Постанова

від 11.03.2019 по справі 403/423/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2019 року м. Кропивницький

справа № 403/423/18

провадження № 22-ц/4809/487/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Суровицької Л.В.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області у складі судді Атаманової С.Ю. від 13 грудня 2018 року, постановленої за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу на дії державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Бурі Олександра Володимировича, заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, -

встановив:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу звернулося до суду із вказаною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що в провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) недійсним. Під час підготовчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2018 року дана заява була задоволена.

14.09.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу звернулося до Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про примусове виконання вказаної ухвали.

Однак, 03 жовтня 2018 року на адресу товариства надійшло від державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Бурі О.В. повідомлення від 19.09.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.8 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження без прийняття без виконання.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, у даному повідомленні зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , а саме не зазначено повне найменування боржника, ч. 2 ст. 4 цього Закону у резолютивній частині виконавчого документа зазначено двох відповідачів. Крім того, державний виконавець вказав, що він позбавлений можливості довести до відома боржника резолютивну частину рішення, так як у виконавчому документі чітко не визначено особу, якій необхідно довести текст судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу вважає такі дії державного виконавця неправомірними, і такими, що суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження . Також вказує, що відсутність у виконавчому документі певних даних про особу боржника, не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, зазначив, що в порушення вимог ст.ст. 42, 43 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем при винесенні повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа останньому не було повернуто сплачений ним авансовий внесок за організацію та проведення виконавчих дій по примусовому виконанню ухвали суду про забезпечення позову від 23.08.2018 року.

Також зазначає, що державним виконавцем були порушені строки прийняття рішення та повернення виконавчого документу стягувачу.

З цих підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Бурі О.В. щодо винесення повідомлення від 19.09.2018 року за № 3691 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2018 року, скасувати повідомлення державного виконавця Бурі О.В. від 19.09.2018 року за №3691 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця Бурю О.В. виконати дане судове рішення.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2018 року скаргу задоволено.

В апеляційній скарзі Устинівській районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, посилаючись на те, ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її постановленні судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема зазначає, що вимоги до виконавчого документа, визначені у Законі України Про виконавче провадження є єдиними та їх звуження не допускається. Включення до частини 1 статті 4 вказаного Закону вимог до виконавчого документа, які зазначені в панк таз 3, 4, здійснено з метою чіткої ідентифікації сторони виконавчого провадження. Однак, в даному випадку боржника взагалі не ідентифіковано, оскільки не зазначено конкретне найменування останнього та відповідний код. При цьому вказує, що поняття суб'єкти державної реєстрації є загальним та зібраним. Відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є боржниками в розумінні статті 15 Законі України Про виконавче провадження .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23.08.2018 року забезпечено позов Tовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина степу до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) недійсним, шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 6,3872 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого 27.02.2008 року Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області.

В резолютивній частині вказаної ухвали, суд на виконання вимог ч. 1 ст. 157 ЦПК України та ст. 4 Закону України Про виконавче провадження зазначив найменування сторін, а саме:

позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина степу , відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) та місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичних осіб; дати народження та реєстраційні номери облікової картки платника податків відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4; порядок набрання ухвалою законної сили та строк пред'явлення ухвали, як виконавчого документа, до виконання /а.с.8-10/.

14.09.2018 року представник позивача TOB Агрофірма Перлина степу (стягувач) звернувся із письмовою заявою до Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про примусове виконання ухвали суду про забезпечення позову від 23.08.2018 року, сплативши на виконання вимог ст.42 Закону України Про виконавче провадження щодо забезпечення витрат органів державної виконавчої служби, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій з примусового виконання рішень, згідно платіжного доручення №648 від 13.09.2018 року авансовий внесок в сумі 3723 грн. 00 коп., що відповідає одному мінімальному розміру заробітної плати, який підлягає сплаті у разі примусового виконання рішення про забезпечення позову, за яким боржником виступає фізична особа /а.с.13, 14/.

19.09.2018 року старшим державним виконавцем Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Бурею О.В. за результатами розгляду заяви TOB Агрофірма Перлина степу щодо примусового виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області №2-з/403/18/18 від 23.08.2018 року, на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження було складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставами для повернення виконавчого документа у вказаному повідомленні державним виконавцем зазначено:

1) однією з вимог до виконавчого документа, передбаченою п.3 ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , є повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, однак відповідно до виконавчого документа заходи примусового виконання рішення необхідно застосувати до суб'єктів державної реєстрації прав , так як відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення;

2) відповідно до резолютивної частини виконавчого документа, відповідачами по справі зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що суперечить вимогам ч.2 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження та ч. 1 ст. 431 ЦПК України, де зазначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів , а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивної частини рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. У даному випадку рішення ухвалено проти кількох відповідачів ;

3) ч.4 ст.63 Закону України Про виконавче провадження чітко визначено дії державного виконавця під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій, а саме доводити до відома боржника резолютивну частину рішення , про що складає відповідний акт. Після складання акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У даному випадку, в разі відкриття виконавчого провадження, державний виконавець позбавлений можливості довести до відома боржника резолютивну частину рішення, так як чітко не визначено особу, якій необхідно довести текст рішення, що унеможливлює його виконання /а.с.12/.

Зазначене повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.09.2018 року було отримано особисто представником TOB Агрофірма Перлина степу 03.10.2018 року в приміщенні Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, що підтверджується відміткою про його отримання на супровідному листі до вказаного повідомлення за підписом представника заявника та посадової особи Устинівського районного відділу ДВС Баранець Є.В. /а.с.11/.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Статтею 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Однією із підстав повернення виконавчого документа стягувачу, державним виконавцем зазначено відсутність найменування боржника, оскільки на думку державного виконавця боржником в даному випадку є суб'єкт державної реєстрації прав на нерухоме майно . Разом з тим, ним було зазначено він позбавлений можливості довести до відома боржника резолютивну частину рішення, так як чітко не визначено особу, якій необхідно довести текст рішення, що унеможливлює його виконання.

Такі висновки державного виконавця є помилковими виходячи з наступного.

За змістом ч.1, п.3 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень покладено на державних виконавців, які зобов'язані неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно пункту чотири частини першої статті 10 Закону заходами примусового виконання рішення, зокрема, є заборона боржнику розпоряджатися майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до організаційної системи державної реєстрації прав належать суб'єкти державної реєстрації прав - державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 3 ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державними реєстраторами є державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

За змістом п.17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (з наступними змінами), у разі надходження до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву в базі даних заяв, що в подальшому під час розгляду державним реєстратором відповідної заяви про державну реєстрацію прав є підставою для зупинення ним за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав проведення державної реєстрації такого права з обов'язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду.

Таким чином, у даному випадку суб'єкт державної реєстрації прав на нерухоме майно не може бути боржником в розумінні ч. 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Що стосується зазначення у виконавчого документі кількох відповідачів, слід зазначити наступне. З резолютивної частини ухвали від 23 серпня 2018 року чітко зазначено, що заборона розпорядження спірною земельною ділянкою стосується ОСОБА_3, який і є боржником у виконавчому документі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дана ухвала відповідає вимогам встановленим ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи те, що державний виконавець Буря О.В. безпідставно виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість скарги, визнав оскаржувані дії старшого державного виконавця неправомірними, скасував вказане повідомлення та зобов'язав його виконати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2018 року про забезпечення позову, у спосіб визначені Законом України Про виконавче провадження та резолютивною частиною вказаної ухвали.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.03.2019 року.

Головуючий:

Судді: