Постанова

від 11.06.2019 по справі 1440/2045/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 червня 2019 року

справа №1440/2045/18

адміністративне провадження №К/9901/10812/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у складі суддів Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.

у справі № 1440/2045/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1

до Головного управління ДФС у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

22 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1 (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки, з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням від 10 грудня 2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд позов задовольнив, визнав протиправним та скасував наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області № 1819 від 21 серпня 2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд - 1 . Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для винесення Головним управлінням ДФС у Миколаївській області оскаржуваного наказу.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 березня 2019 року скасував рішення суду першої інстанцій та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Миколаївській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області № 1819 від 21 серпня 2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд-1 відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

У квітні 2019 року Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що основний вид діяльності Товариства за КВЕД - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель .

21 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області прийнято наказ № 1819 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Миколаївтрансбуд - 1, яким призначено фактичну перевірку позивача за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 42 , з метою дотримання законодавства в частині виробництва та обігу підакцизних товарів, з 21 серпня 2018 року тривалістю 10 діб за період діяльності з 1 березня 2016 року по момент закінчення перевірки, контроль за виконанням наказу покладено на заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області.

Зі змісту оскаржуваного наказу встановлено, що підставою для призначання та проведення фактичної перевірки Товариства, податковим органом вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного наказу відповідачем виписано головним державним ревізорам - інспекторам відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області направлення на перевірку від 21 серпня 2018 року № 2499/14-29-03-01-28 та № 2500/14-29-03-01-28.

Товариством не допущеного посадових осіб податкового органу для проведення фактичної перевірки, про що складено акт відмови у допуску до проведення перевірки.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Як зазначено у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Тобто, щодо обігу підакцизних товарів фактична перевірка проводиться виключно щодо наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Як підстава перевірки у спірному наказі зазначено підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Податковий орган зазначив, що перевірка призначена за наявною інформацію про придбання Товариством установок піролізу, які можуть використовуватись для виробництва окремих видів пального. Вказана інформація отримана службовою запискою від 2 серпня 2018 року № 2611/14-29-12-03, копія якої долучена до матеріалів справи (арк. с. 49). Придбання Товариством вказаних установок встановлено за результатом аналізу податкових накладних за травень 2018 року.

В той же час, спірним актом наказано провести фактичну перевірку за період з 1 березня 2016 року по час закінчення перевірки.

Крім того, податковим органом не доведено, що саме ця службова записка слугувала підставою для прийняття спірного наказу.

Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що для зазначення підстави для проведення перевірки достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

При розгляді даної справи лише на стадії апеляційного розгляду з`ясувалось, що податковий орган намагався провести перевірку в межах здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У відзиві на позовну заяву податковий орган зазначав, що підставою для проведення перевірки стала інформація про можливе порушення законодавства, а саме виробництво підакцизних товарів за відсутності відповідної ліцензій та відсутності реєстрації платником акцизного податку.

Суд погоджується з доводом касаційної скарги, що з аналізу спірного наказу неможливо встановити що саме необхідно перевірити в межах цієї фактичної перевірки та що слугувало підставою для призначення такої перевірки.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не довів суду наявність правових підстав для винесення оскаржуваного наказу.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, здійснив їх комплексне дослідження, правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення, відтак судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасовується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївтрансбуд-1 задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 1440/2045/18 скасувати.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 1440/2045/18 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер