Рішення

від 12.03.2019 по справі 922/3451/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3451/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РДМ", м.Полтава, до Приватного підприємства "Цукровик-Агро", с.Пархомівка Краснокутського району Харківської області, про стягнення 813732,64 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (ордер серія СМ № 111018 від 28.01.2019);

ОСОБА_2, директор (наказ № 1-К від 01.02.2013);

відповідача - ОСОБА_3 (ордер серія ХВ № 000007 від 15.01.2019);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РДМ", м. Полтава, 14.12.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Цукровик Агро", с.Пархомівка Краснокутського району Харківської області, про стягнення заборгованості за Договором підряду № 17/03/2016 від 17.03.2016 в розмірі 813732,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення п. 3.3. Договору, не виконав зобов'язання щодо сплати коштів за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2018 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України, у зв'язку з відсутністю належних доказів сплати судового збору, що є порушенням ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2018, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, позовну заяву ТОВ "РДМ" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/345/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 18.01.2019, відповідач проти позову заперечував та зазначив, що акт приймання-передачі від 16.08.2016, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, не може бути належним доказом. Відповідно п. 6 укладеної сторонами додаткової угоди № 2 до Договору підряду № 17/03/2016 від 17.03.2016, сторони дійшли згоди про те, що замовник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати складання акту виконаних робіт за цією додатковою угодою сплатити вартість усіх робіт, що були виконані виконавцем на користь замовника згідно Договору підряду № 17/03/2016. У зв'язку з тим, що в 2018 році обладнання не було введено в експлуатацію, відповідач вважає, що позивачем не було виконано свої зобов'язання за Договором підряду, відповідно у замовника не виникло обов'язку щодо перерахування остаточної оплати за Договором. Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підряду не доведено належними доказами.

01.02.2019 позивачем було подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якому позивач не погодився з доводами останнього, посилаючись на те, що роботи за Договором підряду були виконані та прийняті відповідачем належним чином, про що свідчить підписання Акту передачі-приймання робіт від 16.08.2016. Акти обстеження та аварійної зупинки, а також Додаткова угода № 3 надійшли до позивача після отримання відповідачем претензії. До листопада 2018 року позиція відповідача позивачу не була відома. Участь позивача у взаємовідносинах із відповідачем поза межами гарантійного терміну в 1 рік Договором не охоплюється, а тому вимоги відповідача про усунення недоліків є безпідставними. Роботи, охоплені предметом Додаткової угоди № 2, та роботи по Договору підряду, не є тотожними та не є виправленням недоліків. Позивач зазначив, що відповідач постійно ухилявся від підписання Акту виконаних робіт. Внаслідок зволікання з прийняттям роботи (Додаткова угода № 2), замовник не вправі посилатися на неналежно виконану роботу, оскільки минуло більше 1,5 років з часу виконання таких робіт. Даний акт вважається підписаним, оскільки у відповідь на надісланий Акт поштою не надійшло обґрунтованої відмови від підписання із переліком недоліків. Після закінчення строку - 01.10.2017 наслідки для замовника наступають у порядку п. 7 Додаткової угоди № 2 Договору підряду.

12.02.2019 до суду надійшли письмові заперечення відповідача щодо відповіді на відзив, в яких відповідач, зокрема, зазначив, що фактичне приймання робіт можливе лише при безпосередньому застосуванні обладнання для перекачування сатураційного газу в процесі виробництва цукру. Акт приймання-передачі підтверджує лише приймання монтувальних робіт обладнання. В сезон цукроваріння у 2016 році запуск даного обладнання позивачу здійснити не вдалося через фактичну його виробничу непридатність. Крім того, проектної документації по договору відповідачу передано не було та не передано на даний час.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/3451/18 було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 14700,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечувала повністю на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях щодо відповіді на відзив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.03.2016 між Приватним підприємством "Цукровик-Агро" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РДМ" (позивач) було укладено Договір підряду № 17/03/2016, згідно п. 1.1. якого позивач, як виконавець, зобов'язався виконати роботи по проектуванню, виготовленню, монтажу та пуско-налагоджуванню системи перекачування сатураційного газу (надалі - "роботи"), а відповідач, як замовник, зобов'язався прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, роботи, що є предметом цього Договору, повинні бути виконані в термін 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, відповідно до п. 3.3. цього Договору.

Ціна Договору відповідає ціні роботи, що є предметом цього Договору, та складає 994800,00 грн., у тому числі ПДВ - 165800,00 грн.

