Рішення

від 20.03.2019 по справі 908/431/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/36/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 Справа № 908/431/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ККС" (25005, м. Кропивницький, вул. Ю. Краснокутського, буд. 1-Є)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207; адреса для листування: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114)

про стягнення грошових коштів

представники сторін:

не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ККС" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" про стягнення 73763,65 грн., які складаються з: 71884,80 грн. основного боргу та 1878,85 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №СТМ/060918 від 06.09.2018 щодо оплати товару на суму 71884,80 грн., поставленого позивачем згідно видаткових накладних №РН-0000025 від 14.11.2018, №РН-0000026 від 12.12.2018, №РН-0000049 від 19.12.2018. За прострочення оплати товару позивач нарахував пеню за загальний період з 14.01.2019 по 19.02.2019 в розмірі 1878,85 грн., яку просить стягнути разом із сумою основного боргу.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/431/19, присвоєно справі номер провадження 28/36/19, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Судове засідання призначено на 20.03.2019.

Разом з позовом від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відмовлено позивачу в задоволені заяви про забезпечення позову.

В судове засідання 20.03.2019 сторони своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 222 ГПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання.

Також відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зауважує, що позивачем не надано належних доказів здійснення поставки, а саме: належно оформлених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Відповідач заперечує факт здійснення поставки на заявлену суму та наявність заборгованості за договором поставки №СТМ/060918 від 06.09.2018.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій визнав доводи відповідача безпідставними. Просить визнати причини пропуску строку подання відповіді на відзив поважними. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Визнати поведінку представника відповідача - адвоката ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та порушенням професійних обов'язків адвоката, про що постановити окрему ухвалу.

Клопотання позивача про визнання причин пропуску строку подання відповіді на відзив судом задоволено. Долучено відповідь на відзив до матеріалів справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд залишив без задоволення, оскільки відповідач не надав жодних доказів на його обґрунтування.

Суд не встановив обставин, визначених у ч. 2 ст. 43 ГПК України, які свідчать про зловживання процесуальними правами з боку відповідача. Викладення правової позиції у відзиві на позов, а також подання клопотань є правом відповідача. Обґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві, та заявлених клопотань перевіряє суд під час розгляду справи. Порушень законодавства, що можуть бути підставою для винесення окремої ухвали відповідно до ст. 246 ГПК України, судом не встановлено.

В судовому засіданні 20.03.2019 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

06.09.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ККС" (постачальник, позивач) укладено договір поставки №СТМ/060918 (далі - договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупця, у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються у додатку №2.1 доданого договору (специфікація), що є його невід'ємною частиною. Орієнтовані річні обсяги закупівель погоджуються постачальником та покупцем і зазначаються в додатку №6 даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється постачальником окремими партіями згідно із замовленнями на поставку. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, у кількості та на дату, що зазначені в замовленні, своїми транспортним засобами та за власний рахунок. Строки поставки товару погоджуються сторонами у графіку поставок (додаток №7).

Сторони погодили у п. 2.2 договору, що замовлення передаються покупцем шляхом направлення постачальнику електронного повідомлення (EDI- документа) через платформу електронної комерції, про що сторони підписують додаток №3 доданого договору. У випадку невикористання даного способу передачі замовлення, останній може бути направлений постачальнику електронною поштою на електронні адреси, зазначені в додатку №5 до даного договору.

Пунктом 2.6 договору встановлено, що зобов'язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.

У п. 3.6 договору зазначено, що разом із товаром постачальник зобов'язаний надати наступні товаросупровідні документи:

- замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення (в разі замовлення товару через електронну пошту);

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну;

- посвідчення якості товару;

- інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Сторони не надали суду доказів припинення договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Відповідно до замовлень відповідача на поставку товару №0001573809 від 08.11.2018, №0001635209 від 06.12.2018, №0001650117 від 13.12.2018, позивач поставив відповідачу на виконання договору товар на загальну суму 71884,80 грн., що підтверджується товарно-транспортним накладними та видатковими накладними:

- №РН-0000025 від 14.11.2018 (поставлено товар на суму 47923,20 грн.);

- №РН-0000026 від 12.12.2018 (поставлено товар на суму 11980,80 грн.);

- №РН-0000049 від 19.12.2018 (поставлено товар на суму 11980,80 грн.).

На підтвердження якості поставленого товару позивач надав декларації виробника (якісне посвідчення) №14/11 від 14.11.2018, № 12/12 від 12.12.2018, №19/12 від 19.12.2018.

В товарно-транспортних накладних засвідчено факт надання продавцем декларацій виробника на товар.

Відповідно до п 6.4 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки товару.

Станом на 31.12.2018 сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за грудень 2018 року, в якому відображено початкове сальдо на користь позивача в сумі 49171,07 грн. та поставки за видатковими накладними №РН-0000026 від 12.12.2018 на суму 11980,80 грн., №РН-0000049 від 19.12.2018 на суму на суму 11980,80 грн. Згідно цього акту звірки оплати не здійснювались, заборгованість складає 73132,67 грн.

