Рішення

від 22.03.2019 по справі 260/1211/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/1211/18 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Микуляка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 Панфіла Івановича до Адміністрації ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 Панфіл Іванович звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 має статус державного службовця, зокрема є колишнім державним службовцем, а саме податковим інспектором другого рангу відділу документальних перевірок юридичних осіб, останнє місце роботи позивача, з якої відповідно до наказу № 38 від 04.09.1997 року за ініціативою адміністрації його було звільнено, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, яку позивач отримує по теперішній час, як державний службовець.

Постановою № 1-3 від 17.01.2017р. Правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок видачі державними установами довідок про заробітну плату за спеціально затвердженою формою. У листі ГУ ДФС у Закарпатській області за № 368/07-16-10-05-09 від 05.05.2018р. зазначено, що в штатному розписі ОСОБА_2 ОДПІ наявна рівнозначна посада державному податковому інспектору 2-го рангу, з якої звільнений позивач, і вважає, що саме ОСОБА_2 ОДПІ зобов'язана видати позивачу належну довідку про заробітну плату. Листа за № 8072/0/52-18/213 від 09.07.2018р. ОСОБА_3 соціальної політики України підтверджує наведене.

Позивач зазначив, що адміністрація ОСОБА_2 ОДПІ категорично відмовляє йому у видачі довідки про заробітну плату працюючого працівника рівнозначної посади.

Позивач вважає такі дії відповідача проти нього - дитини війни, першої групи інвалідності по зору, який має понад 35 років загального стажу роботи, в т.ч. понад 25 років на державній службі незаконними та протиправними.

Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 26.12.2018р. (а.с.50) та від 28.01.2019р. (а.с.66), позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Духновича, 17, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 39594268) щодо невидачі ОСОБА_1 Панфілу Івановичу (вул. Івана Франка, буд. 27, с. Іза, Хустський район, Закарпатська область, 90436, РНОКПП - НОМЕР_1) довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця, якому встановлена посада 7-групи оплати праці , яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора другого рангу відділу документальних перевірок юридичних осіб, для призначення пенсії за віком як державному службовцю - особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби по формі, затвердженій постановою Правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.10.2017р., яка зареєстрована в ОСОБА_3 юстиції України 08.02.2017р. за № 180/30048;

- зобов'язати ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Духновича, 17, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 39594268) видати ОСОБА_1 Панфілу Івановичу (вул. Івана Франка, буд. 27, с. Іза, Хустський район, Закарпатська область, 90436, РНОКПП - НОМЕР_1) довідку про складові заробітної плати працюючого державного службовця, якому встановлена посада 7-групи оплати праці , яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора другого рангу відділу документальних перевірок юридичних осіб, для призначення пенсії за віком як державному службовцю - особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби по формі, затвердженій постановою Правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.10.2017р., яка зареєстрована в ОСОБА_3 юстиції України 08.02.2017р. за № 180/30048;

- cтягнути з ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Духновича, 17, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 39594268) на користь ОСОБА_1 Панфіла Івановича (вул. Івана Франка, буд. 27, с. Іза, Хустський район, Закарпатська область, 90436, РНОКПП - НОМЕР_1) 10000,00 тис. грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 162 КАС України: відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтувавши тим, що посада державного інспектора територіального органу державної фіскальної служби прирівняна до 9 групи оплати праці і не може бути віднесена до будь-якої іншої групи оплати праці . Згідно з штатним розписом ОСОБА_2 ОДПІ на 2018 рік, затвердженого начальником Головним управлінням ДФС у Закарпатській області ОСОБА_4 в ОСОБА_2 ОДПІ відсутні посади державних службовців, прирівняних до 9 групи оплати праці. Тому, у ОСОБА_2 ОДПІ не було можливості для видачі довідки ОСОБА_1 Панфілу Івановичу про заробітну плату працюючого працівника з відповідної посади державного податкового інспектора другого рангу, з якої він був звільнений (а.с.24-27).

Крім того, у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 28.05.2008 року ОСОБА_2 об'єднаною державною податковою інспекцією було видано довідку від 03.06.2008 року № 8134/Т/05 про заробітну плату державного податкового інспектора другого рангу відділу податкового аудиту та валютного контролю ОСОБА_2 ОДПІ, станом на 01 лютого 2008 року, для пред'явлення в управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та ОСОБА_2 районі для проведення перерахунку пенсії.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов (а.с.50-51).

Відповідач подав заперечення щодо відповіді на відзив, вказавши на те, що оскільки в штатному розписі ОСОБА_2 ОДПІ на 2018 рік наявні посади тільки головних державних інспекторів та посада старшого державного інспектора, які не є рівнозначними посадами посаді державний інспектор, то у ОСОБА_2 ОДПІ не було можливості для видачі довідки ОСОБА_1 Панфілу Івановичу про заробітну плату працюючого працівника з відповідної посади державного податкового інспектора другого рангу, з якої він був звільнений (а.с.54-55).

Враховуючи вищенаведене, суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працював державним податковим інспектором 2-го рангу відділу документальних перевірок юридичних осіб Державної податкової адміністрації у ОСОБА_2 районі, правонаступником якої є ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Наказом Державної податкової інспекції у ОСОБА_2 районі від 04 вересня 1997 року № 38 Про звільнення з роботи ОСОБА_1 Панфіла Івановича, державного податкового інспектора відділу документальних перевірок юридичних звільнено з роботи 04 вересня 1997 року у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров'я, ст. 40 п. 2 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (а.с.7).

Позивач звертався до Головного управління ДФС у Закарпатській області з заявою від 29.04.2018 року щодо видачі довідки про заробітну плату з відповідної посади державного податкового інспектора другого рангу.

