Рішення

від 20.03.2019 по справі 540/240/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/240/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Мельниченко В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АНДРОС" до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС3128/1195/АВ/П/ТД-ФС від 29.01.2019 року,

встановив:

ПП "Андрос" звернулось в суд з адміністративним позовом до ГУ Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29.01.2019 року за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що постанова про накладення штрафу на ПП "Андрос" є протиправною оскільки під час проведення інспекційного відвідування, в порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, інспекторами праці, за відсутності підстав передбачених п. 11, було залучено до проведення перевірки працівників правоохоронних органів які відмовились реєструватись в журналі перевірок, не представились, але приймали участь у інспекційному відвідуванні, опитували працівників закладу, витребовували для огляду документи та досліджували їх. В порушення п. 8, 9 Порядку № 295 інспектори праці розпочали інспектування до того як було надано для ознайомлення направлення на проведення інспекційного відвідування та показані посвідчення інспекторів праці. Незгодні з виявленим порушеннями щодо роботи ОСОБА_3, оскільки з останньою було укладено цивільно-правову угоду, яка була надана інспекторам, але тлумачиться як трудова угода та розглядається як порушення ст. 24 КЗпП України. ОСОБА_3 виконувала роботу по систематизації та зведенню паперових документів та їх внесенню в електронну базу, які прийняті у неї та підтверджуються актом виконаних робіт, розрахунком за виконані роботи з утриманням податку на доходи з фізичних осіб. Вона не перебувала у трудових відносинах із ПП Андрос , а виконувала роботу з чітко визначеним результатом відповідно до цивільно - правового договору. Цю роботу вона виконувала з використанням ком'ютерних програм позивача та на його техніці. Під час розгляду справи, посадовою особою ГУ Держпраці не було враховано зауваження позивача на акт перевірки, не роз'яснено права та обов'язки, не досліджено всі докази, а постанова була готова та підписана до закінчення самого розгляду справи.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що порушень порядку проведення інспекційного відвідування допущено не було. Інспекційне відвідування було проведено на підставі звернення УСБУ в Херсонській області працівники якого були присутні при інспекційному відвідуванні. Підстав для заборони такої присутності у інспекторів праці не має. Під час інспекційного відвідування виявлено особу з якою не оформлено трудові відносини, а цивільно-правова угода має ознаки трудової, оскільки для ОСОБА_3 було визначено робоче місце, проведено інструктаж щодо техніки безпеки та правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлено графік роботи та передбачено вихідні. В договорі не зазначено, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів, тощо. ОСОБА_3 виконувала певні функції за конкретною посадою включеною до штатного розпису. Порушень при накладені штрафу на позивача допущено не було.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

ГУ Держпраці у Херсонській області з 14 по 15 січня 2019 року на підставі Наказу № 33 від 11.01.2019 року, направлення на проведення інспекційного відвідування було проведено інспекційне відвідування ПП "Андрос" з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

Підставою для проведення інспекційного відвідування став лист УСБУ в Херсонській області від 22.12.2018 р. в якому зазначено, що за наявною інформацією у ПП "Андрос" здійснюють діяльність медичні працівники, з якими неоформлені трудові відносини. Запропоновано спільно з співробітниками спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Херсонській області, здійснити інспекційне відвідування вищевказаного суб'єкта господарювання.

За результатами інспекційного відвідування складено ОСОБА_4 інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ХС 3128/1195/АВ в якому зазначено про порушення ч. 3 статті 24 КЗпПУ та ПКМУ № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , а саме: ПП Андрос укладено договір від 02.01.2019 року про виконання роботи з фізичною особою ОСОБА_5. Відповідно до договору ПП Андрос надає завдання, а ОСОБА_5 зобов'язується виконати роботу реєстратора-консультанта з медичних послуг, однак штатним розкладом ПП Андрос на 2019 рік від 03.01.2019 року передбачено посади консультанта та реєстратора. Відповідно до проведеного опитування ОСОБА_5 встановлено, що працівникові визначено робоче місце, роботодавець забезпечує працівника необхідними для роботи засобами, проведено інструктаж до початку роботи з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони; ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку; встановлений графік роботи; передбачені вихідні .

Постановою ГУ Держпраці у Херсонській області від 29.01.2019 р. на ПП Андрос за порушення ч. 3 статті 24 КЗпПУ накладено штраф в сумі 125 190 грн. на накладення

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, заяви по суті, допитавши в судовому засіданні свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон 877). Відповідно до ч. 4 ст.2 вищевказаного Закону заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 р. №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, представника відповідача та допитаних в судовому засіданні свідків інспектора Нарченко А.О. та заступника головного лікаря ПП "Андрос" ОСОБА_6 у інспекційному відвідуванні приймали участь представники УСБУ у Херсонській області.

