції Дніпро, м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11.

До договору сторонами було погоджено Технічне завдання на надання послуг (додаток № 1), Розрахунок вартості послуг (додаток № 2), Калькуляції ( додатки №№ 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем належним чином та здійснив капітальний ремонт машини загальної призначеності Чиллер Clivet WSAN-XEE-222 в кількості 1 одиниця, загальною вартістю 329 500,00 грн., а відповідач вказані послуги прийняв, що підтверджується актом надання послуг № 295/1 від 22.12.2017 на суму 329 500,00 грн., Актом введення в експлуатацію обладнання від 22.12.2017, засвідченими підписами представників обох сторін, а також їх печатками.

Проте, відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, надані позивачем послуги не оплатив у повному обсязі.

Зокрема, на виконання умов договору відповідач здійснив оплату ремонтних робіт на суму 100 000,00 грн., а саме: 01.03.2018 - 50 000,00 грн., 03.03.2018 - 50 000,00 грн., що підтверджується платіжними документами та банківськими виписками, які долучені до справи та поясненням позивача.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за виконані позивачем ремонтні роботи по договору № ПР/Л-171298/НЮ від 14.11.2017 становить 229 500,00 грн.

13.11.2018 позивач направив відповідачу претензію від 12.11.2018 вих. № 12/11-18, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 229 500,00 грн. та здійснював нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання. Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір № ПР/Л-171298/НЮ від 14.11.2017 за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до акту надання послуг № 295/1 від 22.12.2017 позивачем передано, а відповідачем прийнято виконані роботи на загальну суму 329 500,00 грн., які в подальшому були частково оплачені відповідачем на суму 100 000,00 грн.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заявленої до стягнення суми 229 500,00 грн. заборгованості - вартості виконаних робіт, що залишились неоплаченими, або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 229 500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 78 153, 96 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати прийнятих за актом від 22.12.2017 ремонтних робіт по договору у визначений п. 4.1 договору строк не виконав, прострочення настало з 07.02.2018.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проаналізувавши положення п. 7.2.2 договору та вимоги чинного законодавства, судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання, а трактування умов договору однієї із сторін договірних відносин на свою користь є неприпустимим, тому суд прийшов до висновку, що має місце застосування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Водночас, позивачем заявлено до стягнення 78 153, 96 грн. пені за період з 09.02.2018 по 22.01.2019 прострочення виконання зобов'язання, тобто за більший період, ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і початок прострочення вказано 09.02.2018, у той час, як прострочення настало 07.02.2018.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок пені за період з 09.02.2018 по 07.08.2018 (враховуючи, що початком розрахунку позивача є 09.02.2018, у той час як прострочення настало з 07.02.2018), суд встановив, що її розмір становить 40 314,19 грн., тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Відтак, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена правомірно та обґрунтовано, проте підлягає задоволенню в розмірі, визначеному судом, а саме 40 314,19 грн. пені за період з 09.02.2018 по 07.08.2018.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 229 500,00 грн., пені в розмірі 40 314,19 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІСМ-ТРЕЙД (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Куїнджи, б. 43; ідентифікаційний код 35840937) основний борг у розмірі 229 500,00 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), пеню в розмірі 40 314,19 грн. (сорок тисяч триста чотирнадцять грн. 19 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 4047,21 грн. (чотири тисячі сорок сім грн. 21 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 21.03.2019.

Суддя О.Г. Удалова