Листом від 05.05.2018р. № 1368/07-16-10-05-09 Головне управління ДФС у Закарпатській області повідомило позивача про те, що ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС є територіальним органом ДФС як окрема юридична особа, в штатному розписі якої наявна рівнозначна посада. Крім того, у даному листі зазначено, що порушені у заяві позивача від 29.04.2018р. питання відносяться до компетенції та вирішення ОСОБА_2 ОДПІ, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про звернення громадян , остання перенаправлена для розгляду до ОСОБА_2 ОДПІ (а.с.9).

Також позивач звернувся до ОСОБА_3 соціальної політики України.

ОСОБА_3 соціальної політики України від 09.07.2018р. № 8072/0/52-18/213 (а.с.10), міністерство надало відповідь позивачу, у якій зазначило про те, що у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до Порядку (пункт 7 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 14.09.2016 року № 622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб ).

В подальшому, позивач звернувся до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області з заявою від 03.09.2018р., в якій просив видати йому довідку про заробітну плату працівника з рівнозначної посади державного податкового інспектора другого рангу, колишнього відділу документальних перевірок юридичних осіб із розрахунку 8-ої групи оплати праці (а.с.37), що підтверджується копією заяви.

Листом від 28.09.2018р. № 1156/Т/07-15-05-00 відповідач відмовив позивачу у видачі довідки вказавши на те, що посада державного інспектора територіального органу державної фіскальної служби прирівняна до 9 групи оплати праці і не може бути віднесена до будь-якої іншої оплати групи праці.

Згідно штатного розпису ОСОБА_2 ОДПІ на 2018 рік в ОСОБА_2 ОДПІ відсутні посади державних службовців, прирівняних до 9 групи оплати праці. Відтак, видача довідки про заробітну плату працюючого працівника з відповідної посади державного податкового інспектора другого рангу, з якої позивача було звільнено, не вбачається можливим (а.с.11).

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату незаконними, звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 90 Закону України Про державну службу від 10.12.2015р. № 889-VIII (далі - Закон України Про державну службу ) визначено право окремої категорії осіб (за дотриманням певних умов) на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.993 року № 3723-XII Про державну службу .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну службу : рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 18 січня 2017 року № 15 Питання оплати праці працівників державних органів затверджено вичерпний перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці.

Згідно даного Переліку посад державної служби, що прирівнюються до відповідних групи оплати праці, до Групи 9 оплати праці (посади спеціалістів державних органів) прирівнюються такі посади державних службовців, як, зокрема, державні інспектори, інспектори міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів.

До Групи 8 (посади провідних спеціалістів державних органів) прирівнюються такі посади, зокрема старші державні ревізори-інспектори, старші державні інспектори, старші інспектори міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів.

До Групи 7 оплати праці (посади головних спеціалістів державних органів) прирівнюються такі посади державних службовців, а саме: головні державні ревізори-інспектори, головні державні інспектори міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів.

Виходячи з наведеного, колишня посада державного податкового інспектора - це посада державного інспектора територіального органу державної фіскальної служби, яка прирівняна до 9 групи оплати праці і не може бути віднесена до будь-якої іншої групи оплати праці.

Як вбачається з матеріалів справи, в штатному розписі ОСОБА_2 ОДПІ на 2018 рік наявні посади тільки головних державних інспекторів та посада старшого державного інспектора, які не є рівнозначними посадами посаді державний інспектор (а.с.28-31).

Відповідно у відповідача відсутня можливість для видачі довідки позивачу про заробітну плату працюючого працівника з відповідної посади державного податкового інспектора другого рангу, з якої він був звільнений.

Про те, що колишня посада державного податкового інспектора другого рангу належить до 9 групи оплати праці відповідач неодноразово надавав відповідь позивачу (а.с.39-42).

Окрім цього, суд зазначає наступне.

Так, ст. 5 КАС України прописано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З наведеної норми закону випливає, що позивач на власний розсуду визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Із змісту положення ст. 25 КАС України вбачається, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної або юридичної особи, вирішуються за вибором позивача.

Отже, законодавцем чітко визначено можливість оскарження особою в судовому порядку не будь-яких, а тільки тих рішень чи дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються конкретної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перший критерій - прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. У межах повноважень означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Другий критерій - прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей.

Третій критерій законності дій та рішень - це прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може безпідставно втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

При цьому, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 року у справа № 21-11а14 та від 21.05.2013 року у справі № 21-87а13.

Видача довідок про заробітну плату є виключними (дискреційними) повноваженнями державного органу, зокрема правом відповідача.

Крім того, позивачу ОСОБА_2 об'єднаною державною податковою інспекцією (правонаступник Державної податкової інспекції у ОСОБА_2 районі та правопопередник ОСОБА_2 об'єданної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області) було видано довідку від 03.06.2008 року № 8134/Т/05 про заробітну плату державного податкового інспектора другого рангу відділу податкового аудиту та валютного контролю ОСОБА_2 ОДПІ , станом на 01 лютого 2008 року (а.с.43), для пред'явлення в управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та ОСОБА_2 районі та проведення перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Також судом враховано, що у заяві направленій до органів ДФС позивач просить видати йому довідку про заробітну плату державного службовця із розрахунку 8-ої групи оплати праці (а.с.37), а в заяві "щодо зміни (корекції) уточнених першої та другої позовних вимог" (а.с.66) зазначає про необхідність довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця, якому встановлена посада вже 7-ої групи оплати праці.

Підстави для задоволення моральної шкоди відсутні.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо невидачі ОСОБА_1 Панфілу Івановичу довідки про складові заробітної плати державного службовця та зобов'язання видати довідку про складові заробітної плати державного службовця та стягнення моральної шкоди, задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 Панфіла Івановича до Адміністрації ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_6