Суд вважає, що їх безпосередня участь у інспекційному відвідуванні була спільно спланована з представниками Управління Держпраці та не була пасивною, що підтверджується не тільки показами свідків, але і наданим на вимогу суду листом УСБУ в Херсонській області від 22.12.2018 року.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що інспектування проводили 4 особи, два інспектора праці та два представника СБУ, один з яких пред'явив посвідчення, але не назвав прізвища. Проводилась відеозйомка інспекторами праці. Представники УСБУ відмовились внести записи про свою присутність в журнал перевірок. Вони задавали питання працівникам, знайомились з документами установи, вимагали надати договір оренди приміщення, вивчали його та інші документи, які їм надавали як інспектори праці так і працівники установи. Це була спільна перевірка СБУ та інспекції праці. Пояснення інспекторам праці стосовно ОСОБА_3 надавала і зазначила про те яку вона роботу виконувала, а саме здійснення комп'ютерного набору тексту, реєстрацію. Умови цивільно-правової угоди не знала, але пояснювала, що вона інколи проводила пацієнтів до кабінету лікаря бо декілька разів це бачила за відсутності інших працівників та наявності в цьому потреби.

Інспектор праці ОСОБА_4 будучи допитаною як свідок пояснила, що прибули на перевірку до ПП "Андрос" разом з працівниками СБУ з якими здійснювали інспекційне відвідування. Свідок підтвердила, що під час перевірки працівники СБУ задавали питання співробітникам та вивчали документи. Відеозйомка не проводилась, але було знято копії документів. Щодо підстав залучення працівників СБУ пояснила, що вони були присутні як підтримка та для виклику поліції. На питання головуючого свідок пояснила, що жодної ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування ПП "Андрос" не було.

Виходячи з показів свідків, представника позивача, та листа УСБУ в Херсонській області від 22.12.2018 року. суд критично оцінює пояснення представника відповідача надані в судовому засіданні, що інспектори праці та представники СБУ діяли окремо, самостійно і це не було спільною перевіркою чи перевіркою із залученням правоохоронних органів.

Суд зазначає, що пунктами 11, 13 Порядку № 295 передбачено права та обов'язки інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань.

Підпунктом 4 пункту 11 цього Порядку встановлено, що інспектори праці мають право, за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів.

Однак, судом встановлено, що при прибутті інспекторів праці до ПП Андрос не було виявлено жодних ознак кримінального правопорушення або створення загрози їх безпеці. Відтак, підстав для залучення працівників правоохоронних органів у інспекторів праці не було, тим більше завчасно, до фактичного проведення інспекційного відвідування.

В цій справі суд не розглядає правомірність дій працівників УСБУ в Херсонській області щодо їх участі в інспекційному відвідуванні, оскільки це не є предметом оскарження, але суд зазначає, що діяльність правоохоронні органи, Служби Безпеки України, не органами державного контролю у сфері господарської діяльності, оскільки їх діяльність регламентована іншими законами України.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: ...

рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання.

Враховуючи приписи ст. 19 Конституції України, ЗУ Про основні засад державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , положення Порядку № 295, - залучення інспекторами праці до інспекційного відвідування працівників правоохоронних чи інших органів можливе лише у випадках передбачених законодавством.

Оскільки випадки зазначені в п.п. 4 п.11 Порядку № 295 були відсутні у суб'єкта владних повноважень, то суд приходить до висновку, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, суд вважає, що відповідач - ГУ Держпраці, шляхом порушення основних засад та принципів здійснення державного нагляду, порядку здійснення інспектування, залучило та допустило до інспекційного відвідування ПП "Андрос" інші органи, а саме УСБУ в Херсонській області, забезпечило вивчення та передачу їм документів позивача, що є порушенням прав останнього, є тиском та втручанням в його господарську діяльність.

Судом на виконання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що ГУ Держпраці під час інспекційного відвідування позивача із залученням працівників СБУ діяло не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з порушенням принципу рівності перед законом, що є підставою для визнання його дій при проведенні інспекційного відвідування протиправними, а прийняте за його результатами рішення про накладення штрафу незаконним.

Щодо цивільно-правової угоди з ОСОБА_3 суд також не погоджується з позицією відповідача, що така є трудовою угодою виходячи з такого.

Зі змісту договору про виконання роботи (а.с.38) відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник дає завдання, а Виконавець зобов'язується виконати таку роботу реєстратора-консультанта медичних послуг (характер і вид роботи іменується робота ) в строк з 02.01.2019 року до 31.01.2019 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємстві Замовника, не має права на одержання допомоги та соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням та на інші види державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1.2. Договору Замовник забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання роботи, а саме канцелярським приладдям шляхом видачі в строк на вимогу.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що прийняття роботи здійснюється в передбаченому додатком № 1 до цього Договору порядку.

Вивчивши акт інспекційного відвідування, заслухавши сторони, слід зробити висновок, що відповідач при прийнятті рішення щодо визначення зазначеної угоди як трудової виходив з того, що нею передбачено виконання роботи реєстратора-консультанта, посада якої передбачена штатним розкладом, врахувавши також пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Суд погоджується з тим, що формулювання викладені у вищезазначеному договорі щодо найменування та виду робіт з ОСОБА_3 мають певні технічні та юридичні недоліки, а зазначення виконання роботи реєстратора-консультанта може розглядатись як укладення трудової угоди. Але відповідач не врахував інші обставини викладені в цьому договорі та документи які були досліджені під час перевірки та в судовому засіданні, а саме : за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески. Не враховано строк дії договору.

Крім того, відповідно до акта виконаних робіт, який є Додатком № 1 до договору, ОСОБА_3Е виконала, а Замовник прийняв послуги систематизації та зведення документів замовника - 100 аркушів, перенесення даних та документів Замовника з паперової форми в електронну, друк тексту даних та документів Замовника - 100 аркушів.

Позивачем сплачено Виконавцю винагороду в сумі 2000 гривень з утриманням податку з доходу, що підтверджується видатковим касовим ордером.

В судовому засіданні покази свідка ОСОБА_6 не є відмінними від письмових пояснень наданих інспекторам праці під час перевірки і вони співпадають з роботами відображеними в акті здачі-приймання виконаних робіт. Зазначення тих обставин, що ОСОБА_3 супроводжувала пацієнтів до лікарів, свідок підтвердила, але зазначила що це було за умови відсутності на рецепції інших штатних працівників у виключних випадках.

З цього приводу суд зазначає, що такі одноразові послуги не можуть бути визначальними для визнання ОСОБА_3 як працюючої за трудовою угодою.

Щодо листка опитування ОСОБА_3, долученого відповідачем та яке враховано при прийнятті рішення про накладення штрафу, суд зазначає, що таке опитування проведено за формою що не є затвердженою в установленому законом порядку і не можна розглядати як вільне викладення опитуваним своїх пояснень.

Але аналіз поставлених ОСОБА_3 питань та наданих нею відповідей, з урахуванням умов договору, переліку, обсягу та виду виконаних робіт дає підстави суду визнати, що такі роботи могли бути виконані тільки перебуваючи в установі, шляхом надання Виконавцю певної комп'ютерної техніки, допуску до програмного забезпечення, надання їй текстових документів з метою їх перенесення в електронну базу. Відповідно Виконавцю необхідно було здійснювати це в робочий час та в робочі дні цієї установи, що і дало підстави для надання відповідей на які посилається відповідач.

Суд вважає, що взаємовідносини громадянина і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважає, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши цивільно-правові договори підряду, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах.

Відповідачем суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів, а його тлумачення цієї угоди як трудової суд вважає помилковим. А дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України.

У своєму відзиві відповідач посилається на рішення Верховного Суду по справі № 820/1432/17 від 04.07.2018р. Однак суд не може прийняти до уваги та врахувати посилання представника відповідача на вищевказану постанови Верховного Суду, оскільки зазначена справи містить інші фактичні обставини.

У справі №820/1432/17 від 04.07.2018р., що розглядалась Верховним Судом, мова йшла про укладання трудових угод з громадянами та укладання додаткових угод до них.

У вищевказаній постанові Верховний суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

У межах даних правовідносин спірним є питання укладання саме цивільно-правових договорів, їх тлумачення посадовими органами Держпраці.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області № ХС3128/1195/АВ/П/ТД-ФС від 29.01.2019 року про накладення штрафу на Приватне підприємство "АНДРОС".

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області (ЄДРПОУ 39792699, м. Херсон, вул. Тираспільска, 1) на користь Приватного підприємства "АНДРОС" (ЄДРПОУ 32125616, АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 березня 2019 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 112040100