Ухвала

від 20.03.2019 по справі 808/733/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2019 року м. Дніпросправа № 808/733/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (суддя суду 1 інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФО-РУМ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державна фіскальна служба України звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строків, із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Судом встановлено строк десять днів з моменту отримання апелянтом копії ухвали від 14 лютого 2019 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 18 лютого 2019 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що первинно подану апеляційну скаргу ДФС України було повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано документ про сплату судового збору. Станом на час звернення з апеляційною скаргою повторно у відповідача з'явилось фінансування та можливість сплатити судовий збір, тому апеляційну скаргу подано повторно та заявлено клопотання про поновлення строку.

Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до матеріалів справи, ДФС України вперше звернулось до суду з апеляційною скаргою у травні 2018 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 апеляційну скаргу ДФС України повернуто заявнику у зв'язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10.09.2018 щодо сплати судового збору.

30.01.2019 ДФС України повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2018, тобто з пропуском строків встановлених статтею 295 КАС України.

ДФС України не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

В разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

Так, ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, у випадку з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 804/2979/17.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 про повернення апеляційної скарги ДФС України надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 16.10.2018, зареєстровано 17.10.2018 та оприлюднено 28.10.2018.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що повторно з апеляційною скаргою податковий орган звернувся 30.01.2019, тобто після сплину трьох місяців з моменту оприлюднення ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику від 12.10.2018, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання зазначених заявником причин для поновлення строку на апеляційне оскарження поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (суддя суду 1 інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФО-РУМ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з 20.03.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко