Постанова

від 21.03.2019 по справі 761/28769/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/28769/18 Суддя (судді) першої інстанції: Притула Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, третя особа - заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві Лагутіна Злата Володимирівна про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И Л А:

27 липня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Не погоджуючись із мотивами та підставами апеляційної скарги, ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якого вбачається, що рішення першої інстанції прийнято відповідно та з урахуванням обставин справи, а туму підстави для його скасування відсутні.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зміст апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.07.2018 року ГДРІ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з яким при проведення планової виїзної перевірки ТОВ Капітал Холдинг встановлено, що директором ТОВ Капітал Холдинг ОСОБА_3 порушено порядок ведення розрахунків, а саме: перевищено граничні суми розрахунків готівкою. Зокрема 01.06.2016 року до каси підприємства отримано 200 000,00 грн. від ОСОБА_6 за автомобіль, чим порушено постанову НБУ №210 від 06.06.2013 року Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою з наступними змінами за що передбачена відповідальність ч.1 ст.163-15 КУпАП.

В протоколі зазначено, що правопорушення вчинено 01.01.2016 року, а виявлено 25.06.2018 року.

У поясненнях ОСОБА_3 зазначив: З протоколом не погоджуюсь .

18.07.2018 року заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві Лагутіна Злата Володимирівна прийняла постанову на підставі зазначеного вище протоколу за якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 400,00 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що прийняте відповідачем рішення не можна визнати законним та таким, що прийняте відповідно до норм законодавства, оскільки останнє прийнято із порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності встановлених ст.. 38 КУпАП

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 163-15 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 N 210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою було встановлено граничну суму розрахунків готівкою:

- підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;

- між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень;

- фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень.

Водночас постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року N 148.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Як вже було зазначено вище, 13.07.2018 року ГДРІ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з яким при проведення планової виїзної перевірки ТОВ Капітал Холдинг встановлено, що директором ТОВ Капітал Холдинг ОСОБА_3 порушено порядок ведення розрахунків, а саме: перевищено граничні суми розрахунків готівкою. Зокрема 01.06.2016 року до каси підприємства отримано 200 000,00 грн. від ОСОБА_6 за автомобіль, чим порушено постанову НБУ №210 від 06.06.2013 року Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою з наступними змінами за що передбачена відповідальність ч.1 ст.163-15 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто, приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Як вбачається зі змісту статті 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

КУпАП не містить визначення поняття триваюче правопорушення . Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що порушення постанови НБУ №210 від 06.06.2013 року Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення порушення.

Крім того, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

З сукупного аналізу викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо порушення строків податковим органом при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, оскільки встановлене адміністративне правопорушення є разовим та не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення порушення.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - залишити без задоволення , а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма