Постанова

від 21.06.2007 по справі 2-140/07/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

21 червня 2007 р.                                                                                  

№ 2-140/07/06 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого -судді

Дерепи В.І.

суддів :

Грека Б.М. -(доповідача у справі)

Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову

Харківського апеляційного

господарського суду від 16.04.07

у справі

№ 2-140/07/06 Київського

районного суду  м. Харкова

за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Харківський інститут бізнесу і менеджменту”

про

стягнення частини майна і

прибутку, що не були виплачені в результаті порушення права власності

за участю представників від:

позивача

ОСОБА_2 (за дорученням)

відповідачів

Титов Р.В. (за дорученням)

В С Т А Н О В

И В :

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся

до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут бізнесу і

менеджменту" частину прибутку та частку майна АТЗТ "Харківський

інститут бізнесу і менеджменту" на момент перетворення його в травні 2002

року в Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут

бізнесу і менеджменту".

Рішенням Київського районного суду

м. Харкова від 23.01.07 (суддя Золотарьова Л.І.) позовні вимоги задоволено і

стягнуто на користь позивача 144300 грн. та 1443,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що при виході позивача зі складу учасників відповідача,

йому в повній мірі не була виплачена його частка та частина прибутку. Так, що

ОСОБА_1 не став засновником ТОВ "Харківський інститут бізнесу і

менеджменту" станом на травень 2002 року, в зв'язку з відсутністю

установчого договору, підписаного позивачем і завіреного нотаріально, а також

вказав на необхідність проведення розрахунків з позивачем не як із засновником

ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту", а як із акціонером

АТЗТ. При цьому, вказав, що питання про розподіл прибутку між трьома

акціонерами АТЗТ не було розглянуто.

За результатом апеляційного

перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у

складі: головуючого-судді Демченко В.О., суддів: Такмакова Ю.В., Барбашової

С.В.) 10.04.07 прийняв постанову, якою рішення районного суду скасував, в

позові відмовив. Постанова мотивована безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою у

справі, позивач оскаржує її в касаційному порядку, в своїй касаційній скарзі

він просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від

10.04.07 скасувати, рішення Київського районного суду м. Харкова залишити без

змін. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушені принципи

справедливості та законності, а також не взяті до уваги приписи п. 5 Постанови

Кабінету Міністрів України від 25.05.98 №740 щодо необхідності нотаріального

посвідчення підписів учасників господарського товариства.

Перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність

застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій

встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський

інститут бізнесу і менеджменту" зареєстровано в липні 1992 р. в складі 11

засновників зі статутним фондом 60000,00 руб.

29.05.95 Товариство з обмеженою

відповідальністю "Харківський інститут бізнесу і менеджменту"

перереєстровано в Акціонерне товариство закритого типу розпорядженням

Київського РВК № 1443 зі статутним фондом 80 млн. крб. в складі 3 акціонерів,

засновниками якого були З особи, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зі

статутним фондом 76 тис. грн. При цьому 50% акцій належало ОСОБА_1 28.10.98 у

виконавчому комітеті Харківської міської ради зареєстрована нова редакція

Статуту Акціонерного товариства закритого типу "Харківський інститут

бізнесу і менеджменту", про що свідчить Статут та протокол № 1 рішення про

випуск акцій від 03.02.99.

Рішенням Дзержинського районного

суду від 02.11.01 реорганізація шляхом перетворення ТОВ "Інститут бізнесу

і менеджменту при Харківському державному університеті" в АТЗТ

"Харківський інститут бізнесу і менеджменту" визнана недійсною.

Розпорядженням голови Київської

районної ради м. Харкова за №158 від 15.02.02 скасовано розпорядження

виконавчого комітету Київської ради народних депутатів м. Харкова за № 1443 від

29.05.95, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов висновку про припинення

діяльності АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту".

28.05.02 Київським РВК м. Харкова

зареєстровано ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту",

статут якого затверджений рішенням зборів засновників протокол № 2 від

06.05.02. Разом з цим, суд зауважив, що при реєстрації ТОВ "Харківський

інститут бізнесу і менеджменту" 28.05.02, підприємством не доданий

установчий договір, на який є посилання в статуті, та згідно якого можна

визначити розмір внесків кожного учасника.

12.07.02 ОСОБА_1 був виключений зі

складу засновників (учасників) Товариства рішенням загальних зборів засновників

(учасників), про що свідчить протокол № 3 (том 1 а.с. 10-30), і йому була

виплачена в грошовій формі належна йому 1/9 частка в майні товариства, а також

частина прибутку, що відповідає вимогам ст. ст. 54, 55, 64 Закону України

"Про господарські товариства".

На підставі вищезазначених обставин

суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не став засновником ТОВ

"Харківський інститут бізнесу і менеджменту" станом на травень 2002

року, у зв'язку з цим розрахунок з ним потрібно проводити не як із засновником

ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту", а як із акціонером

АТЗТ. Втім, з цим висновком не погодився апеляційний суд, який зазначив, що

ОСОБА_1, є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Харківський інститут бізнесу і менеджменту" та володіє 1/9 часткою

майна.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України не може в повній мірі погодитися ні з позицією

районного суду, ні з позицією апеляційного господарського суду з огляду на

наступне.

Відповідно до п. 5 Положення про

державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 №740, у разі коли власником

(власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні

особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.

Як встановлено місцевим судом та не

спростовано апеляційним, установчі документи підприємства (які до того ж, не є

новою редакцією, як помилково зазначає апеляційний суд, що вбачається з а.с. 23

т.2), прийняті в травні 2002 року, цим вимогам не відповідають, оскільки, як

вірно зазначив районний суд, відсутні підписані скаржником установчі документи

ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту".

Разом з тим, неправомірним є

висновок районного суду про те, що розрахунок з позивачем слід проводити, як з

акціонером АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту",

оскільки рішенням Дзержинського районного суду від 02.11.01 реорганізація

шляхом перетворення ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському

державному університеті" в АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і

менеджменту" визнана недійсною.

Тому Вищий господарський суд

України вважає, що при вирішенні питання про частку позивача, слід виходити із

тієї легітимної редакції установчих документів, яка існувала до перетворення

підприємства у АТЗТ, втім, з врахуванням майнових активів підприємства на

момент виходу позивача, та прибутку підприємства на цей же час. Суду також слід

було перевірити, чи купувалися позивачем акції АТЗТ "Харківський інститут

бізнесу і менеджменту", а якщо так, то чи поверталася йому їх вартість.

Оскільки ці обставини не

встановлені, а суми, належні до стягнення, 

не визначені, то за таких обставин Вищий господарський суд позбавлений

можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є

з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення

обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду

України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа

-направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід

з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі

докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне

та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і

всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами

матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно

відображені обставини, що мають значення для 

даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки

є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,

підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115 , 1117, 1119, 11113

Господарського  процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд  

України 

П О С Т А Н О

В И  В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1

задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Харкова та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.07 у справі

№ 2-140/07/06 скасувати, справу

направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя                                                                     

В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б.

Грек

Л. Стратієнко