В підписаному акті звірки за січень 2019 року сторони засвідчили, що оплат товару з боку відповідача не було, заборгованість відповідача перед позивачем збільшилась за рахунок поставки в січні 2019 року (яка не входить до спірного періоду) і станом на 31.01.2019 склала 89030,27 грн.

Оскільки відповідач не оплатив товар у встановлений строк, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №СТМ/060918 від 06.09.2018 в розмірі 71884,80 грн. та пені в сумі 1878,85 грн. за загальний період з 14.01.2019 по 19.02.2019.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки №СТМ/060918 від 06.09.2018.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п 6.4 договору відповідач мав здійснити оплату товару протягом 60 календарних днів з дня поставки товару.

При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

По всім спірним поставкам останній 60-й день строку оплати товару припадає на вихідний день (неділю), тому останнім днем оплати є понеділок, а прострочення оплати слід обчислювати з наступного дня.

Позивач не врахував зазначене положення закону та невірно визначив початок прострочення оплати по всім спірним видатковим накладним.

За розрахунком суду, по поставці від 14.11.2018 на суму 47923,20 грн. останнім днем строку оплати є 14.01.2019, а прострочення оплати виникло з 15.01.2019.

По поставці від 12.12.2018 на суму 11980,80 грн. останнім днем строку оплати є 11.02.2019, а прострочення оплати виникло з 12.02.2019.

По поставці від 19.12.2018 на суму 11980,80 грн. останнім днем строку оплати є 18.02.2019, а прострочення оплати виникло з 19.02.2019.

Доводи відповідача про те, що факт поставки не підтверджений належними доказами, спростовуються підписами з боку відповідача на товарно-транспортних та видаткових накладних, які засвідчені печаткою ТОВ "Український Рітейл". В подальшому відповідачем були підписані акти звірки, в яких відображені спірні поставки.

Стосовно доводів відповідача про незазначення у видаткових накладних посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції з боку відповідача, суд зазначає, що зазначені відомості не були зазначені саме представником відповідача.

Відповідач не довів, що з боку позивача були порушені умови договору щодо поставки товару або надання належних товаросупровідних документів на товар.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що в разі ненадання товаросупровідних документів разом із товаром покупець має право не прийняти товар або відстрочити дату розрахунків з постачальником на термін затримки оформлення (надання) необхідних документів.

Відповідач не повертав товар позивачу, не звертався до позивача з претензіями щодо кількості та якості поставленого товару або відсутності належних товаросупровідних документів на товар.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем виконано зобов'язання з поставки товару відповідно до умов п. 2.6 договору.

Відповідач, у свою чергу, не надав доказів оплати поставленого товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар в розмірі 71884,80 грн. підлягають задоволенню.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.9 договору передбачено, що при порушенні строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент порушення, від суми неоплаченого товару, за кожний день прострочення.

Строку нарахування пені в договорі не встановлено, отже нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач здійснив нарахування пені в межах встановленого шестимісячного строку за період з 14.01.2019 по 19.02.2019 від суми боргу 47923,20 грн., за період з 11.02.2019 по 19.02.2019 від суми боргу 11980,80 грн., за період з 18.02.2019 по 19.02.2019 від суми боргу 11980,90 грн.

Суд здійснив перерахунок пені в межах заявлених позовних вимог з огляду на встановлені судом дати прострочення виконання зобов'язання.

Так, по поставці від 14.11.2018 на суму 47923,20 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.01.2019 по 19.02.2019 (36 днів) складає 1701,60 грн.

По поставці від 12.12.2018 на суму 11980,80 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 12.02.2019 по 19.02.2019 (8 днів) складає 94,53 грн.

По поставці від 19.12.2018 на суму 11980,80 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період за 19.02.2019 (1 день) складає 11,82 грн.

Всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 1807,95 грн. В іншій частині (70,90 грн.) вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлено позовні вимоги на суму 73763,65 грн., за розгляд яких сплачено судовий збір в мінімальному розмірі 1921,00 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 73692,75 грн. Звідси з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі: 73692,75 грн./ 73763,65 грн. х 1921,00 грн. = 1919,15 грн. Решта судового збору в сумі 1,85 грн. покладається на позивача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207; адреса для листування: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114, ідентифікаційний код 34604386) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ККС" (25005, м. Кропивницький, вул. Ю. Краснокутського, буд. 1-Є, ідентифікаційний код 32892715) основний борг у сумі 71884,80 грн . (сімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.), пеню в сумі 1807,95 грн . (одна тисяча вісімсот сім грн. 95 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1919,15 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 15 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 70,90 грн. (сімдесят грн. 90 коп.) в позові відмовити.

Витрати на сплату судового збору в сумі 1,85 грн. (одна грн. 85 коп.) покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.03.2019.

Суддя О.В.Федорова