Згідно п. 3.3. Договору, оплата робіт, що є предметом Договору, здійснюється замовником на користь виконавця двома етапами, виходячи з офіційного курсу долара США, встановленого НБУ на дату платежу замовником:

1) 50% від ціни Договору, визначеної в п. 3.1. цього Договору, замовник сплачує виконавцю авансом протягом 10 календарних днів з дати підписання цього Договору;

2) 50% від ціни Договору, визначеної в п. 3.1. цього Договору, замовник сплачує виконавцю протягом 5 календарних днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2016 ПП "Цукровик-Агро" здійснило авансовий платіж в сумі 500000,00 грн.

10.06.2016 сторонами було підписано Акт передачі-приймання обладнання, що є предметом Договору підряду.

17.06.2016 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору підряду, якою погодили строк виконання робіт в 200 днів.

16.08.2016 сторонами було підписано Акт передачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, позивач вважає, що він, як виконавець, виконав покладені на нього Договором підряду обов'язки, оскільки відповідачем було підписано Акт передачі-приймання, зокрема, пуско-налагоджувальних робіт.

19.08.2016 відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 100000,00 грн.

Залишок грошових коштів в сумі 394800,00 грн. відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача у строк до 21.08.2016, проте у вказаний строк оплати не здійснив.

У травні 2017 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 2, якою, зокрема, передбачено, що замовник сплачує кошти у випадку якщо простої у його роботі за 2017 рік не перевищуватимуть 10% (п. 3).

Згідно п. 8 Додаткової угоди № 2, сторони прийшли до згоди, що у випадку прострочення оплати замовником на користь виконавця, згідно Договору та/або цієї додаткової угоди, замовник зобов'язується сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в періоді, в якому було допущено прострочення, без будь-яких обмежень щодо строків її нарахування, а також встановити строк позовної давності до вимог про стягнення пені - 3 роки.

У зв'язку з неповною оплатою відповідачем виконаних робіт, 01.11.2018 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 394800,00 грн., пеню в сумі 258193,14 грн., інфляційні втрати в сумі 132139,56 грн. та три відсотки річні в сумі 26045,10 грн.

23.11.2018 позивач отримав відповідь на претензію (вих. № 370 від 20.11.2018), в якій відповідач не відмовився від виконання своїх зобов'язань за Договором підряду № 17/03/2016 від 17.03.2016, проте після виконання керівництвом ТОВ "РДМ" належним чином відповідних зобов'язань за вищевказаним договором. Разом з відповіддю відповідачем було повторно направлено позивачу претензію щодо роботи обладнання та відшкодування збитків від 24.09.2018 вих. № 272; акт обстеження та аварійної зупинки обладнання турбогазодувки ТГ-80-1.4 с.дв. від 17.09.2018; лист з проханням направити технічну документацію від 24.09.2018 вих. № 271; додаткову угоду № 3 до Договору підряду № 17/03/2016 від 17.03.2016.

Ретельно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши всі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РДМ", виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, 10.06.2016 сторонами було підписано Акт передачі-приймання обладнання, що є предметом Договору підряду. За вказаним актом позивачем було передано відповідачу наступне обладнання: турбогазодувка ТВ-80, фільтр мокрої очистки 9000 м3, фільтр мокрої очистки 3000 м3, вентилятор ВВД-5. Після чого виконавець приступив до монтування даного обладнання.

Роботи по монтуванню обладнання були завершені виконавцем 16.08.2016.

Враховуючи специфіку сезонного виробництва, сторонами по Договору було здійснено приймання робіт по факту монтажу обладнання.

Приймання здійснювалося наступними етапами:

- було набрано І та ІІ сатуратори водою (за відсутності соку) до рівня переливу, приєднано двигун газодувки до електромережі та виведено її на робочі оберти;

- здійснено візуальний контроль подачі повітря (за відсутності тазу) у обидва сатуратори.

16.08.2016 було складено Акт приймання-передачі, в якому зазначено перелік виконаних робіт, що відповідають предмету даного Договору. Проте, проектної документації по Договору позивачем передано не було.

При цьому, суд не приймає посилань позивача на вищевказаний Акт як на доказ прийняття робіт відповідачем, оскільки він засвідчує лише приймання монтувальних робіт обладнання; фактичне ж приймання виконаних робіт можливе лише при безпосередньому застосуванні обладнання для перекачування сатураційного газу в процесі виробництва цукру.

Сезон цукроваріння у 2016 році розпочався 14 вересня, а тому фактичне приймання робіт не могло відбутися без застосування газодувки у виробничому процесі, для підтвердження функціональної можливості системи перекачування сатураційного газу.

Після початку сезону цукроваріння у 2016 році в присутності представників замовника та виконавця було здійснено запуск обладнання з метою проведення налагоджувальних робіт. В результаті запуску було виведено з режиму вапняково- випалювальну піч, станцію дефекосатурації та фільтрації соку першої сатурації, що призвело до подальшої повної зупинки заводу на одну добу через відсутність вапняного молока та сатураційного газу, який не вироблявся змонтованим обладнаннями.

