Рішення

від 19.03.2019 по справі 127/32412/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/32412/18

Провадження № 2/127/5516/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, капітана поліції ОСОБА_5, державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Інформ - Ресурси в особі Вінницької філії ДП МВСУ Інформ - Ресурси , фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданою посадовою особою або службовою особою органу державної влади, -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, капітана поліції ОСОБА_5, державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Інформ - Ресурси в особі Вінницької філії ДП МВСУ Інформ - Ресурси , фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданою посадовою особою або службовою особою органу державної влади. Позов мотивовано тим, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить причіп легковий марки ОДАЗ 8144, 1991 року випуску, шасі (рама) № 00001920, реєстраційний № 0363500А, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС № 197959 виданого 06.02.1998 року Роздільнянським МРЕВ УДАІ Одеської області та фургон-С марки Мерседес - Венс- спрінтер 416 СDІ, 2005 року випуску, повна маса 3500, об'єм двигуна 2,685 л, дизельне пальне, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 727835 виданого 13.03.2013 року РЕВ № 8 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області. 2 грудня 2017 року вказаним фургоном, який буксирував зазначений вище причіп, керував зять ОСОБА_1 - позивач ОСОБА_7, якого біля буд. 30 по вулиці Алеї в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області зупинив інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниця капітан поліції ОСОБА_5 Під час перевірки даного причепа вказана посадова особа прийшла до висновку про наявність явних ознак знищення номеру шасі (рами) та встановлення дублюючої таблички не заводським шляхом. На підставі рапорту капітана поліції ОСОБА_5, Вінницьким районним відділенням поліції Вінницького відділу поліції ОСОБА_3 управління Національної поліції у Вінницькій області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017020100001374 від 02.12.2017 року були внесені відповідні відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Постановою від 02.12.2017 року слідчого СВ ВРВ поліції ГУН поліції у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4, вказаний причіп в якості речового доказу був приєднаний до вказаного кримінального провадження і доставлений на зберігання на майданчик для утримання тимчасово затриманих транспортних засобів ВІННИЦЯ-ІНФОРМ- РЕСУРСИ при ГУНП у Вінницькій області (місто Вінниця, вулиця Генерала Арабея будинок 17-а). Для з'ясування вказаних обставин шляхом призначення експертизи, починаючи із затримання 02.12.2017 року причепа, у слідчого Д.В. Здорик були відсутні будь-які перешкоди, проте питання про призначення експертизи довгий час не вирішувалось. Матеріали для проведення експертизи щодо причепа були направлені вказаним слідчим на адресу Вінницького НДЕКЦ МВС України тільки через два місяця після вилучення причепа 01 лютого 2018 року і за висновком експерта № 14 від 06.02.2018 року ідентифікаційний номер рами вказаного причепа в значенні 00001920 змінам не піддавався та є первинним. У зв'язку з тим, що ідентифікаційний номер рами причепа є первинним відповідь на питання втрачає логічний зміст та експертного вирішення не потребує. Постановою від 09 лютого 2018 року слідчого СВ ВРВ поліції ГУН поліції у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4, вказане кримінальне провадження було закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а також вирішено повернути власнику вказаний причіп, який був доставлений на зберігання на майданчик для утримання тимчасово затриманих транспортних засобів ВІННИЦЯ-ІНФОРМ-РЕСУРСИ при ГУНП у Вінницькій області (місто Вінниця, вулиця Генерала Арабея будинок 17-а). Проте, повернення вказаного причепа його власнику позивачу ОСОБА_1 обумовили оплатою витрат пов'язаних з його доставкою та зберіганням на вказаному майданчику. У зв'язку з наведеним, хоча позивачі не замовляли будь-яких послуг та не укладали будь-яких договорів із зазначеними нижче суб'єктами господарської діяльності - позивач ОСОБА_1 був вимушений за вказівкою персоналу майданчика 13 лютого 2018 року через відділення Вінницьке № 1 ПАТ Мегабанк здійснити наступні платежі на загальну суму 3823,86 грн.: за заявою на переказ готівки № 151/1_5 на рахунок ФОП ОСОБА_6 1170 грн. за послуги евакуатора; за квитанцією № 153 _5 на рахунок вказаного банку 11,70 грн. комісійної винагороди за здійснення вказаного платежу; за заявою на переказ готівки № 150/1 _5 на рахунок ВФ ДП МВС України Інформ- ресурси 2616 грн. за послуги зі зберігання автомобіля на штраф, майданчику ; за квитанцією № 151_5 на рахунок вказаного банку 26,16 грн. комісійної винагороди за здійснення вказаного платежу.Вказані платежі за рахунок позивача ОСОБА_1 вважають незаконними, оскільки за приписами статті 123 КПК України, витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому КМУ. Окрім наведеного, позивачі понесли витрати на придбання дизельного пального для поїздки фургоном-С марки Мегcedes - Benz Sprinter 416 СDІ за маршрутом Захарівка-Старі Маяки-Вінниця і назад протяжністю 370 км (60+425-115) в один кінець з розрахунку середніх витрат дизельного пального при буксируванні причепа у змішаному циклі 12 л на 100 км пробігу та вартості дизельного пального у 25,99 грн. за 1 літр: позивач ОСОБА_8 02.12.2017 року у зв'язку з вилученням причепа був вимушений повернутись додому у зв'язку з неможливості досягнути мети своєї поїздки з перевезення вантажу 2307,91 грн. (370 км х 2 : 100 км. X 12 л х 25,99 грн.); позивач ОСОБА_1 13.02.2018 року у зв'язку з необхідністю буксирування причепа додому після його повернення поліцією 2307,91 грн. (370 км х 2 : 100 км. X 12 л х 25,99 грн.). Просить стягнути солідарно з держави Україна в особі Державної казначейської служби України та ОСОБА_3 управління Національної поліції у Вінницькій області шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку за рахунок коштів державного бюджету: на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 6131,77 грн., на відшкодування моральної шкоди 6100 грн.; на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 2307,91 гри., на відшкодування моральної шкоди 2300 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

