Рішення

від 15.03.2019 по справі 560/4216/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4216/18

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2019 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В 1 № 0111291307/295 від 23 червня 2018 року, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Свій позов позивач мотивує та обґрунтовує тим, що службовою особою відповідача відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань, або погашення податкового боргу такого платника податків з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за березень 2018 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки № 1032/22-13-07/НОМЕР_1 від 29.05.2018 року.

Перевіркою встановлено, що позивач завищив розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (рядок 20.2.1 декларації) за березень 2018 року на суму 73900 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0111291307/295 від 23 червня 2018 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 73900 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 18475 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, та просить скасувати, враховуючи наступне.

За результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, висновки посадової особи податкового органу, яка проводила перевірку позивач вважає такими, що суперечать законодавству, дії при прийняті податковим органом податкового повідомлення-рішення протиправними.

Суми податку на додану вартість, сплачені при придбані товарно-матеріальних цінностей включені позивачем до податкового кредиту, а самі товари (запчастини, паливні матеріали) використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача, що підтверджується первинними документами які надавалися для перевірки.

Визначення податкових зобов'язань по товарах, виходячи із звичайної ціни товарів, платник податків зобов'язаний проводити лише у разі невикористання їх у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Сама перевірка проведена незаконно, оскільки документальна позапланова перевірка з підстав, зазначених в підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або від'ємним значенням з податку на додану вартість яке становить більше 100000 грн., тоді як позивач задекларував бюджетне відшкодування на суму 89434 грн., тому відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідач повинен був провести камеральну перевірку, але такий акт позивачу не надсилався.

У випадку незаконності перевірки, прийняте на її підставі податкове повідомлення-рішення автоматично підлягає визнанню протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі із повідомленням сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надавши пояснення за змістом позовної заяви та письмових пояснень від 04 лютого 2019 року та від 06 березня 2019 року які знаходяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, надавши пояснення суду за змістом відзиву на позовну заяву позивача та додаткових пояснень по справі від 13.03.2019 року, доданих до матеріалів справи.

У поданому відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень по справі представник відповідача пояснила суду, що податкове повідомлення-рішення є законним, так як проведеною перевіркою встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2018 року в зв'язку із його завищенням на суму 73900 грн.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розрізі звітних (податкових) періодів виникло в жовтні 2017 року в сумі 118929 грн.

За результатами перевірки відповідачем підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 118929 грн., яке виникло внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України (гірчиця, дизпаливо, запчастини) на суму 789865 грн., в тому числі податок на додану вартість 131644 грн.

Також підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2017 року в сумі 110063 грн., за грудень 2017 року в сумі 99590 грн., січень 2018 року в сумі 104922 грн., за лютий 2018 року в сумі 83971 грн., за березень 2018 року в сумі 89434 грн.

Фактично вся сума від'ємного значення в розмірі 89434 грн., яка заявлена до відшкодування виникла за рахунок придбання в жовтні 2017 року у СФГ Оксана гірчиці на загальну суму 719057, 52 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 119842,92 грн., і реалізації цієї гірчиці в січні 2018 року на суму 691868 грн., при оподаткуванні такої реалізації за нульовою ставкою.

Позивач натомість в додатку № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2018 року заявив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 89434 грн., з яких лише 15534 грн., по контрагенту СФГ Оксана , індивідуальний податковий номер 310120806125. Всі інші контрагенти зазначені в таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України вказані невірно, адже за рахунок них не виникало від'ємне значення в попередніх періодах.

Таким чином позивач неправомірно збільшив розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 73900 грн.

Позивач 31.03.2019 року анулював реєстрацію платника ПДВ. Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України платник податків зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах, виходячи із звичайної ціни по відповідних товарів/послуг, необоротних активах.

При проведенні камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року були досліджені декларації по попередніх звітних (податкових) періодах в яких виникло від'ємне значення податку на додану вартість до звітного періоду за який задекларовано бюджетне відшкодування.

Такою перевіркою встановлено, що від'ємне значення задекларовано позивачем у жовтні 2017 року, розмір якого становить більше 100000 грн.

Так як позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, визначити залишки товарів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту при проведенні камеральної перевірки стало неможливо, тому прийнято наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 21.11.2003 року зареєстрований Хмельницькою районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець.

Регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпних переліків податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлено Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України в редакції чинній з 01.01.2017 року, позивач є платником податків і зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного нарахування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до бюджету, за березень 2018 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки від 24.05.2018 року № 1032/22-13-07/НОМЕР_1

Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), з питань достовірності нарахування сум бюджетного нарахування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до бюджету, за березень 2018 року .

Згідно із висновком акту перевірки, перевіркою встановлено:

-порушення пункту 184.7 статті 184, абзацу б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України,-позивачем завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1 декларації) за березень 2018 року на суму 73900 грн.,

-підтверджено відображене позивачем у декларації за березень 2018 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 15534 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0111291307/295 від 23 червня 2018 року, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 73900 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 18475 грн.

Як встановлено із пояснень представника відповідача та матеріалів справи до такого висновку в акті перевірки посадова особа контролюючого органу прийшла в зв'язку з тим, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розрізі звітних (податкових) періодів виникло в жовтні 2017 року в сумі 118929 грн.

За результатами перевірки відповідачем підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 118929 грн., яке виникло внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України (гірчиця, дизпаливо, запчастини) на суму 789865 грн., в тому числі податок на додану вартість 131644 грн.

Також підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2017 року в сумі 110063 грн., за грудень 2017 року в сумі 99590 грн., січень 2018 року в сумі 104922 грн., за лютий 2018 року в сумі 83971 грн., за березень 2018 року в сумі 89434 грн.

Фактично вся сума від'ємного значення в розмірі 89434 грн., яка заявлена до відшкодування виникла за рахунок придбання в жовтні 2017 року у СФГ Оксана гірчиці на загальну суму 719057,52 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 119842,92 грн., і реалізації цієї гірчиці в січні 2018 року на суму 691868 грн., при оподаткуванні такої реалізації за нульовою ставкою.

Позивач натомість в додатку № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2018 року заявив до бюджетного відшкодування 89434 грн., з яких лише 15534 грн., становить по контрагенту СФГ Оксана , індивідуальний податковий номер 310120806125. Всі інші контрагенти зазначені в таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України вказані невірно, адже за рахунок них не виникало від'ємне значення в попередніх періодах.

Таким чином позивач неправомірно збільшив розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 73900 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд погоджується із такими висновками контролюючого органу наведеними у акті перевірки від 24.05.2018 року № 1032/22-13-07/НОМЕР_1, та прийнятим за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0111291307/295 від 23 червня 2018 року, враховуючи наступне.

Згідно із підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Позивач до 31.03.2018 року був зареєстрований платником податку на додану вартість, що сторонами не заперечується.

За заявою позивача 31.03.2018 року реєстрацію його як платника податку на додану вартість анульовано.

В жовтні 2017 року позивач на підставі договору поставки б/н від 13.10.2017 року придбав у СФГ Оксана , код ЄДРПОУ 31012084 гірчицю в кількості 28,76 тонн на загальну суму 719057,52 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 119842,92 грн.

В січні 2018 року позивач реалізував вказану гірчицю на суму 691868 грн., за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із пунктами 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Внаслідок проведеної позивачем господарської операції із придбання гірчиці у СФГ Оксана згідно договору поставки б/н від 13.10.2017 року, та формування податкового кредиту за отриманою податковою накладною, в жовтні 2017 року виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розрізі звітних (податкових) періодів в сумі 118929 грн.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивач подав податкову декларацію за березень 2018 року в якій задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розрізі звітних (податкових) періодів в розмірі 83971 грн., та відповідну заяву про бюджетне відшкодування такої суми податку, фактично сплаченої позивачем як отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

За результатами перевірки відповідачем підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 118929 грн., яке виникло внаслідок придбання товарно-матеріальних цінностей на митній території України (гірчиця, дизпаливо, запчастини) на суму 789865 грн., в тому числі податок на додану вартість 131644 грн.

Також перевіркою підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2017 року в сумі 110063 грн., за грудень 2017 року в сумі 99590 грн., січень 2018 року в сумі 104922 грн., за лютий 2018 року в сумі 83971 грн., за березень 2018 року в сумі 89434 грн.

Згідно із пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Перевіркою операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей встановлено, що в порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України позивач не визначив податкові зобов'язання в останньому звітному (податковому) періоді, тобто в березні 2018 року по товарам (запчастинам), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності на суму 73900 грн., (обсяг постачання 369500 грн.,) за такі періоди: листопад 2017 року в сумі 9901,50 грн., грудень 2017 року в сумі 10326,34 грн., січень 2018 року в сумі 12372,50 грн., лютий 2018 року в сумі 30024,46 грн., березень 2018 року в сумі 11275,20 грн., що підтверджено додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року.

Перелік контрагентів наводиться на сторінці 13 акту перевірки, копія якого додана до відзиву на позовну заяву.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги надані представником позивача первинні документи, які на думку позивача підтверджують використання закуплених запчастин, палива в господарській діяльності позивача, оскільки такі документи були предметом перевірки і тому відсутні підстави для сумніву у правомірності висновків контролюючого органу викладених у акті перевірки.

Крім того наявність таких первинних документів не заперечують встановлений факт того, що при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року позивач зазначив у додатку 3 до декларації контрагентів за рахунок яких не виникало від'ємне значення податку на додану вартість в попередніх періодах.

Таким чином контролюючим органом встановлено, що фактично вся сума від'ємного значення в розмірі 89434 грн., яка заявлена до відшкодування виникла за рахунок придбання в жовтні 2017 року у СФГ Оксана гірчиці на загальну суму 719057, 52 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 119842,92 грн., і реалізації цієї гірчиці в січні 2018 року на суму 691868 грн., при оподаткуванні такої реалізації за нульовою ставкою.

Позивач натомість в додатку № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2018 року заявив 89434 грн., з яких лише 15534 грн., податку на додану вартість становить по контрагенту СФГ Оксана , індивідуальний податковий номер 310120806125. Всі інші контрагенти зазначені в таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України вказані невірно, адже за рахунок таких контрагентів не виникало від'ємне значення в попередніх періодах.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивач неправомірно збільшив розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 73900 грн., за березень 2018 року.

Що стосується правомірності призначення та проведення перевірки, суд вважає, що перевірка проведена правомірно, беручи до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 19 1.1.6 пункту 19 1.1 статті 19 1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, а саме: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Із змісту вказаної норми Податкового кодексу України суд робить висновок, що у разі якщо платник податку на додану вартість декларує від'ємне значення з податку на додану вартість яке становить більше 100000 грн., податковий орган повинен здійснити документальну позапланову перевірку, виїзну чи невиїзну.

Оскільки позивач у жовтні 2017 року задекларував від'ємне значення з податку на додану вартість яке становить більше 100000 грн., відповідач зобов'язаний був провести вказану перевірку.

Таким чином суд вважає, що відсутні правові підстави для того щоб визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0111291307/295 від 23 червня 2018 року, оскільки перевірка проведена правомірно.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 березня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_4