Представниками двох сторін, було прийнято рішення перейти на обладнання замовника (ВВН 150). Більше спроб ввести в експлуатацію систему перекачки сатураційного газу у 2016 році не здійснювалося.

У зв"язку з цими обставинами між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору.

Додатковою угодою № 2 до Договору підряду № 17/03/2016 від 17.03.2016, укладеною сторонами у травні 2017 року, було визначено роботи по перемонтажу витяжного вентилятора печі, установці і наладці термопрофіля печі, модернізації лабіринтних ущільнень турбовоздуходувки ТВ-80-1.4, модернізації ротору трубовоздуходувки ТВ-80-1.4.

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 2 передбачено, що сторони складають акт виконаних робіт не пізніше 01.10.2017. У випадку наявності зауважень щодо повноти та/або якості виконаних додаткових робіт, сторони складають двосторонній акт про виявлені недоліки в додаткових роботах, а також строки усунення цих недоліків.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 2 до Договору підряду № 17/03/2016 від 17.03.2016, сторони прийшли до згоди, що замовник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати складання акту виконаних робіт за цією додатковою угодою сплатити вартість усіх робіт, що були виконані виконавцем на користь замовника згідно Договору підряду.

Тобто, Додатковою угодою № 2 було внесено зміни до умов та строків оплати виконаних позивачем робіт, а саме настання таких строків пов'язано з датою складання акту виконаних робіт.

В сезон цукроваріння в 2017 році виконавцем було проведено спробу запуску обладнання, але з технічних причин (вихід з ладу частотного перетворювача) роботи було зупинено. Більше спроб запустити систему перекачки сатураційного газу у 2017 році виконавцем не здійснювалося.

Електронним листом від 26.03.2018, адресованим директору ПП "Цукровик-Агро", позивач повідомив, що включити устаткування не вдалося, у зв'язку з недостатньою інженерною підготовкою персоналу підприємства замовника або небажання вникати в суть проекту.

Як свідчать матеріали справи, в 2018 році обладнання по Договору введено в експлуатацію так і не було.

Під час проведення виконавцем пусконалагоджувальних робіт за Договором в сезон цукроваріння 2018 року після початку виробництва протягом доби роботи обладнання, яке було встановлено ТОВ "РДМ", було виведено з режиму вапняково-випалювальну піч (відсутність вапняного молока та сатураційного газу), що в подальшому призвело до повної зупинки заводу 18.09.2018 об 8 год. 00 хв., в результаті якої ПП "Цукровик-Агро" було нанесено значні матеріальні збитки, розмір яких склав 2620177,55 грн. (розрахунок додається). Факт зупинки заводу та непрацездатності обладнання зафіксовано в комісійному акті аварійної зупинки заводу від 18.09.2018, який було складено за участю спеціалістів цукрового заводу, Голови Асоціації "Харківцукор" - ОСОБА_4 та начальника Харківського відділення інституту "Укрсахпроект" - ОСОБА_5 Представник ТОВ "РДМ" - ОСОБА_6 від підписання даного акту відмовився.

З огляду на викладене вбачається, що позивач, як виконавець, свої зобов'язання за договором підряду не виконав, проектна документація по договору підряду не виготовлена, обладнання не введено в дію, в процесі виробництва готової продукції обладнання задіяне не було, оскільки не відповідає технологічним вимогам цукрового заводу та меті, з якою було його встановлено, а саме економії енергоносіїв та ресурсів.

Без проектної документації та пусконалагоджувальних робіт обладнання відповідач не може здійснювати експлуатацію обладнання. Даний факт взагалі впливає на весь процес подальшого цукроваріння з використанням запропонованого виконавцем технологічного рішення, ставить під сумнів його доцільність.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на закінчення 12 місячного гарантійного строку за даним Договором, оскільки його фактично не було розпочато.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором підряду, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянули її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільною кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, позивачем не доведено факту належного виконання ним своїх зобов'язань за укладеним Договором підряду.

Враховуючи, що роботи не були прийняті відповідачем та сторонами не було складено акту виконаних робіт, як це передбачено пунктом 4 Додаткової угоди № 2, вбачається, що строк оплати за виконані роботи, визначений пунктом 6 Додаткової угоди № 2, не настав. Відтак, не настав і обов'язок позивача щодо оплати виконаних робіт.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РДМ" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, у зв'язку з недоведеністю вини відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних є безпідставними.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у тому числі витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РДМ" (36007, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 38561226) до Приватного підприємства "Цукровик-Агро" (62013, Харківська область, Краснокутський район, с. Пархомівка, вул. Кооперативна, буд. 14; код ЄДРПОУ: 34643996) про стягнення 813732,64 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_7