25.02.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засіданні позивачі не з'явились надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали за обставин викладених в ньому, просили позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції у Вінницькій області в судовому засіданні позов не визнали заперечували щодо його задоволення.

Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні позов не визнав заперечував щодо його задоволення.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства" та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить причіп легковий марки ОДАЗ 8144, 1991 року випуску, шасі (рама) № 00001920, реєстраційний № 0363500А, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС № 197959 виданого 06.02.1998 року Роздільнянським МРЕВ УДАІ Одеської області та фургон-С марки Мерседес - Венс- спрінтер 416 СDІ, 2005 року випуску, повна маса 3500, об'єм двигуна 2,685 л, дизельне пальне, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 727835 виданого 13.03.2013 року РЕВ № 8 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Постановою від 02.12.2017 року слідчого СВ ВРВ поліції ГУН поліції у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4, вказаний причіп в якості речового доказу був приєднаний до вказаного кримінального провадження і доставлений на зберігання на майданчик для утримання тимчасово затриманих транспортних засобів ВІННИЦЯ-ІНФОРМ- РЕСУРСИ при ГУНП у Вінницькій області (місто Вінниця, вулиця Генерала Арабея будинок 17-а).

09.02.2018року, слідчим СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 по в кримінальному провадженню №12017020100001374 було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Відповідно до п. 4 резолютивної частини вказаної постанови постановлено наступне: причіп легковий ОДАЗ 8144д.н. 03635ОА, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер ОІС №197959, від 06.02.1998 року виданого Роздільнянським МРЕВ УДАІ у Одеській області на причіп легковий ОДАЗ 8144д.н.03635 ОА повернути власнику ОСОБА_1

Згідно обставин викладених в позовній заяві Вінницька філія ДП МВС України Інформ-Ресурси відмовилася повернути позивачу належне йому майно, безкоштовно, а лише за умови сплати позивачем коштів за послуги зі зберігання автомобіля на спеціальному майданчику.

В зв'язку з чим позивачем ОСОБА_1 було здійснено наступні платежі на суму 3823,86грн.: за заявою на переказ готівки № 151/1_5 на рахунок ФОП ОСОБА_6 1170 грн. за послуги евакуатора; за квитанцією № 153 _5 на рахунок вказаного банку 11,70 грн. комісійної винагороди за здійснення вказаного платежу; за заявою на переказ готівки № 150/1 _5 на рахунок ВФ ДП МВС України Інформ- ресурси 2616 грн. за послуги зі зберігання автомобіля на штраф, майданчику ; за квитанцією № 151_5 на рахунок вказаного банку 26,16 грн. комісійної винагороди за здійснення вказаного платежу.

Крім цього, позивачами було понесено витрати на придбання дизельного пального для поїздки фургоном-С марки Мегcedes - Benz Sprinter 416 СDІ за маршрутом Захарівка-Старі Маяки-Вінниця і назад протяжністю 370 км (60+425-115) в один кінець з розрахунку середніх витрат дизельного пального при буксируванні причепа у змішаному циклі 12 л на 100 км пробігу та вартості дизельного пального у 25,99 грн. за 1 літр: позивач ОСОБА_8 02.12.2017 року у зв'язку з вилученням причепа був вимушений повернутись додому у зв'язку з неможливості досягнути мети своєї поїздки з перевезення вантажу 2307,91 грн. (370 км х 2 : 100 км. X 12 л х 25,99 грн.); позивач ОСОБА_1 13.02.2018 року у зв'язку з необхідністю буксирування причепа додому після його повернення поліцією 2307,91 грн. (370 км х 2 : 100 км. X 12 л х 25,99 грн.).

Відповідно до ст. 1176 ЦКУ, шкода завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 цієї статті. В інших випадках шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Такі підстави встановлені статтею 1174 ЦКУ, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, незаконність рішень, дій, бездіяльності посадової або службової особи визначається тим, що вони вчинені (прийняті) не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, що передбачені законодавством. Крім того, незаконність рішень, дій (бездіяльності), рішень, як підстава відшкодування шкоди, підлягає доведенню та має бути встановлена. Такого ж висновку доходить Верховний суд у постанові від 20.09.2018 у справі№3 35/7691/16-ц.

Позивачами не наведено в які саме дії (бездіяльність) чи рішення службових осіб були вчинені чи прийняті не на підставі і не у спосіб, що передбачені законодавством. Не надано доказів визнання дій (бездіяльності) посадових і службових осіб, що зазначені в позові, незаконними.

Оскільки статтями 1167, 1174 ЦКУ передбачено, що підставою відшкодування майнової та моральної шкоди державою, незалежно від вини посадових і службових осіб, є незаконність вчинених дій чи рішень, а Позивачами не надано доводів і доказів незаконності їх дій, то шкода має відшкодовуватись на загальних підставах - особами які її завдали за наявності їх вини, як це передбачено ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ЦКУ.

Згідно ч. 1 ст. 123 КПК України витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно доп.п.20,32Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012року № 1104 Про реалізацію окремих положень КПК України зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів; фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Крім того, відповідно до п.13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010№ 51/401/649/471/23/125, витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно; у випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави.

При цьому, постанова КМУ від 17.12.2008 року № 1102 Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає, оскільки стосується тимчасово затриманих транспортних засобів, а не речових доказів.

Суду не надано доказів того, що між ГУ НП у Вінницькій області та ДП МВС України Інформ-Ресурси з приводу тимчасового зберігання речових доказів - автомобілів на спецмайданчиках існують договірні відносини.

Отже, судом встановлено, що витрати за збереження причіпа як речового доказу мали бути покриті за рахунок держави, кошти від позивача відповідач ГУ НП у Вінницькій області не отримував, зазначені кошти отримала третя особа Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України Інформ-Ресурси в особі Вінницької філії. З цього суд робить висновок, що ГУ НП у Вінницькій області є неналежним відповідачем.

В постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №752/19715/14-ц зазначено, що позивач визначає відповідача у справі самостійно. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи те, що суд самостійно не вправі визначати відповідача у справі, а позов, на думку суду, подано до неналежних відповідачів, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, капітана поліції ОСОБА_5, державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Інформ - Ресурси в особі Вінницької філії ДП МВСУ Інформ - Ресурси , фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданою посадовою особою або службовою особою органу державної влади - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 21.03.2019року.

ОСОБА_1, вул. Щаслива, 75А, смт. Захарівка, Захарівський район, Одеська область, ІПН НОМЕР_2.

ОСОБА_2, вул. Щаслива, 81, смт. Захарівка, Захарівський район, Одеська область, ІПН НОМЕР_3.

Державна казначейська служба України, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672.

Слідчий Вінницького РВР ВВП ОСОБА_4, м. Вінниця, вул. Мєчнікова, 7.

Інспектор роти №4 БУПП у м. Вінниця капітан поліції ОСОБА_5, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.

Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України Інформ - Ресурси в особі Вінницької філії ДП МВСУ Інформ - Ресурчи , вул. Арабея, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40477935.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, вул. Кірова, 37, с. Ільківка, Вінницький район, Вінницька область, ІПН НОМЕР_4.

Суддя: