Рішення

від 22.03.2019 по справі 826/6003/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2019 року № 826/6003/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2016 №0050231207

та №0050221207,

представники:

позивача - Івахненко Станіслав Олександрович (довіреність від 25.07.2017 №1270/9/26-59-10-11),

відповідача - Дичка Анжеліка Русланівна (довіреність від 01.02.2018 б/н),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2016 №0050231207 та №0050221207.

Ухвалою від 13.05.2017 позовну заяву було залишено без руху. На усунення недоліків позивачем 16.05.2017 було подано позовну заяву у новій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями застосовано штрафні санкції до зобов'язань, щодо яких закінчився строк позовної давності та відповідачем ні в акті перевірки, ні в розрахунках штрафних санкцій до податкових повідомлень - рішень не наведено обґрунтування та розрахунку на підтвердження суми наявного у позивача податкового боргу. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на адміністративний позов обґрунтований тим, що за результатами камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток підприємств позивача за звітний податковий період 2013 року, травень 2013 року - лютий 2014 року встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток протягом строків визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

18.07.2016 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток приватних підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" за період 2013 року , травень 2013 року - лютий 2014 року за результатами якої складено акт № 348/26-59-12-07-94.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

26.08.2016 на підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення - рішення, якими зобов'язано сплатити штраф:

- №0050231207 у розмірі 7967,21 грн.;

- №0050221207 у розмірі 29264,64 грн.;

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Спірні правовідносини мали місце в період з 18.07.2016 по 26.08.2016, а отже до них мають застосовуватись норми права чинні на момент їх виникнення, зокрема редакція Податкового кодексу Україна від 10.09.2017.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Відповідно до акту від 18.07.2016 № 348/26-59-12-07-94 відповідачем під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток приватних підприємств позивача за період 2013 року , травень 2013 року - лютий 2014 року було надано оцінку не повноті, своєчасності подання платником податкової звітності та візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування), а своєчасності сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, а отже взято до уваги іншу податкову інформацію ніж дані податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств.

Отже, відповідачем під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 18.07.2016 № 348/26-59-12-07-94, з'ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не є діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі № 804/7289/15 (провадження №К/9901/28408/18).

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, офіс 50, код ЄДРПОУ 35591567) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (03056, м. Київ, пров. Політехнічний, 5а, код ЄДРПОУ 39561761) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2016 №0050231207 та №0050221207 - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.08.2016 №0050231207 та №0050221207.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (03056, м. Київ, пров. Політехнічний, 5а, код ЄДРПОУ 39561761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, офіс 50, код ЄДРПОУ 35591567) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов