Постанова

від 20.03.2019 по справі 2140/1788/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1788/18

Головуючий першої інстанції Дмитрієва О.О.

Час та місце ухвалення судового рішення 10:05 , м.Херсон

Повний текст судового рішення складений 29.11.2018р.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чугунова С.О.,

директора ПП Буд-Гарант Плюс Ковальчука О.В., представника позивача Петренко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі за позовом приватного підприємства Буд-Гарант Плюс до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2018р. приватне підприємство Буд-Гарант Плюс (надалі - ПП Буд-Гарант Плюс ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.04.2018р.: №№0001181422 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 111938,75грн, у томі числі 89551грн. за податковими зобов'язаннями та 22387,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 0001191422 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 81709,75грн, у томі числі 80596грн за податковими зобов'язаннями та 1113,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі господарські правовідносини позивача з контрагентами дійсно мали реальний характер, за якими наявні первинні документи та відсутні будь-які підстави для висновку про порушення норм чинного законодавства. Ствердження відповідача про безтоварність спірних господарських операцій не відповідають дійсності та спростовуються наданими до перевірки документами.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2018р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі направлення від 21.03.2018р. №173, виданого відповідно до наказу від 21.03.2018р. №318, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Буд-Гарант Плюс з податкового законодавства з податку на прибуток за 2015, 2017 роки та податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками ПП Гарде-Плюс (код 39012097) за березень, червень, липень 2015 року, ПП Комір Груп (код 39613437) за липень, вересень, листопада 2015 року, ТОВ Транзит Про (код 40812388) за лютий, березень 2017 року, подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За результатами перевірки складений акт №66/21-22-14-06 від 02.04.2018р. /т.1 а.с.23-39/

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства: 2015 рік на суму 76141грн, 2017 рік на суму 4455грн.; п.44.1 44.6. ст.44, п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за період березень, квітень, червень, липень, вересень, листопад 2015 року, лютий - березень 2017 року, завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 89551грн, що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.25) за березень, квітень, червень, липень, вересень, листопад 2015 року, на загальну суму ПДВ 84601грн. в т.ч.: у березні 2015 року на суму 9212грн., у квітні 2015 на суму 26100грн., у червні 2015 на суму 1900грн., у липні 2015 на суму 29867грн., у вересні 2015 на суму 3963грн., у листопаді 2015 на суму 13559грн., та призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за період лютий - березень 2017 року на загальну суму ПДВ 4950грн. в т.ч.: у лютому 2017 на суму 4117грн., у березні 2017 на суму 833грн. /т.1 а.с.39/

На підставі акту перевірки відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення від 16.04.2018р. №0001181422 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 111938,75грн, у томі числі 89551грн. за податковими зобов'язаннями та 22387,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 16.04.2018р. №0001191422 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 81709,75грн, у томі числі 80596грн за податковими зобов'язаннями та 1113,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. /т.1 а.с.21,22/

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999р. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Під час перевірки позивача податковим органом було встановлено, що в порушення п. 44.1, п.44.6 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 ПП Буд-Гарант Плюс у березні, квітні, червні, липні, вересні, листопаді 2015, лютому, березні 2017 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ 89550,96грн. згідно податкових накладних по операціям з документування робіт, послуг від контрагентів-постачальників: у березні 2015 року з документування товару від контрагента-постачальника ПП Гарде-Плюс на суму ПДВ 9211,59грн.; у квітні 2015 року з документування товару від контрагента - постачальника ПП Гарде-Плюс на суму ПДВ 26099,94грн. (сума податку на додану вартість по податковій накладній від 31.03.2015 №230, яка була виписана у березні 2015 року включено до податкового кредиту квітня 2015 року; у червні 2015 року з документування товару від контрагента - постачальника ПП Гарде-Плюс на суму ПДВ 1900,49грн.; у липні 2015 року з документування товару від контрагентів-постачальників ПП Гарде-Плюс на суму ПДВ 15095,44грн. та ПП Комір-Груп (код ЄДРПОУ 39613437) на суму ПДВ 14771,63грн.; у вересні 2015 року з документування товару від контрагента-постачальника ПП Комір-Груп (код ЄДРПОУ 39613437) на суму ПДВ 3963,04грн.; у листопаді 2015 року з документування товару від контрагента - постачальника ПП Комір-Груп на суму ПДВ 13558,83грн.; у лютому 2017 року з документування послуг від контрагента-постачальника ТОВ Транзит Про (код ЄДРПОУ 40812388) на суму ПДВ 4116,67грн.; у березні 2017 року з документування послуг від контрагента - постачальника ТОВ Транзит Про на суму ПДВ 833,33грн.

В рамках кримінального провадження від 09.11.2015р. №32016060000000036 за фактом злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, припинено незаконну діяльність конвертаційного центру , по якому вилучено значну кількість печаток СГД - учасників, серед яких і печатки контрагентів-постачальників ПП Гарде-Плюс та ПП Комір-Груп .

Під час досудового розслідування виявлено, що невстановленні особи в період з 2013р. по теперішній час з метою прикриття незаконної діяльності, що полягає у незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів реального сектору економіки, здійснили реєстрацію та перереєстрацію підприємств, які мають ознаки фіктивності , у тому числі ПП Гарде - Плюс , ПП Комір Груп . Тобто, підписи на наданих до перевірки документах від зазначених постачальників не є дійсними, так як документи, що підписані невстановленими особами не мають статусу первинного документу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП Буд-Гарант Плюс (покупець) та ПП Гарде-Плюс (продавець) 02.03.2015 року був укладений договір №02/03 поставки та передачі у власність покупця товару, згідно специфікацій. /т.1 а.с.40-41/

ПП Буд-Гарант Плюс документувало придбання від контрагента ПП Гарде-Плюс товару (електроди, круги армовані абразивні, кутики, емаль антикорозійна ПФ-115, арматура, ґрунтовка, труби поліпропіленові, муфта РЗ, шпилька М8, шайба М8, гайка М8, гайка Американка , кран кульовий, регулятор тиску, плити покриття, плита опорна, пісок природний, рядовий, бетон МІ00, кільця опорні К06, прокладка ущільнююча та ін.).

Разом з тим, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних контрагент позивача ПП Гарде-Плюс документувало придбання у контрагентів-постачальників: корму для домашніх тварин, ікри мойви, ікри лососевої, сиру російського, кисло молочних продуктів, печива, макарон, чаю, кави, цитрусових тощо.

За даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) ПП Гарде-Плюс - відсутні 106 ознака - надання майна в лізинг, оренду або суборенду та 157 ознака - дохід, виплачений самозайнятій особі, що свідчить про відсутність залучення фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців до господарських операцій.

Отже, податковим органом встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів (послуг) ПП Гарде-Плюс та не встановлено (законного джерела) походження реалізованого товару на адресу контрагента - покупця ПП Буд-Гарант Плюс .

Також слід звернути увагу на те, що для здійснення приймання, навантаження, розвантаження та перевалки вантажів необхідні складські приміщення та промислові території. Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у контрагента ПП Гарде-Плюс відсутні власне або орендоване нерухоме майно та земельні ділянки.

ПП Буд-Гарант Плюс надано товарно-транспортні накладні щодо поставки товарів від ПП Гарде-Плюс , відповідно до яких ПП Гарде-Плюс є перевізником, при цьому автотранспортний засіб - МАЗ 54323 державний номер НОМЕР_2 за даними Регіонального сервісного центру в Херсонській області МВС України не зареєстрований (лист від 30.03.2018 №31/21/8-1614).

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та баз даних ЄРПН, контрагент ПП Гарде-Плюс не мало взаємовідносин із сторонніми організаціями та не платниками ПДВ з отримання послуг по оренді транспортних засобів та автоперевезень. /т.1 а.с.25-28/

Крім того, між ПП Буд-Гарант Плюс (покупець) та ПП Комір-Груп (продавець) 01.07.2015 року був укладений договір №0107 поставки та передачі у власність покупця товару, згідно специфікації, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його згідно умов та в строки, передбачені цим договором. /т.1 а.с.105/

ПП Буд-Гарант Плюс у липні, вересні, листопаді 2015 року документувало придбання товару (труби зовнішньої каналізації ПВХ, труба ПП Корсіс, мастика БІЕМ, шпилька М8, щебінь фракція, пісок рядовий, муфта з'єднувальна для труб Корсіс , труби каналізації ПВХ, муфта ПВХ, люк чугун, с решіткою, труби сталеві електрозварні із сталі, труби сталеві електрозварні прямошовні та спірально шовні, мастика БІЕМ, шпилька М8 та ін.) у ПП Комір-Груп на загальну ПДВ 32293,53грн.

Проте, ПП Комір-Груп документує придбання у контрагентів-постачальників: корм для домашніх тварин, кисломолочні продукти, солодощі, майонез, згущене молоко, бакалія, снекі, цукор, чай, кофе тощо.

За даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) ПП Комір- Груп - відсутні 106 ознака - надання майна в лізинг, оренду або суборенду та 157 ознака - дохід, виплачений самозайнятій особі, що свідчить про відсутність залучення фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців до господарських операцій.

Отже, податковим органом встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів (послуг) ПП Комір-Груп та не встановлено (законного джерела) походження реалізованого товару на адресу контрагента - покупця ПП Буд-Гарант Плюс .

Варто зазначити, що для здійснення приймання, навантаження, розвантаження та перевалки вантажів необхідні складські приміщення та промислові території. Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у ПП Комір-Груп відсутнє власне або орендоване нерухоме майно та земельні ділянки.

В ході податкової перевірки, податковим органом отримано інформацію від Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України про те, що відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.03.2016 №0.64- 4734/0/15-16 директор ПП Комір - Груп ОСОБА_3 ще 07.08.2011 року виїхав з України та більше не перетинав державний кордон України. За вказаною у реєстраційній справі адресою: АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_3 ніколи не мешкав та не мешкає. ОСОБА_3 мешканцям села не відомий.

Отже, гр. ОСОБА_3 не мав змоги здійснювати будь-які правочини, зокрема дії пов'язані з реєстрацією зазначеного підприємства та здійсненням фінансово-господарської діяльності, в тому числі з приводу укладання та підпису документів господарської діяльності між ПП Комір-Груп та позивачем (договори, податкові накладні).

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних від 27.03.2015 №б/н та від 16.11.2015 року №б/н, 18.11.2015 №б/н встановлено, що автоперевізником є ПП Кристал-П ;

Проте, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ПП Кристал-П не мав взаємовідносин з ПП Комір-Груп , також відсутні операції з надання в оренду транспортного засобу МАЗ 54323 ВТ 35-25АХ.

Вищевказане свідчить про відсутність приймання - передачі товарів від вантажовідправника до вантажоотримувача на всіх етапах передачі товарів.

Крім того, ПП Буд-Гарант Плюс протягом лютого, березня 2017 року придбало послуги екскаватора та екскаватора - гідромолота від ТОВ Транзит Про , що оформлено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно рахунку - фактури від 09.02.2017 року №СФ-0000025, актом здачі-прийняття робіт(надання послуг) згідно рахунку від 09.02.2017 року №СФ-0000047, рахунком-фактурою від 09.02.2017 року №СФ-0000025.

ПП Буд-Гарант Плюс задокументовано в бухгалтерському та податковому обліку операції по отриманню послуг (послуг екскаватора, екскаватора - гідромолота) від постачальника ТОВ Транзит Про .

Разом з тим, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем не надано до суду доказів існування спецтехніки, що виконувала роботи та надавала послуги: технічних паспортів, даних реєстрації з вказівкою держномерів, або інших документів. Такі дані спецтехніки не містять й укладенні договори про надання послуг та виконання робіт.

Так, за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ Транзит Про не має власного або орендованого нерухомого майна, земельних ділянок.

Відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ТОВ Транзит Про протягом лютого, березня 2017 року документувало придбання товарів: борошно пшеничне, олива моторна, посуд, лампи авто галоген, фарба аерозольна, чіпси, арахіс, солодощі, кава, чай та інше.

Крім того, податковим органом встановлено, що відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ Транзит Про за 2017 рік необоротні активи, в т.ч. основні засоби у підприємства на початок та кінець звітного року відсутні; відповідно до даних ЄРПН, ТОВ Транзит Про не залучало сторонні організації до надання послуг по оренді складських приміщень, опаленню, водо-, теплопостачання, зв'язку, транспортних перевезень, які необхідні для ведення господарської діяльності та здійснення реальних операцій; відповідно до даних декларацій з ПДВ у ТОВ Транзит Про відсутні відомості щодо оренди екскаватора, екскаватора - гідромолота у сторонніх організацій та у не платників ПДВ; відповідно до даних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1- ДФ) у ТОВ Транзит Про відсутні 106 ознака - надання майна в лізинг, оренду або суборенду та 157 ознака - дохід, виплачений самозайнятій особі, що свідчить про відсутність залучення фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців до операцій з оренди екскаватора, екскаватора - гідромолота, складських приміщень.

Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності у контрагентів позивача по договорам власних або орендованих матеріальних засобів, офісних та складських приміщень, наявність кваліфікованого персоналу, техніки та професійних засобів. Наявність договорів, податкових накладних, платіжних доручень за спірними операціями самі по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки не підтверджує реальність господарських операцій у своїй сукупності.

Отже, в порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, ст.198 ПК України, ПП Буд-Гарант Плюс занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік на суму 76141грн., за 2017 рік на суму 4455грн., завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 89551грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2015 на суму 9212грн.; квітень 2015 на суму 26100грн.; червень 2015 на суму 1900грн.; липень 2015 на суму 29867грн.; вересень 2015 на суму 3963грн.; листопад 2015 на суму 13559грн.; лютий 2017 на суму 4117грн.; березень 2017 на суму 833грн.

Крім того, позивачем не надано до суду належних доказів економічної доцільності здійснених господарських операцій.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції стосовно належного підтвердження фактичного здійснення господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагентів товару та послуг, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.133 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог приватного підприємства Буд-Гарант Плюс до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:312111256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 4357 (чотири тисячі триста п'ятдесят сім)грн. 09коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22.03.2019р.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.