Рішення

від 20.03.2019 по справі 922/283/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/283/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром"(85700, м. Волноваха, вул.Народна,1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" (61027, Харківська область, м. Харків, вул.23 серпня ,20а) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (дов №19 від 30.11.2018 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь попередню оплату вартості товару за договором постачання №116 від 15.02.2018 в розмірі 118120,80 грн, штраф у розмірі 17718,12 грн та пеню у розмірі 5220,94 грн.

В якості правових підстав позову, позивач вказує на норми ст.ст. 526, 530,693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України. Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2019 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/283/19 з повідомленням сторін. Розгляд справи в судовому засіданні призначено на "27" лютого 2019 р. о(об) 10:00.

21.02.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" , через канцелярію суду (вх.№4689 ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд , визнати платіжне доручення №2633 від 23.05.2018 року неналежним доказом у справі№922/283/19, зупинити провадження у справі№922/283/19 до усунення Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" недоліків у позовній заяві від 29.01.2018 року, вказаний відзив долучено до матеріалів справи.

Судом відхилено вказане клопотання щодо зупинення провадження у справі№922/283/19 , оскільки в матеріалах справи міститься належні реквізити сторін передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Протокольною ухвалою Господарського суду від 27.02.2019 суд ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на 20.03.2019 року.

07.03.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром", через канцелярію суду (вх.№5900) надійшла відповідь на відзив ,в якій останній , вказував на те, що позивачем було зроблено 100% оплату Товару на підставі Рахунку № 2105-107 від 21.05.2018р., який виставлено до Договору №116 від 15.02.2018р. Визначення у платіжному дорученні № 2633 від 23.05.2018р. неправильної дати виставлення рахунку є тільки технічною опискою, яка носить виключно орфографічний характер, не може заперечувати самої суті операції вчиненої на підставі договору та жодним чином не впливає на невиконання зобов'язань Відповідача по договору поставки.

Також, вказував на те, що жодних усних договорів між ТОВ НВП Донбаснерудпром та ТОВ Насос Україна ЛТД укладено не було. Ніколи Позивач не отримував від Відповідача рахунку № 2105-109 від 23.05.2018р.

21.03.2018р. позивачем отримано на електронну адресу Рахунок № 2105-107 від 21.05.2018р. на підставі якого і було проведено оплату, ніяких рахунків 23.05.2018р. або пізніше, позивачем від відповідача, як на електронну адресу так і на юридичну, отримано не було.

У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що всі наведені у відзиві та у листі № 25 від 13.02.2019р. обставини є виключно підтасовкою фактів з боку ТОВ Насос України ЛТД , у тому числі, з метою затягування судового процесу та збільшення строку незаконного користування грошовими коштами ТОВ НВП Донбаснерудпром .

19.03.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД", через канцелярію суду (вх.№6892) надійшли заперечення в яких останній, вказує на те, що рахунок № 2105-107 від 21.05.2018, на який посилається позивач у відповіді на відзив та у позовній заяві містить товари, не передбачені Специфікацію, та не має в своєму змісті жодної прив'язки до Договору, а тому даним рахунком не може бути визначено предмет договору постачання №116 від 15 лютого 2018 року.

Представник позивача в судове засідання 20.03.2019 року, не з'явилися.

В засідання суду 20.03.2019р. з'явився представник відповідача, підтримав свої заперечення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 20.03.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В позовній заяві позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Донбаснерудпром (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Насос Україна ЛТД (далі - Постачальник ) укладено Договір постачання № 116 від 15 лютого 2018 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується здійснити поставку, а Замовник прийняти та оплатити товар на умовах, визначеним даним договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕХW (Харків) відповідно до Інкотермс 2010 по заявкам замовника на протязі 10 (десяти) робочих днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

П. 3.2. визначається що Інші форми поставки регулюються додатковими угодами або специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору. Згідно з п. З.З., датою поставки вважається дата відвантаження товару у видатковій накладній.

Умовами пунктів 5.1., 5.2. вищевказаного договору сторони погодили та встановили умови і порядок оплати товару, а саме, розрахунок по даному договору здійснюється в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника, що вказаний в даному договорі. Умови оплати: товар оплачується 100% попередня оплата шляхом прямого банківського переводу на розрахунковий рахунок постачальника.

