Постанова

від 21.03.2019 по справі 0940/1382/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/2028/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представника позивача Липчук В.І.,

представника відповідача Дудар В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 0940/1382/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" звернулося в суд із заявою про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року за №0940/1382/18.

Подана заява мотивована наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, оскільки, відповідач перебуває у скрутному фінансово-економічному становищі, є неплатоспроможним, здійснює пошук інвесторів, а інвестиційні кошти допоможуть сплатити податковий борг. З наведених підстав просить розстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року за №0940/1382/18 зі сплати податкового боргу в розмірі 430 663, 68 гривень рівними частинами щомісяця за платежем орендна плата та штраф - терміном на 12 місяців до листопада 2019 року та за платежем податок на нерухоме майно - терміном на 6 місяців до травня 2019 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" у розстроченні виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 в справі №0940/1382/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" про стягнення боргу в сумі 430 663,68 гривень, - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що він відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України мав бути повідомлений у встановлений КАС України способом про дату судового засідання щодо розгляду поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду. Зазначає, що ніяких повісток про судове засідання на сьогоднішній день від суду першої інстанції не отримувало. А у відповідності до ч. 1 ст. 129 КАС України товариство не надавало до суду першої інстанції письмової заяви про надіслання йому повістки способом, визначеним ч. 1 ст. 129 КАС України. Крім того вказують, що розгляд заяви про розстрочення виконання рішення розглядався іншим суддею, ніж той, що здійснював розгляд справи. Крім того, вказують, що товариство в заяві про розстрочення виконання рішення суду зазначало про обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, зокрема, накопичення податкового боргу, загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства), відсутність коштів на рахунках товариства. Таким чином, не повідомивши про час і місце розгляду вказаної заяви про розстрочення виконання рішення суду, товариство було позбавлено можливості захищати свої права та інтереси, а також відстоювати свою позицію, викладену в заяві за наданням відповідних доказів, що призвело до неправильного прийняття рішення по заяві.

Позивач у встановлені судом строки відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані заявником обставини, що ускладнюють виконання прийнятого у цій справі рішення, а саме скрутне фінансово-економічне становище, неплатоспроможність фінансовими звітами заявника не підтверджують цих обставин, а інші зазначені обставини не створюють виняткових підстав для розстрочення виконання постанови суду в цій справі. Заявником фактично не вжито жодних заходів та дій, передбачених законом, спрямованих на виконання рішення суду.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII , за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду суд враховує також ступінь вини відповідача у виникненні спору (ч. 4 ст. 378 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені норми Кодексу адміністративного судочинства не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду право в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не самі по собі обставини є підставою розстрочення, а наслідки, які ці обставини створюють з метою встановлення того, що чи достатньо цих обставин для прийняття рішення про розстрочення постанови суду, якою стягнутий податковий борг.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.

Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, пунктом 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Заявник в заяві просить розстрочити виконання рішення суду з причин скрутного фінансово-економічного становища та того, що протягом останніх років господарська діяльність на підприємстві не проводиться. На підтвердження вказаного відповідач подав фінансові звіти товариства за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік.

Колегія суддів вважає, що подані відповідачем до суду звіти про фінансові результати за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік не обґрунтовують повною мірою неможливість своєчасного погашення заявником податкового боргу (а.с.97-103). Крім того, заявником не надано суду фінансового звіту за 2018 рік.

Зазначені у наданих відповідачем доказах факти, на думку колегії суддів, не є об'єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду. Надані товариством в обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду докази не свідчать про відсутність на банківських рахунках товариства коштів, достатніх для виконання постанови суду та відсутність у товариства інших активів за рахунок яких можливе виконання постанови суду, а відтак не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання постанови або роблять його неможливим.

Заявник не надав жодної банківської виписки про рух коштів по рахунку, не надав жодного платіжного доручення з відміткою банківської установи про неможливість здійснити платіж у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, виконання рішення винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу . Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Водночас, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що він неналежним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

З наведених загальних правил здійснення судових викликів і повідомлень випливає, що судовий виклик або судове повідомлення здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром. При цьому, текст повістки надсилається судом учаснику судового процесу електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку тільки за наявності відповідної письмової заяви цього учасника судового процесу.

Проте, статтею 268 КАС України передбачені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, у тому числі у справах за зверненнями органів доходів і зборів, особливості провадження яких встановлені статтею 283 КАС України . Так, суд повідомляє про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявна телефонограма про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" про час, дату та місце судового засідання (а.с.105), яку прийняв директор товариства Дудар В.С.. Таким чином, дана телефонограма підтверджує належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" про призначене на 26.12.2018 року судове засідання, а неприбуття відповідача в судове засідання, з огляду на приписи ч.3 ст.268 КАС України, не перешкоджало розгляду справи в суді першої інстанції.

Дана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №826/8378/18, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно ж доводу товариства про розгляд заяви неуповноваженим складом суду, то колегія суддів зазначає, що відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду №81 від 20.12.2018року на підставі абз.8 пп.2.3.44 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2018року склад суду для розгляду названої заяви позивача визначено під головуванням судді Остап'юк С.В., оскільки головуючий суддя, що розглядав справу перебував у відрядженні.

За таких обставин, підстави для скасування ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжий двір" залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 0940/1382/18 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 21 березня 2019 року.