Ухвала

від 15.03.2019 по справі 755/15378/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/15378/17

Провадження №: 1-кс/755/1376/19

"15" березня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ТОВ «ІСТРЕЙТ» про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040014304 від 13.10.2016, встановив :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Представник ТОВ «ІСТРЕЙТ» ОСОБА_3 зверувся до слідчого судді цього місцевого суду, у порядку ст. 174 КПК України, з даним клопотанням про скасування арешту з майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040014304.

Клопотання умотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2017у справі№ 755/15378/17накладено арештна нежитлове приміщення в тому числі підвал, що знаходиться в м. Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Подільській, 25, належить на праві приватної власності ТОВ "ІСТРЕЙТ" (ЄДРПОУ 37213365), шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.

З 13 липня 2017 року (дорозгляду питанняпро арештмайна) товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ» за адресою: м. Хмельницький, вул.Подільська, 25, на праві приватної власності дійсно належать об`єкти нерухомості, але зовсім з іншими характеристиками: нежитлове приміщення загальною площею 404,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 662253068101; приміщення, приміщення бару, кафе з добудовою з легких металевих конструкцій до магазину загальною площею 292 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 810632668101.

Право власності на вказане нерухоме майно набуто ТОВ «ІСТРЕЙТ» на підставі Договорів купівлі-продажу № № 984 та 985 від 13.07.2017, які посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , відсутність арешту перевірено нотаріусом на момент вчинення правочинів.

Право власності товариства на майно ніким не оспорюється, самі приміщення на законних підставах використовуються для здійснення господарської діяльності

Які-небудь процесуальні дії в рамках кримінального провадження № 12016100040014304 з вказаним нерухомим майном з відома власника з часу його арешту не проводилися.

У світлі наведених обставин, в їх сукупності, заявник просить скасувати наведений арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2017 у справі № 755/15378/17.

Позиція сторін

Сторони у судове засідання будучи повідомленими про нього, згідно ст. 135 КПК України, не прибули, про поважні причини неявки з числа передбачених ст. 138 того ж Кодексу, не повідомили, а тому слідчий суддя ураховуючи положення ст.ст. 22, 26, 174 КПК України уважає за можливе проведення розгляду справи у їх відсутність та дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі фактичних обстаивн установлених з даного питання

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).

Згідност. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У даному випадку, в судовому засіданні встановлено, що арешт було накладено з метою регламентованою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, у світлі того, що органом досудового розслідування розслідується указане кримінальне провадження за фактом, що 11.05.2007 між АКБ «Форум» (надалі - Банк) (правонаступником якого з 19 квітня 2010 року є ПАТ «Банк Форум») та ТОВ «АГАС», (ЄДРПОУ 32877833) в особі службової особи директора ОСОБА_5 (надалі - позичальник) було укладено Кредитний договір № 0037/07/17-KLI, за умовами якого Банк надав і Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання комерційної нерухомості та поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 12 000 000,00 гривень з строком користування по 10.05.2008, з відсотковою ставкою за користування кредитом до 17 % річних. Відповідно до договорів іпотеки укладених між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «АГАС» (ЄДРПОУ 32877833), останнє передало в іпотеку приміщення розміщені за адресою: нежитлове приміщення загальною площею 969,4 кв.м, що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Курчатова, 1/В; нежитлове приміщення загальною площею 715,4 кв.м. в тому числі підвал площею 311,1 кв.м., що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Подільській, 25; нежитлове приміщення загальною площею 833,7 кв.м, що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Курчатова, 1/В; нежитлове приміщення площею 76,8 кв.м., що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Курчатова, 1/В; нежитлове приміщення загальною площею 806,1 кв.м., що знаходиться в м.Кам`янець-ГІодільський, Хмельницької області по вулиці Червоноармійській, 42, належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АГАС» (ЄДРПОУ 32877833). У подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи, які маючи підроблені повідомлення/заяви від ПАТ «Банк Форум» за вих. № 28/04-01, № 28/04-02, №28/04-03, № 28/04-04 звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з метою зняття обтяження нерухомого майна по договору Іпотеки №54 від 19.12.2007, договору Іпотеки № 24 від 29.12.2010, договору Іпотеки від 29.10.2010, договору Іпотеки №1/1716 від 31.07.2009. Таким чином, у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи підроблені документи про зняття обтяження із предмета іпотеки за вих. №28/04-01. №28/04-02, № 28/04-03, №28/04-04, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з метою відчуження вказаного нерухомого майна а саме: нежитлове приміщення загальною площею 969,4 кв.м, що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Курчатова, 1/В; нежитлове приміщення загальною площею 715,4 кв.м. в тому числі підвал площею 311,1 кв.м., що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Подільській, 25; нежитлове приміщення загальною площею 833,7 кв.м, що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Курчатова, 1/В; нежитлове приміщення площею 76,8 кв.м., що знаходиться в м.Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Курчатова, 1/В; нежитлове приміщення загальною площею 806,1 кв.м., що знаходиться в м.Кам`янець-Подільський, Хмельницької області по вулиці Червоноармійській, 42, належних на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АГАС» ЄДРПОУ 32877833.

