Постанова

від 20.03.2019 по справі 1440/2045/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/2045/18

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Місце та час укладення судового рішення --:-- , м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 10.12.2018 р.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чугунова С.О.,

представника позивача Надточиєвої А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

22.09.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1 (надалі ТОВ Миколаївтрансбуд-1 ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №1819 від 21.08.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд-1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без фактичної підстави призначення документальної позапланової невиїзної перевірки передбаченої Податковим кодексом України, а лише містить посилання на підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України без його деталізації, що не може бути визнано підставою в розумінні п. 81.1 ст. 81 ПК України. Крім того, жодним з зазначених видів діяльності, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України позивач не займається, розрахунки під час здійснення господарської діяльності здійснюються виключно у безготівковій формі, розрахункових та касових операцій підприємство не здійснює, що свідчить про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2018р. позов задоволений з підстав того, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для винесення ГУ ДФС у Миколаївській області оскаржуваного наказу.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управлінням ДФС у Миколаївській області №1819 від 21.08.2018 року призначено фактичну перевірку ТОВ Миколаївтрасбуд-1 , яке здійснює діяльність за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с.Галицинове, вул. Набережна, буд. 42, з 21.08.2018 року, тривалістю 10 діб.

Зі змісту вищезазначеного наказу вбачається, що фактична перевірка призначена на підставі підпункту 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України для перевірки діяльності з 01.03.2016 року по момент закінчення перевірки з метою дотримання законодавства в частині виробництва та обігу підакцизних товарів. /а.с.9/

На підставі наказу ГУ ДФС у Миколаївській області №1819 від 21.08.2018 року головним державним ревізорам - інспекторам відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області виписані направлення на перевірку від 21.08.2018 року №2499/14-29-03-01-28; №2500/14-29-03-01-28. /а.с.10-11/

ТОВ Миколаївтрасбуд-1 не допущеного посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області для проведення фактичної перевірки, про що складено акт відмови у допуску до проведення перевірки.

Не погоджуючись з наказом ГУ ДФС про призначення фактичної перевірки підприємства позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з положеннями пп.75.1.3 п.75.1 ст.73 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом, зокрема згідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, фактична перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Поряд з цим необхідно зазначити, що призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.

Відповідно до пп.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У пп.81.2 ст.81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що вважає наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області №1819 від 21.08.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд-1 складеним з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки: не було зазначено підстав для видання наказу та направлення на перевірку, не вказано жодного виявленого факту, конкретного складу правопорушення або обставини, яка б свідчила про порушення саме ТОВ Миколаївтрансбуд-1 вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та виробів, пального.

Проте, судом апеляційної інстанції в процесі розгляду справи було встановлено, що наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області №1819 від 21.08.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд-1 відповідає вимогам, які встановлені до їх змісту згідно з пп.81.1 ст.81 ПК України.

Зокрема, у вказаному наказі зазначено: дату видачі (21.08.2018 року); найменування контролюючого органу (Головне управління ДФС у Миколаївській області); найменування та реквізити суб'єкта (ТОВ Миколаївтрансбуд-1 , (код ЄДРПОУ 35301806); адреса об'єкта (Миколаївська область, Вітовський район, с.Галицинове, вул.. Набережна, 42); мета (з метою дотримання законодавства в частині виробництва та обігу підакцизних товарів); вид перевірки (фактична); підстави для проведення перевірки визначені цим Податковим кодексом України (на підставі пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України); дата початку фактичної перевірки (з 21.08.2018 року); тривалість перевірки (10 діб); період діяльності, який буде перевірятися (з 01.03.2016 року по момент закінчення перевірки).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Головне управління ДФС у Миколаївській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень п.19-1.1 ст.19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області №1819 від 21.08.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд-1 відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції помилково встановив фактичні обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, тому рішення суду в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 22.03.2019р.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.