Постанова

від 22.03.2019 по справі 821/1194/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/1194/18 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Финтрейд до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2018 року ТОВ Финтрейд (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до ДФС України (надалі - відповідач, ДФС), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг від 29.03.2018 року №29801/41248608, №29802/41248608, №29803/41248608, №29804/41248608;

- зобов'язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №20 від 16.11.2017 року до податкової накладної №12 від 29.08.2017 року, розрахунок коригування №24 від 17.11.2017 року до податкової накладної №7 від 11.09.2017 року, розрахунок коригування №33 від 28.11.2017 року до податкової накладної №25 від 27.09.2017 року, розрахунок коригування №34 від 28.11.2017 року до податкової накладної №19 від 24.10.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірні рішення відповідача про відмову в реєстрації розрахунків коригування не містять чітких підстав для відмови у реєстрації таких розрахункових коригувань.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ Торговий Дім Рей було укладено договір поставки від 17.06.2017 року та додаткову угоду №1 від 26.06.2017 року та специфікації №1-№7 до нього, щодо поставки на умовах передплати мішків поліпропіленових в асортименті узгодженому у специфікаціях. Згідно вказаного договору, позивач зобов'язаний поставити весь об'єм оплаченого товару в строк до 01.11.2017 року.

На підставі договору та відповідно до платіжних доручень сторони провели розрахунки.

Позивачем на суму попередніх оплат згідно з п.201.7 ст.201 ПК України було виписано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН і це підтверджено відповідними квитанціями.

У зв'язку з несвоєчасною поставкою товарів, ТОВ ТД РЕЙ звернувся до Позивача з вимогою про повернення попередньої оплати, на яку станом на 01.11.2017 року не було поставлено товар.

Позивач здійснив повернення попередньої оплати згідно платіжних доручень та у відповідності до п.192.1 ст.192 ПК України виписав розрахунки коригування до податкових накладних, які направив до ДФС для проведення реєстрації в ЄРПН.

Розрахунки коригування позивача №6 від 06.11.2017 року, №17 від 15.11.2017 року, №18 від 15.11.2017 року, №19 від 15.11.2017 року, №28 від 27.11.2017 року, №29 від 27.11.2017 року, згідно рішень комісії з розгляду скарг ДФС України були зареєстровані в ЄДРПН.

Разом з цим, ДФС з підстав відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пп.3 п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, було зупинено реєстрацію наступних розрахунків корегування:

№20 від 16.11.2017 року до ПН №12 від 29.08.2017 року,

№24 від 17.11.2017 року до ПН №7 від 11.09.2017 року,

№33 від 28.11.2017 року до ПН №25 від 27.09.2017 року,

№34 від 28.11.2017 року до ПН №19 від 24.10.2017 року.

На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України 03.03.2018 року позивачем було направлено на адресу Відповідача :

- повідомлення №4 від 03.03.2018 року про подачу документів щодо підтвердження реальності здійснення операції по РК №20 від 16.11.2017 року реєстрація якого було зупинена, копії підтверджуючих документів;

- повідомлення №5 від 03.03.2018 рогу про подачу документів щодо підтвердження реальності здійснення операції по РК №24 від 17.11.2017 року реєстрація якого було зупинено, копії підтверджуючих документів;

- повідомлення №6 від 03.03.2018 року про подачу документів щодо підтвердження реальності здійснення операції по РК №33 від 28.11.2017 року реєстрація якого було зупинено, копії підтверджуючих документів;

- повідомлення №7 від 03.03.2018 року про подачу документів щодо підтвердження реальності здійснення операції по РК №34 від 28.11.2017 року реєстрація якого було зупинено, копії підтверджуючих документів.

Спірними рішеннями комісії ДФС від 07.03.2018 року було відмовлено у реєстрації РК №20, РК №24, РК №33 та РК №34 з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

15.03.2018 року в порядку п.56.23 ст.56 ПК України та відповідно до чинного на той час Порядку розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №485 від 04.07.2017 року, позивач оскаржив вищезазначені рішення комісії до ДФС.

Рішеннями комісії з питань розгляду скарг ДФС від 29.03.2018 року №29801/41248608, №29802/41248608, №29803/41248608, №29804/41248608 скарги позивача було залишено без задоволення, а рішення комісій ДФС без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення ДФС прийнятті за висновками, які ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня, контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу розглядаються Комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чи про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Підстави для прийняття комісією, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для подання позивачем розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №20, №24, №33, №34 стало повернення сплаченої контрагентом передплати в загальній сумі 1175770,00 грн., у зв'язку з несвоєчасною поставкою товару та вимогою контрагента повернути попередню оплату, тобто відсутність господарської операції.

Згідно із квитанціями про прийняття документу та зупинення його реєстрації від 13.12.2017 року №9265833872, №9265821400, №9265833463, №9265812103 підставою для зупинення реєстрації РК зазначено пп.3 п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, тобто зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг.

Згідно пп.3 п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема: розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Отже, з наведеного вбачається, що підстави складання вищезазначених розрахунків коригування не тотожні із підставами, визначеними пп.3 п.6 Критеріїв, оскільки повернення коштів у зв'язку із не здійсненням поставки товару не стосується зміни вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміни номенклатури товарів/послуг.

Крім того, зі спірних рішень вбачається, що у якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісія ДФС зазначає: Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування . Таке формулювання свідчить про необґрунтованість спірного рішення відповідача, оскільки з нього не можливо встановити які саме документи складені з порушенням законодавства та які саме документи відповідно до встановленого законом переліку позивач не надав.

За таких обставин, колегія суддів робить висновок, що спірні рішення комісії ДФС ґрунтуються на помилкових висновках, є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати його прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.