Постанова

від 20.03.2019 по справі 826/6333/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6333/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теміс Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2018 року № 0442615147, № 0432615147 та №0422615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.01.2018 року № 0442615147, № 0432615147 та №0422615147.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Станом на 20 березня 2019 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 12.12.2017 №№1071/26-15-14-07-01, 1070/26-15-14-07-01, 4525/26-15-14-03-02, 8173/26-15-14-09, 3189/26-15-14-06-03 Головного управління ДФС у місті Києві, відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2017 у справі №757/31136/17-к, винесеної за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва Станкова О.П., в межах кримінального провадження від 12.05.2017 №32017100060000033 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, на підставі наказів ГУ ДФС у м. Києві від 05.12.2017 №14219, від 18.12.2017 № 14865, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Теміс Трейд з питань дотримання вимог податкового, валютного (бюджетного) та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів за період з 01.01.2015 по 07.06.2017, за результатами якої складено акт від 28 грудня 2017 року № 210/26-15-14-07-01-10/30184977.

В Акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного (бюджетного) та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджетів усіх рівнів за період з 01.01.2015 року по 07.06.2017 року встановлено завищення податкового кредит з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 07.06.2017 року на загальну суму 60 475,00 грн., в тому числі за серпень 2015 року на суму 8 987,00грн.; за вересень 2015 року на суму 20 817,00 грн.; за жовтень 2015 року на суму 30 671,00 грн.

На запит перевіряючих від 12.12.2017 б/н-2 про надання документів, в тому числі стосовно проведених операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ ФОПП ГРУПП , ТОВ Теміс Трейд надано первинні та бухгалтерські документи, а саме:

Договір поставки № 520815 від 21.08.2015, укладений в м. Києві, між ТОВ ФОПП ГРУПП (надалі - Постачальник), в особі директора ОСОБА_4, з однієї сторони, та ТОВ ТЕМІС ТРЕЙД (надалі - Покупець) в особі директора ОСОБА_5

Відповідно до п. 1. даного договору, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові суми.

Всі документи від імені ТОВ"ФОПП ГРУП" підписані директором ОСОБА_4

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі.

Станом на 31.12.2015 наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ"ФОПП ГРУП" на суму 362 844,70 грн.

Інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, стосовно взаємовідносин ТОВ ТЕМІС ТРЕЙД з ТОВ ФОПП ГРУП за період з 01.01.2015 року по 07.06.2017 року, до перевірки товариством не надано.

05 січня 2018 року, у зв'язку із незгодою з висновками Акту перевірки, позивачем подано заперечення на Акт перевірки до відповідача, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2018 року № 0442615147, № 0432615147 та № 0422615147.

У зв'язку з тим, що ТОВ Теміс Трейд не погоджується із оскаржуваними рішеннями контролюючого органу, звернулось до суду з даним позовом.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем до суду надано копії первинних документів, на підтвердження здійснюваних господарських операцій ТОВ Теміс Трейд з ТОВ ФОПП ГРУПП .

З наданих документів вбачається, що позивачем, придбані товари у ТОВ ФОПП ГРУПП були в подальшому реалізовані з очевидною економічною вигодою.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач надав суду докази на підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій та правомірне формування позивачем показників податкової звітності.

Крім того, як вбачається зі змісту Акту перевірки, перевірку позивача проведено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2017 у справі №757/31136/17-к, винесеної за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва Станкова О.П., в межах кримінального провадження від 12.05.2017 №32017100060000033 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.09.2018 року у справі № 11-сс/796/4712/2018 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2017 у справі №757/31136/17-к, винесеної за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва Станкова О.П., в межах кримінального провадження від 12.05.2017 №32017100060000033 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу пункту 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного суду України №21-425а 14 від 27.01.15, №826/5689/13 від 09.02.16, № 826/12631/14 від 16.02.16, у разі проведення позапланової перевірки без належних правових підстав, як наслідок, така перевірка відсутня як юридичний факт, висновки акту перевірки не повинні оцінюватися судом, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Отже, визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого, за результатами такої перевірки, податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками Окружного адміністративного суду м. Києва, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції, та відсутності законних підстав для проведення самої перевірки.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2019 року.