Як стверджує позивач на виконання умов договору постачальником було виставлено рахунок № 2105-107 від 21.05.2018р. на загальну вартість 118 120,80 за поставку наступного Товару:

насосний агрегат ПК 63/22,5 (одна одиниця), насосний агрегат К 20/30 (одна одиниця); насосний агрегат П 12,5/12,5 (одна одиниця), насос ПК 63,5/22,5 (дві одиниці).

Позивачем сплачено на розрахунковий рахунок Відповідача 100% оплату товару на суму 118 120,80 грн. , що підтверджує копією платіжного доручення № 2633 від 23.05.2018р. на суму 118 120,80 грн.

Однак, як стверджує позивач, у зв'язку з тим, що станом на 08.10.2018р. вказаний вище Товар не був поставлений. Позивач рекомендованим листом з описом вкладення направив на адресу Відповідача ОСОБА_2 № 01-125 від 08.10.2018р. з вимогою повернути попередню оплату-вартості товару за Договором постачання № 116 від 15 лютого 2018 року в розмірі 118 120,80 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ НВП Донбаснерудпром № 26000482819 у АТ ОСОБА_3 АВАЛЬ . Зазначений лист не було повернуто Позивачеві у зв'язку зі закінченням строку зберігання.

У зв'язку з недобросовісними діями Відповідача та не виконання договірних зобов'язань, згідно п.7.4. договору позивачем також нараховано штраф у розмірі 17718,12 грн. та пеню у розмірі 5220,94 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши і дослідивши матеріали справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що слід відмовити в задоволенні позову.

До такого висновку суд прийшов з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Предметом доказування у справі № 922/283/19 є виконання Позивачем свого обов'язку зі сплати Товару за Договором постачання № 116 від 15 лютого 2018 року.

Для оплати Товару Позивачем - Відповідачем було виставлено рахунок на оплату № 2105-107 від 21.05.2018р.

Позивач обгунтовує свої вимоги тим, що ним сплачено суму, вказану в рахунку на оплату № 2105-107 від 21.05 2018. В якості підтвердження даної обставини Позивач посилається на платіжне доручення № 2635 від 23.05.2018 на суму 118 120,80 гривень, копія якого міститься в матеріалах справи. ,

Проте, дане платіжне доручення № 2633 від 23.05.2018 не підтверджує обставину з оплати Товару за Договором постачання № 116 від 15 лютого 2018 року згідно рахунка на оплату № 2105-107 від 21.05.2018, оскільки дане платіжне доручення має призначення платежу Сплата за товар згідно рахунка № 2105-107 від 23.05.2018р. в т. ч. ПДВ 19686,80 грн. .

Тобто, даним платіжним дорученням здійснено оплату рахунку № 2105-107 від 23.05.2018р., а не рахунку № 2105-107 від 21.05.2018, який було виставлено ТОВ НАСОС УКРАЇНА ЛТД .

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, господарський суд визначає платіжне доручення № 2633 від 23.05.018 неналежним доказом у даній справі.

Більше того, господарський суд констатує, що рахунок № 2105-107 від 21.05.2018, на який посилається Позивач в Відповіді на відзив та у Позовній заяві містить товари, не передбачені Специфікацію, та не має в своєму змісті прив'язки до Договору, а тому даним рахунком не може бути визначено предмет Договору постачання №116 від 15 лютого 2018 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо підписання інших Специфікацій, якими було б визначено будь-який інший предмет Договору.

Згідно із Специфікацією, предметом Договору постачання № 116 від 15 лютого 2018 року визначено Насос ПК 63/22,5 з компл. Муфт у кількості 6 (шести) штук та Електродвигун 15кВт/1500 об.хв. у кількості 8 (восьми) штук. Натомість, Рахунок № 2105-107 від 21.05.2018 містить зовсім інші товари ніж ті, які визначено Специфікацією. Пунктом 1.2. Договору визначено, що предмет Договору вказується у Специфікації. Жодних змін до Договору або до Специфікації не вносилося. Позивачем не надано додаткових угод, якими здійснювалася зміна товару, визначеного Специфікацією, на товар, визначений Рахунком № 2105-107 від 21.05.2018.

Господарський суд враховує, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення позивача з боку відповідача, то відсутність порушеного права позивача також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Так, оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення суми попередньої оплати, вимоги про стягнення пені та штраф у зв'язку з неповерненням суми попередньої оплати є похідними вимогами, а тому також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 236-238, 241, ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром"(85700, м. Волноваха, вул.Народна,1) .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Насос Україна ЛТД" (61027, Харківська область, м. Харків, вул.23 серпня ,20а) .

Суддя ОСОБА_4