А тому, слідчий суддя сприймає критично доводи особа, яка подала дане клопотання в частині того, арешт було накладено не обгрунтовано, адже у світлі норм п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1ст. 98 КПК Україниє, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому з цієї підстави арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, наявність у такої особи, певного статусу, як-то підозрюваного чи юридичної особи, відносно якої здійснюється таке провадження, не є імперативною складовою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження з цієї передумови.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за наслідками встановлених у ході судового розгляду обставин у цій справі, що, у цей період, досудового розслідування вказного кримінального провадження, в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, з огляду на таке.

У судовому засіданні установлено з даних звернення, що з 13 липня 2017 року (дорозгляду питанняпро арештмайна) товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ» за адресою: м. Хмельницький, вул.Подільська, 25, на праві приватної власності дійсно належать об`єкти нерухомості, але зовсім з іншими характеристиками: нежитлове приміщення загальною площею 404,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 662253068101; приміщення, приміщення бару, кафе з добудовою з легких металевих конструкцій до магазину загальною площею 292 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 810632668101.

Право власності на вказане нерухоме майно набуто ТОВ «ІСТРЕЙТ» на підставі Договорів купівлі-продажу № № 984 та 985 від 13.07.2017, які посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , відсутність арешту перевірено нотаріусом на момент вчинення правочинів.

Право власності товариства на майно ніким не оспорюється, самі приміщення на законних підставах використовуються для здійснення господарської діяльності

Які-небудь процесуальні дії в рамках кримінального провадження № 12016100040014304 з вказаним нерухомим майном з відома власника з часу його арешту не проводилися.

Стаття204 ЦК Українипередбачає презумпцію правомірності правочину, яка зводиться до того, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Як наслідок говорити про неправомірність правочину, у світлі фактичних обставин справи та матеріалів доданих до клопотання, у руслі указаних нормЦК України, саме у цей час,некоректно, хоча до сьогодні, ці дані установлені не були, а тому була високою вірогідність протилежного.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Що у своїй сукупності указує на те, що на сьогодні втручання у права та свободи володільця майна єдиним посиланням на мету збереження квартири, як речового доказу, обґрунтувати, як дійсну та необхідну міру, не можливо.

Так, арешт майна діє уже 1 рік 4 місяці 20 днів та увесь цей період власники майна зазнає обмежень у своєму праві володіння таким майном, що указує на те, що, у цей період досудового розслідування кримінального провадження, в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, з огляду на таке.

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні (п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1ст. 131 КК України).

Право власності на вказане нерухоме майно правомірно набуто ТОВ «ІСТРЕЙТ» на підставі Договорів купівлі-продажу № № 984 та 985 від 13.07.2017, які посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , відсутність арешту перевірено нотаріусом на момент вчинення правочинів.

Європейський суд з прав людини у справі«Узан та інші проти Туреччини»(заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), указав, що поряд з основним кримінальним провадженням тривалий час продовжували діяти санкції, накладені на родичів підозрюваних, які мали «статус, відмінний від статусу сторін в провадженні». Посилаючись, зокрема, на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод родичі поскаржилися до ЄСПЛ на збереження заходів щодо накладення арешту на їх власність та відмову органів влади скасувати ці заходи протягом декількох років незважаючи на те, що вони не були визнані винними або обвинуваченими у кримінальному або цивільному провадженні. Вони також стверджували, що ці заходи були незаконними, порушували їх право на презумпцію невинуватості, а також те, що вони зазнали дискримінаційного ставлення. Суд зауважив, що застосовані санкції не мали на меті позбавлення заявників їх власності, а перешкоджали тимчасовому користуванню під час очікування результату кримінального провадження та стягнення сум, які вимагав фонд і ці заходи могли бути обґрунтовані з підстав інтересу суспільства в запобіганні шахрайської діяльності з метою забезпечення виплати боргів. Проте Суд зауважив, що з огляду на обмежувальний характер такі заходи повинні бути припинені, коли вони вже не є необхідними. Оцінюючи тяжкість тягаря, накладеного на заявників, Суд врахував такі факти: термін дії обмежень; обсяг обмежень; обмеження мали автоматичний, систематичний і негнучкий характер і не підлягали регулярному індивідуальному перегляду, навіть незважаючи на те, що заявники ніколи не були засуджені в рамках кримінального провадження і національні суди встановили, що особи, про яких йде мова, не могли бути притягнуто до відповідальності за матеріальну шкоду; докази того, що заявники могли бути залучені в будь-яку шахрайську діяльність, були відсутні. Отже, призначення і автоматичне збереження заходів накладення арешту щодо власності заявників відповідно до національного законодавства на єдиній підставі того, що деякі з них були пов`язані з керівниками банку і іншими особами, були несумісними з цими принципами. Вони перешкоджали встановити баланс між законною метою, яка лежить в основі, та правами осіб, які постраждали від санкцій. За таких підстав ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади Туреччини не встановили«справедливий баланс»між обов`язками інтересу суспільства та вимогами захисту права заявників на повагу до їх власності.

У цій справі, яку розглядає суд, доводи слідства про шахрайські дії певних особі під час укладання договорів та здійснення реєстрації нотаріусом, у цей період, є лише припущенням останніх.

Слідство триває понад 1 рік, з метою перевірки цієї версії. Разом з тим, на час розгляду даного клопотання певних даних, окрім тих, які були наявні на моменту арешту та перевірялися слідчим суддею, надано не було. Цих даних було достатньо на момент коли розслідування тільки розпочиналося, однак їх катострофічно мало в цей час.

Тим самим, при таких обставинах справи, станом на сьогодні, не можливо говорити про справедливий балансміж обов`язками інтересу суспільства та вимогами захисту права заявників на повагу до їх власності.

Адже, зокрема, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право наефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, клопотання заявника підлягає задоволенню, адже лише у даний спосіб буде забезпечено ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, а арешт скасуванню, оскільки, на цей час, власник даного майна фактично позбавлений права користування приватною власністю, що є не припустимим.

А тому, у відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, як-то того, що вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року), адже будь-якевтручання уте чиінше правоособи правоповинно забезпечити"справедливийбаланс"між загальнимінтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідногобалансу невдасться досягти,якщо навідповідну особубуде покладеноіндивідуальний танадмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існуватиобґрунтоване пропорційнеспіввідношення міжзасобами,які застосовуються,та метою,яку прагнутьдосягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним, а у справі Ізмайлов проти Росії (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Таким чином, оскільки, у даному випадку, втручання у права володільця порушує, у цей час, "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто становить особистий і надмірний тягар для особи, та виходячи з того, що, на цей час, захист його прав можливий тільки шляхом скасування арешту, бо тільки в такий спосіб є можливим усунути усі наслідки дії та відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було вчинено цю дію, а саме шляхом застосування єдино можливого шляху виправлення наслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до проведення такої дії, враховуючи, що ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) (Article 50), Series A № 85, C. 16, зазначив, що він «виходитиме з того принципу, що заявник має бути, по можливості, повернений у становище, в якому він перебував, адже таким чином підкреслюється верховенство обов`язку відновлення status quo ante, а в рішенні від 31 жовтня 1995 року у справі «Папамічалопулос та інші проти Греції» (Papamichalopoulos and Others v. Greece) (стаття 50), Series A № 330-B, суд застосував принцип restitutio in integrum та вказав, що виправлення здійсненого повинне, по можливості, усунути усі наслідки дії та відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було вчинено цю дію та застосувати в цих цілях всі можливі шляхи такого виправлення наслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до порушення (див. рішення у справах «Маестрі проти Італії» [ВП] (Maestri v. Italy [ВП]), заява № 39748/98, п. 47, ECHR 2004-І; «Ассанідзе проти Грузії» [ВПl] (Assanidze v. Georgia [ВП]), заява № 71503/01, п. 198, ECHR 2004-ІІ; «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» [ВП] (), заява № 48787/99, п. 487, ECHR 2004-VII).

Керуючись ст.ст.170,174,369-372,376КПК України,слідчий суддя постановив :

клопотання задовольнити.

Арешт накладенийухвалою слідчогосудді Дніпровськогорайонного судум.Києва від24.10.2017у справі№ 755/15378/17на нежитлове приміщення в тому числі підвал, що знаходиться в м. Хмельницький, Хмельницької області по вулиці Подільській, 25, належних на праві приватної власності ТОВ "ІСТРЕЙТ" (ЄДРПОУ 37213365), шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном, - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою для безумовного виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17:40 год. 20.03.2019.

Слідчий суддя: ОСОБА_1